вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
09.05.24 Справа № 917/2032/23
м. Полтава
Суддя Солодюк О.В., розглянувши заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волев-Інвест" про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№ 5776 від 25.04.2024р.) по справі №917/2032/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волев-Інвест" вул.Патріотів України, буд.173/3, м.Нікополь, Дніпропетровська область, 53207
до Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" вул. Зіньківська, 6, м.Полтава, Полтавська область,36029
про стягнення 307 146,62 грн.
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олефір О.І.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 у справі № 917/2032/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волев-Інвест" задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЕВ-ІНВЕСТ" заборгованість в сумі 307 046,62 грн, в тому числі: 232 000,00 грн - основного боргу, 57 841,10 грн - неустойки, 6 864,66 грн - 3% річних, 10 340,86 грн - інфляційних витрат та 4 605,70 грн - витрат по сплаті судового збору.
У позовній заяві представник позивача заявляв про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
25.04.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Волев-Інвест" Вакуленка Д.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу (вх. № 5776).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив із наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 126 ГПК України і статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
В заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача заявив про стягнення з відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі ордеру серія АР №1148077 від 06.11.2023, виданого адвокату Вакуленко Дмитру Олександровичу (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП №001310 від 29.06.2017) та договору про надання правової допомоги від 06.11.2023 (далі - Договір), укладеного між Адвокатським бюро "ВАКУЛЕНКО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волев-Інвест".
Згідно п. 1.1. Договору, ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а саме: представляти інтереси КЛІЄНТА як Позивача у справі за позовом ТОВ "ВОЛЕВ-ІНВЕСТ" до ПАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості у розмірі 307 046,62 грн., а КЛІЄНТ зобов'язаний оплатити надану правову допомогу у порядку та строки обумовлені Сторонами.
Відповідно до п.3.1, на умовах цього Договору сторони дійшли взаємної згоди, що розмір та порядок оплати правової допомоги визначається між сторонами окремо у Додатку № 1 до цього Договору; який є невід'ємною частиною цього договору.
Додатком до Договору встановлено, що відповідно до Договору про надання правової допомоги від 06.11.2023р. Виконавець надає Клієнту професійну правничу допомогу, вартість якої (гонорар за надання правової допомоги) обчислюється з врахуванням погодинної оплати роботи Виконавця у розмірі 1 000, 00 гривень за 1 (одну) годину його роботи (п.1). Вартість правової допомоги, що надається Виконавцем за домовленістю сторін складає 10 000,00 (десять тисяч) гривень, які перераховуються на поточний рахунок Виконавця після винесення рішення господарським судом Полтавської області у справі за позовом ТОВ «ВОЛЕВ-ІНВЕСТ» до ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про стягнення заборгованості у розмірі 307 046,62 грн. на підставі виставленого Виконавцем рахунку на оплату (п.2).
На умовах цього Додатку 1, сторони договору про надання правової допомоги дійшли взаємної згоди про можливість оформлення кінцевих розрахунків Актом приймання-передачі у двох автентичних за змістом екземплярах (за взаємної згоди та повідомлення про необхідність складення Акту) (п.5).
24.04.2024р. між сторонами за договором про надання правової допомоги від 06.11.2023р. підписано Акт виконаних робіт про проведення оплати відповідно до п.2 Додатку до Договору на підставі рахунку-фактури Виконавця від 24.04.2024 на суму 10 000,00 грн. (рахунок фактура від 24.04.2023р. та платіжна інструкція №11406 від 24.04.2024р. на суму 10 000,00 грн. додана до заяви).
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованою заяву позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката на суму 10 000,00 грн.
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До правової (правничої) допомоги належать надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Господарський суд враховує, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу підтверджена доказами, не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат. Понесення позивачем таких витрат було наслідком звернення позивача з позовом до суду та у зв'язку з цим необхідністю захисту позивачем своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, відповідач будь-яких заперечень стосовно розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, відповідних доказів суду не надав, в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, заявлена до стягнення сума є адекватною до розміру заявлених до стягнення та задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність розподілу судових витрат, виходячи з суми витрат на послуги адвоката в розмірі 10 000,00 грн.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -
1. Заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волев-Інвест" про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 5776 від 25.04.2024р.) - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (код ЄДРПОУ 00110792, вул. Зіньківська, буд. 6, м. Полтава, 36029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЕВ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 36452972, вул. Патріотів України, 173/3, місто Нікополь, Дніпропетровська область, 53207) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Видати наказ з набранням цим додатковим рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Солодюк О.В.