Рішення від 15.05.2024 по справі 916/441/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/441/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації

до відповідача - Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Військова частина НОМЕР_1

про усунення перешкод у користуванні

за участю представників:

від прокуратури - Капустін М.

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача -не прибув

від третьої особи - ОСОБА_2 .

До суду надійшла позовна заява керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, якою він просить суд:

- Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,4503 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346 площею 24,7452 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

- Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,7105 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0347 площею 28,8382 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

- Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 2,2736 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0423 площею 15,2973 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

Ухвалою від 09.02.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 13.03.2024.

Учасники справи отримали ухвалу в своїх електронних кабінетах 09.02.2024, що підтверджується довідками.

24.02.2024, у встановлений строк, відповідач подав відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову.

24.02.2024, від третьої особи надійшли пояснення, в яких він просить задовольнити позов та надати можливість брати участь в засіданнях в режимі відеоконференції.

26.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про участь в засіданнях в режимі відеоконференції.

04.03.2024 від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор наполягає на задоволенні позову.

Ухвалами від 04.03.2024 суд задовольнив заяви відповідача та третьої особи про участь всіх їх представників у всіх засіданнях в режимі відеоконференції.

12.03.2024 третя особа подала письмові пояснення на відзив, в яких просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 13.03.2024 закрито провадження у справі, призначено до розгляду по суті на 17.04.2024.

В засіданні 17.04.2024 судом було оголошено перерву до 15.05.2024, про що відповідач був обізнаний, оскільки його представник ОСОБА_3 брала участь в засіданні 17.04.2024 в режимі відеоконференції.

В засідання 15.05.2024 відповідач не прибув.

Розглянувши матеріали заяви, суд

встановив:

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.

Заради належного забезпечення державної безпеки та здійснення захисту державного кордону України відповідно до вимог Закону України «Про державний кордон» та Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147, вздовж державного кордону розташовується прикордонна смуга завширшки 5 кілометрів від його лінії, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

У прикордонній смузі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, діє спеціальний прикордонний режим, який, серед іншого, регламентує особливі правила перебування громадян України та інших осіб, провадження робіт тощо.

Ізмаїльською окружною прокуратурою з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, вивчено стан законності щодо використання земель, розташованих у межах прикордонної смуги державного кордону України.

Установлено, що пунктом 1 рішення Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області № 303-VII від 16.08.2019 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки колишньої колективної власності сільськогосподарських підприємств, розташованої на території Долинської сільської ради (за межами населеного пункту), орієнтовною площею 1126 га земельних часток (паїв) - 1131 га, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На виконання рішення Долинської сільської ради № 303-VII від 16.08.2019 ПП «ТАЙЗЕР ЕКСПО УКРАЇНА» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту).

На підставі вказаного проекту землеустрою відомості про земельну ділянку площею 24,7452 га з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346 внесені до Державного земельного кадастру шляхом відкриття Поземельної книги державним кадастровим реєстратором Відділу у Ренійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Меркуловою Л.М. 05.06.2020, що вбачається з інформації про земельну ділянку з програмного модуля Державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку площею 28,8382 га з кадастровим номером 5124180500:01:001:0347 внесені до Державного земельного кадастру шляхом відкриття Поземельної книги державним кадастровим реєстратором Відділу у Ренійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Меркуловою Л.М. 05.06.2020, що вбачається з інформації про земельну ділянку з програмного модуля Державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку площею 15,2973 га з кадастровим номером 5124180500:01:001:0423 внесені до Державного земельного кадастру шляхом відкриття Поземельної книги державним кадастровим реєстратором Відділу у Ренійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Поповим М.Д 09.06.2020, що вбачається з інформації про земельну ділянку з програмного модуля Державного земельного кадастру.

Рішенням сесії Долинської сільської ради № 399-VII від 18.07.2020 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), яка передається Долинській сільській раді Ренійського району Одеської області в комунальну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту) (землі колективної власності членів колишнього КСП «Анадол», загальною площею 980,2155 га), у тому числі щодо земельних ділянок:

з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346 - площею 24,7452 га;

з кадастровим номером 5124180500:01:001:0347 - площею 28,8382 га;

з кадастровим номером 5124180500:01:001:0423 - площею 15,2973 га.

Право власності Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області на земельну ділянку площею 24,7452 га з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.07.2020, номер запису про речове право - 37573952. Відповідні відомості внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53405642 від 31.07.2020.

Право власності Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області на земельну ділянку площею 28,8382 га з кадастровим номером 5124180500:01:001:0347 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.07.2020, номер запису про речове право - 37562275. Відповідні відомості внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53392658 від 31.07.2020.

Право власності Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області на земельну ділянку площею 15,2973 га з кадастровим номером 5124180500:01:001:0423 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.07.2020, номер запису про речове право - 37594804. Відповідні відомості внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53428325 від 03.08.2020.

Слід зазначити, що Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX (далі - Постанова), яка набула чинності з 19.07.2020, в Одеській області утворено Ізмаїльський район (з адміністративним центром у місті Ізмаїл) у складі територій Вилківської міської, Ізмаїльської міської, Кілійської міської, Ренійської міської, Саф'янської сільської, Суворовської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України від 12.06.2020 № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» визначено, що Долинська територіальна громада входить до складу території Ренійської міської територіальної громади з адміністративним центром у м. Рені.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.

З метою забезпечення обороноздатності держави в умовах військового стану та забезпечення додержання прикордонного режиму, органами прокуратури області спільно з органами державної влади вживаються заходи щодо поновлення інтересів держави стосовно земель оборони, які знаходяться уздовж державного кордону та щодо яких законодавством регламентовано особливий режим використання.

Одеською обласною прокуратурою 07.07.2023 з ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано інформацію щодо результатів аудиту земельних ділянок, які прилягають до державного кордону України в межах Одеської області та входять в 50 метрову смугу, в межах якої здійснюються заходи з утримання та нарощування інженерної інфраструктури прикордонними загонами.

Вивченням матеріалів аудиту земель установлено, що на території колишньої Долинської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області сформовано після 01.01.2020 земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, межі яких повністю або частково входять до 50 метрової зони державного кордону України з Республікою Молдова, у тому числі ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0346, 5124180500:01:001:0347 та 5124180500:01:001:0423.

Установлено, що три земельні ділянки накладаються на земельні ділянки, що мають бути відведені у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, на підставі ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до схеми розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346 площею 24,7452 га відносно державного кордону України та Республіки Молдова, виготовленої ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», вбачається, що частина вищевказаної земельної ділянки площею 1,4503 га знаходиться в межах 50 метрової смуги від лінії державного кордону. Поворотні точки накладення на 50 метрову смугу мають наступні координати:

№ 1 - координати: Х - 5 036 208,254, Y-3 209 253,622;

№ 2 - координати: Х - 5 036 240,626, Y-3 209 180,178;

№ 3 - координати: Х - 5 036 284,017, Y- 3 209 098,326;

№ 4 - координати: Х - 5 036 332,255, Y - 3 209 012,594;

№ 5 - координати: Х - 5 036 349,495, Y - 3 208 964,496;

№ 6 - координати: Х - 5 036 389,736, Y - 3 208 985,546;

№ 7 - координати: Х - 5 036 373,320, Y - 3 209 031,350;

№ 8 - координати: Х - 5 036 323,490, Y - 3 209 119,890;

№ 9 - координати: Х - 5 036 281,130, Y - 3 209 199,810;

№ 10 - координати: Х - 5 036 248,131, Y - 3 209 274,657.

Відповідно до схеми розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0347 площею 28,8382 га відносно державного кордону України та Республіки Молдова, виготовленої ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», вбачається, що частина вищевказаної земельної ділянки площею 0,7105 га знаходиться в межах 50 метрової смуги від лінії державного кордону. Поворотні точки накладення на 50 метрову смугу мають наступні координати:

№ 1 - координати: Х - 5 036 440,182, Y-3 208 711,475;

№ 2 - координати: Х - 5 036 450,936, Y-3 208 681,471;

№ 3 - координати: Х - 5 036 505,324, Y- 3 208 567,323;

№ 4 - координати: Х - 5 036 545,529, Y - 3 208 587,528;

№ 5 - координати: Х - 5 036 492,520, Y - 3 208 698,780;

№ 6 - координати: Х - 5 036 480,933, Y - 3 208 731,107.

Відповідно до схеми розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0423 площею 15,2973 га відносно державного кордону України та Республіки Молдова, виготовленої ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», вбачається, що частина вищевказаної земельної ділянки площею 2,2736 га знаходиться в межах 50 метрової смуги від лінії державного кордону. Поворотні точки накладення на 50 метрову смугу мають наступні координати:

№ 1 - координати: Х - 5 037 082,015, Y-3 206 529,469;

№ 2 - координати: Х - 5 037 034,288, Y-3 206 475,721;

№ 3 - координати: Х - 5 036 946,744, Y- 3 206 357,142;

№ 4 - координати: Х - 5 037 008,052, Y - 3 206 364,422;

№ 5 - координати: Х - 5 037 069,280, Y - 3 206 447,360;

№ 6 - координати: Х - 5 037 117,190, Y - 3 206 501,310;

№ 7 - координати: Х - 5 037 184,280, Y - 3 206 594,450;

№ 8 - координати: Х - 5 037 286,950, Y - 3 206 728,750;

№ 9 - координати: Х - 5 037 314,820, Y - 3 206 779,850;

№ 10 - координати: Х - 5 037 245,024, Y - 3 206 747,998;

№ 11 - координати: Х - 5 037 148,146, Y - 3 206 621,275.

Відповідні схеми розміщення земельних ділянок з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0346, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0423 складені ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за результатами опрацювання архівних матеріалів інституту (проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування військовим частинам для розташування прикордонної смуги Державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Одеської області, альбом ортофотокарт масштабу 1:10000 Державного кордону між Україною та Республіка Молдова) та координат поворотних точок ділянок з кадастровим номерами, що зазначені в запиті обласної прокуратури.

За таких обставин, частина земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346, площею 1,4503 га, частина земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0347, площею 0,7105 га, частина земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0423, площею 2,2736 га, знаходяться у межах прикордонної смуги шириною 50 метрів вздовж від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, відтак мають належати до земель оборони.

При цьому, під час встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави установлено, що рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 20.07.2022 у справі № 510/2412/21, що набрало законної сили 18.08.2022, задоволено позов ОСОБА_4 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання рішення незаконним, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Вказаним рішенням визнано незаконним та скасовано рішення сорок дев'ятої сесії сьомого скликання Долинської сільської ради № 399-VII від 18.07.2020 та припинено право власності Долинської сільської ради Ренійського району, зокрема, і на земельні ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346.

Підставою прийняття такого рішення слугувало те, що вказані земельні ділянки сформовано за рахунок земель колективної власності колишнього КСП «АНАДОЛ», правонаступником якого є СВК «ДОЛИНСЬКЕ», членом якого є позивачка.

Разом із тим, в силу положень чинного законодавства, вказані земельні ділянки в межах площі накладення на законодавчо визначені межі прикордонної смуги відносяться до земель оборони та не можуть передаватися у власність інших суб'єктів.

З огляду на викладене, наявність реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346 та відкритих Поземельних книг щодо них, є перешкодою у формуванні земель прикордонної смуги і внесенні відомостей щодо них до Державного земельного кадастру, реєстрації перелічених земельних ділянок мають бути скасовані з закриттям Поземельних книг.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Частиною 10 вищевказаної статті передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі: якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Зважаючи на те, що рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 20.07.2022 у справі № 510/2412/21, рішення сорок дев'ятої сесії сьомого скликання Долинської сільської ради № 399-VII від 18.07.2020 визнано незаконним та скасовано, а також припинено право комунальної власності Долинської сільської ради Ренійського району на земельні ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346, державна реєстрація вказаних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі також підлягає скасуванню з закриттям Поземельних книг.

Статтями 1 та 2 Закону України «Про державний кордон» встановлено, що державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а в підводному та повітряному просторі - Збройними Силами України спільно з Державною прикордонною службою України, відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Питання демаркації державного кордону України і Республікою Молдова, урегульовані відповідним Положенням, що затверджено Законом України № 1372- IV від 10.12.2003 (далі - Положення).

Відповідно до статті 8 Положення підсумковими документами демаркації державного кордону між Україною та Республікою Молдова, далі «демаркаційні документи», є:

- протокол опис проходження лінії державного кордону;

- альбом демаркаційних карт масштабу 1:5000 з нанесеними лінією державного кордону України і прикордонними знаками;

- каталог координат і висот прикордонних знаків;

- протоколи прикордонних знаків;

- таблиця належності островів на річках, струмках та інших водоймах.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Відповідно до ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У відповідності до ч. ч. 1- 4 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів. (ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України).

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Положення частини 3 цієї статті набрали чинності з 01.01.2020 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» № 232-IX від 29.10.2019.

Згідно ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання

земель встановлюються відповідно до закону.

Статтею 22 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

У свою чергу, згідно зі ст. 23 Закону України «Про державний кордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Отже, встановлення факту розташування спірних земельних ділянок в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаних ділянок до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим», з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Відповідно до затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України «Положення про прикордонний режим» прикордонна смуга - ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (п.п. 3 п. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998).

Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів (п.п. 2-1 п. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998).

Таким чином, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів ширини у 30-50 метрів, встановлених ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим» та ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України.

Не розроблення та не затвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом, а саме 30-50 метрів від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень (ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України).

З урахуванням законодавчо встановлених розмірів (ширини) прикордонної смуги, а також схеми розміщення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346 відносно державного кордону України з Республікою Молдова, вбачається, що частина вказаної ділянки площею 1,4503 га з визначними координатами поворотних точок Х та У знаходиться в смузі відведення шириною 50 метрів від лінії державного кордону, тобто у прикордонній смузі.

Також, відповідно до схеми розміщення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0347 відносно державного кордону України з Республікою Молдова, вбачається, що частина вказаної ділянки площею 0,7105 га з визначними координатами поворотних точок Х та У знаходиться в смузі відведення шириною 50 метрів від лінії державного кордону, тобто у прикордонній смузі.

Аналогічно, відповідно до схеми розміщення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0423 відносно державного кордону України з Республікою Молдова, вбачається, що частина вказаної ділянки площею 2,2736 га з визначними координатами поворотних точок Х та У знаходиться в смузі відведення шириною 50 метрів від лінії державного кордону, тобто у прикордонній смузі.

Про те, що землі оборони, зокрема землі у межах прикордонної смуги, не можуть передаватись у комунальну та приватну власність, свідчить установлена судова практика Верховного Суду.

Зокрема, постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги.

Постановою Касаційного цивільного суд у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц залишено без змін судові рішення про задоволення позовних вимог прокурора про скасування наказів Головного управління Держземагенства у Закарпатській області та повернення в державну власність земельної ділянки з чужого незаконного володіння з огляду на те, що відповідно до вимог ст. 77, ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі оборони належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.

Зважаючи на скасування права комунальної власності на спірні земельні ділянки, належним способом захисту порушених прав є усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування відомостей в Державному земельному кадастрі щодо вищевказаних земельних ділянок.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності держави на обмежені в обороті об'єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправного вибуття об'єктів у комунальну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном (земельною ділянкою) слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

Станом 19.01.2024, відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346, площею 24,7452 га відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутні.

Аналогічно відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зареєстрованих прав власності на земельні ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0347, площею 28,8382 га та з кадастровим номером 5124180500:01:001:0423, площею 15,2973 га

При цьому, рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 20.07.2022 у справі № 510/2412/21, що набрало законної сили 18.08.2022, визнано незаконним та скасовано рішення сорок дев'ятої сесії сьомого скликання Долинської сільської ради № 399-VII від 18.07.2020 та припинено право власності Долинської сільської ради Ренійського району, зокрема, і на земельні ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346.

Таким чином, на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 20.04.2022 у справі № 510/2412/21 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наразі внесено відомості про припинення права власності Долинської сільської ради Ренійського району, правонаступником якої є Ренійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області, на земельні ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346.

Однак, згідно даних Державного земельного кадастру, форма власності земельних ділянок з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346 визначена як комунальна. У розділі 3 «Земельна ділянка. Право власності, постійного користування» Поземельних книгах на вищевказані земельні ділянки, внесено відомості щодо власника ділянок - Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, правонаступником якої є Ренійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області.

Разом із тим, з метою вжиття заходів спрямованих на поновлення державних інтересів у позасудовому порядку, Одеською обласною прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Ренійської міської ради скеровано листи за № 15/1/1-1540вих-23 від 12.09.2023 та № 15/1/1-1753вих-23 від 19.10.2023 відповідно щодо вжиття заходів спрямованих на скасування у Державному земельному кадастрі вищевказаних земельних ділянок та закриття Поземельних книг щодо них.

Однак, на теперішній час ГУ Держгеокадастру в Одеській області та Ренійською міською радою заходів щодо скасування у Державному земельному кадастрі вищевказаних земельних ділянок та закриття Поземельних книг щодо них не вжито. Вказане підтверджується листом ГУ Держгеокадастру в Одеській області № 10-15-0.6-4783/2-23 від 19.10.2023 та листом Ренійської міської ради № 38/4226-4396 від 31.10.2023, копії яких долучено до позовної заяви.

Враховуючи, що рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 20.07.2022 у справі № 510/2412/21, рішення сорок дев'ятої сесії сьомого скликання Долинської сільської ради № 399-VII від 18.07.2020 визнано незаконним та скасовано, а також припинено право комунальної власності Долинської сільської ради Ренійського району на земельні ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346, державна реєстрація вказаних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі також підлягає скасуванню з закриттям Поземельних книг.

При цьому, наявність відомостей у Державному земельному кадастрі щодо вищевказаних земельних ділянок є перешкодою для формування нових земельних ділянок.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 152 ЗК України визначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Крім того. згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Статтею 16 ЦК передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 24.04.2019 у справі 3 128/3751/14-а.

Згідно ст. 2 Земельного Кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

За змістом ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини 13, якою доповнено статтю 79-1 ЗК України Законом № 340-IX від 05.12.2019, земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно з ч. 6. ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формування шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.п. 3 п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 50 зазначеного Порядку передбачено, що Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Згідно з п. 57 вказаного Порядку, Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 1562 цього Порядку.

Зважаючи на викладене, порушення інтересів держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками: площею 1,4503 га, площею 0,7105 га, площею 2,2736 га, підлягають захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок площею 24,7452 га за кадастровим номером 5124180500:01:001:0346, площею 28,8382 га за кадастровим номером 5124180500:01:001:0347, площею 15,2973 га за кадастровим номером 5124180500:01:001:0423 відповідно в Державному земельному кадастрі з закриттям Поземельних книг, оскільки при реєстрації останніх як ділянок сільськогосподарського призначення, з цільовим призначення 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не враховані законодавчо встановленні межі прикордонної смуги, що належить до земель оборони та можуть перебувати виключно в державній власності.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Таким чином, скасування державної реєстрації земельних ділянок є способом захисту речового права Одеської обласної державної (військової) адміністрації щодо спірних земельних ділянок, оскільки без вжиття таких заходів в Державному земельному кадастрі будуть зареєстровані ділянки з визначеними межами та поворотними точками, що позбавить можливість зареєструвати нові земельні ділянки з визначеними площами та кадастровими номерами, оскільки буде накладення земельних ділянок, що є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації з боку кадастрового реєстратора.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - де строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов'язане з порушенням суб'єктивного матеріального цивільного права.

Земельні ділянки, які є предметом спору у цій справі, мають спеціальний правовий титул, оскільки за своїми характеристиками належать до земель оборони, тому не може бути змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення, про що детально зазначено вище в обґрунтуванні цього позову.

Вибуття таких земельних ділянок з державної власності шляхом незаконного віднесення їх до земель сільськогосподарського призначення, свідчить про порушення прав держави на користування та розпорядження цими землями оборони, що триває.

Негаторний позов, який спрямований на захист прав законного володільця спірних земельних ділянок щодо користування і розпорядження ними, може бути заявлений упродовж всього часу тривання відповідного порушення.

При цьому власник земельних ділянок може вимагати усунення порушення його права на земельні ділянки, у тому вимагаючи усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельними ділянками.

Подібні за змістом правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, постановах від 11.09.2019 у справі № 924/174/18, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц.

Вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок є елементами юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення законному власнику усіх перешкод щодо належного користування та розпорядження спірними земельними ділянками.

Враховуючи правову природу спірних правовідносин, які за своїм характером є негаторними, та наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування матеріального права у справах відповідної категорії, оскільки земельні ділянки із кадастровими номерами 5124180500:01:001:0346, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0423 у Державному земельному кадастрі продовжують значитися зареєстрованими на праві комунальної власності за Долинською сільською радою Ренійського району Одеської області (правонаступником якої є Ренійська міська рада), і порушення прав її законного володільця - держави на реалізацію усіх правомочностей власника триває, строк позовної давності для звернення до суду не застосовується.

Згідно ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначені Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.

Статтею 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Приписами статті 17 Земельного кодексу України також визначено повноваження державних адміністрацій у розпорядженні землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

За таких обставин, уповноваженим органом на захист інтересів держави у даному спорі щодо земель оборони (прикордонна смуга) є Одеська обласна державна (військова) адміністрація.

Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою) у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

У постанові Верховного Суду у справі № 910/11919/17 від 17.10.2018 зазначено, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський суд з прав людини висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення їх економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення охорони державного кордону України.

Статтею 2 Закону України «Про державний кордон України» визначено, що захист державного кордону України є невід'ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Таким чином, до інтересів держави безпосередньо належить захист та охорона державного кордону України, в тому числі охорона прикордонної смуги, яка встановлюється вздовж державного кордону, а протиправне заволодіння чи використання земель в межах прикордонної смуги підриває обороноздатність держави, зокрема в умовах повномасштабної війни проти України.

Окрім того, згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За таких обставин, охорона та використання земель, зокрема державної форми власності, також становить державний інтерес, оскільки протиправне заволодіння державними землями суперечить основним принципам та засадам використання земель, закріплених у Конституції України.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України, у взаємозв'язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (п.п. 77-81) бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Ізмаїльською окружною прокуратурою на адресу Одеської обласної державної (військової) адміністрації скеровано лист № 59-4762ВИХ-23 від 29.08.2023, у якому повідомлено уповноважений орган про порушення вимог чинного законодавства та роз'яснено його вимоги, які надають прокурору право на звернення до суду в інтересах уповноваженого органу, а також висловлено прохання про інформування прокуратури про те, чи вживатимуться обласною адміністрацією заходи цивільно-правового характеру, спрямовані скасування в судовому порядку права комунальної власності та державної реєстрації спірної земельної ділянки.

На вказаний лист Ізмаїльської окружної прокуратури Одеська обласна державна (військова) адміністрація листом № 9480/7/01-46/9855/2-23 від 19.09.2023 зазначила про те, що Одеською ОВА не вживались заходи щодо скасування в судовому порядку права комунальної власності та державної реєстрації вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Інформовано окружну прокуратуру, що Одеська ОВА не заперечує щодо подачі до суду позову органами прокуратури в інтересах держави в особі Одеської ОВА.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб'єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб'єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією як уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах, протягом розумного строку не вжито ефективних заходів щодо захисту порушених інтересів держави за фактом незаконного вибуття з державної власності у комунальну власність земель оборони площею 1,4503 га, що є частиною ділянки площею 24,7452 га, кадастровий номер 5124180500:01:001:0346, площею 0,7105 га, що є частиною ділянки площею 28,8382 га, кадастровий номер 5124180500:01:001:0347, площею 2,2736 га, що є частиною ділянки площею 28,8382 га, кадастровий номер 5124180500:01:001:0423.

Вказані обставини, відповідно до ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», свідчать про наявність у прокурора права та можливості представляти інтереси держави в суді, шляхом подачі відповідного позову.

Крім того, згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, у сфері регулювання земельних відносин визначені у ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо організації і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, а також здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.

Так, згідно даних Державного земельного кадастру на теперішній час земельні ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346 належать до комунальної форми власності.

Як зазначалось в позовній заяві, з метою вжиття заходів спрямованих на поновлення державних інтересів у позасудовому порядку, Одеською обласною прокуратурою на адресу Ренійської міської ради скеровано лист № 15/1/1-1753вих-23 від 19.10.2023 щодо вжиття заходів спрямованих на скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації вищевказаних земельних ділянок та закриття Поземельних книг щодо них.

Однак, Ренійською міською радою не вжито жодних заходів, спрямованих на скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації вищевказаних земельних ділянок та закриття Поземельних книг щодо них. Вказане підтверджується листом Ренійської міської ради № 38/4226-4396 від 31.10.2023, копії яких долучено до позовної заяви.

Враховуючи ту обставину, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346 відповідно даних Державного земельного кадастру належать до комунальної власності, саме тому Ренійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області є відповідачем у вказаній справі, як правонаступник Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області.

Відповідач у відзиві заперечує проти позову. Суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з наступного.

У своєму відзиві Ренійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області вказує на те, що викладені у позовні заяві обставини не можуть впливати на права військової частини НОМЕР_1 , тобто на отримання в постійне користування земель оборони уздовж прикордонної смуги.

Указане твердження вважаємо необгрунтованим, оскільки згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.

Інтереси держави, а тим паче в умовах воєнного стану, полягають у захисті суверенітету, територіальної цілісності, захисті державного кордону України.

Стратегією національної безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392, визначено, що враховуючи фундаментальні національні інтереси, визначені Конституцією України і Законом України «Про національну безпеку України», пріоритетами національних інтересів України та забезпечення національної безпеки є: відстоювання незалежності і державного суверенітету; відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України; суспільний розвиток, насамперед розвиток людського капіталу; захист прав, свобод і законних інтересів громадян України; європейська і євроатлантична інтеграція.

З метою охорони державного кордону України та забезпечення належного здійснення Державною прикордонною службою України заходів спрямованих на забезпечення недоторканності державного кордону України, законодавцем внесено зміни до чинного законодавства, а саме ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України, якими передбачено, що у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.

Положення частини 3 вищезазначеної статті набрали чинності з 01.01.2020 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону».

Статтею 77 Земельного кодексу України визначено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Частинами 1, 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України передбачено, що зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.

Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України «Про використання земель оборони» передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.

Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів. У цих межах Кабінетом Міністрів України встановлюється спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону України.

З системного аналізу ст. 65, ч.ч. 1- 4 ст. 77, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 3 Закону України «Про використання земель оборони», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» вбачається, що прикордонні смуги, є землями з особливим режимом використання, які передаються у постійне користування військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань, та відносяться до земель оборони, які можуть перебувати виключно у державній власності.

Аналогічні положення містяться і у ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, якою передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що земельні ділянки у межах 50 - ти метрів прикордонної смуги, від лінії державного кордону України, є землями з особливим статусом, які мають слугувати забезпеченню державної безпеки та здійсненню захисту державного кордону, а тому останні відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Рішенням РНБО України від 30.07.2021, введеним в дію Указом Президента України від 18.08.2021 № 367/2021, з метою забезпечення реалізації завдань, визначених Стратегією національної безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392, щодо розвитку та удосконалення загальнодержавної системи захисту державного кордону, передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити проведення інвентаризації земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, із визначенням власників і користувачів земельних ділянок, кадастрових номерів (за наявності), цільового призначення та форми власності; вжиття заходів щодо примусового відчуження з метою подальшої передачі в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України земельних ділянок (або їх частин) та розміщених на них об'єктів нерухомого майна (або їх частин), які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб і знаходяться в межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, у разі недосягнення згоди з власниками зазначених земельних ділянок та розміщених на них об'єктів нерухомого майна щодо їх викупу.

Одеською обласною прокуратурою 07.07.2023 з ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано інформацію щодо результатів проведеного спільно з ГУ Держгеокадастру в Одеській області аудиту земельних ділянок, які прилягають до державного кордону України в межах Одеської області та входять в 50 метрову смугу, в межах якої здійснюються заходи з утримання та нарощування інженерної інфраструктури прикордонними загонами, та направлено Перелік таких ділянок.

Указаний перелік земельних ділянок складено Головним Управлінням Держгеокадастру в Одеській області та надано ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 20.06.2023 № 8-15-0.82-2393/2-23 (копія супровідного листа додається, витяг з переліку ділянок було долучено до позовної заяви).

Вивченням вищевказаної інформації установлено, що на території колишньої Долинської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області сформовано після 01.01.2020 земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, межі яких повністю або частково входять до 50 метрової зони державного кордону України з Республікою Молдова, у тому числі ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0346, 5124180500:01:001:0347 та 5124180500:01:001:0423.

Указане підтверджує, у тому числі, обізнаність та факт усвідомлення ГУ Держгеокадастру в Одеській області, як органу, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель всіх категорій та форм власності, щодо примикання спірних земельних ділянок до лінії державного кордону.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) має територію обслуговування у вигляді ділянки державного кордону України з Республікою Молдова, що пролягає на території Ізмаїльського району Одеської області в адміністративних межах Ренійської міської ради.

Таким чином, у випадку скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі спірних земельних ділянок, військова частина НОМЕР_1 в подальшому має законне та гарантоване ст. 77 Земельного кодексу України право на відведення у постійне користування за їх рахунок земельних ділянок шириною 30-50 метрів від лінії державного кордону для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Отже, рішення суду в даній справі про усунення перешкоди у розпорядженні та користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, створить передумови для подальшого відведення військовій частині НОМЕР_1 у постійне користування земель оборони у межах прикордонної смуги для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Також, у своєму відзиві Ренійська міська рада зазначає, що спірні земельні ділянки, які мають намір отримати у постійне користування військова частина НОМЕР_1 , не відносяться до земель комунальної власності, а також до земель, що відповідно до пункту 21 Перехідних положень (Розділ Х) Земельного кодексу України вважаються власністю територіальних громад, а тому у Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області відсутнє право розпоряджатися цими земельними ділянками, передавати їх у постійне користування, тощо.

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 20.07.2022 у справі № 510/2412/21 за позовом ОСОБА_4 визнано незаконним та скасовано рішення сорок дев'ятої сесії сьомого скликання Долинської сільської ради № 399-VII від 18.07.2020 та припинено право власності Долинської сільської ради Ренійського району, зокрема, і на земельні ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346.

Крім того, на теперішній час згідно даних Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346 належать до комунальної форми власності.

З огляду на викладене, на сьогоднішній день наявність реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346 та відкритих Поземельних книг щодо них, є перешкодою у формуванні земель прикордонної смуги і внесенні відомостей щодо них до Державного земельного кадастру, реєстрації перелічених земельних ділянок мають бути скасовані з закриттям Поземельних книг.

Крім того, у своєму відзиві на позовну заяву Ренійська міська рада вказує на те, що лист ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 21.08.2023 № 939 та Схеми розміщення меж земельних ділянок відносно Державного кордону України із Республікою Молдова носять інформаційний характер та відповідно не є офіційним документом, який можна було б використовувати у якості офіційного доказу, та не відображають повноту всіх відомостей стосовно спірних земельних ділянок. Також, Ренійська міська рада зазначає, що Ізмаїльською окружною прокуратурою не надано доказів та підтверджуючих документів, якими визначаються кордон між державою України та Республікою Молдова.

Ізмаїльська окружна прокуратура вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими, оскільки згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державний кордон України» державний кордон України на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками, форми, розмір і порядок встановлення яких визначаються законодавством України і міжнародними договорами України.

На підставі ст. 1 Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон від 18.08.1999, що ратифікований Законом України від 06.04.2000 № 1633-III та набрав чинності 18.11.2001 (далі - Договір), державний кордон між Україною і Республікою Молдова встановлюється відповідно до документів делімітації, які є невід'ємною частиною цього Договору:

a) Протоколу-опису проходження лінії державного кордону між Україною і Республікою Молдова;

b) Альбому топографічних карт державного кордону між Україною і Республікою Молдова, складених у результаті делімітації українсько-молдовського кордону, проведеної у 1995-1999 роках.

Згідно з пп. «b» п. 1 ст. 5 Договору державний кордон на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками в характерних точках лінії державного кордону (точках повороту, місцях перетинання із залізницями, автомобільними дорогами, в ярах та інших точках рельєфу) - 2 прикордонними стовпами, встановленими, як правило, на відстані 2,5 м кожний від лінії кордону, і геодезичним (центровим) пунктом, встановленим між цими прикордонними стовпами на самій лінії державного кордону.

Відповідно до ст. 6 Договору для встановлення прикордонних знаків вздовж державного кордону відводиться смуга місцевості завширшки 10 м (по 5 м по обидві сторони від лінії державного кордону).

Згідно з ч. 1, 4 ст. 2 Положення про демаркацію порядок позначення державного кордону на місцевості прикордонними знаками наведено в додатку 1 до цього Положення.

Координати прикордонних знаків визначаються у глобальній геодезичній системі WGS-84 з точністю 15 см щодо пунктів державної (національної) геодезичної мережі.

Відповідно до ст. 3 Положення про демаркацію для позначення лінії державного кордону на місцевості відводиться смуга кріплення прикордонних знаків завширшки 10 м (по 5 м у кожний бік від лінії кордону).

Згідно зі ст. 8 Положення про демаркацію підсумковими документами демаркації державного кордону між Україною і Республікою Молдова є:

- Протокол-опис проходження лінії державного кордону;

- Альбом демаркаційних карт масштабу 1:5000 з нанесеними лінією державного кордону України і прикордонними знаками;

- Каталог координат і висот прикордонних знаків;

- Протоколи прикордонних знаків;

- Таблиця належності островів на річках, струмках та інших водоймах.

Ці документи не можуть бути надані до суду, оскільки мають чинний гриф обмеження доступу, про що свідчить лист Міністерства закордонних справ України від 25.09.2023 № 72/17-412-113835 (копія додається).

На запит Одеської обласної прокуратури ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», який є сертифікованою землевпорядною організацією, з урахуванням документації щодо демаркації державного кордону України, а саме альбомів ортофотокарт масштабу 1:10000 Державного кодону України, координат прикордонних знаків, які мають прив'язку до державної (національної) геодезичної мережі, до яких примикають спірні земельні ділянки, а також координат поворотних точок земельних ділянок, які також мають прив'язку до існуючої державної (національної) геодезичної мережі виготовлено кореляційний матеріал, з якого вбачається, що спірні земельні ділянки примикають до лінії державного кордону, яка визнається державою України як державний кордон України.

№ 1 - координати: Х - 5 036 208,254, Y-3 209 253,622;

№ 2 - координати: Х - 5 036 240,626, Y-3 209 180,178;

№ 3 - координати: Х - 5 036 284,017, Y- 3 209 098,326;

№ 4 - координати: Х - 5 036 332,255, Y - 3 209 012,594;

№ 5 - координати: Х - 5 036 349,495, Y - 3 208 964,496;

№ 6 - координати: Х - 5 036 389,736, Y - 3 208 985,546;

№ 7 - координати: Х - 5 036 373,320, Y - 3 209 031,350;

№ 8 - координати: Х - 5 036 323,490, Y - 3 209 119,890;

№ 9 - координати: Х - 5 036 281,130, Y - 3 209 199,810;

№ 10 - координати: Х - 5 036 248,131, Y - 3 209 274,657.

№ 1 - координати: Х - 5 036 440,182, Y-3 208 711,475;

№ 2 - координати: Х - 5 036 450,936, Y-3 208 681,471;

№ 3 - координати: Х - 5 036 505,324, Y- 3 208 567,323;

№ 4 - координати: Х - 5 036 545,529, Y - 3 208 587,528;

№ 5 - координати: Х - 5 036 492,520, Y - 3 208 698,780;

№ 6 - координати: Х - 5 036 480,933, Y - 3 208 731,107.

№ 1 - координати: Х - 5 037 082,015, Y-3 206 529,469;

№ 2 - координати: Х - 5 037 034,288, Y-3 206 475,721;

№ 3 - координати: Х - 5 036 946,744, Y- 3 206 357,142;

№ 4 - координати: Х - 5 037 008,052, Y - 3 206 364,422;

№ 5 - координати: Х - 5 037 069,280, Y - 3 206 447,360;

№ 6 - координати: Х - 5 037 117,190, Y - 3 206 501,310;

№ 7 - координати: Х - 5 037 184,280, Y - 3 206 594,450;

№ 8 - координати: Х - 5 037 286,950, Y - 3 206 728,750;

№ 9 - координати: Х - 5 037 314,820, Y - 3 206 779,850;

№ 10 - координати: Х - 5 037 245,024, Y - 3 206 747,998;

№ 11 - координати: Х - 5 037 148,146, Y - 3 206 621,275.

Крім того, Ренійською міською радою до свого відзиву долучено Державний акт на право колективної власності ОД 19-2001 від 28.02.1996, виданого КСП «Анадол», з якого вбачається, що ділянка (масив) № 2, за рахунок якої сформовані спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0346, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0423, мала спільну межу від А до Б з землями Республіки Молдова.

Крім того, земельна ділянка з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 05.06.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346 - 05.06.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 5124180500:01:001:0423 - 09.06.2020, тобто після набуття чинності положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» № 232-IX від 29.10.2019, а тому при їх формування повинні були дотриманні положення ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим» та ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України.

За таких обставин, Ренійською міською радою не спростовано доводи прокуратури, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346, площею 1,4503 га, частина земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0347, площею 0,7105 га, частина земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0423, площею 2,2736 га, знаходяться у межах прикордонної смуги шириною 50 метрів вздовж від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, відтак мають належати до земель оборони.

Також, необхідно зазначити, відповідно до п 1 Розділу І Статуту ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 66 від 21.02.2019 (копія додається), ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» є самостійним суб'єктом господарювання, засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до п. 4.1 Розділу 4 вказаного Статуту ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» утворене з метою здійснення наукової, технічної, виробничої діяльності в галузі землеустрою. Предметом діяльності підприємства є розробка усіх видів документації із землеустрою, передбачених законодавством, проведення інвентаризації земель при здійсненні землеустрою, виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт при здійснення землеустрою, надання інформаційних, консультаційних та консалтингових послуг та інше.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 91 письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Отже, доводи представника Ренійської міської ради щодо відсутності доказового значення наданих прокуратурою схем накладення, а також те, що вказані документи не можна використовувати «в якості офіційного доказу», є неспроможними та не спростовані самим відповідачем.

Крім того, Ренійська міська рада вважає, що Ізмаїльською окружною прокуратурою обрано невірний спосіб захисту прав позивача, оскільки обов'язок щодо скасування записів в ДЗК та Поземельних книгах виникає у відповідного органу державної реєстрації лише після набрання законної сили судовим рішенням про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно даних Державного земельного кадастру на теперішній час земельні ділянки з кадастровими номерами 5124180500:01:001:0423, 5124180500:01:001:0347, 5124180500:01:001:0346 належать до комунальної форми власності.

З метою вжиття заходів спрямованих на поновлення державних інтересів у позасудовому порядку, Одеською обласною прокуратурою на адресу Ренійської міської ради, як правонаступника Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, скеровано лист № 15/1/1-1753вих-23 від 19.10.2023 щодо вжиття заходів спрямованих на скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації вищевказаних земельних ділянок та закриття Поземельних книг щодо них.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи і покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

З огляду на викладене, доводи Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області не спростовують наведені вище обґрунтовані доводи окружної прокуратури, а докази, надані прокуратурою, є більш вірогідними, ніж заперечення відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (код 00022585, м. Одеса пр. Шевченка 4) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,4503 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0346 площею 24,7452 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

3. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (код 00022585, м. Одеса пр. Шевченка 4) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,7105 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0347 площею 28,8382 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

4. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (код 00022585, м. Одеса пр. Шевченка 4) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 2,2736 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124180500:01:001:0423 площею 15,2973 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

5. Стягнути з Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (код 35549578, м. Рені Ізмаїльського району Одеської області вул. Вознесенська 139) на користь Одеської обласної прокуратури (код 03528552, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; рахунок отримувача - UA808201720343100002000000564, банк отримувача - ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820172, код класифікації доходів бюджету - 22030101) 9084грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 травня 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова

Попередній документ

119068625

Наступний документ

119068627

Інформація про рішення:

№ рішення:	119068626
№ справи:	916/441/24
Дата рішення:	15.05.2024
Дата публікації:	20.05.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про усунення порушення прав власника

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (11.09.2024)
Дата надходження:	03.09.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

13.03.2024 12:00	Господарський суд Одеської області
17.04.2024 11:30	Господарський суд Одеської області
15.05.2024 15:30	Господарський суд Одеської області
11.09.2024 11:30	Господарський суд Одеської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ЛИТВИНОВА В В