65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2550/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Човган І.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код - 42399676) - стягувач
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; фактична адр.: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 23; код - 39525257) - боржник
про стягнення 1 592 588 055, 29 грн.
з підстав неналежного виконання умов договору
Представники:
від позивача (стягувача): Андрійко Є.Л.
від відповідача (заявника, боржника): Федорова В.В.
У вересні 2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 1592588055,29 грн, з яких: 1128285617,12 грн, основної заборгованості; 198578962,76 грн, пені; 175574313,34 грн, штрафу; 75348234,05 грн, інфляційних втрат та 14800928,02 грн. 3% річних.
Позовні вимоги були обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за індивідуальним договором № БГр-21/22-ОГП від 01.11.2021 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ОГП від 01.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості природного газу, поставленого у період з 01.11.2021 по 30.04.2022.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 у справі № 916/2550/22 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 1128285617,12 грн. боргу, 40000000 грн. пені, 40000000 грн. штрафу, 75348234,05 грн. інфляційних втрат, 14800928,02 грн. 3% річних та 868350 грн. судового збору, у задоволенні решти позову відмовлено.
30.08.2023 року Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду вказане рішення суду залишено без змін.
12.09.2023 року Господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду від 14.12.2023 року Рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023р. та Постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023р. у справі № 916/2550/22 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 року відстрочено виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; код - 39525257) рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року по справі № 916/2550/22 до 09.05.2024 року.
21.03.2024 року Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду вказану ухвалу суду залишено без змін.
18.01.2024 року у задоволені подання приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича (вх. № 2-1494/23) про звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунку банку по справі № 916/2550/22 відмовлено.
08.05.2024 року суд отримав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22, якою заявник просить суд:
- зупинити стягнення на підставі Судового наказу від 12.09.2023 року, виданого на виконання Рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі №916/2550/22 до вирішення питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення;
- змінити спосіб та порядок виконання судового рішення Господарського суду Одеської області від 09 травня 2023 року в справі № 916/2550/22з “стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; фактична адр.: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 23; код - 39525257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код - 42399676): 1 128 285 617 гривень 12 коп. боргу; 40 000 000 гривень пені; 40 000 000 штрафу; 75 348 234 гривні 05 коп. інфляційних; 14 800 928 гривень 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 гривень судового збору” на “зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; фактична адр.: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 23; код - 39525257) виплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код - 42399676): 1 128 285 617 гривень 12 коп. боргу; 40 000 000 гривень пені; 40 000 000 штрафу; 75 348 234 гривні 05 коп. інфляційних; 14 800 928 гривень 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 гривень судового збору в порядку встановленому Законом України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” № 1639-IX від 14.07.2021 року за рахунок видатків спеціального фонду державного бюджету.”
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 року прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22 - до розгляду у судовому засіданні на “15” травня 2024 р. о 14:00 год, про що повідомлено сторін через систему «Електронний суд»; у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) в частині зупинення стягнення на підставі наказу суду від 12.09.2023 року, виданого на виконання Рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі №916/2550/22 до вирішення питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення - відмовлено.
Заява мотивована тим, що станом на дату подання даної заяви в результаті проведених виконавчих дій у виконавчому проваджені № 72791011 рішення у справі № 916/2550/22 не виконано з підстав відсутності у боржника коштів та майна за рахунок яких має бути погашено заборгованість перед кредитором. Період відстрочення виконання рішення, в межах якого Відповідач мав можливість відновити господарську діяльність, склав менше чотирьох календарних місяців. Вказаного часу недостатньо для відновлення повноцінної діяльності та отримання достатнього прибутку для покриття заборгованості перед Позивачем, що складає 1 138 434 779,19 грн. Наявність у Відповідача, зареєстрованого обтяження в вказаній сумі також не сприяє відновленню співпраці з контрагентами та їх довіри до Відповідача. У вказаних умовах, в яких Відповідач вимушений вчиняти дії з відновлення власної платоспроможності, робить виконання рішення неможливим. З дати відкриття виконавчого провадження 13.09.2023 року, та накладення в межах відкритого виконавчого провадження № 72791011 арешту коштів ТОВ «ОДЕСАГАЗ- ПОСТАЧАННЯ» від 14.09.2023 року на підставі наказу №916/2550/22 від 12.09.2023 року, Відповідач вимушено припинив будь-яку діяльність направлену на отримання прибутку, у зв'язку з забороною розпорядження власними коштами, а кошти, що перебували на рахунках Відповідача були фактично перераховані на рахунок приватного виконавця в межах виконавчого провадження № 72791011. При цьому, тимчасове та часткове відновлення діяльності Відповідача в період дії відстрочення виконання Рішення не призвели до очікуваного результату. За вказаних умов, рішення у справі № 916/2550/22 від 09.05.2023 року виконано не буде.
13.05.2024 року суд отримав заперечення на заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" просить суд в задоволені заяви відмовити, посилаючись при цьому на порушення Боржником приписів ст. 331 ГПК України, а саму заяву вважає зловживанням процесуальними механізмами, з метою ухилення від виконання рішення суду.
Представник боржника заяву підтримав.
Представник стягувача проти задоволення заяви заперечив.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви ТОВ «ОДЕСАГАЗ- ПОСТАЧАННЯ» про зміну порядку та способу виконання рішення суду по цій справі слід відмовити, з огляду на наступне.
12.09.2023 року на примусове виконання Рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року, яке набрало законної сили 30.08.2023 року, по справі № 916/2550/22 було видано відповідний наказ.
Стягувачем за наказом суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код - 42399676), а Боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1; фактична адр.: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 23; код - 39525257).
Відповідно ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Отже, згідно чинних положень ГПК України суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення виключно за заявою стягувача або виконавця. Проте, в даному випадку, із заявою звернувся Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ".
При цьому, частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", на яку посилається Боржник у своїй заяві, передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
В даному випадку, суд вважає за необхідне звернути увагу на співвідношенні вказаних норм Закону України "Про виконавче провадження" і норм Господарського процесуального кодексу як загальної і спеціальної норми права.
За загальним правилом, норми права мають забезпечувати однозначні орієнтири правомірності поведінки як суб'єктів приватного, так і публічного права, а також не повинні суперечити одна одній та мають взаємно узгоджуватись. При цьому, завжди існує імовірність протиріч між нормами права, що є негативним явищем. Юридичною практикою вироблено декілька підходів до розв'язання протиріччя у застосуванні конкуруючих між собою норм (норми є конкуруючими у випадку ситуації, за якої вони за своїм безпосереднім змістом регулюють одну й ті ж правовідносини).
Основними підходами до подолання таких протиріч є використання змістовного та темпорального (часового) способу подолання колізій. Змістовні колізії - це колізії, що виникають внаслідок часткового збігу обсягів регулювання правовідносин різними нормами права, обумовлені специфікою суспільних відносин та пов'язані з поділом норм права на загальні, спеціальні та виняткові.
Ця специфіка полягає у тому, що обидва юридичних склади відповідають фактичній ситуації, однак зрозуміло, що необхідно застосовувати більш спеціальний припис: lex specialis derogat legi generali. Загальніша норма не застосовується до тих ситуацій, в яких є ознаки, що відповідають більш спеціальній нормі. При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі № 807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії» № 7888/03, п. 15 рішення у справі «Баранкевич проти Росії» № 10519/03 тощо).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України "Про міжнародне приватне право", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому, Розділ "V" ГПК України (Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах) напряму регулює питання, пов'язані з виконанням судових рішень саме у господарських справах, у тому числі щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК України). Водночас, Закон України "Про виконавче провадження" регулює питання щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), тобто не тільки рішень господарського суду.
Так, ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" - Рішення, що підлягають примусовому виконанню - окреслено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
1-1) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів, рішень Національного банку України, наказів Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України або осіб, які виконують їхні обов'язки, що законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;
11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
Таким чином, норми Закону України "Про виконавче провадження" є загальними нормами по відношенню до ст. 331 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин, які виникають при виконанні не лише рішень господарського суду, а і судів цивільної, адміністративної юрисдикцій, третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України…
Аналогічний висновок щодо співвідношення норм Закону України "Про виконавче провадження", як загальної і норм ГПК України, як спеціальної - викладено у п. 31-35 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року справа N 920/149/18 (Провадження N12-297гс1).
Отже, Господарський суд, в межах своїх повноважень, при розгляді будь-якої заяви має керуватись нормами ГПК України, в даному випадку - статтею 331 вказаного Кодексу розділу V ГПК України - ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ, якою врегульоване вужче коло відносин.
Відсутність у боржника права на подання заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду по господарській справі - є достатньою підставою для відмови у задоволенні такої заяви ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ".
Тому, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №916/2550/22.
Крім того, сторонами не заперечується, що рішення суду після набрання ним законної сили частково виконувалось Боржником, що не свідчить про існування істотних ускладнень виконання рішення або неможливості його виконання взагалі.
Також, суд вважає за необхідне надати оцінку посиланням Боржника на обмеження щодо списання коштів з критично необхідних напрямків діяльності та звернути увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Отже, виконуючи рішення суду на підставі наказу суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто, обставини на які посилається Боржник у своїй заяві стосуються дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця при виконання рішення суду про стягнення заборгованості у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження» державним (приватним) виконавцем, у тому числі - з врахуванням ним положень Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» № 1639-IX від 14.07.2021 року.
Також суд вважає, що запропонована заявником заміна способу та порядку із стягнення коштів на зобов'язати виплатити ці кошти - не є зміною способу та порядку виконання судового рішення, оскільки рішення про стягнення з ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" грошових коштів приймалось судом саме у зв'язку з невиконанням боржником, існуючого на момент виникнення спору по цій справі, зобов'язання перед позивачем (стягувачем) по сплаті цих коштів. Тому, зміна способу та порядку виконання судового рішення, у запропонованій заявником редакції (із стягнення коштів на зобов'язання Боржника сплатити Стягувачу такі кошти) - буде мати наслідком повернення до стану, що існував між сторонами до набрання рішенням суду по цій справі законної сили.
В Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 11.04.2018р. по справі № 904/1478/15, на яку власне посилається Боржник у своїй заяві, зазначено, що для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Тобто, якщо ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як позивач, звернулась за захистом своїх прав по цій справі саме шляхом стягнення з відповідача (Боржника) грошових коштів в певному розмірі, то вимогою про зобов'язання Боржника сплати ці грошові кошти - буде змінено первісно обраний позивачем (Стягувачем) спосіб захисту його прав та інтересів. Зміна порядку та способу виконання судового рішення, в даному випадку, може стосуватись виключно зміни порядку та способу стягнення, а не заміни стягнення грошових коштів на зобов'язання сплати цих коштів.
З огляду на викладене, в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22 - відмовити.
Керуючись ст.ст. 331, 234, 235 ГПК України, суд
У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22 - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 15.05.2024р.
та може бути оскаржена в порядку ст.ст.253-259 ГПК України
Повний текст ухвали складено 16.05.2024 р.
Суддя О.А. Демешин