61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
30.04.2024 Справа № 905/122/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Сизової К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська»
про стягнення штрафу у розмірі 569 760, 00 грн
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: Губорєва Я. адвокат, на підставі свідоцтва серії ЗП №001922 від 04.12.2018 року; в режимі відеоконференції
від відповідача: не з'явився;
Стислий зміст і підстави позовних вимог
30.01.2024 шляхом поштового направлення Акціонерне товариство “Українська залізниця” (далі - АТ “Українська залізниця”) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі - РФ “Придніпровська залізниця”, Придніпровська залізниця) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (далі - ТДВ «Шахта Білозерська») про стягнення штрафу у розмірі 569 760, 00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №48532592 у трьох вагонах, що підтверджується комерційним актом №450003/190 від 06.06.2023, наслідком чого є нарахування штрафу за невірно зазначену масу вантажу на підставі ст.118 Статуту залізниць України.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/122/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
22.02.2024 відповідач шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» звернувся до суду з заявою, в якій висловлював заперечення проти розгляду справи №905/122/24 за правилами спрощеного провадження, та просив розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.02.2024 заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» задоволено, вирішено, що розгляд справи №905/122/24 здійснюватиметься за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено на 05.03.2024 о 11:15 год.
27.02.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду від позивача надійшло клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції представника підприємства поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 05.03.2024 підготовче засідання відкладено на 02.04.2024 о 12:30 год.
Ухвалою 02.04.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/122/24, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.04.2024 о 11:45 год.
Представник позивача у судове засідання 30.04.2024 з'явився в режимі відеоконференції, просив суд оголосити перерву у засіданні внаслідок виявлення технічної помилки у тексті позовної заяви.
У судове засідання 30.04.2024 представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 02.04.2024 до електронного кабінету підприємства у підсистемі «Електронний суд». Згідно з довідкою про доставку електронного листа відповідачу документ доставлено 06.04.2024.
Згідно приписів ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 ГПК України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).
Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка останнього не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Клопотання представника позивача судом задоволене, оголошено перерву у судовому засіданні до 30.04.2024 о 16:00.
30.04.2024 через підсистему «Електронний суд» АТ “Українська залізниця” направлено до суду заяву, в якій позивач просить виправити описку по тексту позовної заяви та вважати правильним номер вагона 66242942 замість 66242924.
У судовому засіданні 30.04.2024 суд вислухав вступне слово представника позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, прийняти заяву про виправлення описки за текстом позовної заяви, відмовити у задоволенні заяви про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.
Розглянувши заяву АТ “Українська залізниця” від 30.04.2024 суд вбачає, що позивач в її обґрунтування вказує, що при підготовці позовної заяви позивачем по всьому тексту зазначено номера вагонів, яким було проведено контрольне зважування по станції Нижньодніпровськ-Вузол 06.06.2023, а саме: 67671867, 66242924, 67865972. Тоді як, згідно накладної №48532592, комерційному акту №450003/190 від 06.06.2023 номера вагонів зазначені як 67671867, 66242942, 67865972. Тобто, при вказанні номеру вагона вагону 66242924 позивачем при оформленні позовної заяви допущено технічну помилку (описку), вірним слід вважати номер вагона 66242942. Позивач вважає, що на предмет та підстави позовних вимог помилкове зазначення останніх двох цифр номеру вагону не впливає.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
У даному випадку має місце очевидна технічна описка (переплутані місцями дві цифри) у номері, виправлення якої не змінює ані матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, ані обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тому суд вважає за можливе прийняти заяву позивача та за текстом позовної заяви вірним вважати номер вагона 66242942 замість 66242924.
У судовому засіданні 30.04.2024 суд дослідив докази у справі, провів судові дебати, в ході яких уповноважений представник позивача підтвердив позицію, викладену у вступному слові.
Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.
Позиція учасників процесу
РФ “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” в обґрунтування заявлених вимог посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №48532592. Зокрема, на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці за участі працівників залізниці на електронно-тензометричних вагах №032 станції, дата держ.повірки 14.03.2023, здійснено контрольне зважування вагонів №67671867,66242942,67865972, складено акти загальної форми №442, 443, 444 від 06.06.2023 та комерційний акт №450003/190 від 06.06.2023. За результатами перевірки встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою у вагоні №67671867 - більше документа на 2 550 кг; №66242942 - більше документа на 2 650 кг; №67865972 - більше документа на 2 650 кг. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача штраф за невірно зазначену масу вантажу в накладній №48532592 у розмірі 569 760,00 грн та відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору.
На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду оригінал комерційного акту №450003/190 від 06.06.2023 та належним чином засвідчені копії: накладних №48532592, 47200472, 47535406; комерційного акту №450003/190/48 від 06.06.2023 з відміткою в розділі «Є»; телеграм №1191 від 21.06.2023, №367 від 06.06.2023; актів загальної форми №№ 443, 442, 444, 468, 2539т; виписки з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах по станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці; технічного паспорту на ваги №14 ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (витяг); наказу №12 від 05.01.2023; робочих/посадових інструкцій працівників станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці; заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладання Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №36028628/2020-001 від 20.03.2020 року; повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020 року; договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; положення про РФ «Придніпровська залізниця»; довіреностей, свідоцтва.
Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням статті 24, 118, 122 Статуту залізниць України, ст.ст. 4, 176, 233 ГПК України.
22.02.2024 відповідач шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» направив до суду заяву щодо застосування строків позовної давності, в якій просить відмовити в задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Відповідач зазначає, що оскільки відправка по накладній №48532592 відбулась 03.06.2023, комерційний акт №450003/190, яким зафіксовано, за думкою позивача, невірно вказану масу вантажу складено 06.06.2023, саме з цієї дати обчислюється 6 місячний термін для подання позову, граничний строк його пред'явлення відповідно 06.12.2023. Отже, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк давності для звернення з зазначеним позовом без поважних причин.
27.02.2024 позивач шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» направив до суду заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, в яких вказує, що згідно з ч.1 ст. 259 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. ТДВ «ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА» (вантажовідправник по справі) приєднано АТ «Українська залізниця» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, про що свідчить відповідне повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020 на підставі заяви відповідача. В тексті укладеного сторонами у письмовій формі договору строк позовної давності збільшено до одного року. Позивач вважає, що накладна на перевезення оформлялась в рамках укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, як наслідок, позивачем подано позов у межах строку позовної давності.
Аналогічні доводи позивач наводить у письмових поясненнях, які направив до суду 08.03.2024 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд». До пояснень позивач додав накази про призначення на посади начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Іванова С.Б. (наказ №НОК-828/ОС від 01.08.2022; агента комерційної станції Нижньодніпровськ-Вузол Заїка С.Б. (наказ №69/ОС від 01.05.2023; агента з розшуку вантажів станції Нижньодніпровськ-Вузол Кузьмич Т.І. (наказ №290/ОС від 30.06.2006); наказ №224 від 10.05.2023 « Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів» в розумінні п.10 Правил складання актів.
13.03.2024 відповідач шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» надав суду заперечення, де зазначив, що умовами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020 не передбачено застосування даного виду та розміру штрафу, як штраф за не правильно зазначену масу вантажу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань, така штрафна санкція передбачена Статутом залізниць України, на який й посилається позивач у позовній заяві. Відповідач вважає, що у даних правовідносинах відповідно повинен застосовуватись строк позовної давності шість місяців, що передбачений п. 137 Статуту залізниць України.
Виклад обставин справи, встановлених судом
В матеріалах справи міститься заява ТДВ «Шахта Білозерська» від 20.03.2020 про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення з АТ “Українська залізниця” Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №36028628/2020-001 від 20.03.2020, що скріплена електронним цифровим підписом 01.07.2020.
Відповідно до електронного повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020 АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ТДВ «ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА» вказаної заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Відповідачу присвоєно коди відправника /одержувача та платника, відкрито особовий рахунок. Повідомлення скріплено електронним цифровим підписом.
Договір є публічним, повний текст його оприлюднено за посиланням: http://uz-cargo.com. В матеріалах справи міститься роздруківка договору, що був актуальним на час спірного перевезення.
Факт укладання договору сторонами не оспорюється.
Предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, на¬дання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією пе¬ревезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовни¬ка, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці по¬слуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за вико¬ристання (користування) власного вагона Перевізника не є орендною платою. (п.1.1 Договору).
Договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до Договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та 9.4. Договору та законодавства (п.1.5 Договору).
Згідно п.1.4. Договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
У відповідності з п. 1.6. Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
За п. 1.7. останнього Договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.
Як виходить з п.7.3 Договору строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випли¬вають з правовідносин Сторін за Договором, становить один рік.
03.06.2023 року зі станції Добропілля Донецької залізниці на підставі залізничної накладної №48532592,у тому числі, у вагонах №67671867, 66242942, 67865972 ТДВ «Шахта Білозерська» відправило вантаж - вугілля кам'яне, отримувач АТ «ДТЕК Західенерго» ВП Добротвірська ТЕС.
Під час оформлення залізничної накладної №48532592 у вагоні №67671867 вантажовідправником вказано маса вантажу - 68700кг; №66242942 вантажовідправником вказано маса вантажу - 69000кг; №67865972 вантажовідправником вказано маса вантажу - 68500кг.
Відповідно до розділів 26 та 28 вказаної залізничної накладної маса вантажу визначена вантажовідправником шляхом зважування на вагонних вагах (150 т) заводський №147.
Правильність внесених відомостей до залізничної накладної №48532592 підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідної накладної шляхом накладення Електронного цифрового підпису - прийомоздавальник вантажу та багажу Тростянська Альбіна Сергіївна.
06.06.2023 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено акти загальної форми №442, №443, №444, якими встановлено, що проведена перевірка маси вантажу у вагонах №67671867, 66242942, 67865972 та визначено:
- у вагоні №67671867 фактична маса брутто вагона склала 95850 кг, тара вагону з ПД 24600кг. Маса вантажу нетто за ПД 68700кг. Фактична маса вантажу нетто 71250кг, що більше документу на 2550 кг. Понад вантажопідйомності на 2250 кг. Виявлена різниця завантаження візків 4150 кг, що перевищує половину вантажопідйомності на 3200 кг. Вагон затриманий 06.06.23 з 17-00 для відвантаження надлишку вантажу та виправлення навантаження.
- у вагоні №66242942 фактична маса брутто вагона склала 95550 кг, тара вагону з ПД 23900кг. Маса вантажу нетто за ПД 69000кг. Фактична маса вантажу нетто 71650кг, що більше документу на 2650 кг. Понад вантажопідйомності на 2650 кг. Вагон затриманий 06.06.23 з 17-00 для відвантаження надлишку вантажу.
- у вагоні №67865972 фактична маса брутто вагона склала 93750 кг, тара вагону з ПД 22400кг. Маса вантажу нетто за ПД 68500кг. Фактична маса вантажу нетто 71350кг, що більше документу на 2850кг. Понад вантажопідйомності на 2350 кг. Виявлена різниця завантаження візків 4050 кг, що перевищує половину вантажопідйомності на 3200 кг. Вагон затриманий 06.06.23 з 17-00 для відвантаження надлишку вантажу та виправлення навантаження.
При статичному зважуванні на електронно-тензометричних вагах ст.Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, заводський №032, у присутності ДС Іванова С., комерційного агента Заіки С., АРВ Кузьміч Т., фактично виявлено: у вагоні №67671867 по документу нетто 68700 кг, фактично - 71250 кг, що більше документу на 3200 кг; у вагоні №66242942 по документу нетто 69000 кг, фактично - 71650 кг, що більше документу на 2650 кг; у вагоні №67865972 по документу нетто 68500 кг, фактично - 71350 кг, що більше документу на 3200 кг. Тара у всіх вагонах згідно документу. Означені факти вказані в акті загальної форми №444/ваги від 06.06.2023 та у витязі з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах.
В подальшому на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складений комерційний акт №450003/190 від 06.06.2023, згідно розділу “А” якого вагон №67671867, вантажопідйомністю 69,0т, технічно справний; вагон №66242942, вантажопідйомністю 69,0т, технічно справний; вагон №67865972, вантажопідйомністю 69,0т, технічно справний. 06.06.2023 проведено контрольне зважування вагонів №67671867, №66242942, №67865972, що прибули за відправкою. За документом значиться вантаж “Вугілля кам?яне марки газове, Г (Г2) 0-200”, насипом, в твердому стані, навантаження на рівні бортів, маркування трьома паралельними борознами вздовж довжини вагона.
Відповідно до розділу “Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку” вказаного комерційного акту зазначено: при переваженні вагонів в статичному режимі, у присутності ДС Іванова, АРВ Кузьміч, агента комерційного Заіки, на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що прийшли держпровірку 14.03.2023 виявилось: у вагоні №67671867 вага брутто - 95850 кг, тара за документом - 24600 кг, вага нетто - 71250 кг, що більше ваги вказаної в документі 2550 кг, понад вантажопідйомності на 2250 кг, вагоні №66242942 вага брутто - 95550 кг, тара за документом - 23900 кг, вага нетто - 71650 кг, що більше ваги вказаної в документі, понад вантажопідйомності на 2650 кг; вагоні №67865972 вага брутто - 93750 кг, тара за документом - 22400 кг, вага нетто - 71350 кг, що більше ваги вказаної в документі - 2850 кг, понад вантажопідйомності на 2350 кг. Навантаження вантажу надмірне на рівні бортів та нижче бортів на 10-20 см, маркування із застосуванням катку, трьома повздовжніми борознами вздовж довжини вагону. Поглиблень немає, маркування не порушене. Виявлена різниця завантаження візків вагон №67671867 - 4150 кг, перевищує половину вантажопідйомності на 3200 кг, вагон №67865972 - 4850 кг. Вагони без торцевих дверей, розвантажувальній люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагони справні. Вагони затримані для відвантаження надлишку вантажу та усунення різниці завантаження візків. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.
Комерційний акт №450003/190 від 06.06.2023 підписали: ДС Іванов С.Б., агент комерційний Заіка С.Б., АРВ Кузьміч Т.І.
На підтвердження повноважень підписантів позивачем надані до суду копії наказу станції Нижньодніпровськ-Вузол №224 від 10.05.2023 “Про призначення відповідальних осіб, яка мають право підпису комерційних актів”, за яким встановлено, що у зв'язку з відсутністю на станції Нижньодніпровськ-Вузол по штатному розкладу таких посад, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи та задля дотримання п.10 р.28 Правил складання актів призначено відповідальними особами, яка мають право підпису комерційних актів, замість, начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи наступних працівників: начальника станції ОСОБА_1 ; заступника начальника станції з вантажної роботи; інженера ОСОБА_2 ; агентів з розшуку вантажу та багажу: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; агентів комерційних: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , КокошинськуВ.М.
Позивач надав суду накази про призначення на посади начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Іванова С.Б. (наказ №НОК-828/ОС від 01.08.2022), агента комерційного станції Нижньодніпровськ-Вузол Заїка С.Б. (наказ №69/ОС від 01.05.2023), агента з розшуку вантажів станції Нижньодніпровськ-Вузол Кузьмич Т.І. ( наказ №290/ОС від 30.06.2006).
Згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №14, заводський №032, вид ЗВВТ тензометричні, модифікація ВВЕТ-150-ТД.1-ЕП.2-ДП-С, станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, якими здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 26.12.2012, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 14.03.2023.
Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №450003/190 від 06.06.2023 зареєстровано на станції призначення Добротвір Львівської залізниці під №450003/190/48 від 06.06.2023, відповідно до п.62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом №147-Ц від 04.06.2003 Укрзалізниці, не виявлено різниці між даними акту та фактичною наявністю та станом вантажу, зроблено відмітку «Під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено вантаж видано згідно ком. акту №450003/190/48».
Надлишок вантажу з вагонів №67671867,66242924,67865972 відвантажено в вагон №61834230, що вбачається з акту загальної форми №468 від 21.06.2023 та відправлено за призначенням на станцію Добротвір Львівської залізниці за досилочними накладними №47200472.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, та подані заяви й заперечення, дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу вантажовідправником.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Суд вважає, що між сторонами укладений публічний Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020 шляхом направлення відповідачем заяви та акцептування її шляхом направлення повідомлення з боку позивача. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний.
Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
За змістом статті 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Залізнична накладна №48532592 оформлена у встановленому законом порядку та підтверджує виконання договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Положеннями статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Позивач скористався своїм правом на таку перевірку та перевірив дані, що внесені вантажовідправником у залізничну накладну №48532592.
Зокрема, судом встановлено, що завантаження вагонів №№67671867,66242942,67865972 та визначення маси вантажу за залізничною накладною №48532592 здійснено вантажовідправником, правильність відомостей щодо навантаження вагону підтвердив у розділі 55 відповідних накладних своїм підписом представник відправника шляхом накладення електронного цифрового підпису - прийомоздавальник вантажу та багажу ОСОБА_8 .
Таким чином, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладних.
Відповідно до частини 1 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом “а” частини 2 статті 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
З матеріалів справи вбачається, що комісійне контрольне зважування вагонів №№67671867,66242942,67865972 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проводилось на підставі актів загальної форми №442,№443, №444 від 06.06.2023.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу (ч.3 ст.129 Статуту).
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
З метою засвідчення обставин щодо невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу за залізничною накладною №48532592 у вагонах №№67671867, 66242942 ,67865972 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт №450003/190 від 06.06.2023.
Вказаним комерційним актом встановлено, що при переваженні вагонів в статичному режимі, у присутності ДС Іванова С.Б., АРВ Кузьміч Т.І., агента комерційного ОСОБА_9 , на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що прийшли держпровірку 14.03.2023 виявилось: у вагоні №67671867 вага брутто - 95850 кг, тара за документом - 24600 кг, вага нетто - 71250 кг, що більше ваги вказаної в документі 2550 кг, понад вантажопідйомності на 2250вт, вагоні №66242942 вага брутто - 95550 кг, тара за документом - 23900 кг, вага нетто - 71650 кг, що більше ваги вказаної в документі, понад вантажопідйомності на 2650 кг; вагоні №67865972 вага брутто - 93750 кг, тара за документом - 22400 кг, вага нетто - 71350 кг, що більше ваги вказаної в документі - 2850 кг, понад вантажопідйомності на 2350 кг. Навантаження вантажу надмірне на рівні бортів та нижче бортів на 10-20 см, маркування із застосуванням катку, трьома повздовжніми борознами вздовж довжини вагону. Поглиблень немає, маркування не порушене. Виявлена різниця завантаження візків вагон №67671867 - 4150 кг, перевищує половину вантажопідйомності на 3200 кг вагон №67865972 - 4850 кг. Вагони без торцевих дверей, розвантажувальній люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагони справні. Вагони затримані для відвантаження надлишку вантажу та усунення різниці завантаження візків. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає. (розділ “Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку”).
Відповідно, зі змісту комерційного акту №450003/190 від 06.06.2023 не вбачається, що маркування вагонів №67671867,66242942,67865972 порушено, протилежного відповідач суду під час розгляду справи не надав.
Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Таким чином, існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення маси вантажів, а саме, шляхом зважування на вагах; підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом; розрахунковим методом; за обміром; умовно.
Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року №644, що за своїм змістом кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.
Згідно з п.п. 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
ТДВ «Шахта Білозерська» визначило вагу вантажу у накладній №48532592 на вагонних вагах (150 т) заводський №147.
Контрольне комісійне зважування позивачем здійснено на 150т тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, заводський №442.
Наведені вище обставини свідчать, що вантажовідправник визначив масу вантажу у вагоні таким же самим способом (шляхом зважування на вагах), як і залізниця. Означений спосіб не передбачає вивантаження вугілля з вагону під час зважування.
Як встановлено судом, згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки ЗВВТ №14 остання державна повірка вказаних ваг була здійснена 14.03.2023.
На переконання суду, на дату проведення контрольного зважування ваги, якими воно здійснювалось, були справними та належним чином повіреними.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб'єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акту й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акту.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст.64 та ч. 3 ст.65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акту.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/15, а також в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2019 у справі №905/2360/18, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.
Як свідчать досліджені судом матеріали справи, комерційний акт №450003/190 від 06.06.2023 підписали ДС Іванова С.Б., АРВ Кузьміч Т.І., агента комерційного Заіки С.Б.
У розділі Д “Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку” комерційного акту зазначено, що посада завідуючим вантажним двором за штатним розкладом відсутня.
Щодо повноважень осіб, які підписали комерційний акт, суд зазначає наступне.
Іванов С.Б.є начальником станції, а отже, є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.
У зв'язку з відсутністю на станції Нижньодніпровськ-Вузол по штатному розкладу таких посад, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи та задля дотримання п.10 Правил складання актів видано наказ №224 від 10.05.2023 “Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів”, копія якого надана суду. За яким призначено відповідальними особами, що мають право підпису комерційних актів, зокрема, агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_4 , прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_5 . Матеріали справи містять накази про призначення вказаних осіб на посади.
Таким чином, враховуючи, що комерційний акт №450003/190 від 06.06.2023 складений та підписаний з додержанням вимоги трьох підписів особами, повноваження яких підтверджені матеріалами справи, суд вважає його таким, що за своєю формою та змістом відповідає п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 та положенням Статуту залізниць України (ст.129 Статуту), внаслідок чого останній приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Провізна плата за перевезення вантажу відповідно до розділу 31 за залізничною накладною №48532592 у вагонах №67671867, 66242942, 67865972 складає 37984,00 грн x 3 = 113952,00 грн.
Згідно з приписами статей 118, 122 Статуту залізниць України, заявлений штраф у п'ятикратному розмірі від провізної плати становить 569760,00 грн.
Перевіривши розрахунок штрафу, заявлений позивачем, суд встановив, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 569760,00 грн є правомірними.
Щодо застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах
При розгляді справи ТДВ «Шахта Білозерська» 21.02.2024 звернулося до суду з заявою про застосування у спірних правовідносинах строку позовної давності. На її обґрунтування відповідач посилається на те, що позов АТ «Українська залізниця» про накладення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у вагонах ґрунтується виключно на спеціальних нормах законодавства, зокрема, пункту 5 статті 315 Господарського кодексу України та пункту 137 Статуту залізниць України, якими встановлено шестимісячний строк для пред'явлення перевізником до вантажовідправників позовів, що випливають з перевезення вантажів залізничницею. Позовна давність у даній справі має обраховуватися з часу складання комерційного акту, в якому зафіксовано невідповідність маси вантажу, тобто з 06.06.2023. Застосування штрафу за вказане порушення умовами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020 не передбачено. Відтак, граничний строк звернення з позовом АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» сплинув 06.12.2023 року, звернення позивача до суду відбулось 27.01.2024. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові у відповідності до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України.
Позивач, не погоджуючись із заявою відповідача, заперечує щодо застосування позовної давності до спірних правовідносин, посилаючись на те, що, приєднавшись до публічного Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом ТДВ «Шахта Білозерська» прийняла пропозицію (акцепт) в цілому, в тому числі погодилось зі зміною строку позовної давності, який за умовами правочину становить один рік. Вимога про стягнення штрафу ґрунтується на факті допущеного відправником порушення - неправильного зазначення маси вантажу в накладній, яка оформлена у відповідності до положень вказаного Договору. Комерційний акт залізницею складено 06.06.2023, тому граничний термін звернення за захистом до суду - 06.06.2024. Позовна заява у цій справі надіслана до Господарського суду Донецької області поштовим відправленням 30.01.2024 у межах строку позовної давності, отже, заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи (частина перша статті 261 ЦК України).
За правилами частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
При цьому частиною першою статті 258 ЦК України унормовано, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
У відповідності до частини п'ятої статті 315 ГК України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Предметом розгляду у даній справі становлять вимоги перевізника про стягнення з відправника штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу.
Матеріалами справи встановлено, що шляхом електронного повідомлення між Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (Замовник) та Перевізником - Акціонерним товариством «Українська залізниця» 01.07.2020 укладено публічний Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001, предметом якого, зокрема є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення.
Положення частини першої статті 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У пункті 1.4. Договору встановлено, що надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів) (пункт 23 Статуту).
У червні 2023 року від ТДВ «Шахта Білозерська» по накладній №48532592 зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Добротвір Львівської залізниці було прийнято до перевезення вагони з вантажем «Вугілля кам'яне». На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено контрольне зважування вагонів, яким встановлено перевищення маси вантажу у трьох вагонах у порівнянні з даними, наведеними у накладній, що зафіксовано у комерційному акті №450003/190 від 06.06.2023.
Вирішуючи питання про застосування позовної давності до спірних правовідносин, суд зазначає, що частиною п'ятою статті 307 ГК України, яка кореспондується із частиною четвертою статті 909 та статтею 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами пункту 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Отже, наведені положення статті 315 ГК України та пункту 137 Статуту залізниць України є спеціальним нормами, які встановлюють скорочений шестимісячний строк позовної давності та регулюють питання його перебігу відносно позову залізниці до вантажовідправників, що випливають із перевезення.
Між тим, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).
Відповідно до пункту 7.3. Договору строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з правовідносин Сторін Договору, становить один рік.
Надавши оцінку викладеним обставинам та наведеним правовим нормам, суд дійшов висновку, що вимога позивача як перевізника до вантажовідправника про стягнення штрафу за невідповідність зазначеної у накладній маси відправленого вантажу фактичній, випливає з правовідносин сторін за Договором, оскільки залізнична накладна на перевезення вантажу оформлена на підставі і в межах Договору №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020, укладенням якого Сторони погодили збільшення строку позовної давності до одного року.
Подією, яка стала підставою для подання позову, є фіксація даного порушення у комерційному акті №4500023, складеному 06.06.2023. Даний позов направлений на адресу суду 30.01.2024, зареєстрований у суді 01.02.2024, тобто позов подано у межах строку позовної давності.
Посилання відповідача на п.п.50,51 постанови Верховного Суду від 22.09.2023 у справі №915/317/22 не приймаються судом до уваги, оскільки їх зміст не містить висновку суду касаційної інстанції щодо спірних правовідносин - констатується позиція місцевого суду у справі, рішення якого за результатами розгляду справи судом касаційної інстанції скасоване, справу направлено на новий розгляд. Крім того, правовідносини, що розглядаються у справі №915/317/22 не є подібними до правовідносин у цій справі.
Внаслідок наведеного, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної даності до спірних правовідносин.
З клопотаннями про зменшення розміру штрафу, у порядку, що передбачений статтями 551 ЦК України та 233 ГК України відповідач до суду не звертався, тоді як саме відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування зазначених норм. У суду відсутні докази на підтвердження наявності підстав для їх застосування за власною ініціативою.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, задовольняє позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 569760,00 грн в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Внаслідок задоволення позовних вимог у повному обсязі витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» про стягнення штрафу у розмірі 569 760, 00 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (85013, Донецька область, місто Добропілля, місто Білозерське, вулиця Строїтельна, будинок 17, ідентифікаційний код 36028628) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (адреса місцезнаходження: Україна, 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) 569760,00 грн, судовий збір в сумі 8546,40грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 30.04.2024.
Повний текст рішення складено та підписано 10.05.2024.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова