вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.05.2024м. ДніпроСправа № 904/780/24
за позовом Комунального підприємства "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення надлишково сплачених коштів
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (повідомлення) представників сторін
Комунальне підприємство "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Криворізької міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", в якому просить суд стягнути заборгованість з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на користь Комунального підприємства "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Криворізької міської ради у розмірі 831 969, 05 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 816 533, 22 грн, 3% річних у розмірі 12 479, 54 грн.
Ухвалою суду від 27.02.2024 позовну заяву Комунального підприємства "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Криворізької міської ради залишено без руху. Зобов'язано позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази надсилання на адресу відповідачу позову з додатками (поштовий опис вкладення з поіменним переліком предметів).
11.03.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/780/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.
01.04.2024 від Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" надійшов відзив на позовну заяву.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у 2019-2020 роках між позивачем та відповідачем укладені договори купівлі-продажу теплової енергії та договори про закупівлю послуг за державні кошти № 181 від 29.01.2019, № 181 від 18.12.2019, № 181 від 30.01.2020, № 183 від 14.02.2019, № 183 від 29.01.2020. На виконання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/50-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 904/2888/22, відповідачем здійснено перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів "Бюджетні установи" та "Інші споживачі" за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року, у зв'язку зі зміною для АТ "Криворізька теплоцентраль" ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020. Згідно перерахунку переплата за послугу з постачання теплової енергії з грудня 2019 року по квітень 2020 року складає 816 533, 22 грн, яку і просить стягнути позивач.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що повернення переплати є неможливим, через сплив граничного строку для проведення коригування податкових накладних.
Крім того, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" зазначило, що 19.01.2024 сторонами укладено договір про закупівлю теплової енергії № 2090, в рахунок платежів за яким, буде зараховано переплату в розмірі 816 533, 22 грн, що відповідає цільовому призначенню використання коштів.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
29.01.2019 між Комунальним закладом «Криворізька міська лікарня № 9» Криворізької міської ради» (правонаступником якого є Комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" було укладено Договір № 181 про закупівлю послуг за державні кошти.
Відповідно до пунктів 1.1-1.2 договору Учасник зобов'язується з 01 січня 2019 р по 31 грудня 2019 р надати Замовнику послуга, зазначені в п. 1.2. Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги по встановленим тарифам в строки, передбачені цим договором. Найменування послуг: ДК 021:2015: 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція. Кількість: - 1 290 Гкал;
Ціна договору становила 1 764 229, 80 грн. Ціна за 1 Гкал/год складає 1367, 62 грн (пункт 3.1 Договору).
Оплата за теплову енергію здійснюється Замовником виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії (пункт 4.1 договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Замовник сплачує вартість наданої теплової енергії згідно затверджених тарифів. У випадку зміни тарифів на послуги теплопостачання Замовник повідомляється додатковою угодою, яка надсилається з наданням відповідного документу про зміну тарифу, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 4.3 договору).
Згідно Додатку № 1 до договору № 181 від 29.01.2019 теплова енергія постачається споживачу в обсягах:
Опалення - 1 290 Гкал /год
Додатковою угодою № 1 від 14.02.2019 до договору закупівлі послуг за державні кошти № 181 від 29.01.2019 встановлено тариф на теплову енергію для категорії споживачів «бюджетні установи» з 24.01.2019 р у розмірі - 1 789, 021 грн. за 1 Гкал з ПДВ.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання 29.01.2019 і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов'язань (пункт 10.1 договору).
14.02.2019 між Комунальним закладом «Криворізька міська лікарня № 9» Криворізької міської ради» (правонаступником якого є Комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" було укладено Договір № 183 про закупівлю послуг за державні кошти.
Відповідно до пунктів 1.1-1.2 договору Учасник зобов'язується з 01 січня 2019 р по 31 грудня 2019 р надати Замовнику послуга, зазначені в п. 1.2. Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги по встановленим тарифам в строки, передбачені цим договором. Найменування послуг: ДК 021:2015: 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція. Кількість: - 1668, 965116 Гкал;
Ціна договору становила 2 985 813, 64 грн. Ціна за 1 Гкал/год складає 1789, 021 грн (пункт 3.1 Договору).
Оплата за теплову енергію здійснюється Замовником виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії (пункт 4.1).
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Замовник сплачує вартість наданої теплової енергії згідно затверджених тарифів. У випадку зміни тарифів на послуги теплопостачання Замовник повідомляється додатковою угодою, яка надсилається з наданням відповідного документу про зміну тарифу, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 4.3).
Згідно Додатку № 1 до договору № 183 від 14.02.2019 теплова енергія постачається споживачу в обсягах:
Опалення - 1 668Гкал /год
Додатковою угодою № 1 від 26.03.2019 до договору закупівлі послуг за державні кошти № 183 від 14.02.2019 загальна сума договору не змінюється та складає 2 985 813, 64 грн.
Додатковою угодою № 2 від 15.05.2019 до договору № 183 від 14.02.2019 зменшено обсяги закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника на 250 000 грн. Ціна договору становить 2 735 813, 64 грн..
Додатковою угодою № 3 від 19.09.2019 до договору закупівлі послуг за державні кошти № 183 від 14.02.2019 встановлено тариф на теплову енергію для категорії споживачів «бюджетні установи» з 19.09.2019 у розмірі - 1 789, 021 грн. за 1 Гкал з ПДВ. та зменшено обсяги закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника на 150 000 грн.
Додатковою угодою № 4 від 04.10.2019 до договору № 183 від 14.02.2019 зменшено обсяги закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника на 15 000 грн. Ціна договору становить 2 570 813, 64 грн.
Додатковою угодою № 5 від 28.10.2019 до договору № 183 від 14.02.2019 були змінені банківські реквізити. Загальна сума договору не змінюється та складає 2 570 813, 64 грн.
Додатковою угодою № 6 від 24.12.2019 до договору № 183 від 14.02.2019 зменшено обсяги закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника на 416 080, 45 грн. Ціна договору становить 2 154 733, 19 грн.
Цей Договір набуває чинності з моменту підписання 14.02.2019 і діє до 31 грудин 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов'язань. Сторони домовилися, то відповідно до ст.631 ЦК України та ст. 180 ГК України умови цього Договору поширюються на правовідносини, які виникли між ними до його укладання (пункт 10.1 договору).
18.12.2019 між Комунальним закладом «Криворізька міська лікарня № 9» Криворізької міської ради» (правонаступником якого є Комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" було укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії № 181.
Відповідно до пункту 1.1 за цим Договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію.
Ціна договору становила 116 699, 96 грн. Ціна за 1 Гкал/год складає 1 789, 021 грн (пункт .2.1 Договору).
Оплата за теплову енергію здійснюється Замовником виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії (пункт 6.3 договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 договору).
Згідно Додатку № 1 до договору № 181 від 18.12.2019 теплова енергія постачається споживачу в обсягах:
Опалення - 65, 2311 Гкал /год.
Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудин 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов'язань. Сторони домовилися, то відповідно до ст.631 ЦК України та ст. 180 ГК України умови цього Договору поширюються на правовідносини, які виникли між ними до його укладання (пункт 10.1 договору).
30.01.2020 між Комунальним закладом «Криворізька міська лікарня № 9» Криворізької міської ради» (правонаступником якого є Комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" було укладено Договір № 181 про закупівлю послуг за державні кошти.
Ціна договору становила 2 317 058 грн. Ціна за 1 Гкал/год складає 1789, 021 грн (пункт 3.1 Договору).
Оплата за теплову енергію здійснюється Замовником виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії (пункт 4.1, 4.5).
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Замовник сплачує вартість наданої теплової енергії згідно затверджених тарифів. У випадку зміни тарифів на послуги теплопостачання Замовник повідомляється додатковою угодою, яка надсилається з наданням відповідного документу про зміну тарифу, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 4.2 договору).
Згідно Додатку № 1 до договору № 181 від 30.01.2020 теплова енергія постачається споживачу в обсягах:
Опалення - 1 295, 154 Гкал /год
Додатковою угодою № 1 від 03.06.2020 до договору закупівлі послуг за державні кошти № 181 від 30.01.2020 зменшено обсяги закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника на 72 000 грн. Ціна договору становить 2 245 058 грн.
Додатковою угодою № 2 від 21.09.2020 до договору закупівлі послуг за державні кошти № 181 від 30.01.2020 зменшено обсяги закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника на 1 087 061, 14 грн та встановлено тариф на теплову енергію для категорії споживачів «бюджетні установи» з 21.09.2020 р у розмірі - 1 789, 021 грн за 1 Гкал з ПДВ. Ціна договору становить 1 157 996, 86 грн.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов'язань (пункт 10.1 договору).
29.01.2020 між Комунальним закладом «Криворізька міська лікарня № 9» Криворізької міської ради» (правонаступником якого є Комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" було укладено Договір № 183 про закупівлю теплової енергії.
Відповідно до пунктів 1.1-1.2 договору Учасник зобов'язується з 01 січня 2019 р по 31 грудня 2019 р надати Замовнику послуга, зазначені в п. 1.2. Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги по встановленим тарифам в строки, передбачені цим договором. Найменування послуг: ДК 021:2015: 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція. Кількість: - 1 500 Гкал;
Ціна договору становила 2 683 531, 50 грн. Ціна за 1 Гкал/год складає 1 789, 021 грн (пункт 3.1 договору).
Оплата за теплову енергію здійснюється Замовником виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії (пункт 4.1 договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Замовник сплачує вартість наданої теплової енергії згідно затверджених тарифів. У випадку зміни тарифів на послуги теплопостачання Замовник повідомляється додатковою угодою, яка надсилається з наданням відповідного документу про зміну тарифу, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 4.2 договору).
Згідно Додатку № 1 до договору № 183 від 29.01.2020 теплова енергія постачається споживачу в обсягах:
Опалення - 1500 Гкал /год.
Додатковою угодою № 1 від 22.09.2020 до договору закупівлі послуг за державні кошти № 183 від 29.01.2020 зменшено обсяги закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника на 1 326 345, 16 грн. Ціна договору становить 1 357 186, 34 грн та сторони дійшли згоди розірвати Договір.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов'язань (пункт 10.1 договору).
Умови Договорів сторонами виконувались/виконані належним чином та у повному обсязі.
16.08.2022 за результатом розгляду справи № 54/50-21 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції акціонерним товариством “Криворізька теплоцентраль”, розпочатої розпорядженням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.07.2021 № 54/56-рп/к, адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», яка полягала у не здійсненні перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію категоріям споживачів «бюджетні установи», «інші споживачі (крім населення)» за період грудень 2019 р - квітень 2020 р у зв'язку зі зміною для Товариства ціни природного газу протягом опалювального сезону періоду 2019-2020 pp у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1082 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв'язку зі зміною ціни природного газу» та Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначеним частиною першою статті 13 цього Закону, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку постачання теплової енергії, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.
За вказане порушення на Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» накладено штраф у розмірі 68 000 грн. Зобов'язано акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тобто здійснити перерахунок нарахувань за теплову енергію категоріям споживачів «бюджетні установи», «інші споживачі (крім населення)» за період грудень 2019 р - квітень 2020 р.
Не погоджуючись з рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 № 54/14-р/к, акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами про визнання недійсним та скасування вказаного рішення.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 у справі № 904/2888/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 р № 54/14-р/к відмовлено у повному обсязі.
На виконання рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 р у справі № 54/20-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 904/2888/22, акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» було виконано перерахунок розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів «Бюджетні установи» та «Інші споживачі» за період з грудня 2019 р по квітень 2020 р.
Згідно Акту передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) № 6347 від 31.05.2023 переплата за договором № 181 від 29.01.2019 між AT «КТЦ» та КЗ «Криворізька міська лікарня № 9» КМР та складає - 42 425, 91 грн.
Згідно Акту передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) № 6346 від 31.05.2023 переплата за договором № 181 від 18.12.2019 між AT «КТЦ» та КЗ «Криворізька міська лікарня № 9» КМР та складає - 43 663, 44 грн.
Згідно Акту передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) № 3467 від 31.05.2023 переплата за договором № 181 від 30.01.2020 між AT «КТЦ» та КЗ «Криворізька міська лікарня № 9» КМР та складає - 277 943, 27 грн.
Згідно Акту передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) № 6286 від 31.05.2023 переплата за договором № 183 від 14.02.2019 між AT «КТЦ» та КП «Криворізька міська лікарня № 4» ДОР та складає - 100 197, 26 грн.
Згідно Акту передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) № 3465 від 31.05.2023 переплата за договором № 183 від 29.01.2020 між AT «КТЦ» та КП «Криворізька міська лікарня № 4» ДОР та складає - 118 251, 88 грн.
Згідно Акту передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) № 2399 від 31.05.2023 переплата за договором № 183 від 29.01.2020 між AT «КТЦ» та КП «Криворізька міська лікарня № 4» ДОР та складає - 234 051, 46 грн.
Листом відповідача від 24.01.2024 вих. № 847/30 підтверджено надлишкову сплату Позивачем грошових коштів за теплову енергію в сумі 816 533, 22 грн станом на 31.05.2023 року.
На адресу AT «Криворізька теплоцентраль» був направлений лист від 28.06.2023 вих. № 2807 з вимогою про повернення зайво сплачених коштів за теплову енергію в розмірі 816 533, 22 грн за період з січня 2019 по квітень 2020. Відповідач надіслав відповідь від 27.07.2023 вих. № 5959/30 про те, що переплата в сумі 816 533, 22 грн за теплову енергію за період з січня 2019 року по квітень 2020 року буде зарахована в рахунок майбутніх платежів, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Повторно на адресу AT «Криворізька теплоцентраль» був направлений лист від 02.01.2024 вих. № 16 з вимогою про повернення зайво сплачених коштів за теплову енергію в розмірі 816533,22грн. за період з січня 2019 по квітень 2020 рр.
Відповідач надіслав відповідь від 24.01.2024 вих. № 847/30 про те, що переплата в сумі 816 533, 22 грн за теплову енергію за період з січня 2019 року по квітень 2020 року буде зарахована в рахунок майбутніх платежів, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Враховуючи, що вищезазначені договори припинили свою дію, а перераховані позивачем грошові кошти в якості переплати за постачання теплової енергії не повернуті, останній звернувся до суду з даним позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі “Дж. К. та Інші проти Швеції” (“J.K. AND OTHERS v. SWEDEN”) ЄСПЛ наголошує, що “у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування “поза розумним сумнівом” (“beyond reasonable doubt”). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Аналогічний підхід до стандарту доказування «вірогідність доказів» висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
Згідно статті 19 Закону України "Про теплопостачання" діяльність у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Позивач свої зобов'язання з оплати вартості послуг за Договорами про постачання теплової енергії виконав у повному обсязі.
Факт завищення відповідачем фактичних витрат на теплову енергію підтверджується рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/20-21 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 904/2888/22.
Наявність переплати за цими договорами складає 831 969, 05 грн, підтверджена матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Відповідно до пункту 49 Правил користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, різниця в нарахуваннях (від'ємне значення) спрямовується в оплату майбутніх платежів, крім випадку припинення дії договору із споживачем.
Строк дії договорів купівлі-продажу теплової енергії № 181 від 29.01.2019, № 181 від 18.12.2019, № 181 від 30.01.2020, № 183 від 14.02.2019, № 183 від 29.01.2020 закінчився.
Згідно із частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
З наведених норм убачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов'язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.
Означене недоговірне зобов'язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов'язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.
При цьому, норма частини другої статті 530 ЦК України, на яку посилається позивач, до недоговірних зобов'язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 ЦК України не застосовується (п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22).
У даній справі встановлено, що строк дії договорів про закупівлю теплової енергії №117 від 08.02.2019, № 117 від 10.02.2020 теплової енергії закінчився, а грошові кошти перераховані позивачем на користь відповідача поза межами договірних відносин та були безпідставно отримані відповідачем, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок їх повернути згідно з нормами статті 1212 ЦК України.
Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Станом на дату звернення з позовом до суду грошові кошти не повернуто позивачу.
Як було зазначено вище, зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом.
Отже, строк виконання зобов'язання з повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 831 969, 05 грн є таким, що настав.
Доказів повернення зайво сплачених коштів відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються господарським судом.
Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 831 969, 05 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо суми 3 % річних
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Отже, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача.
Позивачем нараховані 3% річних в сумі 15 435, 83 грн за період з 05.07.2023 по 19.02.2024.
Перевіркою розрахунку 3% річних та втрат від інфляції судом помилок не виявлено.
Таким чином, заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 15 435, 83 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 12 479, 54 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код 00130850) на користь Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської радии (50056, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, майдан 30-річчя перемоги, буд. 2; ідентифікаційний код 01986397) заборгованість у розмірі 831 969, 05 грн, 3 % річних у розмірі 15 435, 83 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 479, 54 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко