вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1250/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/1250/24
за позовом ОСОБА_1
до Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 20.03.2024 за вих. №б/н до Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 91.369,77 грн надлишково сплачених коштів по договору про використання об'єктів благоустрою.
Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1250/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024.
Ухвалою від 22.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через відділ загального забезпечення 12.04.2024 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач у задоволенні позовних вимог позивача просить відмовити у повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Між сторонами був укладений договір про використання об'єктів благоустрою.
В лютому 2022 року позивачем були оформлені документи по переобладнанню тимчасових споруд через реєстр будівельної діяльності. Тобто після реєстрації в реєстрі речових прав переобладнання тимчасових споруд позивач вже не використовував об'єкти благоустрою міста. Оскільки у позивача не було змоги сплачувати рахунки одразу, то сформувалася заборгованість. Частинами протягом року постійно погашалися зобов'язання за договором. В жовтні 2022 року відповідач надав позивачу акт звірки, відповідно до якого позивач ще має заборгованість. Перевіривши сплати на нарахування, позивач вважає, що ним зайво сплачено 91.369,77 грн. Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення зайво сплачених коштів, але отримав відмову.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач зазначає, що 01.10.2021 між сторонами був укладений договір про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № ТС-136. За умовами вищезазначеного договору ФОП Грудеву І.В. надано у використання за плату об'єкт благоустрою в районі вул. Новочеркаської, буд. 211, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2021.
За договором ТС-1367 згідно калькуляції оплата за використання об'єкта благоустрою за один день складала: з 01.10.2021 по 30.11.2022 - 1.087,56 грн; з 01.12.2021 по 30.06.2022 - 1.133,35 грн.
За період дії договору позивачу нараховано до сплати 203.476,75 грн, ним було сплачено 177.008,34 грн, внаслідок чого виникла заборгованість 26.468,41 грн. У зв'язку з невиконанням зобов'язань ФОП Грудевим І.В. в частині оплати за договором, на підставі п.п. 3.1.3 п. 3 умов договору він був достроково розірваний КП «Дніпровські активи» в односторонньому порядку з 01.04.2022.
29.04.2022 між сторонами укладено договір про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № ТС-1773. Договір № ТС-1773 містить аналогічні умови, що і Договір ТС-1367.
За договором ТС-1773 згідно калькуляції оплата за використання об'єкта благоустрою за один день складала: - з 01.05.2022 по 30.06.2022 - 1133,35 грн; - з 01.06.2022 по 30.06.2022 - 113,33 грн. (10% консервація); - з 01.07.2022 по 30.11.2022 - 1190,59 грн; - з 01.08.2022 по 31.08.2022 - 119,05 грн. (10% консервація); - з 01.09.2022 по 30.09.2022 - 119,05 грн. (10% консервація).
За період дії договору позивачу нараховано до сплати 82.704,27 грн, за цим договором позивачем виконані грошові зобов'язання в повному обсязі.
На підставі заяви ФОП Грудева І.В. та відповідно до п. 9.2. Договору № ТС-1773 договір був припинений за домовленістю сторін з 01.10.2022, про що укладена додаткова угода. Всі оплати згідно доданих до позову позивачем квитанцій зараховані КП «Дніпровські активи» в оплати за договорами відповідно до призначення платежу, вказаного позивачем.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; правомірності/неправомірності повернення надлишково сплачених коштів.
З 01.06.2021 КП «Дніпровські активи» на підставі рішення міської ради від 26.05.2021 №87/7 визначено органом, від імені якого відповідно до законодавства України реалізується господарська компетенція органів місцевого самоврядування щодо здійснення контролю за станом благоустрою на території міста Дніпра у сфері споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг.
Тобто, з 01.06.2021 згідно порядку та статуту від 26.05.2021 № 99/7-КП «Дніпровські активи» є органом контролю з питань передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпра в тимчасове використання не за функціональним призначенням для здійснення господарської діяльності у сфері споживчого ринку та послуг.
Суд встановив, що 01.10.2021 між КП «Дніпровські активи» та ФОП Грудевим І.В. укладено договір про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням №ТС-1367 (далі - договір № ТС-1367) (арк. 164-167, том 1).
За умовами договору ФОП Грудеву І.В. надано у використання за плату об'єкт благоустрою в районі вул. Новочеркаської, буд. 211, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2021 (арк. 171, том 1).
Пунктом 1.3 договору №ТС-1367 передбачено, що право на використання об'єктом благоустрою не за функціональним призначенням виникає у користувача з моменту підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі об'єкта благоустрою у використання і діє строком до 30.06.2022.
Умови п. п. 2.2.3. договору №ТС-1367 передбачають зобов'язання користувача своєчасно здійснювати плату за тимчасове використання об'єктів благоустрою не за функціональним призначенням.
Згідно п. 4.1 договору №ТС-1367 плата за отримане на підставі цього договору право використання об'єкту благоустрою розраховується виходячи з конкретних умов використання об'єкту благоустрою (ступінь пошкодження елементів благоустрою, ускладнення руху пішоходів і транспорту, погіршення умов життєдіяльності, забруднення (засмічення) території, що є наслідком використання об'єкта (об'єктів) благоустрою не за функціональним призначенням).
Орган контролю визначає плату під час оформлення договору та має право її змінювати протягом дії договору у разі внесення змін до розрахункових даних (п. 4.2 договору №ТС-1367).
Плата обраховується диференційовано, залежно від фактичного виду об'єкту благоустрою, виду робіт та способу і строків його використання та враховує як період безпосереднього використання об'єкту благоустрою, так і період відновлення благоустрою (звільнення об'єктів благоустрою) (п. 4.3 договору №ТС-1367).
Пунктом 4.4 договору №ТС-1367 передбачено, що розмір плати розраховується відповідно до калькуляції вартості плати за тимчасове використання об'єктів благоустрою м. Дніпра, що є невід'ємною частиною цього договору. Плата за використання об'єкту благоустрою здійснюється щомісячно. Розмір плати у кожному календарному місяці визначається шляхом множення кількості календарних днів у відповідному місяці на розмір плати за один календарний день використання об'єкту благоустрою.
Пунктом 4.5 договору №ТС-1367 передбачено, що оплата за використання об'єкту благоустрою здійснюється за весь час його фактичного використання до дати підписання акту приймання- передачі об'єкту благоустрою органу контролю включно.
Підпунктом 3.1.1. договорів визначено, що орган контролю має право вимагати від користувача своєчасної оплати за тимчасове використання об'єкта (об'єктів) благоустрою не за функціональним призначенням відповідно до умов договору.
За договором №ТС-1367 згідно калькуляції оплата за використання об'єкту благоустрою за один день складала:
з 01.10.2021 по 30.11.2022 - 1.087,56 грн.;
з 01.12.2021 по 30.06.2022 - 1.133,35 грн.
За період дії договору позивачу нараховано до сплати 203.476,75 грн, відповідачем було сплачено 177.008,34 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість 26.468,41 грн.
У зв'язку з невиконанням зобов'язань ФОП Грудевим І.В. в частині оплати за договором, на підставі п.п. 3.1.3 п. 3 його умов договір був достроково розірваний КП «Дніпровські активи» в односторонньому порядку з 01.04.2022 (арк.173-173, том 1).
29.04.2022 між КП «Дніпровські активи» та ФОП Грудевим І.В. укладено договір про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № ТС-1773 (далі - договір № ТС-1773) (арк.174-177, том 1).
Договір № ТС-1773 містить аналогічні умови, що і договір №ТС-1367.
За договором №ТС-1773 згідно калькуляції оплата за використання об'єкту благоустрою за один день складала:
з 01.05.2022 по 30.06.2022-1.133,35 грн.;
з 01.06.2022 по 30.06.2022-113,33 грн. (10% консервація);
з 01.07.2022 по 30.11.2022 - 1.190,59 грн.;
з 01.08.2022 по 31.08.2022 - 119,05 грн. (10% консервація);
з 01.09.2022 по 30.09.2022 - 119,05 грн. (10% консервація).
За період дії договору позивачу нараховано до сплати 82.704,27 грн., за цим договором позивачем виконані грошові зобов'язання в повному обсязі.
На підставі заяви ФОП Грудева І.В. та відповідно до п. 9.2. договору № ТС-1773 договір був припинений за домовленістю сторін з 01.10.2022, про що укладена додаткова угода (арк. 189, том 1).
У позові позивач зазначає, що в лютому 2022 року позивачем були оформлені документи по переобладнанню тимчасових споруд через реєстр будівельної діяльності. Тобто після реєстрації в реєстрі речових прав переобладнання тимчасових споруд позивач вже не використовував об'єкти благоустрою міста. Оскільки у позивача не було змоги сплачувати рахунку одразу, то сформувалася заборгованість. Частинами протягом року постійно погашалися зобов'язання за договором.
В жовтні 2022 року відповідач надав позивачу акт звірки, відповідно до якого у позивача наявна заборгованість. Перевіривши сплати на нарахування, позивач вважає, що ним зайво сплачено 91.369,77 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 28.11.2023 про повернення зайво сплачених коштів але отримав відмову (арк. 22, том 1).
Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 91.369,77 грн надлишково сплачених коштів по договору про використання об'єктів благоустрою.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договорів, господарський суд встановив, що сторонами погоджено їх істотні умови.
Договори підписані уповноваженими особами та скріплено печаткою зі сторони відповідача.
За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд зазначає, що оскільки предметом спору є стягнення надлишково сплачених коштів за договором про використання об'єктів благоустрою внаслідок перерахунку боргу, який був виставлений позивачу відповідачем, то позивачу необхідно довести склад правопорушення, його підстави та навести свій розрахунок переплат.
У якості доказів на підтвердження своїх доводів позивач надає: копію договору №ТС-1367 від 01.10.2021, акт приймання-передач від 01.10.2021, квитанції від 03.08.2022 на суму 3.690,55 грн, від 05.09.2022 на суму 8.822,72 грн, від 08.07.2022 на суму 6.908,35 грн, від 07.06.2022 на суму 3.400,00 грн, від 11.07.2022 на суму 10.000,00 грн, від 16.07.2022 на суму 10.000,00 грн, від 12.07.2022 на суму 10.000,00 грн, платіжну інструкцію від 06.05.2022 на суму 35.133,91 грн., відповідь на претензію №7261д-05 від 19.12.2023, претензію №6381д-05 від 26.10.2023, претензію від 28.11.2023, акт звірки взаємних розрахунків за період 01.10.2021- 23.10.2023, технічний паспорт на домоволодіння АДРЕСА_1 від 22.02.2022, виписку з ЄДРЮО та ФОП, довідку про присвоєння ідентифікаціного номера.
Щодо підставності стягнення надлишково сплачених коштів за договором про використання благоустрою у сумі 91.369,77 грн суд встановив таке.
У позовній заяві позивач зазначає, що договір підписувався ним під тиском та погрозами внаслідок чого позивач боявся втратити своє майно, однак жодних доказів на підтвердження даних тверджень (зокрема визнання недійсним відповідного договору в порядку ст. 231 ЦК України «Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом насильства») позивач не надає.
Водночас, суд зазначає, що з долучених до відзиву відповідача доказів вбачається, що договори ТС-1367 та ТС-1773 були укладені на підставі заяви позивача у добровільному порядку, з належним оформленням та погодженням усіх істотних умов щодо прав, обов'язків та відповідальності сторін, що відповідає приписам діючого законодавства.
Також відповідачем долучені підписані з обох боків договори ТС-1367 та ТС-1773, в свою чергу, позивачем був долучений один договір ТС-1367 (без відповідного засвідчення), хоча підписання таких договір позивач визнає та просить стягнути переплату за обома договорами.
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що 01.10.2021 між КП «Дніпровські активи» та ФОП Грудевим І.В. укладено договір про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням №ТС-1367 (далі - договір № ТС-1367) (арк.164-167, том 1).
За умовами договору ФОП Грудеву І.В. надано у використання за плату об'єкт благоустрою в районі вул. Новочеркаської, буд. 211, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2021 (арк. 171, том 1).
Пунктом 1.3 договору №ТС-1367 передбачено, що право на використання об'єктом благоустрою не за функціональним призначенням виникає у користувача з моменту підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі об'єкту благоустрою у використання і діє строком до 30.06.2022.
Умови п. п. 2.2.3. договору №ТС-1367 передбачають зобов'язання користувача своєчасно здійснювати плату за тимчасове використання об'єктів благоустрою не за функціональним призначенням.
Згідно п. 4.1 договору №ТС-1367 плата за отримане на підставі цього договору право використання об'єкту благоустрою розраховується виходячи з конкретних умов використання об'єкту благоустрою (ступінь пошкодження елементів благоустрою, ускладнення руху пішоходів і транспорту, погіршення умов життєдіяльності, забруднення (засмічення) території, що є наслідком використання об'єкта (об'єктів) благоустрою не за функціональним призначенням).
Орган контролю визначає плату під час оформлення договору та має право її змінювати протягом дії договору у разі внесення змін до розрахункових даних (п. 4.2 договору №ТС-1367).
Плата обраховується диференційовано, залежно від фактичного виду об'єкту благоустрою, виду робіт та способу і строків його використання та враховує як період безпосереднього використання об'єкту благоустрою, так і період відновлення благоустрою (звільнення об'єктів благоустрою) (п. 4.3 договору №ТС-1367).
Пунктом 4.4 договору №ТС-1367 передбачено, що розмір плати розраховується відповідно до калькуляції вартості плати за тимчасове використання об'єктів благоустрою м. Дніпра, що є невід'ємною частиною цього договору. Плата за використання об'єкту благоустрою здійснюється щомісячно. Розмір плати у кожному календарному місяці визначається шляхом множення кількості календарних днів у відповідному місяці на розмір плати за один календарний день використання об'єкту благоустрою.
Пунктом 4.5 договору №ТС-1367 передбачено, що оплата за використання об'єкту благоустрою здійснюється за весь час його фактичного використання до дати підписання акту приймання- передачі об'єкту благоустрою органу контролю включно.
Підпунктом 3.1.1. договорів визначено, що орган контролю має право вимагати від користувача своєчасної оплати за тимчасове використання об'єкта (об'єктів) благоустрою не за функціональним призначенням відповідно до умов договору.
За договором №ТС-1367 згідно калькуляції оплата за використання об'єкту благоустрою за один день складала:
з 01.10.2021 по 30.11.2022 - 1.087,56 грн.;
з 01.12.2021 по 30.06.2022 - 1.133,35 грн.
Позивачем до позову було долучено лише одну квитанцію від 05.09.2022 на суму 8.822,72 грн за договором № ТС-1367, однак відповідно до розрахунку відповідача, який не спростований позивачем вбачається, що відповідна сума була врахована при розрахунку оплати за тимчасове використання об'єкта (об'єктів) благоустрою не за функціональним призначенням.
За період дії договору позивачу нараховано до сплати 203.476,75 грн, відповідно до розрахунку відповідача було сплачено 177.008,34 грн, внаслідок чого у позивача утворилася заборгованість у розмірі 26.468,41 грн.
У зв'язку з невиконанням зобов'язань ФОП Грудевим І.В. в частині оплати за договором на підставі п.п. 3.1.3 п. 3 його умов договір був достроково розірваний КП «Дніпровські активи» в односторонньому порядку з 01.04.2022 (арк.173-173, том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, після дострокового розірвання Договору ТС-1367, позивач знову звернувся за укладанням Договору ТС-1773.
29.04.2022 між КП «Дніпровські активи» та ФОП Грудевим І.В. укладено договір про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № ТС-1773 (далі - договір № ТС-1773) (арк.174-177, том 1).
Договір № ТС-1773 містить аналогічні умови, що і договір №ТС-1367.
За договором №ТС-1773 згідно калькуляції оплата за використання об'єкту благоустрою за один день складала:
з 01.05.2022 по 30.06.2022-1.133,35 грн.;
з 01.06.2022 по 30.06.2022-113,33 грн. (10% консервація);
з 01.07.2022 по 30.11.2022 - 1.190,59 грн.;
з 01.08.2022 по 31.08.2022 - 119,05 грн. (10% консервація);
з 01.09.2022 по 30.09.2022 - 119,05 грн. (10% консервація).
Позивачем до позову було долучені квитанції на загальну суму 79.132,81 грн за договором № ТС-1773, однак відповідно до розрахунку відповідача, який не спростований позивачем вбачається, що відповідна сума була врахована при розрахунку оплати за тимчасове використання об'єкта (об'єктів) благоустрою не за функціональним призначенням.
За період дії договору відповідно до розрахунку відповідача позивачу було нараховано до сплати 82.704,27 грн. За цим договором позивачем виконані грошові зобов'язання в повному обсязі.
На підставі заяви ФОП Грудева І.В. та відповідноі до п. 9.2. договору № ТС-1773 договір був припинений за домовленістю сторін з 01.10.2022, про що укладена додаткова угода (арк.189, том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, оплати за тимчасове використання об'єктів благоустрою не за функціональним призначенням, про які зазначено у позовній заяві, здійснювались позивачем добровільно на виконання зобов'язань за чинними та обов'язковими до виконання договорами ТС-1367 та ТС-1773 із відповідними призначеннями платежів.
В свою чергу, відповідач у відзиві не заперечує отримання коштів (оплати) та зазначає, що відповідні оплати зараховані в рахунок оплати за договорами згідно із відповідними призначеннями платежу, що також відображено в актах звірки.
Акт звірки взаємних розрахунків направлявся позивачу для підписання та узгодження разом із претензією від 26.10.2023, що не заперечує і сам позивач, проте підписаний примірник позивач відповідачу не повернув.
Однак у позові позивач зазначає, що в лютому 2022 року позивачем були оформлені документи по переобладнанню тимчасових споруд через реєстр будівельної діяльності. Тобто після реєстрації в реєстрі речових прав переобладнання тимчасових споруд позивач вже не використовував об'єкти благоустрою міста. Оскільки у позивача не було змоги оплачувати рахунки одразу, то сформувалася заборгованість. Частинами протягом року постійно погашалися зобов'язання за договором. В жовтні 2022 року відповідач надав позивачу акт звірки, відповідно до якого у позивача наявна заборгованість. Перевіривши сплати на нарахування, позивач вважає, що ним зайво сплачено 91.369,77 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 28.11.2023 про повернення зайво сплачених коштів але отримав відмову (арк. 22, том 1).
Однак, з матеріалів справи не вбачається, що позивач надавав відповідачу заперечення щодо оплати під час дії договорів, заяв про повернення помилково (надлишково) сплачених коштів не направляв (позивачем таких доказів до позову додано не було).
Доказів на підтвердження помилковості перерахунку коштів до позовної заяви позивачем також суду не надано.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив лише про те, що перевіривши сплати на нарахування, позивач вважає, що ним зайво перераховані кошти.
Однак до позову не долучено розрахунків з посиланням на відповідні документи, які б підтверджували правову підставу виникнення грошових вимог, які позивач заявляє до стягнення як помилково сплачені. Тобто, заявлена позивачем сума до стягнення належним чином не обґрунтована та не підтверджена.
Суд критично оцінює доводи позивача, щодо зайво сплачених коштів, оскільки відповідні платежі здійснювались ним періодично, згідно із калькуляціями та із чітким зазначенням призначення платежу на виконання діючих договорів, а тому договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути гроші (майно).
Згідно з положеннями ст. 80 ПІК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Належних та допустимих доказів щодо виникнення суми переплати, її обрахунку, помилковості сплати позивачем не надано, застережень щодо неможливості їх подачі у позовній заяві не зазначено.
Відповідно до ст. 5 ГПК України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Щодо посилання позивача про переобладнання тимчасових споруд та технічного паспорту суд зазначає, що жодних правовстановлюючих документів або інших документів, які б підтверджували істотні зміни обставин, та на підставі яких договори № ТС-1367 та № ТС-1773 підлягали зміні або розірванню впродовж їх дії, позивачем до суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем було надлишково сплачені кошти за договором про використання об'єктів благоустрою позивач суду не надав.
Враховуючи, що позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження надлишково сплачених коштів за договором про використання об'єктів благоустрою, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Водночас господарський суд вважає за доцільне надати роз'яснення щодо можливості повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви, у зв'язку із внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Так, відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Однак, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.
Позовна заява у справі №904/1250/24 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом.
Отже, за подання позовної заяви позивач мав сплатити 2.422,40 грн, а сплатив 3.028,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, у позивача наявна можливість повернути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк