15.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/367/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.
секретар судового засідання Зелецький Р.Р.
представники сторін у судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2023 року (суддя Соловйова А.Є.) у справі №904/367/22
за заявою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м.Дніпро
до боржника Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району, м.Дніпро
про визнання банкрутом
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району.
Ухвалою господарського суду від 14.02.2022 року, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" в сумі 83 310,00 грн. (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 5 158 391,20 грн - за активну електроенергію; 2 341 255,68 грн - за необліковану електроенергію, 141 540,09 грн - 3% річних, 92 838,60 грн - втрати від інфляції, 189 115,25 грн - судові витрати) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 03.08.2022; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича; зобов'язано розпорядника майна вчинити певні дії.
Постановою господарського суду від 05.07.2022 року, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Комунального виробничого житлового ремонтно- експлуатаційного підприємства Індустріального району; припинено повноваження арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича, як розпорядника майна Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району; визнано Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 05.07.2023 року; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича; зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.
27.07.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до місцевого господарського суду клопотання, в якому заявник просив суд:
- зобов'язати розпорядника майна Євгена Гальченка надати контролюючому органу бухгалтерську та іншу документацію Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району для проведення документальної позапланової перевірки;
- визнати ГУ ДПС у Дніпропетровській області учасником по справі про банкрутство, щодо прав та обов'язків яких існує спір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 03.08.2023 року відхилено клопотання №б/н б/д Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання учасником по даній справі та зобов'язання надати документи для проведення перевірки.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована посиланням на наступні обставини:
- станом на теперішній час ГУ ДПС у Дніпропетровській області є кредитором та учасником провадження по даній справі в силу норм Кодексу України з процедур банкрутства, тому окреме визнання ГУ ДПС у Дніпропетровській області учасником даної справи чинним кодексом не передбачено;
- питання щодо виконання вимог наказу контролюючого органу про проведення документальної позапланової перевірки підприємства після спливу встановленого строку вирішується посадовими особами контролюючого органу, а не судом в межах справи про банкрутство боржника;
- за умов неповідомлення підприємства, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району має право не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Не погодившись з вказаною ухвалою господарського суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що:
- Податковий кодекс України надає дискреційні повноваження в частині можливості направлення/вручення документів контролюючими органами, а відтак останні можуть бути вручені або надіслані в порядку ст.42 Податкового кодексу України;
- оскільки проведення перевірки не було розпочато, про що було складено акт, відсутні підстави її продовжувати, зупиняти та інше;
- ухвалою господарського суду про відкриття провадження у даній справі фактично зобов'язано надати матеріали за результатами перевірки до суду;
- податковим органом не надано докази проведення перевірки, оскільки останній позбавлений можливості провести таку перевірку у зв'язку з ненаданням платником податків первинних документів
Відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не надано.
Згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов'язковою, а неявка інших учасників справи не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутністю їх представників.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).
На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом (п.п 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України).
Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків, зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу від 09.06.2023 року №2811-п Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області було вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району з 15.06.2023 року тривалістю 5 робочих днів, за період діяльності з 01.01.2017 року по теперішній час з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період з 01.01.2011 року по теперішній час з метою перевірки дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Між тим, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст.42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з п.81.1. ст.81 Податкового кодексу України. посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Контролюючим органом до суду першої інстанції не надано жодних доказів надсилання посадовим особам боржника Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Заявником до матеріалів справи додано лист вих.№42903/6/04-36-07-07 від 19.06.2023 року про надання документів, який адресовано Євгену Гальченко.
В підтвердження направлення вказаного листа контролюючим органом надано фіскальні чеки про здійснення операції поштового відправлення.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що надані заявником фіскальні чеки про здійснення операції поштового відправлення не є належним доказом направлення відповідного документу адресату, оскільки відповідно до п.42.2. ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Працівниками податкового органу за результатами виїзду за адресою боржника було складено Акт №1475/04-36-07-07-04/05432916 від 15.06.2023 року про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району у зв'язку з відсутністю посадових осіб та товариства за податковою адресою.
Відповідно до п.82.2. ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
Податковий кодекс визначає строки, на які може бути продовжена перевірка. Продовження перевірки оформлюється окремим наказом, та вручається згідно зі ст. 42 Податкового кодексу України.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 09.06.2023 року №2811-п документальна позапланова виїзна перевірка мала бути проведена з 15.06.2023 року тривалістю 5 робочих днів.
Із клопотанням про спонукання ліквідатора вчинити певні дії та надати інформацію податковий орган звернувся до суду першої інстанції 27.07.2023 року, тобто після закінчення п'ятиденного строку, встановленого для проведення позапланової документальної перевірки відповідно до наказу від 09.06.2023 року №2811-п.
Відповідно до п.82.4. ст. 82 Податкового кодексу України проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб'єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Всупереч наведеному, матеріали справи не містять документів, які б свідчили про вчинення контролюючим органом передбачених Кодексом дій для встановлення адреси боржника, належного та завчасного надіслання на його адресу наказу про проведення перевірки та проведення самої перевірки, зупинення чи продовження строку проведення перевірки.
Як вже було зазначено, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Колегія суддів зауважує, що невиявлення боржника або його посадових осіб за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов'язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом надіслання поштою відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Отже, податковим органом не надано доказів вчинення всіх передбачених законодавством дій щодо завчасного повідомлення боржника про проведення документальної позапланової перевірки контролюючим органом та проведення такої перевірки, що підтверджується матеріалами справи.
Водночас, згідно з умовами п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, виникає після початку самої перевірки.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Частиною першою статті 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, суд може зобов'язати надати саме докази вчинення певних дій, чи витребувати докази за обґрунтованим клопотанням іншої сторони, а не зобов'язувати учасників справи вчиняти певні дії.
До компетенції суду не входить спонукання розпорядника майна чи ліквідатора надавати податковим органам, документи щодо діяльності підприємства-боржника, у тому числі його ліквідаційний баланс та докази закриття розрахункових рахунків. Набувши статус учасника провадження у справі про банкрутство податковий орган отримує можливість знайомитися з матеріалами справи, у тому числі документами щодо фінансово- господарської діяльності боржника та звітом арбітражного керуючого.
Також, норми Податкового кодексу України не наділяють контролюючий орган повноваженнями щодо звернення до суду із клопотанням чи позовом про зобов'язання платника податків надати необхідні для проведення перевірки документи чи забезпечити доступ до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності.
Таким чином, дослідивши докази, надані податковим органом на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, в контексті ст.74 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів доходить до висновку, що до компетенції суду не входить зобов'язання ліквідатора надавати податковим органам документи щодо діяльності підприємства, яке ліквідується.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, на якій виникає необхідність проведення перевірки, а тому податковий орган не позбавлений права на будь-якій стадії провести позапланову перевірку, вчинивши всі необхідні дії визначені податковим кодексом для реалізації свого права на проведення такої перевірки.
При цьому, у разі ухилення боржника від проведення позапланової перевірки, законодавством передбачені заходи впливу, зокрема адміністративна відповідальність.
Проведення процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності згідно з приписами законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута податковим органом. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, а процедура банкрутства врегульована Кодексом України з процедур банкрутства, норми якого, як і норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.
Тобто, обставини, пов'язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу ліквідації господарюючого суб'єкта, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав.
Щодо вимоги заявника про визнання ГУ ДПС у Дніпропетровській області учасником у справі про банкрутство, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що: сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Ухвалою господарського суду від 01.11.2022 року визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 301,12 грн (вимоги щодо сплати грошового зобов'язання з ЄСВ) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 3 364 682,00 грн (вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, 504 474,26 грн (168 802,83 грн - штрафні санкції, 335 671,43 грн - пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Приймаючи до уваги, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є кредитором та учасником провадження у даній справі в силу норм Кодексу України з процедур банкрутства, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що окреме визнання ГУ ДПС у Дніпропетровській області учасником провадження у даній справі про банкрутство чинним кодексом не передбачено.
З огляду на викладене ухвала господарського суду у даній справі постановлена при повному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні. Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
В силу ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 287 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду першої інстанції щодо розгляду клопотання податкового органу та постанова суду апеляційної інстанції, за результатами перегляду такої ухвали не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 236, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2023 року у справі №904/367/22 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Постанова складена у повному обсязі 16.05.2024 року.
Головуючий суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Ю.Б.Парусніков
Суддя О.Г.Іванов