14.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3017/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Манець О.В.
Представники сторін:
від позивача: Єлістратов Роман Вячеславович (поза межами приміщення суду) - адвокат
від відповідача: Коваль Юлія Вікторівна (поза межами приміщення суду) - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 (суддя Рудь І.А.) у справі №904/3017/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
до Комунального некомерційного підприємства "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради, м. Першотравенськ
про стягнення збитків в сумі 120 000 грн 00 коп. за неналежне виконання умов договорів на проведення періодичного медичного огляду працівників від 15.06.2018 № 769-ПУ-ШУД, від 26.06.2019 № 1011-ПУ-ШУД, від 24.07.2020 №1368-ПУ-ШУД
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 02.06.2023 № б/н, в якому просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради збитки в сумі 120 000 грн 00 коп., завдані позивачу неналежним виконанням умов договорів на проведення періодичного медичного огляду працівників від 15.06.2018 №769-ПУ-ШУД, від 26.06.2019 № 1011-ПУ-ШУД, від 24.07.2020 № 1368-ПУ-ШУД.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 у справі №904/3017/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 15.06.2018 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - замовник) та Комунальним закладом “Першотравенська центральна міська лікарня” Дніпропетровської обласної ради”, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради (далі - виконавець), укладено договір № 769-ПУ-ШУД про надання послуг, відповідно до п. 1.1 якого, замовник доручає виконавцеві, а виконавець бере на себе зобов'язання з проведення періодичного медичного огляду працівників, що працюють в шкідливих та небезпечних умовах праці, на підставі наказу МОЗ України № 246 від 21.05.2007 ВСП “Шахтоуправління Дніпровське” ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором.
26.06.2019 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - замовник) та Комунальним закладом “Першотравенська центральна міська лікарня” Дніпропетровської обласної ради”, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради (далі - виконавець), укладено договір № 1111-ПУ-ШУД на проведення періодичного медичного огляду працівників, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець поводить медогляди для працівників замовника, а замовник гарантує своєчасну оплату за надані послуги.
24.07.2020 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - замовник) та Комунальним некомерційним підприємством "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради (далі - виконавець), укладено договір № 1368-ПУ-ШУД на проведення періодичного медичного огляду працівників, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець проводить періодичні медичні огляди для працівників замовника згідно ДК 021:2015 код 85140000-2 “Послуги у сфері охорони здоров'я різні”, а замовник гарантує своєчасну оплату за надані послуги.
03.02.2021 на адресу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" від ДУ “Український науково-дослідний інститут промислової медицини” надійшло повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-З вих.№ 08/21-0338 від 03.02.2021, відповідно до якого, ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози:
- хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня;
- вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії загальної вібрації з вираженим синдромом церебрально-переферичної ангіодистоніїї та полірадикулоневропатії з вираженим статико-динамічними порушеннями на шийному та попереково-крижаному
рівнях, стійним больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двобічного плече лопаткового періатрозу (ПФ другого ступеня), остреоартрозом у поєднанні з пері артрозами ліктьових (ПФ другого ступеня), остреоартрозу у поєднанні з поріартрозом ліктьових (ПФ другого ступня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів та із значними вазамоторними-трофічними порушеннями на кистях;
- нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
Захворювання професійні (02.02.2021).
На виконання пункту 101 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, повідомлення за формою П-З вих.№ 08/21-0338 від 03.02.2021 було надіслано профпатологічним закладом охорони здоров'я також на адресу територіальному органу Держпраці.
На підставі вказаного повідомлення за формою П-З Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) проведено відповідне розслідування та складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 01.03.2021 щодо ОСОБА_2 .
Відповідно до акту П-4 від 01.03.2021:
- дата встановлення остаточного діагнозу - 02.02.2021;
- найменування закладу охорони здоров'я, який встановив діагноз - ДУ “Український науково-дослідний інститут промислової медицини”;
- захворювання виявлено під час медичного огляду, звернення під час медогляду в 2019 році Комунальним закладом “Першотравенська центральна міська лікарня” Дніпропетровської обласної ради”.
Після встановлення професійного захворювання, ОСОБА_2 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” про стягнення моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я за професійними захворюваннями.
Рішенням Павлоградського міскрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 у справі № 185/680/22, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.12.2022 у справі № 185/680/22, позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на користь ОСОБА_2 120000,00 гривень моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Позивач у позовній заяві вказує про те, що з медичних документів наданих до позовної заяви, та з картки обліку тимчасової непрацездатності вбачається, що ОСОБА_2 з 2010 року має захворювання, а саме: М13.0, з 2011 року - ХОЗЛ, з 2014 року - бронхіт, з 2018 року артроз та хронічний бронхіт, але не дивлячись на свій стан здоров'я, остання, на думку позивача, навмисно працювала на роботі з тяжкими умовами праці, що підтверджується її записами у трудовій книжці.
З наведеного вбачається, що патології у працівника ОСОБА_2 з'явилися ще у 2010 року, але при проходженні періодичного медичного огляду ОСОБА_2 , відповідачем було встановлено наступне:
у період з 2016 по 2018 роки при проходженні медичного огляду у ОСОБА_2 ні одного з діагнозів за попередніми захворюваннями не встановлено, визнано придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці;
у 2019 році при проходженні медичного огляду ОСОБА_2 відповідач констатує у останньої наявність захворювання - поперековий ОХЗ та незважаючи на наявність таких захворювань, медична комісія визнає придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці за професією машиніст конвеєру;
у 2020 році при проходженні медичного огляду медична комісія констатує у ОСОБА_2 наявність вертеброгенної радикулопатії, СНП 1 ст., двобічний ПЛП з ПФ 1-2 ст, ДФА ліктьових та колінних суглобів з ПД 1-2 ст. та визнає ОСОБА_2 не придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці.
Місцевий господарссьий суд визнав долучені позивачем до матеріалів справи докази на підтвердження понесених ним збитків у сумі 120 000 грн 00 коп. такими, що не є беззаперечними підставами для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки не доводять факту порушення умов договорів, укладених на проведення періодичного медичного огляду працівників у період з 2018 по 2020 роки, з боку відповідача. Згідно наявного в матеріалах справи заключного акту за результатами періодичного медичного огляду до списку працівників ВСП “Шахтоуправління Дніпровське” ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” шахта “імені М.І. Сташкова” АДРЕСА_1 , від 16.12.2019 року входить працівник ОСОБА_1 .. За результатами медичного огляду комісією було запропоновано роботодавцю здійснити комплекс оздоровчих заходів для своїх працівників. Надані відповідачем послуги за спірними договорами в повному обсязі прийняті позивачем без претензій та зауважень, що підтверджується підписаними зі сторони позивача та відповідача актами наданих послуг від 16.08.2018 № 8/1 на суму 234 010 грн 73 коп., від 07.09.2018 № 9/1 на суму 226 551 грн 76 коп., від 30.09.2019 № 9 на суму 173 061 грн 00 коп., від 17.10.2019 № 10 на суму 219 995 грн 20 коп., від 17.10.2019 № 10/2 на суму 156 138 грн 00 коп., від 28.11.2019 № 11/2 на суму 209 551 грн 67 коп., від 16.11.2020 № 1 на суму 108 856 грн 00 коп., від 16.11.2020 № 2 на суму 200 00 коп., від 14.12.2020 № 1 на суму 78 257 грн 00 коп., від 14.12.2020 № 8 на суму 273 450 грн 00 коп, що свідчить по е, що позивач погодився як з якістю таких послуг, так і з їх кількістю та вартістю.
Позивачем не доведено, що заявлені до стягнення кошти за своєю правовою природою є реальними збитками в розумінні чинного законодавства, як і не доведено порушення відповідачем умов спірних договорів в частини здійснення якісного медичного огляду та складання достовірних медичних висновків стосовно стану здоров'я працівника ОСОБА_1 , у зв'язку з чим відсутній і причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданими збитками, всупереч приписів ст.74 ГПК України, не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 120 000 грн 00 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними, недоведеними, необґрунтованими та непідтвердженими належними і допустимими доказами, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апелянт зазначає, що визнаючи у період з 2016 р. по 2019 р. машиніста конвеєру ОСОБА_2 придатною до роботи у шкідливих та тяжких умовах праці при наявності прогресуючих захворювань, вважаємо, що лікарями Першотравенської міської лікарні, було порушено основний принцип охорони здоров'я, а саме випереджувально- профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров'я (стаття 4 Закону України № 2801-ХІІ від 19.11.1992р).
Медична комісія Першотравенської міської лікарні, при проходженні ОСОБА_2 медичних оглядів, проігнорувала вимоги Порядку проведення медичних оглядів робітників категорій, затвердженого наказом МОЗ № 246 від 21.05.2007р., незважаючи на той факт, що станом на 2016 рік стаж роботи ОСОБА_2 в умовах впливу шкідливих факторів складав більше 15 років, та наявність хвороб у робітника були виявлені ще в 2010 році, коли стаж її роботи вже складав більше 10 років.
Працюючи у шкідливих та тяжких умовах праці при наявності хронічних патологій, стан здоров'я працівника тільки погіршувався, а медичним закладом взагалі не приймались заходи щодо профілактики професійних захворювань у працівника.
Суд першої інстанції унеможливив позивача надати докази, відмовивши у клопотанні про проведення судово - медичної експертизи, що являла собою дієвий спосіб встановлення та доведення вини відповідача.
Суд першої інстанції позбавив права Позивача на проведення судово-медичної експертизи тим позбавивши можливості встановити причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діяннями з боку Першотравенської міської лікарні (неякісне проведення періодичних медоглядів та приховування правдивих діагнозів) внаслідок чого завданою шкодою здоров'ю ОСОБА_1 , що в результаті призвело для завданих збитків.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Комунальним некомерційним підприємством "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зауважує, що посилання Позивача як на підставу для скасування рішення на те, що «суд першої інстанції не взяв до уваги наявність правових підстав для відшкодування збитків» свідчить перш за все про неуважність при ознайомленні з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 року, де повно та чітко описано які правові підстави досліджувалися судом та яку правову оцінку їм надано.
Судом ретельно досліджено Договори «між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» та Комунальним закладом «Першотравенська центральна міська лікарня» Дніпропетровської обласної ради, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Першотравенська міська лікарня» Першотравенської міської ради».
У рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 року чітко вказано результати аналізу доказів наявних в матеріалах справи.
Посилання позивача стосовно «не взяття до уваги наявність правових підстав для відшкодування збитків» судом першої інстанції не відповідає дійсності, навпаки суд ретельно дослідив наявні у справі 904/3017/23 матеріали та детально виклав висновки у тексті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 року.
Вважає, що позивач намагається ухилитися від відповідальності за належне виконання зобов'язань, передбачених ст. 153 КЗпП України і ст. 13 Закону України «Про охорону праці», та нівелювати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.092022 року з метою уникнення матеріальних збитків, пов'язаних з недопустимими умовами праці, що здатні своїм впливом призвести до інвалідності й втрати особою працездатності.
Вказує, що саме суд, а не Позивач, має право визначитися у дійсній потребі у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, особливо приймаючи до уваги, що стан здоров'я ОСОБА_1 і причинно-наслідковий зв'язок обставин, які призвели до її інвалідізації та виникнення професійних захворювань ретельно досліджені при розгляді справи № 185/680/22 Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області і повторно проаналізовані Дніпровським апеляційним судом.
Наполягання Позивача на проведенні медичної експертизи може бути розцінено як чергову спробу нівелювати висновки, викладені у Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 01.032021 року (підписаного уповноваженим представником Позива ча), рішенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2022 року та постанові Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, де чітко визначено причини виникнення професійних захворювань у ОСОБА_1 .
З огляду на вищезазначене варто зауважити, що медичні огляди здійснено Відповідачем з дотриманням норм чинного законодавства, а в матеріалах справи № 9043017/23 відсутні підтвердження проведення необхідних заходів, передбачених ст. 13 Закону України «Про охорону праці» Позивачем, направлених на упередження інвалідізації та виникнення професійних захворювань, зокрема у відношенні ОСОБА_1 .
Таким чином, при винесенні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 року по справі № 904/3017/23 було чітко дотримано норми матеріального та процесуального права, а саме рішення - є законним та обґрунтованим.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.
Ухвалою суду від 08.03.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/3017/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/3017/23.
13.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/3017/23.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 14.05.2024 об 11:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 65, в залі засідань № 207, а в разі надходження відповідних заяв чи клопотань - в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів учасників провадження у справі та програмного забезпечення "EasyCon".
14.05.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
15.06.2018 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - замовник) та Комунальним закладом «Першотравенська центральна міська лікарня» Дніпропетровської обласної ради», правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради (далі - виконавець), укладено договір № 769-ПУ-ШУД про надання послуг, відповідно до п. 1.1 якого, замовник доручає виконавцеві, а виконавець бере на себе зобов'язання з проведення періодичного медичного огляду працівників, що працюють в шкідливих та небезпечних умовах праці, на підставі наказу МОЗ України № 246 від 21.05.2007 ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 5.1 договору виконавець несе відповідальність за якість медоглядів і достовірність медичних висновків, об'єктивність оцінки стану здоров'я працівників, невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника, за несвоєчасне виявлення професійних захворювань тільки після попередніх висновків незалежної судово-медичної експертизи та у випадку надання працівником достовірних даних про стан свого здоров'я, шляхом відшкодування замовникові прямих збитків.
Згідно з п. 5.3 договору сторони не несуть відповідальності за порушення своїх обов'язків за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 (розділ 4 договору).
26.06.2019 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - замовник) та Комунальним закладом «Першотравенська центральна міська лікарня» Дніпропетровської обласної ради», правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради (далі - виконавець), укладено договір № 1111-ПУ-ШУД на проведення періодичного медичного огляду працівників, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець поводить медогляди для працівників замовника, а замовник гарантує своєчасну оплату за надані послуги.
Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що виконавець несе відповідальність за:
- якість медоглядів та достовірність медичних висновків;
- об'єктивність оцінки стану здоров'я;
- невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я робітника;
- несвоєчасне виявлення професійних захворювань.
Договір діє з дати його підписання до 31.12.2019 або до повного виконання зобов'язань по договору (п. 5.1 договору).
24.07.2020 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - замовник) та Комунальним некомерційним підприємством "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради (далі - виконавець), укладено договір № 1368-ПУ-ШУД на проведення періодичного медичного огляду працівників, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець проводить періодичні медичні огляди для працівників замовника згідно ДК 021:2015 код 85140000-2 «Послуги у сфері охорони здоров'я різні», а замовник гарантує своєчасну оплату за надані послуги.
Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що виконавець несе відповідальність за:
- якість періодичних медичних оглядів та достовірність медичних висновків;
- об'єктивність оцінки стану здоров'я;
- невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника;
- несвоєчасне виявлення професійних захворювань.
Договір діє з дати його підписання до 31.12.2020 або до повного виконання зобов'язань по договору (п. 5.1 договору).
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує про те, що 03.02.2021 на адресу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" від ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» надійшло повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-З вих.№ 08/21-0338 від 03.02.2021, відповідно до якого, ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози:
- хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня;
- вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії загальної вібрації з вираженим синдромом церебрально-переферичної ангіодистоніїї та полірадикулоневропатії з вираженим статико-динамічними порушеннями на шийному та попереково-крижаному рівнях, стійним больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двобічного плече лопаткового періатрозу (ПФ другого ступеня), остреоартрозом у поєднанні з пері артрозами ліктьових (ПФ другого ступеня), остреоартрозу у поєднанні з поріартрозом ліктьових (ПФ другого ступня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів та із значними вазамоторними-трофічними порушеннями на кистях;
- нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
Захворювання професійні (02.02.2021).
На виконання пункту 101 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, повідомлення за формою П-З вих.№ 08/21-0338 від 03.02.2021 було надіслано профпатологічним закладом охорони здоров'я також на адресу територіальному органу Держпраці.
На підставі вказаного повідомлення за формою П-З Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) проведено відповідне розслідування та складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 01.03.2021 щодо ОСОБА_2 .
Відповідно до акту П-4 від 01.03.2021:
- дата встановлення остаточного діагнозу - 02.02.2021;
- найменування закладу охорони здоров'я, який встановив діагноз - ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини»;
- захворювання виявлено під час медичного огляду, звернення під час медогляду в 2019 році Комунальним закладом «Першотравенська центральна міська лікарня» Дніпропетровської обласної ради».
Комісією встановлено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло у ОСОБА_1 за таких обставин: працюючи машиністом конвеєра дільниці технологічного комплексу поверхні № 1, здійснювала зачищення конвеєрів від просипів за допомогою лопати, візуальний контроль за подачею гірничої маси на конвеєр, контроль датчиків схода стрічки, швидкість, рівней, обертання роликів, закачування вугілля у проміжний бункер. Внаслідок недосконалості технології, підпадала під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, та підвищеного рівня виробничого шуму, також недосконалість технології передбачає значене використання ручної праці. Застосування старих модифікацій конвеєрів призвело до перевищення рівня загальної вібрації.
Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). Вміст пилу з з вмістом SiQ2кристалічного 14,0 % в повітрі робочої зони в 3,4 рази перевищує ГДК (фактичне значення 6,8 мг/м3, при допустимій концентрації - 2 мг/м3 по ГОСТУ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»). Еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий рівень на 4 дБА (фактичне значення 84 дБА, при допустимому - 80 дБА) по ДСН 3.3.6.037-99. Еквівалентний скоригований рівень загальної вібрації перевищує допустимий на 2 дБА (фактичне значення 94 дБА, при допустимому - 92 дБА) по ДСН 3.3.6.039-99. Нахили тулуба (вимушені, більше 30 градусів) становить 371 разів за зміну, при допустимих 51-100 разів на зміну. Маса вантажу, що постійно підіймається та переміщається вручну, 7 кг при допустимому до 7 кг для жінок.
Після встановлення професійного захворювання, ОСОБА_2 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я за професійними захворюваннями.
Рішенням Павлоградського міскрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 у справі № 185/680/22, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.12.2022 у справі № 185/680/22, позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на користь ОСОБА_2 120 000, 00 гривень моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:
« Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».
Обгрунтовуючи заявлені вимоги щодо стягнення збитків у розмірі 120 000,00 грн, понесених ПрАТ «Павлоградвугілля» , позивач в своїй позовній заяві посилався на наступні фактичні й правові підстави:
« … РОЗДІЛ ІІ «ЩОДО НЕНАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ (Т,1 а.с. 2)
Проаналізувавши медичні документи надані Позивачем до позову та індивідуальної карти обліку тимчасової непрацездатності, зі змісту яких вбачається, що Позивач з 2010 року має захворювання М13.0, з 2011 року - ХОЗЛ, з 2014 року - бронхіт, з 2018 року артроз та хронічний бронхіт, але не дивлячись на свій стан здоров'я, Позивач навмисно працювала на роботі з тяжкими умовами праці, що підтверджується її записам у трудовій книжці.
З вище наведеного вбачається, що патології у Позивача з'явились ще у 2010 році але при проходженні періодичного медичного огляду, ОСОБА_2 , Відповідачем, було встановлено, наступне:
у 2016 році при проходженні медичного огляду ні одного із діагнозів за попередніми захворюванням не встановлено, і визнано придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці.
у 2017 році при проходженні медичного огляду ні одного із діагнозів за попередніми захворюванням не встановлено, і визнано придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці.
у 2018 році при проходженні медичного огляду ні одного із діагнозів за попередніми захворюванням не встановлено, і визнано придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці.
у 2019 році проходженні медичного огляду медичний установі Відповідач констатує наявність захворювання - поперековий 0X3 та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці за професією машиніст конвеєру.
у 2020 році при проходженні медичного огляду медична комісія констатує наявність вертеброгенної радикулопатїї, СНП 1 ст, двобічний ПЛП з ПФ 1-2 ст, ДФА ліктьових та колінних суглобів з ПД 1-2 ст. та визнає ОСОБА_2 не придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці.
Визнаючи у період з 20016 р. по 2019 р. машиніста конвеєру ОСОБА_2 придатною до роботи у шкідливих та тяжких умовах праці при наявності прогресуючих захворювань, вважаємо, що лікарями Першотравенської міської лікарні, було порушено основний принцип охорони здоров'я, а саме випереджувально-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров'я (стаття 4 Закону України № 2801-ХІІ від 19.11.1992р).
Порядком проведення медичних оглядів робітників категорій, затвердженого наказом МОЗ № 246 від 21.05.2007р. (далі Порядок) встановлено, що при вирішенні питання про придатність до роботи конкретного працівника при попередньому (підчас прийняття на роботу) медогляді Комісія керується медичними протипоказаннями, визначеними в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку загальних медичних протипоказань до роботи із шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу.
Відповідно до п. 2.18 Порядку проведення медичних оглядів робітників певних категорій у разі необхідності Комісія має право направити працівника з підозрою на захворювання, а також працівника зі стажем роботи більше 10 років на додаткові обстеження, консультації та оздоровчі заходи в спеціалізовані заклади охорони здоров'я, на кафедри та курси професійних захворювань вищих медичних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти.
Відповідно до п. 2.16 «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» затверджених наказом МОЗ № 246 від 21.05.2007 року (далі по тексту - Порядок) результати періодичних медичних оглядів і висновок комісії заносяться до картки працівника і до Медичної картки працівника та до Медичної карти амбулаторного хворого (форма 025\о, затверджена наказом МОЗ від 27.12.99 року «Про затвердження форми облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)»), тобто при проходженні періодичного медичного огляду Позивач повинна була надавати свою амбулаторну карту, де роблять записи лікарі про амбулаторне та стаціонарне (виписки) лікування.
У Картці працівника зазначаються скарги на стан здоров'я, анамнез, результати медичного огляду та інших досліджень, діагноз, висновок про професійну придатність працівника. Карта зберігається у закладі охорони здоров'я.
За результатами періодичних медичних оглядів Комісія оформлює Заключний акт в якому зазначаються працівники яким потрібне санаторно-курортне лікування, додаткові обстеження щодо підозри на професійне захворювання, а також працівники зі стажем роботи більше 10 років та працівники яким праця в шкідливим умовах заборонена, що передбачено п. 2.17 та 2.18 Порядку.
Медична комісія Першотравенської міської лікарні, при проходженні ОСОБА_2 медичних оглядів, проігнорувала вимоги Порядку проведення медичних оглядів робітників категорій, затвердженого наказом МОЗ № 246 від 21.05.2007р., незважаючи на той факт, що станом на 2016 рік стаж роботи ОСОБА_2 в умовах впливу шкідливих факторів складав більше 15 років, та наявність хвороб у робітника були виявлені ще в 2010 році, коли стаж її роботи вже складав більше 10 років.
Тобто несвоєчасне виявлення професійного захворювання призвело до значного погіршення стану здоров'я робітника. При своєчасному виявленні профпаталогій, робітнику було б запропоновано іншу роботу, яка не містить шкідливих факторів, та уникнуто інвалідність працівника.
Працюючи у шкідливих та тяжких умовах праці при наявності хронічних патологій, стан здоров'я працівника тільки погіршувався, а медичним закладом взагалі не приймались заходи щодо профілактики професійних захворювань у працівника.
Контроль за організацією проведення попередніх та періодичних медоглядів покладається, відповідно до наказу МОЗ N2 246 від 21.05.2007р. на заклади державної санітарно - епідемічної служби, за якістю проведення медоглядів - на органи охорони здоров'я та спеціалізовані заклади охорони здоров'я, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань.
Внаслідок проведення неякісних медичних оглядів в період після перших 10 років її роботи та з 2016 по 2020 рік, не прийняття викладених вище заходів попередження виникнення захворювань, Українським Науково дослідним інститутом промислової медицини м. Кривий Ріг було встановлено вплив виробничих факторів, що спричинили професійне захворювання у ОСОБА_1 .
Результати медичного огляду, відповідно до п.2.27 Порядку проведення медичних оглядів робітників певних категорій, можуть бути оскаржені роботодавцем або громадянином у закладах охорони здоров'я вищого рівня або в судовому порядку.
В зв'язку з невжиттям своєчасно медичних заходів щодо діагнозування захворювань та відсторонення працівника від роботи, протягом якої він весь час вважався здоровим, а тому придатним до виконання роботи, а в 2020 році раптом тяжко хворим, та так, що йому встановлено відсоток втрати працездатності - 60% та 3 групу інвалідності, вважаємо за необхідне призначити комплексну медичну експертизу, щодо правильності та своєчасності виявлення хронічного захворювання у ОСОБА_2 , яке спричинило у подальшому встановлення професійного захворювання та визнання її придатним до роботи у період з 2016 по 2019 рік, з проведенням її в "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», відповідно до п. 95 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року.
На підставі вище зазначеного Позивачу лише у 2021 (12.02.2021р. дата отримання повідомлення про хронічне професійне захворювання) році стало відомо, що Відповідач здійснював неналежне виконання умов договорів № 769-ПУ-ШУД від 15.06.2018 року, № 1011- ПУ-ШУД від 26.06.2019 року та № 1368-ПУ-ШУД від 24.07.2020 року, що призвело до завдання збитків позивачу у вигляді відшкодування ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди в наслідок ушкодження здоров'я за рішенням суду у розмірі 120 000 грн…»
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що позовні вимоги грунтуються на твердженнях позивача про те, що причиною виникнення професійного захворювання були не шкідливі умови праці на робочому місці ОСОБА_1 , а те, що впродовж 2010-2018 років під час провдення медичних обстежень це захворювання не було виявлене.
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення фактичних обставин справи, що на виконання пункту 101 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 , повідомлення за формою П-З вих.№ 08/21-0338 від 03.02.2021 було надіслано профпатологічним закладом охорони здоров'я також на адресу територіальному органу Держпраці.
На підставі вказаного повідомлення за формою П-З Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) проведено відповідне розслідування та складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 01.03.2021 щодо ОСОБА_2 .
Колегія суддів констатує, що Актом П-4 від 01.03.2021р. встановлено, в тому числі, наступне: « …11. Захворювання виявлено під час медичного огляду, звернення під час медогляду в 2019 році Комунальним закладом “Першотравенська центральна міська лікарня” Дніпропетровської обласної ради”…
…17.Хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло у ОСОБА_1 за таких обставин: працюючи машиністом конвеєра дільниці технологічного комплексу поверхні № 1, здійснювала зачищення конвеєрів від просипів за допомогою лопати, візуальний контроль за подачею гірничої маси на конвеєр, контроль датчиків схода стрічки, швидкість, рівней, обертання роликів, закачування вугілля у проміжний бункер. Внаслідок недосконалості технології, підпадала під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, та підвищеного рівня виробничого шуму, також недосконалість технології передбачає значене використання ручної праці. Застосування старих модифікацій конвеєрів призвело до перевищення рівня загальної вібрації.
18. Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). Вміст пилу з з вмістом SiQ2кристалічного 14,0 % в повітрі робочої зони в 3,4 рази перевищує ГДК (фактичне значення 6,8 мг/м3, при допустимій концентрації - 2 мг/м3 по ГОСТУ 12.1.005-88 “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”). Еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий рівень на 4 дБА (фактичне значення 84 дБА, при допустимому - 80 дБА) по ДСН 3.3.6.037-99. Еквівалентний скоригований рівень загальної вібрації перевищує допустимий на 2 дБА (фактичне значення 94 дБА, при допустимому - 92 дБА) по ДСН 3.3.6.039-99. Нахили тулуба (вимушені, більше 30 градусів) становить 371 разів за зміну, при допустимих 51-100 разів на зміну. Маса вантажу, що постійно підіймається та переміщається вручну, 7 кг при допустимому до 7 кг для жінок…» (з.с. 10).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом «… Після встановлення професійного захворювання, ОСОБА_2 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” про стягнення моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я за професійними захворюваннями…».
Відповідно до тексту мотивувальної частини рішення Павлоградсього міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.09.2022р. у справі 185/680/22 « …В судовому засіданні встановлено наступне. Позивач з 05 липня 1999 року працювала на підприємстві Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» машиністом конвеєра третього розряду дільниці технологічного комплексу поверхні. Була прийнята 05.07.1999 року учнем машиніста конвеєра дільниці технологічного комплексу поверхні з подальшим переведенням 22.09.1999 року на посаду машиніста конвеєра третього розряду дільниці технологічного комплексу поверхні. 01.01.2013 року була переведена за тією ж посадою до іншого виробничого структурного підрозділу підприємства - ВСП «Шахтоуправління Дніпровське».
17.07.2020 року позивача було звільнено з роботи на підставі п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи. Всі вказані вище обставини про роботу позивача та його звільнення підтверджуються його трудовою книжкою.
За двадцять один рік роботи на підприємстві у цеху в умовах впливу шкідливих факторів, як наслідок, позивач отримала серйозні професійні захворювання, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 01.03.2021 року. П. 7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання встановлено наявність у позивача професійних захворювань:
- хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легенів першої-другої стадії), група «В». Легенева недостатність першого-другого ст.
- вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з вираженим синдромом церебрально-периферичної ангіодистонії та полірадикулоневропатії з вираженим статико- динамічними порушеннями на шийному та попереково-крижовому рівнях, стійким больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів та із значними вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях.
- нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
Згідно п.13 акту оцінка умов праці позивача по діючим на момент розслідування класифікаціям віднесені до різних ступенів «Шкідливих» за факторами вмісту в повітрі робочої зони хімічних речовин, за параметрами шуму, по рівню загальної вібрації, за показниками важкості та напруженості праці. П. 16 даного акту зазначає, що позивач не здатний працювати за професією і не працювала. П. 17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: неефективність роботи систем вентиляції, кондиціювання повітря, захисних засобів, механізмів, засобів індивідуального захисту у результаті виконання робіт, пов'язаних із перевантаженням, в умовах запиленості повітря робочої зони та перевищення рівня шуму. Згідно п. 18 зазначеного акту хронічне професійне захворювання виникло за таких обставин. Працюючи машиністом конвеєра дільниці технологічного комплексу поверхні №1, здійснювала зачищення конвеєрів від просипів за допомогою лопати, візуальний контроль за додачею гірничої маси на конвеєр, контроль датчиків сходу стрічки, швидкості рівнів обертання роликів, закачування вугілля у проміжний бункер. Внаслідок недосконалості технології, підпадала під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, та підвищеного рівню виробничого шуму, також недосконалість технології передбачає значне використання ручної праці. Застосування старих модифікацій конвеєрів призводило до перевищення рівня загальної вібрації. Крім того, причинами виникнення професійного захворювання є: вміст пилу в повітрі робочої зони в 3,4 раз перевищує ГДК. Еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий рівень на 4 Дба. Еквівалентний скорегований рівень загальної вібрації перевищує допустимий на 2 Дба. Нахили тулуба (вимушені, більше 30°) становить більше 371 разів за зміну, при допустимих 51-100 разів на зміну. Маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, 7 кг, при допустимому до 7 кг для жінок.
Згідно довідки Міжрайонної профпатологічної МСЕК від 05 квітня 2021 року серії 12ААА № 064452 позивачу первинно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60% та встановлено 3-ю групу у зв'язку з професійним захворювання, зазначено про потребу медикаментозного, санаторного лікування. Переогляду позивач не підлягає, ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60% встановлено безстроково.
Згідно довідки Міжрайонної профпатологічної МСЕК від 05 квітня 2021 року серії 12ААВ № 129848 позивачу визначено 3-ю групу інвалідності безстроково у зв'язку з професійним захворюванням, зазначено про потребу нагляду і лікування у невролога, травматолога, пульмонолога, ЛОРа, стаціонарного лікування. Згідно цієї ж довідки позивачу протипоказана робота в умовах фізичної праці, вимушеної пози, впливу пилу, шуму, підземно.
Зі змісту медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я ДУ «Український Науково-Дослідний Інститут Промислової Медицини» №266 від 02.02.2021 року вбачається, що позивач має 3 професійних захворювання, встановлено такі діагнози:
- хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легенів першої-другої стадії), група «В». Легенева недостатність першого-другого ст.
- вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з вираженим синдромом церебрально-периферичної ангіодистонії та полірадикулоневропатії з вираженим статико- динамічними порушеннями на шийному та попереково-крижовому рівнях, стійким больовим: моментом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів та із значними вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях.
- нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). Захворювання визначені як професійні.
Суд вважає, що у зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності в відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах.
На підставі статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власника або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 120000.00 грн. за 60% втрати професійної працездатності…»
Вищенаведені висновки суду першої інстанції підтверджені постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.12.2022р. « … Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, вона постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності в відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, вона постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах.
Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення його здібностей та позбавлення його певних можливостей їх реалізації із врахуванням принципу розумності та справедливості суд вважав, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 120000.00 грн. за 60% втрати професійної працездатності.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
У цій справі спірні правовідносини пов'язані з відшкодуванням позивачу моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві…
… Що стосується доводів апеляційної скарги про недоведення причинного зв'язку між виникненням хронічних захворювань у ОСОБА_1 та діями відповідача, а також що причиною професійних захворювань ОСОБА_1 є порушення та недотримання нею рекомендацій лікарів, вони спростовуються Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 01.03.2021 року, у п.17, 18 якого зазначено, що внаслідок недосконалості технології, ОСОБА_1 підпадала під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, та підвищеного рівню виробничого шуму, також недосконалість технології передбачає значне використання ручної праці. Застосування старих модифікацій конвеєрів призводило до перевищення рівня загальної вібрації. Крім того, причинами виникнення професійного захворювання зазначено наступне: вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного 14,0% в повітрі робочої зони в 3,4 раз перевищує ГДК. Еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий рівень на 4 Дба. Еквівалентний скорегований рівень загальної вібрації перевищує допустимий на 2 Дба. Нахили тулуба (вимушені, більше 30°) становить більше 371 разів за зміну, при допустимих 51-100 разів на зміну. Маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, 7 кг, при допустимому до 7 кг для жінок…
… Прийнявши до уваги факт отримання ОСОБА_1 третьої групи інвалідності та втрати нею 60% працездатності, врахувавши характер немайнових втрат позивача, глибину її фізичних та душевних страждань, погіршення її здібностей та позбавлення її певних можливостей їх реалізації, а також керуючись засадами розумності і справедливості, суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір компенсації моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, на рівні 120000 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що професійне захворювання ОСОБА_1 виникло під час її перебування у трудових відносинах з відповідачем, на якого законодавством покладено обов'язок забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, що потягнуло за собою втрату позивачем професійної працездатності та завдало їй моральних страждань, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні…».
З урахуванням вищевикладенного, керуючись положеннями частин 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів констатує, що причиною винекнення професійних захворювань, які в свою чергу призвели до фізичних та душевних страждань Сокол Л.П., погіршення її здібностей та позбавлення певних можливостей їх реалізації були : застосування старих модифікацій конвеєрів; вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного 14,0% в повітрі робочої зони, який в 3,4 раз перевищував ГДК; перевищення еквівалентного рівня шуму на 4 Дба; еквівалентного скорегованого рівня загальної вібрації на 2 Дба; нахилу тулуба більше 30° більше 371 разів за зміну, при допустимих 51-100 разів на зміну; маса вантажу, що постійно підіймалася та переміщувалася вручну 7 кг Сокол Л.П., при допустимому до 7 кг для жінок.
При цьому позивач вказує в своїй заяві по суті, що вже в 2019 році у ОСОБА_2 виявлено захворювання під час медичного огляду, звернення під час медогляду в 2019 році Комунальним закладом «Першотравенська центральна міська лікарня» Дніпропетровської обласної ради». Тобто саме в період дії Договору від 26.06.2019р. № 1111-ПУ-ШУД Комунальний заклад «Першотравенська центральна міська лікарня» Дніпропетровської обласної ради».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що дотримання фундаментального принципу змагальності господарського судочинства забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Подібний висновок є усталеним і викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.01.2021 у справі № 915/646/18).
Оскільки на підтвердженя заявленних позовних вимог, позивач посилається лише на договори від 15.06.2018р. № 769-ПУ-ШУД; від 26.06.2019р. № 1111-ПУ-ШУД та від 24.07.2020р. № 1368-ПУ-ШУД, не спростовуючи висновки суду першої інстанції в частині того, що «…Надані відповідачем послуги за спірними договорами в повному обсязі прийняті позивачем без претензій та зауважень, що підтверджується підписаними зі сторони позивача та відповідача актами наданих послуг від 16.08.2018 № 8/1 на суму 234 010 грн 73 коп., від 07.09.2018 № 9/1 на суму 226 551 грн 76 коп., від 30.09.2019 № 9 на суму 173 061 грн 00 коп., від 17.10.2019 № 10 на суму 219 995 грн 20 коп., від 17.10.2019 № 10/2 на суму 156 138 грн 00 коп., від 28.11.2019 № 11/2 на суму 209 551 грн 67 коп., від 16.11.2020 № 1 на суму 108 856 грн 00 коп., від 16.11.2020 № 2 на суму 200 00 коп., від 14.12.2020 № 1 на суму 78 257 грн 00 коп., від 14.12.2020 № 8 на суму 273 450 грн 00 коп, що свідчить по е, що позивач погодився як з якістю таких послуг, так і з їх кількістю та вартістю…» доводи апеляційної скарги «…Позивач з 2010 року має захворювання М13.0, з 2011 року - ХОЗЛ, з 2014 року - бронхіт, з 2018 року артроз та хронічний бронхіт, але не дивлячись на свій стан здоров'я, Позивач навмисно працювала на роботі з тяжкими умовами праці, що підтверджується її записам у трудовій книжці.
З вище наведеного вбачається, що патології у Позивача з'явились ще у 2010 році але при проходженні періодичного медичного огляду, ОСОБА_2 , Відповідачем, було встановлено, наступне: у 2016 році при проходженні медичного огляду ні одного із діагнозів за попередніми захворюванням не встановлено, і визнано придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці.
у 2017 році при проходженні медичного огляду ні одного із діагнозів за попередніми захворюванням не встановлено, і визнано придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці.
у 2018 році при проходженні медичного огляду ні одного із діагнозів за попередніми захворюванням не встановлено, і визнано придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці.
у 2019 році проходженні медичного огляду медичний установі Відповідач констатує наявність захворювання - поперековий ОХЗ та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці за професією машиніст конвеєру.
у 2020 році при проходженні медичного огляду медична комісія констатує наявність вертеброгенної радикулопатії, СНП 1 ст, двобічний ПЛП з ПФ 1-2 ст, ДФА ліктьових та колінних суглобів з ПД 1-2 ст. та визнає ОСОБА_2 не придатною до роботи у тяжких та небезпечних умовах праці.
Внаслідок проведення неякісних медичних оглядів в період після перших 10 років її роботи та з 2016 по 2020 рік, не прийняття заходів попередження виникнення захворювань, Українським Науково дослідним інститутом промислової медицини м. Кривий Ріг було встановлено вплив виробничих факторів, що спричинили професійне захворювання у ОСОБА_1 …» відхиляються колегією суддів як такі, що побудовані на концепції негативного докаку і не підтвердженні належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами.
14.05.2024 Приватним акціонерним товариством «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» через систему “Електронний суд” подано клопотання про призначення експертизи, в якій заявник просив призначити у даній справі судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам Обласного комунального закладу «Дніпропетровського бюро судово-медичної експертизи», розташованого за адресою: 49000 м. Дніпро, пл. Соборна, 14 щодо правильності та своєчасності виявлення хронічного захворювання у ОСОБА_1 медичною комісією Комунального некомерційного підприємства «Першотравенська міська лікарня» Першотравенської міської ради та встановлення остаточного діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу ОСОБА_1 на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Чи мались у ОСОБА_1 в період 1999 року по 2020 рік ознаки захворювань, які потім були визнані професійними?
2. Чи обґрунтовано (вірно) встановлено КЗ «Першотравенська центральна міська лікарня» ДОР в період з 2010 року по 2020 рік ОСОБА_1 діагноз захворювань та з яких підстав?
3. Чи свідчили результати медичних оглядів, проведені Комунальним некомерційним підприємством «Першотравенська міська лікарня» Першотравенської міської ради в період з 2016 року по 2020 рік, та лабораторних досліджень під час цих оглядів ОСОБА_1 , про поступове погіршення стану здоров'я внаслідок продовження її роботи в шкідливих умовах праці.
4. З якого часу ОСОБА_1 підлягала направленню на спеціальне медичне до обстеження на предмет визнання цих захворювань професійними?
5. Чи сприяла затримка, за її наявності, з направленням ОСОБА_1 на спеціальне медичне до обстеження та визнання цих захворювань професійними, погіршенню стану її здоров'я внаслідок продовження її роботи в шкідливих умовах праці?
В обгрунтування клопотання про призначення експертизи заявник зазначив наступне «… ОСОБА_1 працювала на підприємствах ІІрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» в умовах впливу шкідливих факторів в період з 1999 року по 2020 рік.
03.02.2021 року на адресу ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» надійшло повідомлення про професійне захворювання (отруєння) (форма ІІ-3) № 08/21-0338 від 03.02.2021 року лікувально-профілактичного закладу Українського Науково-дослідного інституту промислової медицини.
Відповідно до медичного висновку лікарсько - експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу УкрНДІПМ м. Кривий Ріг про наявність професійного характеру захворювання від 02.02.2021 року, ОСОБА_1 має захворювання
1. Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недос татність першого-другого ступеня;
2. Вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії загальної вібрації з вираженим синдромом церебрально-периферичної ангіодистонії та полірадикулоневропатії з вираженим статико-динамічними порушеннями на шийному та попереково- крижаному рівнях, стійним больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечелопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозами ліктьових (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з поріартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ пдругого ступеня) суглобів та із значними вазамоторними-трофічними порушеннями на кистях;
3. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
Визнаючи у період з 1999 р. по 2020 р. машиніста конвеєра ОСОБА_1 придатною до роботи у шкідливих та тяжких умовах праці при наявності прогресуючих захворювань, вважаємо, що лікарями Комунального некомерційного підприємства «Першотравенська міська лікарня» Першотравенської міської ради, було порушено основний принцип охорони здоров'я, а саме випереджувально-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров'я.
Внаслідок проведення неякісних медичних оглядів в період після перших 10 років його роботи та з 2009 по 2020 рік, не прийняття викладених вище заходів попередження виникнення захворювань, Українським Науково дослідним інститутом промислової медицини м. Кривий Ріг було встановлено вплив виробничих факторів, що спричинили професійне захворювання у ОСОБА_1 .
Результати медичного огляду, відповідно до п.2.27 Порядку проведення медичних оглядів робітників певних категорій, можуть бути оскаржені роботодавцем або громадянином у закладах охорони здоров'я вищого рівня або в судовому порядку.
В зв'язку з невжиттям своєчасно медичних заходів щодо діагностування захворювань та відсторонення працівника від роботи, протягом якої він весь час вважався здоровим, а тому придатним до виконання роботи, а в 2020 році раптом тяжко хворим, та так, що йому встановлено відсоток втрати працездатності - 60%, вважаємо за необхідне призначити судово-медичну експертизу, щодо правильності та своєчасності виявлення хронічного захворювання у ОСОБА_1 , яке спричиїгило у подальшому встановлення професійггого захворювання та правомірність визнання її придатною до роботи у період з 2009 по 2020 рік.
Відповідно до Договору №769 ПУ-ШУД від 15.06.2018р. Про надання послуг п.5.1.Сторони прийшли до угоди, що Виконавець несе відповідальність за якість медоглядів і достовірність медичних висновків, об'єкгивність оцінки стану здоров'я працівників, невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника, за несвоєчасне виявлення професійних захворювань тільки після попередніх висновків незалежної судово-медичної експертизи та у випадку надання працівником достовірних даних про стан свого здоров'я, шляхом відшкодування Замовникові прямих збитків. …».
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для призначення у даній справі судово-медичної експертизи, колегія суддів враховує наступні обставини.
Частинами першою та другою статті 98 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку, коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи.
Тобто, Господарським процесуальним кодексом України на учасників процесу покладається обов'язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, звертатися з клопотанням про призначення експертизи до суду.
При цьому, за змістом частини другої статті 99 Господарського процесуального кодексу України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта (аналогічний правовий висновком викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №910/1668/19).
Колегія суддів констатує, що в матеріалах справи відсутній висновок судової експертизи, виконаний на замовлення Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» у даній справі, при цьому заявником не обґрунтовано неможливість замовити відповідну судову експертизу під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Крім того, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Позовна заява у справі № 904/3017/23 містить вимогу про стягнення з відповідача збитків в сумі 120 000 грн. 00 коп. за неналежне виконання умов договорів на проведення періодичного медичного огляду працівників від 15.06.2018 № 769-ПУ- ШУД, від 26.06.2019 № 1011-ПУ-ШУД, від 24.07.2020 № 1368-ПУ-ШУД.
При цьому розмір збитків у сумі 120 000 грн. 00 коп. позивачем визначено з урахуванням рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 по справі № 185/680/22 (06.12.2022 за результатами розгляду апеляційної скарги позивача Дніпровським апеляційним судом рішення залишено без змін.
Оскільки рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 по справі № 185/680/22 вже встановлено, що в даному випадку професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло за таких обставин: неефективність роботи систем вентиляції, кондиціювання повітря, захисних засобів, механізмів, засобів індивідуального захисту у результаті виконання робіт, пов'язаних із перевантаженням, в умовах запиленості повітря робочої зони та перевищення рівня шуму. Так, працюючи машиністом конвеєра дільниці технологічного комплексу поверхні №1, ОСОБА_1 підпадала під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, та підвищеного рівню виробничого шуму, також недосконалість технології передбачає значне використання ручної праці. Застосування старих модифікацій конвеєрів призводило до перевищення рівня загальної вібрації. Крім того, причинами виникнення професійного захворювання є: вміст пилу в повітрі робочої зони в 3,4 раз перевищує ГДК. Еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий рівень на 4 Дба. Еквівалентний скорегований рівень загальної вібрації перевищує допустимий на 2 Дба. Нахили тулуба (вимушені, більше 30°) становить більше 371 разів за зміну, при допустимих 51-100 разів на зміну. Маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, 7 кг, при допустимому до 7 кг для жінок, відсутність підстав для задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про призначення експертизи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 у справі №904/3017/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 8052,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 у справі №904/3017/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 у справі №904/3017/23 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 8052,00 грн покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.05.2024.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус