15.05.2024 року м. Дніпро Справа № 904/5238/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Кеся Н.Б.) від 30.01.2024 р. у справі № 904/5238/23
за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське Дніпропетровська область
до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі", м. Кам'янське Дніпропетровська область
про стягнення 61 757,24 грн, -
У вересні 2023 р. Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі", в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 40 791,31 грн., 3 % річних в розмірі 3 170,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 17 795,93 грн та суму судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором № 231ТЕ/00.08.200160 від 16.10.2020 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 р. у справі № 904/5238/23:
- позов Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" задоволено частково;
- стягнуто з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, буд. 168, код ЄДРПОУ 43158553) на користь Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 00130820) заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 40 791,31 грн. 3 % річних в розмірі 3 170,00 грн. інфляційних втрат в розмірі 16 166,25 грн та суму судового збору в розмірі 2 613,17 грн.;
- в решті позову відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 р. у справі № 904/5238/23 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсягу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає, що договір поставки теплової енергії № 231ТЕ/00.08.200160 від 16.10.2020 року укладений без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, отже є нікчемним в силу положень статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", та відповідно не створює жодних юридичних наслідків для сторін.
Апелянт стверджує, що ним не здійснювалося планування закупівель послуг, які є предметом договору, не оприлюднювалася інформація про закупівлю таких послуг, в тому числі не оприлюднювався звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, звіт про виконання договору та інша обов'язкова до оприлюднення інформація, визначена ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі".
На думку апелянта судом першої інстанції не враховано норми Бюджетного кодексу України, які мають бути застосовані до сторін спору, з огляду на їх належність до учасників бюджетного процесу.
Отже, з огляду на відсутність взятого на себе бюджетного зобов'язання та нікчемність договору, відповідач вважає, що ним правомірно не визнаються заявлені позивачем вимоги, водночас наголошуючи на неефективності обраного позивачем способу захисту.
Окремо апелянт зауважує на невідповідності умов договору вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також вказує на окремі недоліки наданих позивачем актів про встановлення кількості теплової енергії для власних потреб та актів звірки розрахунків.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 р. у справі № 904/5238/23 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено позивачу строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.
Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" не скористалося своїм правом та не надало відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Рішенням Кам'янської міської ради № 2009-44/УП від 09.07.2020 року Акціонерному товариству "Дніпровська теплоелектроцентраль" передані функції з реалізації виробленої теплової енергії для потреб опалення споживачів правобережної частини м. Кам'янського.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила № 830) постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Рішення Кам'янської міської ради є в загальному доступі на офіційному сайті Кам'янської міської ради за посиланням в мережі інтернет http://sо.kam.gov.uа.
Таким чином постачальником послуг централізованого теплопостачання в правобережній частині м. Кам'янське є АТ "Дніпровська ТЕЦ".
16.10.2020 року між АТ "Дніпровська ТЕЦ" та КП КМР "Центральні тепломережі" укладено Договір № 231ТЕ/00.08.200160 поставки теплової енергії (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору:
1.1. За цим Договором Виробник бере на себе зобов'язання виробити та передати Покупцю теплову енергію, а Покупець зобов'язується прийняти відпущену теплову енергію та сплатити за неї ціну, встановлену даним Договором.
1.2. Теплова енергія, що постачається за цим Договором використовується Покупцем виключно з метою опалення своїх власних потреб.
2.1. В період з 01 жовтня 2020 року по 30 квітня 2021 року, Виробник передає Покупцю теплову енергію в обсязі 120 Гкал: жовтень 2020 - 5 Гкал; листопад 2020 - 20 Гкал; грудень 2020 - 25 Гкал; січень 2021 - 25 Гкал; лютий 2021 - 20 Гкал; березень 2021 - 20 Гкал; квітень 2021 - 5 Гкал.
Приведені обсяги теплової енергії розраховані згідно галузевого керівного документу Міністерства палива та енергетики України № 34.20.543-96 "Диспечерський графік теплових навантажень джерела тепла і підприємств теплових мереж", затвердженого Міністерством економіки України 29.01.96 року.
2.3. Технічні умови передачі теплової енергії передбачені Сторонами договору в Технічній угоді, що є невід'ємною частиною даного Договору.
2.7. Фактична кількість виробленої та переданої у розрахунковому місяці теплової енергії визначається за загальними показниками приладів вузла комерційного обліку або розрахунковим способом в порядку передбаченому технічною угодою.
3.9. З метою оперативного відстеження балансу розрахунків, Сторони щомісячно, до 20-го числа кожного місяця, наступного за місяцем в якому надані послуги, здійснюють звіряння розрахунків із складанням акту звіряння. Покупець зобов'язується оформити належним чином Акт звіряння розрахунків та повернути один примірник Виробнику в десятиденний строк з дня отримання, або надати вмотивовану відмову від підписання акту звірки.
6.2. У разі прострочення оплати вартості теплової енергії, Покупець сплачує Виробнику, окрім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
6.3. У разі прострочення сплати вартості теплової енергії, понад тридцять календарних днів, Покупець сплачує Виробнику, окрім суми заборгованості, додатково штраф в розмірі 0,1 % від простроченої суми.
Позивач надав до позову Технічні умови передачі теплової енергії для її транспортування для потреб населення, що передбачено Сторонами Договору в Технічній угоді № 209ТУ/2021/00.08.200141 від 16.10.2020 (арк.с. 10-13), предметом якої є здійснення обліку переданої теплової енергії.
Так, згідно з актом приймання-передачі теплової енергії № 4 від 31.10.2020 (арк.с. 18) у жовтні 2020 року Виробником передано, а Покупцем отримано 0,7540 Гкал теплової енергії на суму 885,37 грн і Покупець отримав рахунок на оплату № 200 від 09.11.2020 року (арк.с. 19).
Вищезазначена кількість отриманих покупцем Гкал підтверджується актом про встановлення кількості теплової енергії для власних потреб вул. Заводська, 2а, згідно з даними приладів комерційного обліку СВТУ-10М, зав. № 15159 (арк.с. 20).
Згідно з актом приймання-передачі теплової енергії № 9 від 30.11.2020 (арк.с. 21) у листопаді 2020 року Виробником передано, а Покупцем отримано 11,7590 Гкал теплової енергії на суму 13 807,84 грн і Покупець отримав рахунок на оплату № 351 від 09.12.2020 року (арк.с. 22).
Вищезазначена кількість отриманих покупцем Гкал підтверджується актом про встановлення кількості теплової енергії для власних потреб вул. Заводська, 2а, згідно з даними приладів комерційного обліку СВТУ-10М, зав. № 15159 (арк.с. 23).
Згідно з актом приймання-передачі теплової енергії № 13 від 31.12.2020 (арк.с. 24) у грудні 2020 року Виробником передано, а Покупцем отримано 18,5930 Гкал теплової енергії на суму 26098,10 грн і Покупець отримав рахунок на оплату № 7 від 11.01.2021 року (арк.с. 25).
Вищезазначена кількість отриманих покупцем Гкал підтверджується актом про встановлення кількості теплової енергії для власних потреб вул. Заводська, 2а, згідно з даними приладів комерційного обліку СВТУ-10М, зав. № 15159 (арк.с. 26).
Виробником, 12.01.2021 року за вихідним № 42/06 були направлені Замовнику оригінали рахунку від 11.01.2021 № 7 на суму 26 098,10 та акт приймання-передачі теплової енергії № 13 від 31.12.2020 на суму 26 098,10 (2 примірники). Замовником були отримані вищезазначені документи 12.01.2021 року за вхідним № 09 (арк.с. 28). Замовник підписаний примірник акту приймання-передачі теплової енергії № 13 від 31.12.2020 на суму 26 098,10 грн Виробнику не повернув, та вмотивовану відмову від підписання акту не надав.
Відповідно до п. п. 3.4, 3.5 Договору оплата за передану теплову енергію здійснюються виключно грошовими коштами, шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки теплової енергії, з поточних спецрахунків Покупця, на поточні спецрахунки Виробника, кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП (уповноваженого органу).
Остаточний розрахунок за передану Покупцю теплову енергію здійснюється після підписання сторонами акту прийому-передачі теплової енергії не пізніше 23-го числа включно місяця, наступного за розрахунковим.
В порушення умов договору КП КМР "Центральні тепломережі" свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі, в порядку передбаченому Договором, не виконало, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 40 791,31 грн основного боргу, що підтверджується актами звірки (арк.с. 80-89).
Відповідно до п. 5.2.3 Договору Покупець зобов'язаний у разі прострочення оплати вартості переданої теплової енергії, сплатити Виробнику неустойку (штраф, пеню), а також суму заборгованості з урахуванням 3 % річних індексу інфляції за весь час прострочення.
Так, на підставі п. 5.2.3 Договору Позивач нарахував Відповідачу 3 170,00 грн 3 % річних за періоди з 24.11.2020 по 16.08.2023, з 24.12.2020 по 16.08.2023, з 24.01.2021 по 16.08.2023 та 17 795,93 грн інфляційних втрат за період з грудня 2020 року по серпень 2023 року.
З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача була направлена досудова вимога вих. № 2254/07 від 04.08.2021 (арк.с. 29), яка останнім була отримана 12.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с. 30) та була залишена без відповіді та задоволення.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту надання позивачем послуг з виробництва та передачі теплової енергії на спірну суму та їх безпідставну несплату відповідачем у визначені договором строки.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За характером спірних правовідносин, зобов'язання сторін ґрунтуються на договорі поставки теплової енергії.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Також відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, регулює Закон України "Про теплопостачання".
Згідно зі статтею 5 цього Закону регулювання відносин у сфері теплопостачання має особливості, визначені цим Законом.
Ці особливості викликані такими об'єктивними умовами функціонування систем теплопостачання, як, зокрема, наявністю поділу господарської діяльності у сфері теплопостачання на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Стаття 19 цього Закону встановлює, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.
Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. У разі якщо така організація не є теплотранспортуючою, то теплотранспортуюча організація не має права відмовити теплогенеруючій організації у транспортуванні теплової енергії, якщо це дозволяють технічні можливості системи.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За обставинами справи між сторонами укладений договір, за яким Позивач - виробник теплової енергії поставляє теплоенергію Відповідачеві, який є одночасно теплотранспортуючою організацією і покупцем теплоенергії на власні потреби.
Відповідач, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, стверджує, що укладений договір є нікчемним в силу статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано не погодився з таким твердженням, оскільки відповідно до пункту 5 частини шостої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у п. 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі як товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Так, пунктами 3.1-3.2 Договору № 231ТЕ/00.08.200160 передбачено, що вартість 1 Гкал теплової енергії встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі НКРЕКП).
Таким чином, за результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено порушення в даному випадку вимог чинного законодавства, яке регулює процедуру укладеного між сторонами договору, тому судова колегія не вбачає підстав для визнання укладеного між сторонами договору нікчемним на підставі статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі".
Також у позові Позивач посилається на укладену між сторонами Технічну угоду № 209ТУ/2021/00.08.200141 на здійснення контролю обліку і передачі теплової енергії для її транспортування від 16.10.2020, якою врегульовано технічні умови передачі теплової енергії та порядок визначення обсягів переданої теплової енергії.
Відповідач, зокрема в апеляційній скарзі, вказує на те, що ця Технічна угода не має відношення до спірного договору, оскільки вона за своїм предметом призначена для здійснення обліку переданої теплової енергії для її транспортування до споживачів теплової енергії і є невід'ємною частиною договорів на транспортування теплової енергії для усіх груп споживачів теплової енергії. На підтвердження цього Відповідач надав до справи копії договорів на транспортування теплової енергії, укладеним між Позивачем, як теплогенеруючою організацією, і Відповідачем, як транспортувальником (арк.с. 61-72).
Дослідивши зазначені матеріали, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Відповідач не довів неможливість застосування за спірним договором Технічної угоди № 209ТУ/2021/00.08.200141 від 16.10.2020, яка була вже укладена і є частиною договорів на транспортування. До того ж, поведінка сторін свідчить про те, що обсяги споживання Відповідачем теплової енергії визначались сторонами саме з урахуванням цієї Технічної угоди. Отже, заперечення Відповідача носять формальний характер і не можуть бути враховані судом при вирішенні даного спору.
Таким чином, для вирішення цього спору суду необхідно встановити обсяги споживання Відповідачем теплової енергії на власні потреби за цим договором.
Так, теплова енергія вважається переданою Покупцю від Виробника на межі балансового розмежування та схематично позначено на схемах, наведених у Додатках № 2, № 3 до Технічної угоди.
Остаточний розрахунок за передану Покупцю теплову енергію здійснюється після підписання сторонами Акту приймання-передачі теплової енергії не пізніше 23-го числа включно місяця, наступного за розрахунковим. Акт приймання-передачі складається в порядку, передбаченому Технічною угодою.
Для урегулювання технічних умов передачі теплової енергії Сторонами в п. 2.3 Технічної угоди передбачено, що місце встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії позначено на Схемі балансового розмежування, наведеній в Додатках № 2 та № 3 до даної угоди. Додатком № 3 до ТУ № 209ТУ/2021/00.08.200141, зокрема, зображена схема балансового розмежування за адресою м. Кам'янське, вул. Заводська, 2а.
Пунктом 2.13 Технічної угоди передбачено, що окремо складається Акт про встановлення кількості переданої теплової енергії для власних потреб вул. Заводська, 2а (Додаток 7) та надається Теплогенеруючій організації щомісячно, не пізніше 3-го числа наступного за розрахунковим, на підставі якого і здійснюється розрахунок за теплову енергію для власних потреб Відповідача.
Позивачем надані до справи акти про встановлення кількості теплової енергії для власних потреб вул. Заводська, 2а, акти приймання-передачі теплової енергії, а також акт звіряння розрахунків за спірні періоди (арк.с. 18-27). Зазначені документи складені відповідальними особами Сторін, затверджені підписом керівників з проставленням печатки підприємства, як юридичної особи. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах.
Дана правова позиція відповідає висновкам, викладеним в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 918/208/21.
У зв'язку з викладеним судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відхилення заперечень Відповідача про те, що акт приймання-передачі теплової енергії № 4 від 31.10.2020 містить підпис особи, що відрізняється від підписів цієї особи на інших документах.
Стосовно аргументів Відповідача про відсутність підпису його керівника на акті приймання-передачі теплової енергії № 13 від 31.12.2020, судом першої інстанції враховані пояснення Позивача з цього приводу, який вказав на те, що цей акт разом з рахунком направлений листом 12.01.2020 на адресу Відповідача (арк.с. 28), але не підписаний і не повернутий. Водночас, в матеріалах справи наявний акт про встановлення кількості теплової енергії у грудні 2020 року, який підписаний з обох сторін (арк.с. 26). Дослідивши матеріали справи судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що зазначене у сукупності дозволяє встановити факт та обсяги споживання теплової енергії Відповідачем.
Крім того, Позивач надав до матеріалів справи акти звірки розрахунків між сторонами у справі за періоди: з 01.08.2020 по 01.11.2020; з 01.04.2021 по 30.04.2021; з 01.05.2021 по 31.05.2021; з 01.06.2021 по 30.06.2021; з 01.07.2021 по 31.07.2021; з 01.08.2021 по 31.08.2021; з 01.09.2021 по 30.09.2021; з 01.01.2021 по 31.10.2021; з 01.01.2022 по 31.01.2022; з 01.02.2022 по 28.02.2022, де серед інших договорів за господарськими операціями між АТ "Дніпровська ГЕЦ" та КП КМР "Центральні тепломережі" підприємствами, враховується й заборгованість за Договором № 231ТЕ/00.08.200160 від 16.10.2020 р.
За таких обставин судова колегія констатує, що матеріалами справи підтверджується фактичне надання позивачем відповідачу послуг з поставки теплової енергії, а тому ці послуги підлягають оплаті.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Відповідно до п. 5.2.3 Договору Покупець зобов'язаний у разі прострочення оплати вартості переданої теплової енергії, сплатити Виробнику неустойку (штраф, пеню), а також суму заборгованості з урахуванням 3 % річних індексу інфляції за весь час прострочення.
Так, на підставі п. 5.2.3 Договору Позивач нарахував Відповідачу 3 170,00 грн 3 % річних за періоди з 24.11.2020 по 16.08.2023, з 24.12.2020 по 16.08.2023, з 24.01.2021 по 16.08.2023 та 17 795,93 грн інфляційних втрат за період з грудня 2020 року по серпень 2023 року.
Судом першої інстанції встановлено, що нараховані Позивачем 3 % річних відповідають вимогам чинного законодавства, з чим погоджується і судова колегія.
Водночас, під час перевірки розрахунків інфляційних втрат суд першої інстанції встановив їх розмір - 16 166,25 грн, що є підставою для часткового стягнення в цій частині позову, з чим також погоджується судова колегія.
За таких обставин, враховуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту надання Позивачем послуг з виробництва та передачі теплової енергії на спірну суму та їх несплату Відповідачем у строки, визначені Договором, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 р. у цій справі відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026,00 грн слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 р. у справі № 904/5238/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 р. у справі № 904/5238/23 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А. Коваль