про залишення апеляційної скарги без руху
16 травня 2024 року м. Харків Справа № 905/1482/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Россолов В.В.
розглянувши апеляційну скаргу розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової служби України, м.Київ в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (вх. №1088 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 26.03.2024 (суддя П.В.Демідова, повний текст складено 27.03.2024) у справі №905/1482/23
за позовом: Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Дружківка, Донецька область;
до відповідача: Державної податкової служби України, м.Київ в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, м.Маріуполь, Донецька область;
про: стягнення заборгованості,-
Позивач, Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про стягнення 826 566,17 грн, з яких: 822 687,55 грн - заборгованість за теплову енергію, 639,54 грн - 3% річних, 3239,08 грн - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.03.2024 у справі №905/1482/23 позов Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про стягнення заборгованості в сумі 95 421,25 грн, з яких: 91 542,63грн - основна заборгованість, 639,54 грн - 3% річних та 3239,08 грн - інфляційні втрати задоволено; стягнуто з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" заборгованість в загальному розмірі 95 421,25 грн, з яких: 91 542,63 грн - основна заборгованість, 639,54 грн - 3% річних та 3239,08 грн - інфляційні втрати, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1145,06 грн.
Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2024 у справі №905/1482/23 та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №905/1482/23 апеляційну скаргу Державної податкової служби України, м.Київ в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 26.03.2024 у справі №905/1482/23 залишено без руху, встановлено Державній податковій службі України, м.Київ в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали, для надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1503,21 грн, роз'яснено апелянтові, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянтові.
09.05.2024 в межах встановленого судом строку, скаржником на виконання ухвали від 01.05.2024 надано заяву про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що: станом на 01.05.2024 виконуючого обов'язки керівника не призначено, тимчасово уповоноваженої особи не визначено. За позицією апелянта, у Головного управління ДПС у Донецькій області відсутня можливість підписання та надання до органу Державної казначейської служби України документу (платіжної інструкції) про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 26.03.2024 у справі №905/1482/23, відповідно, виконати пункт 2 частини третьої статті 258 ГПК України.
Розглянувши заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя доповідач не знайшов підстав для його задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до норм статті 8 Закону України "Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Ураховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
За таких обставин, оскільки скаржником не надано доказів в обґрунтування відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта про відстрочення йому такої сплати.
При цьому, слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, вирішуючи питання щодо наслідків відмови суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, висловленого в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшла висновку, що прийнявши рішення про відмову у звільненні від сплати судового збору, суд має постановити ухвалу без руху, направити її заявнику та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.
Тобто, реалізація апелянтом у даній справі права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору не може у даному випадку оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору і мати наслідком повернення апеляційної скарги.
З огляду на зазначене, враховуючи, що скаржник скористався правом на усунення недоліків апеляційної скарги, однак документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі не надав, натомість заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого відмовлено, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга в цій частині залишається без руху для надання скаржнику строку для сплати судового збору.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За таких обставин, апеляційна скарга Державної податкової служби України, м.Київ в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (вх. №1088 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 26.03.2024 у справі №905/1482/23 підлягає залишенню без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, надати докази сплати судового збору у розмірі 1503,21 грн.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
1.Відмовити Державній податковій службі України, м.Київ в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 26.03.2024 у справі №905/1482/23.
2.Апеляційну скаргу Державної податкової служби України, м.Київ в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 26.03.2024 у справі №905/1482/23 залишити без руху.
3.Державній податковій службі України, м.Київ в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області встановити строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали. У вказаний строк заявником має бути надано суду:
-докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1503,21 грн.
4.Роз'яснити апелянтові, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянтові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Россолов