Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1807/21
номер провадження 2/695/96/24
01 квітня 2024 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з Шевченка В.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ПАТ «Метлайф» про стягнення боргу, -
22.06.2021 р. АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до малолітнього ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що між позивачем і ОСОБА_2 було укладено Комплексний договір 3/3281486 від 19.03.2019 р., на підставі якого останній було видано кредит у сумі 23869,72 грн.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі, встановленому договором.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла.
Станом на 15.10.2019 р. розмір заборгованості за кредитним договором становив 18734,26 грн.
10.01.2020 р. позивачем направлено до Золотоніської міської державної нотаріальної контори претензію до спадкоємців померлого позичальника.
28.01.2020 р. позивачем отримано відповідь нотконтори, згідно якої після смерті позичальника заведено спадкову справу і спадкоємцем є малолітній син померлої - ОСОБА_1
16.06.2020 р. позивачем отримано відповідь від нотаріуса про те, що на відповідача була оформлена спадщина 04.06.2020 р., що складається з 3/8 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 2,7410 га, розташованої за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, Лукашівська сільська рада.
13.11.2020 р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу, яка отримана останнім 24.11.2020 р., але ніяких дій щодо погашення заборгованості спадкоємцем здійснено не було.
Тому позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 18734,26 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн
Ухвалою судді від 30.06.2021 р. відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
23.07.2021 р. від законного представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову повністю. У відзиві зазначено, що родичі позичальника повідомили банк та надали підтверджуючі документи про смерть ОСОБА_2 10.01.2020 р. банк звертався до нотаріуса з претензією, а до спадкоємців звернувся лише 13.11.2020 р. Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом 6 місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Комплексний договір 3/3281486 від 19.03.2019 р. містить елементи різних договорів - кредитного договору та договору страхування. Сторонами якого є АТ «Креді агріколь банк»(страховий агент, вигодонабувач), ОСОБА_2 (позичальник, страхувальник, застрахована особа) та ПАТ «Метлайф» (страховик). Відповідно до п.5.1 правил надання споживчого кредиту в ПАТ «Креді агріколь банк» (які діяли на момент отримання кредиту та смерті позичальника) в разі настання страхового випадку страховик здійснює страхову виплату шляхом перерахування коштів на банківський рахунок вигодонабувача. Страхова виплата здійснюється в розмірі, встановленому договором (п.5.2 правил). Вигодонабувач зобов'язаний письмово повідомити страховика про настання страхового випадку впродовж 30 календарних днів із дня, коли стало відомо про це (п.7.6.1 правил). Відповідно до програми страхування, смерть застрахованої особи з будь-якої причини, що настала в період дії договору, є страховим випадком. Внесення страхового платежу в сумі 1049,72 грн. на рахунок ПрАТ «Метлайф» було здійснено страхувальником 19.03.2019 р. Пунктом 5.9 Договору страхування передбачено, що сторони домовилися, що в рамках Програми страхування на випадок смерті страхувальника страхова виплата здійснюється одноразово банку як вигодонабувачу в розмірі заборгованості страхувальника за кредитним договором на дату смерті страхувальника, але не більше страхової суми, встановленої цим договором страхування. Натомість позивач у позові не зазначає можливість погашення перед ним кредитної заборгованості шляхом отримання ним страхової виплати на умовах Договору страхування.
09.11.2021 р. ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області було залучено до участі в справі законного представника малолітнього відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ПАТ «МЕТЛАЙФ».
Ухвалою суду від 05.10.2022 р. підготовче провадження в справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
13.11.2023 р. від ПрАТ «Метлайф» до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області через систему «Електронний суд» надійшли пояснення, в яких зазначено, що 19.03.2019 р. між Банком, Страховиком та ОСОБА_2 було укладено Комплексний договір № 3/3281486, який включав у себе положення кредитного договору та договору страхування життя позичальника. Згідно договору банк надає позичальнику кредит у сумі 23869,72 грн. строком на 24 місяці - з 19.03.2019 р. до 18.03.2021 р. включно. ПрАТ «Метлайф» виступило страховиком, а ОСОБА_2 - страхувальником/застрахованою особою. Страховиком було застраховано життя Позичальника.
Згідно з підпунктом 1 пункту 10.3. Правил добровільного страхування життя ПрАТ «Метлайф» (у редакції, яка була чинною на день укладення Договору), страхувальник зобов'язаний під час укладення Договору Страхування надати правдиву та повну інформацію Страховику щодо всіх відомих йому обставин, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику. Порушення зобов'язання надавати правдиву та повну інформацію може призвести до припинення дії Договору Страхування або окремих Програм Страхування, або відмови у виплаті будь-якої Страхової Суми, або зменшення Страхової Суми, на розсуд Страховика, окрім випадків, якщо Договір Страхування діяв та страхові послуги надавались протягом 3 (трьох) років поспіль з дати введення в дію Договору Страхування.
Згідно Заяви-анкети №0100167-19032019-002 від 19.03.2019 р. на отримання готівкового кредиту «Свобода», частиною якої є Заява на страхування, ОСОБА_2 засвідчила, що вона, зокрема, «за останні 12 місяців не зверталася за медичною допомогою, обстеженням чи консультацією в зв'язку з ... онкологічними захворюваннями ». Проте після того, як Банк звернувся до Страховика з заявою про здійснення виплати за Договором, ПрАТ «Метлайф» було з'ясовано, що смерть Страхувальника, яка настала 15.10.2019 р., була зумовлена меланомою шкіри спини. При цьому ОСОБА_2 знаходилась на диспансерному обліку з даним діагнозом із серпня 2018 року. Таким чином, при укладенні Договору Страхувальником було приховано важливу інформацію про стан свого здоров'я, що мало істотне значення для оцінки Страховиком страхового ризику та вплинуло на прийняття позитивного рішення про надання ОСОБА_2 страхового захисту з боку ПрАТ «МетЛайф». Відповідно до підпункту 1 пункту 17.1. Правил страхування ПрАТ «МетЛайф» відмовило у здійсненні страхової виплати, зокрема, з причини надання неправдивої інформації ОСОБА_2 .
У судове засідання 01.04.2023 р. представник позивача не з'явився, але в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Побиванець Ю.В. в судовому засіданні 06.06.2023 позов не визнав. У в подальшому в судовому засіданні 01.04.2024 р. представник відповідача та законний представник малолітнього відповідача - ОСОБА_3 позов визнали повністю, не заперечували проти його задоволення. Адвокат Побиванець Ю.В. зазначив, що після ознайомлення з матеріалами справи стороною відповідача було з'ясовано, що вимоги є обґрунтованими, розрахунок заборгованості здійснено правильно.
Вислухавши доводи сторони відповідача, дослідивши письмові докази, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
19.03.2019 р. між АТ «Креді Агріколь Банк», ПрАТ «Метлайф» (Страховик) та ОСОБА_2 (Позичальник, Страхувальник або Застрахована особа) було укладено Комплексний договір № 3/3281486, який включає в себе положення кредитного договору та договору страхування життя Позичальника.
Пунктом 1.1. Розділу І Договору встановлено, що Банк надає Позичальнику кредит у сумі 23869,72 грн. строком на 24 місяці - з 19.03.2019 р. до 18.03.2021 р. (включно). Позичальник сплачує платежі за кредитом щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів.
Копією меморіального ордеру №26047872-1 від 19.03.2019 р. стверджено надання кредитних коштів за кредитним договором № 3/3281486 від 19.03.2019 р., а копією меморіального ордеру №26047872-5 від 19.03.2019 р. - сплату страхового внеску.
У заяві-анкеті №0100167-19032019-002 від 19.03.2019 р. на отримання готівкового кредиту «Свобода», частиною якої є Заява на страхування, ОСОБА_2 засвідчила факт того, що вона за останні 12 місяців не зверталася за медичною допомогою, обстеженням чи консультацією в зв'язку з онкологічними захворюваннями.
Випискою з рахунку за період з 19.03.2019 р. - 09.06.2021 р. доведено стороною позивача та визнано стороною відповідача, що позичальник ОСОБА_2 отримала кредитні кошти в сумі 23869,72 грн., користувалася ними та здійснювала погашення заборгованості, але не в повному розмірі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.10.2019 р.
З копії листа вих.№10451/3743 від 15.11.2019 р. вбачається, що ПАТ «Креді Агріколь Банк» звертався до ПрАТ «Метлайф» з проханням здійснити страхову виплату за договором страхування життя позичальника №3/3281486 від 19.03.2019 р. в зв'язку зі смертю застрахованої особи - ОСОБА_2 .
У здійсненні страхової виплати ПАТ «Креді Агріколь Банк» було листом №1244-ОЛ від 20.12.2019 відмолено, в зв'язку з наданням страхувальником ОСОБА_2 недостовірної інформації. У Заяві-анкеті №0100167-19032019-002 від 19.03.2019 р. на отримання готівкового кредиту «Свобода», частиною якої є Заява на страхування, ОСОБА_2 засвідчила факт того, що вона за останні 12 місяців не зверталася за медичною допомогою, обстеженням чи консультацією в зв'язку з онкологічними захворюваннями.
У довідці №39 про причини смерті зазначено, що смерть ОСОБА_2 зумовлена, в тому числі ушкодження меланомою (копія довідки про причину смерті додається).
З копії листа КНП «ЧООД Черкаської обласної ради» від 10.12.2019 р. №2061/01-09 встановлено, що ОСОБА_2 знаходилась на диспансерному обліку з діагнозом: Меланома з серпня 2018 року.
Згідно розрахунку заборгованості, здійсненного стороною позивача вбачається, що за ОСОБА_2 рахується заборгованість по кредитному договору №3/3281486 від 19.03.2019 р., яка станом на день смерті позичальника - 15.10.2019 р. становить 18734,26 грн.
10.01.2020 р. АТ «Креді Агріколь Банк» було направлено до Золотоніської міської державної нотаріальної контори претензію (вих №10451/77) до спадкоємців померлого позичальника - ОСОБА_2
28.01.2020 р. позивачем отримано лист №38/02-14 Золотоніської міської державної нотаріальної контори з інформацією про те, що після померлої ОСОБА_2 заведена спадкова справа. Спадкоємцем є малолітній син померлої - ОСОБА_1
04.06.2020 р. державним нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори видано на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 на 3/8 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстровано в реєстрі за №180) та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 2,7410 га, розташованої за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, Лукашівська сільська рада (зареєстровано в реєстрі за №181).
16.06.2020 р. позивачем отримано повідомлення №308/02-14 від Золотоніської міської державної нотаріальної контори про те, що на ОСОБА_1 04.06.2020 р. оформлена спадщина, що складається з 3/8 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 2,7410 га, розташованої за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, Лукашівська сільська рада.
Дані обставини стверджені також копією спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , наданої Золотоніською міською державною нотаріальною конторою на запит суду.
13.11.2020 р. банк направив на адресу відповідача ОСОБА_1 вимогу до спадкоємців (вих. №10451/4210) щодо погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 18734,26 грн.
Згідно копії рекомендованого повідомлення дана вимога отримана спадкоємцем 24.11.2020 р., але на момент звернення до суду з позовом не виконана.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
У разі, якщо фактично отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення його прав, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх порушених прав і законних інтересів судом шляхом зобов'язання відповідача виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року в справі № 342/180/17.
Необхідність стягнення боргу по простроченому тілу кредиту вбачається з практики Верховного Суду, а саме в постановах від 12.02.2020 р. у справі №365/159/19, від 02.12.2020 у справі №161/5267/20.
Як встановлено судом, позичальник підписала комплексний договір, в якому зазначений розмір, порядок нарахування процентів, комісії ( п.1.3.1 та п.1.3.2 договору).
Судом встановлено та визнано стороною відповідача, зазначену суму заборгованості позичальника ОСОБА_2 перед банком.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282ЦК України.
Відповідно до положень ст. 1281 ЦК України садкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Зазначене також міститься у п. 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 № 5, в якому зазначено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника /позичальника/ за наявності поручителя чи спадкоємців, суди мають враховувати положення ст. 1282 ЦК України про те, що спадкоємці боржника за умови прийняття ними спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного ними у спадщину.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна.
У разі неотримання від спадкодавця в спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов'язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Вказані положення законодавства забезпечують дотримання балансу прав та інтересів усіх учасників цих правовідносин. Зокрема, спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов'язок сплатити заборгованість спадкодавця, проте виключно в межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у сплаті йому заборгованості позичальника, у разі його смерті, за рахунок спадкового майна, яке прийняли спадкоємці боржника.
Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов'язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв'язку з виконанням зобов'язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали.
Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 552/4892/19, від 09 листопада 2022 року у справі № 295/15702/20.
При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з'ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частинами п'ятою-сьомою статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що відповідач, як єдиний спадкоємець після померлої ОСОБА_2 зобов'язаний задовольнити вимогу кредитора по сплаті боргу в сумі 18734,26 грн. у межах вартості успадкованого майна, яка, виходячи з реальної вартості на момент розгляду справи, переважає суму боргу позикодавця. Доказів зворотнього стороною відповідача не надано.
З огляду на вище вказане, зважаючи на повне визнання позовних вимог стороною відповідача, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу кредитором спадкодавця підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» борг у сумі 18734,26 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Ю. Степченко
Повний текст рішення буде виготовлений 09 квітня 2024 року.