Ухвала від 16.05.2024 по справі 535/139/15

Справа № 535/139/15

Номер провадження 4-с/530/3/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участі секретаря Стрілець Л.Г. розглянувши скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Пироженко Л.І. -

встановив:

ОСОБА_1 17.12.2021 звернулась до Диканського районного суду Полтавської області суду зі скаргою, яка надійшла з Котелевського районного суду Полтавської області до Зіньківського районного суду Полтавської області 06.05.2024, в якій вона просить визнати неправомірними дії начальника ВПР УЗПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Пироженко Л.І. щодо викладення нею відомостей у супровідному листі від 30.11.2021, не надіслання її зауважень до постанов про опис та арешт та оригіналів постанов від 08.11.2021 про опис та арешт будинку і земельної ділянки боржника.

08.05.2024 в даній справі відкрито провадження та призначено розгляд на 16.05.2024 в режимі відео конференції з Котелевським районним судом Полтавської області за участі скаржника ОСОБА_1 за її клопотанням, яке міститься у самій скарзі .

16.05.2024 ОСОБА_1 надіслала до Зіньківського районного суду Полтавської області клопотання в якому підтримала свою скаргу та прохала про відкладення справи мотивуючи погіршеним станом здоров'я на строк не менше двох місяців , підтверджуючих доказів не надала .Інші учасники справи не з'явилися до Зіньківського районного суду , про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відео конференція з Котелевським районним судом не відбулася в зв'язку з неявкою скаржника ОСОБА_1 на час судового засідання, а саме на 08 год. 20 хв. 16.05.2024 в приміщення Котелевського районного суду Полтавської області.

Дослідивши клопотання скаржника від 16.05.2024 року про відкладення розгляду справи та матеріали справи, з яких вбачається що скарга на дії державного виконавця вперше надійшла до Диканського районного суду 17.12.2021, судові засідання по даній справі відкладалися за клопотаннями скаржника, та по суті не розглядалась на протязі більше двох років , а судовий корпус Диканського районного суду та Котелевського районного суду розглядали заяви про відводи заявлені скаржницею, приймаючи до уваги що учасники справи повідомлені про розгляд справи , та те що відповідно до ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються , неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд приходить до переконання про необхідність розгляду даної скарги у судовому засіданні 16.05.2024 без участі сторін , які належним чином повідомлені .

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.

Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вимогами статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців), а згідно із статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Судом встановлено, що заступником начальника ВПВР УЗПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмаслом М.М. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №66297562 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 винесено постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.11.2021.

ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії начальника ВПР УЗПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Пироженко Л.І. щодо викладення нею відомостей у супровідному листі від 30.11.2021, не надіслання її зауважень до постанов про опис та арешт та оригіналів постанов від 08.11.2021 про опис та арешт будинку і земельної ділянки боржника.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису); 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо; 4) якщо опису підлягає об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості - ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта) (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису). Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Дослідивши постанови заступника начальника ВПВР УЗПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла М.М. про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 винесено постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.11.2021, вивчивши матеріали справи, зокрема скаргу ОСОБА_1 , в якій вона зазначає що отримала вищевказані постанови 07.12.2021 (а.с.5), відсутність у діючому законодавстві чіткого визначення викладення відомостей у супровідних листах, суд не вбачає підстави вважати, що державний виконавець під час вчинення виконавчих дій порушив вимоги Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Пироженко Л.І..

Керуючись статтями 126, 127, 353, 354, 447, 449,451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Пироженко Л.І.- відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяО. В. Ситник