27 листопада 2007 р.
№ 2-28/3436-2006А (2-28/13301-05)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
розглянув касаційну скаргу
ТОВ "Кронос"
на рішення
Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 червня 2006 року
у справі
№ 2-28/3436-2006 господарського суду АР Крим
за позовом
ТОВ "Кронос"
до
ДПІ у м. Алушта в АР Крим
про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Постановою господарського суду АР Крим від 10-24.02.2006 (суддя: С.Альошина) позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушта АР Крим задоволені.
Постанова господарського суду мотивована невідповідністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення приписам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість".
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 (судді: В.Голик, К.Волков, О.Дугаренко) зазначена постанова змінена, позов задоволено частково, в іншій частині позову відмовлено.
Апеляційна постанова мотивована крім іншого тими обставинами, що податкові органи не здійснюють управлінських функцій у спірних правовідносинах, а тому здійснення у розглядуваному випадку функцій контролю щодо суб'єктів господарювання стосовно їх господарської діяльності підлягають розгляду у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, а не Кодексом адміністративного судочинства України.
Позивач в касаційній скарзі просить апеляційну постанову скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального права.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, приходить до висновку про скасування постанови апеляційного господарського суду з таких підстав.
Висновок апеляційної інстанції про підвідомчість спору господарському суду та його вирішення в порядку Господарського процесуального кодексу України визнається касаційною інстанцією помилковим.
З 01.09.05 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Пунктом 1 статті 3 цього Кодексу визначено поняття справи адміністративної юрисдикції як переданого на вирішення адміністративного суду публічно -правового спору, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 6 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено забезпечення застосування та своєчасність стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.
Як свідчать матеріали справи, податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем за результатами проведення планової документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства.
Оспорюване податкове повідомлення -рішення, винесене податковою інспекцією на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування і сплати пені, штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків та Закону України “Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
В даному випадку, податковим органом на основі законодавства здійснюються владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язані з вчиненням від імені держави дій щодо контролю за повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.
Отже, відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень та здійснив у зазначених правовідносинах владні функції, тому суб'єктний склад, і характер правовідносин у цій справі свідчить про те, що даний спір виник із публічно-правових відносин, а дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Суд апеляційної інстанцій приймаючи постанову у справі, залишив поза увагою зазначені приписи діючого законодавства і помилково керувався приписами Господарського процесуального кодексу України. Відтак, постанова у справі підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для розгляду спору за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 у справі № 2-28/3436-2006 господарського суду АР Крим скасувати.
Справу передати на розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду для розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун