Справа №597/687/24
Провадження № 2/597/231/2024
про залишення позовної заяви без руху
"15" травня 2024 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,
01.05.2024 року до Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.05.2024 року розподілена судді Шевчук В.М.
14.05.2024 року за Вх.№1164 до Заліщицького районного суду Тернопільської області від Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , згідно з якими останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, приходжу до наступного висновку.
Згідно вимог ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Від змісту позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Тому позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини місячного заробітку (доходу), від усіх видів заробітку боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до закінчення ОСОБА_3 навчання або досягнення ним двадцяти трьох років.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 3 статті 199 СК України визначено коло суб'єктів, які мають право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання: право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Суддя звертає увагу позивачки на те, що відповідно до закону повнолітня дитина, яка продовжує навчання, має повний обсяг цивільної процесуальної дієздатності та може звернутись самостійно з позовом про стягнення аліментів на її утримання; у разі подання позову матір'ю дитини, повнолітню дитину має бути обов'язково зазначено у позовній заяві у якості третьої особи у справі.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.199 СК України ОСОБА_1 надано право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, лише в інтересах повнолітньої доньки, але не наділяє її правом матеріально-правової вимоги до відповідача, у своїх інтересах, в тому числі аліментів на свою користь.
Таким чином, аліменти стягуються безпосередньо на користь повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися.
Крім того, всупереч зазначеному положенню, до позовної заяви не додано доказів про те, що ОСОБА_3 навчається у Тернопільському Національному технічному університеті, що не дає змоги суду встановити наявність права ОСОБА_1 на звернення до суду з даним позовом.
У позовній заяві позивачкою не зазначено обставини, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема які витрати позивачка несе в зв'язку з навчанням дитини. Крім того, позивачкою ОСОБА_1 не додано доказів щодо наявності у відповідача ОСОБА_2 можливості надавати допомогу на утримання повнолітньої дитини та не має посилань на докази і такі не надані, що відповідач отримує пенсію за вислугу років як військовослужбовець та офіційно працевлаштований.
З урахуванням викладеного, позивачці необхідно подати до суду позовну заяву у новій редакції, в якій визначити коло сторін та третіх осіб, які будуть брати участь при розгляді справи, уточнити зміст позовних вимог щодо того, на чию користь позивачка просить суд стягнути із відповідача аліменти, надати докази в підтвердження, що повнолітній син ОСОБА_3 продовжує навчання, докази того, що відповідач має можливість утримувати повнолітнього сина та докази в підтвердження понесених витрат позивачкою в зв'язку із навчанням повнолітнього сина.
Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року). Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини»).
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У зв'язку з наведеним, залишення без руху позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей та недоліків у суду будуть відсутні процесуальні перешкоди для продовження розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
А, тому, вважаю, що оскільки позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, надавши позивачці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини - залишити без руху.
Надати позивачці ОСОБА_1 строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачці ОСОБА_1 , що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В.М.ШЕВЧУК