Справа № 456/1919/24
Провадження № 2/456/777/2024
08 травня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позицій сторін.
Позивачка ОСОБА_1 просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 15.06.2011 у Моршинській міській раді Львівської області, актовий запис № 15, залишити проживати з нею малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачка покликалася на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та постійні сварки. З 01 січня 2020 року подружні відносини між ними припинилися, вони не ведуть спільне господарство. За таких обставин примирення між ними неможливе, як і подальше спільне життя та збереження шлюбу, а тому просить шлюб розірвати.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 08 квітня 2024 року головуючим у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 8/
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.05.2024. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 9/.
Розгляд справи по суті відбувся 08.05.2024 без участі сторін.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, судовий збір залишити за нею.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову та розірвання шлюбу не заперечив.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 49, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти, позов задовольнити.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 15.06.2011 у Моршинській міській раді Львівської області, актовий запис № 15 /а.с. 7/.
Також судом встановлено, що сторони по справі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.11.2012 /а.с. 6/.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наміром позивачки припинити шлюбні відносини з відповідачем та наявністю у сторін малолітньої дитини, що унеможливлює розірвання шлюбу безпосередньо в органі державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року в справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 51 Конституції України та ч. 1 статті 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Верховний Суд в постанові від 15 січня 2020 року в справі № 200/952/18 (провадження №61-14859св19) вказав, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що сім'я фактично розпалася, а шлюб існує тільки формально, так як сторони тривалий час не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства. Поновлювати сімейні стосунки та миритися сторони не бажають, оскільки їх відсутність у судовому засіданні свідчить про їх байдуже ставлення до сім'ї та збереження шлюбу.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд дійшов висновку, що розлад у сім'ї є стійким і тривалим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам позивачки та їх малолітнього сина, оскільки його повноцінний розвиток і виховання у сім'ї, де відсутнє взаєморозуміння, є неможливим. Водночас, враховуючи відсутність між сторонами спору, суд вважає за можливе залишити проживати малолітнього сина разом з матір'ю, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд зобов'язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
А тому судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачкою на її вимогу.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 08.05.2024, є та дата, на яку було призначено розгляд справи, 08.05.2024, а датою складення повного тексту судового рішення 16.05.2024.
Керуючись ст. 110, 112 СК України, ст. 12, 13, 81, 206, 247, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 15.06.2011 у Моршинській міській раді Львівської області, актовий запис № 15, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 12.12.2018; РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_2 ).
Після розірвання шлюбу відповідачка залишається на прізвищі ОСОБА_4 .
Залишити проживати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 16 травня 2024 року.
Суддя Л.В.Гула