Справа №443/107/24
Провадження №2-п/443/6/24
про повернення заяви
15 травня 2024 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
04.04.2024 на адресу Жидачівського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі №443/107/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якій просить скасувати заочне рішення Жидачівського районного суду Львівської області у справі № 443/107/24, призначити справу до судового розгляду в загальному порядку.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 08.04.2024 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Згідно п. 4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом на адресу заявника, зазначену в заяві, 09.04.2024 та 07.05.2024 скеровувалась копія вищезазначеної ухвали, однак конверти із вкладенням повернулися до суду із відміткою засобу зв'язку «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням кореспонденції.
Станом на 15.05.2024 позивачем недоліки заяви не усунуто.
Так, відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пунктів другого та шостого частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
В рішенні від 26 квітня 2007 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27).
Відповідно до частин 1 та 3статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться тексти ухвали Жидачівського районного суду Львівської області по справі № 443/107/24 про залишення заяви ОСОБА_1 без руху.
Вказане свідчить, що позивач мав можливість слідкувати за станом руху його позовної заяви та своєчасно усунути її недоліки.
Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц.
Також, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи те, що заява ОСОБА_1 була подана у квітні 2024, а також те, що копія ухвали направлялась заявнику на зазначену в заяві адресу двічі, приймаючи до уваги вимоги ст. 185 ЦПК України, а також рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Пономарьов проти України», де було констатовано, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, суд приходить до висновку про те, що подана заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя Р.Г. Равлінко