Справа № 309/1377/24
Провадження № 2/309/336/24
16 травня 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Піцура Я.Я.,
за участю секретаря судового засідання Росоха Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хустської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті спадкоємцем її земельної частки є позивач. Спадкове майно складається з земельної частки (паю), розміром 1.26 в умовних кадастрових гектарах, розташоване у Хустському районі, «Агроторгове об'єднання пайовиків «Бороняво», що посвідчено сертифікатом ЗК №0089614. Вона спадщину за померлою прийняла, так як проживала з матір'ю. Через відсутність правовстановлюючих документів змушена звернутися до суду для захисту свого права.
З урахуванням наведеного просить суд: визнати за нею право власності на земельну частку (паю), розміром 1.26 в умовних кадастрових гектарах, розташоване у Хустському районі, «Агроторгове об'єднання пайовиків «Бороняво», що посвідчено сертифікатом ЗК №0089614.
У судове засідання позивач не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності.
У судове засідання представник відповідача Хустської міської ради не з'явився, подавши заяву у якій позовні вимоги визнає та просить розглянути справу без її участі.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0089614, виданого на підставі рішення Хустської РДА від 18 липня 1997 року №274, на ім'я ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 , останній належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Агроторгове об'єднання пайовиків «Бороняво», розміром 1,26 в умовних кадастрових гектарах (а.с.6).
Згідно архівної довідки Державного архіву Закарпатської області від 30.01.2024 за №Я-134/01-17, в документах архіву є дані про те, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Хуст, батько - ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 (а.с.5).
Згідно з приписами ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України перебачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Отже особа, яка звернулася до суду з відповідними позовними вимогами повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси особи безпосередньо порушені відповідачем (відповідачами), і які майнові права особи буде захищено та відновлено у разі задоволення позову.
Так, відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У даному випадку ОСОБА_1 звернулася до суду про визнання права власності у порядку спадкування, посилаючись на те, що її матері ОСОБА_2 належить земельна частка (пай) згідно вказаного сертифікату, і спадщину за померлою вона прийняла.
Водночас позивачем належними доказами не підтверджено, що вона є дочкою померлої ОСОБА_2 , тобто що вона є спадкоємцем першої черги. Зокрема до позовної заяви не додано відповідного свідоцтва про народження позивачки, а у доданій до позовної заяви архівній довідці лише зазначено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (дата народження співпадає з датою народження позивачки, однак відсутні докази, що вона у подальшому змінила прізвище на « ОСОБА_7 »), і її матір'ю є ОСОБА_6 , а не ОСОБА_8 . Відповідного рішення суду про встановлення факту родинних відносин позивачем не надано.
Також належними доказами не підтверджено, що земельна частка (пай), про яку йдеться у вказаному сертифікаті, належить саме померлій ОСОБА_2 , позаяк такий сертифікат виданий на ім'я ОСОБА_3 , і відповідного рішення про встановлення факту належності правовстановлюючого документу померлій не надано.
Окрім того недоведеним є і факт прийняття спадщини позивачем за померлою позаяк позивач зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , а адресою проживання ОСОБА_2 вказано АДРЕСА_1 (згідно сертифікату), інших якихось доказів, які б підтверджували факт спільного проживання матеріали справи не містять.
Таким чином позивачем не доведено факт виникнення у неї прав на зазначене у позові майно.
При цьому, щодо заяви про визнання позову від відповідача, то на думку суду недоведеність позивачем факту виникнення у неї майнових прав на спірне майно свідчить про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону, а тому відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.
З урахуванням вищенаведеного у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 206, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Хустської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 16 травня 2024 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.