Справа № 243/2773/24
Провадження № 1-кп/243/628/2024
16 травня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв'язку, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052510000305 від 28.03.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки сел Райгородок Слов'янського району Донецької області, громадянки України, пенсіонерки, з вищою освітою, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України,
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 360о/с від 29.06.2021 старшого сержанта поліції ОСОБА_6 призначено на посаду дільничного офіцера поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 390о/с від 22.09.2023 старшого сержанта поліції ОСОБА_7 призначено на посаду дільничного офіцера поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. ст. 1-3 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 1-2, 13, 15, 17, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», є працівниками Національної поліції України, що є центральним органом виконавчої влади та служать суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Тобто, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є працівниками правоохоронного органу, службовими особами, що постійно здійснюють функції представників центрального органу виконавчої влади, обіймаючи постійно посаду, пов'язану з виконанням владних функцій.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», під час виконання покладених на поліцію повноважень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є представниками держави, а їх законні вимоги є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
ОСОБА_6 , займаючи посаду дільничного офіцера поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, та ОСОБА_7 , займаючи посаду дільничного офіцера поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, постійно виконують функції представника влади, відповідно до ч. 3 ст. 18, п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовими особами.
У відповідності до ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1-2, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», дільничний офіцер поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , дільничний офіцер поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 мають наступні права та обов'язки, зокрема: забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидія злочинності; здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; у випадках, визначених законом, здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішень про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання.
Згідно з функціональними обов'язками дільничних офіцерів поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у межах своєї компетенції повинні попереджувати, виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати в межах своїх повноважень провадження у справах про адміністративні правопорушення; при виявленні на території адміністративної дільниці інших порушень, реагування на які не належить до компетенції поліції, інформувати про це органи державної влади та місцевого самоврядування.
28 березня 2024 року о 12 годині 30 хвилин дільничний офіцер поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 перебував разом із дільничним офіцером поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_1 у зв'язку із вчиненням ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, а саме - за торгівлю алкогольними напоями з рук.
ОСОБА_4 було попереджено про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 156 КУпАП. Після цього, у ОСОБА_4 , яка перебувала на вищевказаному місці, а саме на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_1 , та усвідомлювала відповідальність за скоєне нею адміністративне правопорушення, виник злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди у виді грошових коштів дільничному офіцеру поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 та дільничному офіцеру поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 , які, відповідно до примітки ст. 364 КК України, є службовими особами, до яких вона звернулася з пропозицією надання неправомірної вигоди, на що останні відповіли категоричною відмовою.
Після цього, ОСОБА_4 28.03.2024 о 12 год. 45 хв., продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний намір, спрямований на надання неправомірної вигоди службовим особам, діючи умисно, з метою уникнення адміністративної відповідальності, тримаючи в руках грошові кошти в сумі 200 євро, поклала їх на планшетний пристрій дільничному офіцеру поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , чим намагалася надати дільничному офіцеру поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 та дільничному офіцеру поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 200 євро (дві купюри номіналом по 100 євро) за не складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, за вчинення укриття факту виявлення адміністративного правопорушення, з використанням наданого поліцейським службового становища, яку останні приймати відмовилися та повідомили, що за вказані діяння передбачена кримінальна відповідальність.
Продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на надання неправомірної вигоди працівникам поліції, ОСОБА_4 почала класти грошові кошти у розмірі 200 євро (дві купюри номіналом по 100 євро) в сумку дільничного офіцера поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 за не складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, які останній приймати відмовився, тим самим ОСОБА_4 намагалася надати неправомірну вигоду службовій особі.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинила всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але злочин не було завершено з причин, що не залежали від її волі.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, тобто - закінчений замах на надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
05.04.2024 між прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024052510000305 від 28.03.2024, з одного боку, та ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 , з іншого боку, укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 468, 468, 472 КПК України.
Згідно з наданою суду разом з обвинувальним актом угодою про визнання винуватості маюча на той час статус підозрюваної ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язалась беззастережно визнати винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні.
Підписуючи зазначену угоду сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією.
З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які відобразились у щирому каятті, повному визнанні вини у скоєнні кримінального правопорушення, сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 тисяч гривень.
Укладеною угодою обвинувачена ОСОБА_4 підтверджує свою згоду на призначення їй вказаного виду та міри покарання.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, повністю визнала, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, зокрема, що 28.03.2024 в денний час доби до неї за місцем мешкання, по АДРЕСА_1 прийшли співробітники поліції Ємельян та Новосельцев, щоб скласти відносно ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення за продаж з рук алкогольних напоїв. ОСОБА_4 , дійсно, продавала алкогольні напої з рук та не хотіла, щоб співробітники поліції складали протокол відносно неї та намагалась їх підкупити грошима в сумі 200 євро, але вони відмовились. Обвинувачена розкаялась у вчиненому, просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з'ясував у обвинуваченої, чи цілком вона розуміє, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а також вона має такі права:
- мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Суд роз'яснив ОСОБА_4 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та характер кожного обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Сторони просять затвердити угоду про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, яке, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що укладення цієї угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, і що угода відповідає вимогам закону, і вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 , і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 05.04.2024 про визнання винуватості, укладену на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України між прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024052510000305 від 28.03.2024, з одного боку, та ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 , з іншого боку.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01.04.2024 на дві купюри номіналом по 100 (сто) євро кожна, серійні номери S22487795881 та Х08891570108, поміщені до сейфпакету № 5334772, які є речовими доказами по кримінальному провадженню.
Речові докази, а саме - дві купюри номіналом по 100 (сто) євро кожна, серійні номери S22487795881 та Х08891570108, поміщені до сейфпакету № 5334772, - конфіскувати в дохід держави.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, ч.6, ч.7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1