16.05.2024 227/802/24
16 травня 2024 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Любчик В.М.,
за участю секретаря судового засідання Сафронової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії,
до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що КП «Добро» надає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії до квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Власником вказаної квартири та споживачем послуг за даною адресою є ОСОБА_1 . Між КП «Добро» Добропільської міської ради та ОСОБА_1 існують правовідносини з надання житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії за вищевказаною адресою. КП «Добро» своєчасно, в повному обсязі та належної якості надавало відповідні послуги, від цих послуг відповідач у встановленому законодавством порядку не відмовлявся, жодних претензій щодо якості або обсягу наданих послуг від відповідача на адресу позивача не надходило. Однак останній свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг здійснює не своєчасно та не належним чином, внаслідок чого за період з 01.11.2016 року по 01.02.2024 року утворилась заборгованість, яка складає 17867,01 грн.
Враховуючи викладене, представник позивача КП «Добро» Добропільської міської ради просила стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.11.2016 року по 01.02.2024 року утворилась заборгованість, яка складає 17867,01 грн та витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача, комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради Шишова Т.В., у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив справу розглянути у його відсутність.
На підставі ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін, від яких надійшли відповідні заяви.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, споживачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору про надання послуг з централізованого опалення № 2044 від 25.07.2018 року.
ОСОБА_1 з 10 вересня 1996 року по теперішній час зареєстрований за вищевказаною адресою, що підтверджується долученою до матеріалів справи отриманою інформацією з Білозерської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 02-02/1001 від 15.03.2024 року та копією паспорту серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії своєчасно не здійснював, у зв'язку із чим, відповідно до наданої позивачем довідки про заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_2 у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2016 року по 01.02.2024 року складає 17867,01 грн.
Позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення-попередження про необхідність сплати заборгованості за послуги з теплопостачання, проте як зазначив представник позивача в позовній заяві, добровільно сума заборгованості відповідачем погашена не була.
Статями 7, 8 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, обов'язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а обов'язком виконавця - забезпечення своєчасності надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готування та укладання із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії. Тобто, правовідносини, що виникли між сторонами у справі - це правовідносини між виконавцем послуг та споживачами послуг.
Таким чином, між сторонами існують фактичні правовідносини з надання житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Враховуючи наведене, а також той факт, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечує про стягнення з нього заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 року по 01.02.2024 року, яка складає 17867,01 грн, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач визнав позовні вимоги повністю, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановивлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн, згідно платіжної інструкції № 611 від 04 березня 2024 року, що міститься у матеріалах справи.
Враховуючи наведене та визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а саме 1514,00 грн. Решту суми сплаченого судового збору (50%) в сумі 1514,00 грн, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", слід повернути позивачеві з державного бюджету.
Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», ст. 68 ЖК України, ст. ст. 526, 611, 625, Цивільного Кодексу України, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 211, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
позов комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради на р/р IBAN НОМЕР_4 Донецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 40507613, заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 року по 01.02.2024 року, яка складає 17867,01 грн (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 01 копійка).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради на р/р IBAN НОМЕР_4 Донецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 40507613, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514,00 гривні (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
Повернути позивачу Комунальному підприємству «Добро» Добропільської міської ради з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову згідно платіжної інструкції № 611 від 04 березня 2024 року, що становить 1514,00 гривні (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 16 травня 2024 року.
Головуючий суддя В.М. Любчик
16.05.24