Справа № 602/817/23Головуючий у 1-й інстанції Радосюк А.В.
Провадження № 33/817/350/24 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП
14 травня 2024 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Д.Б. на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 05 лютого 2024 року,-
Вказаною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КупроАП. Адміністративну справу в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпроАП провадженням закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпроАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 30.08.2023 року о 01 год. 36 хв. в м.Ланівці по вул. Залізничній-Вишнівецькій Кременецького району Тернопільської області керував транспортним засобом Фіат Добло-Скудо д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами постановою Кременецького районного суду від 19 вересня 2022 року.
Також, ОСОБА_1 30.08.2023 року о 01 год. 36 хв. в м.Ланівці по вул. Вишнівецькій Кременецького району Тернопільської області керував транспортним засобом Фіат Добло-Скудо д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та в КНП «Лановецька міська лікарня» у встановленому законом порядку, відмовився.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б. просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 05 лютого 2024 року, а провадження у справі за ч.3 ст.130 КУпАП закрити. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 участі в судовому засіданні не брав, а про оскаржувану постанову йому стало відомо 04 квітня 2024 року, а апеляційна скарга подана 08 квітня 2024 року. Зазначає, що суд безпідставно розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , так як останній жодного разу належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказує на те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд саме в закладі охорони здоров'я.
Заслухавши доводи захисника Конюшко Д.Б., який просив проводити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 і задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не оскаржує постанову суду в частині визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та закриття провадження у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, суд переглядає справу лише в частині постанови про визнання його винуватим за епізодом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Лановецького районного суду Тернопільської області від 05 лютого 2024 року, то воно підлягає поновленню виходячи з того, що зазначені в апеляційній скарзі підстави, через які було його пропущено, підтверджуються наявними в матеріалах справи відомостями і є поважними.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколs про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2023 року серії ААД № 450232 (а.с.2), протоколі про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2023 року серії ААД № 450194 (а.с.3), копії постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 лютого 2023 року (а.с.4-5), копії постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 серпня 2023 року (а.с.6-9), копії постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2022 року (а.с.10-13), направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Лановецька міська лікарня» від 30 серпня 2023 року (а.с.15), акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.16), свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.17), матеріалами відеофіксації (а.с.29).
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Не відповідають дійсності твердження апелянта про те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд саме в закладі охорони здоров'я, що підтверджується відеозаписами наявними у матеріалах справи, так як вбачається із матеріалів справи, зокрема даних відеозаписів, під час розмови з ОСОБА_1 працівник поліції зазначив, що у водія вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та запропонував йому пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, де ОСОБА_1 категорично відмовився, однак погодився пройти огляд в КНП «Лановецька міська лікарня». Однак, по приїзді в КНП «Лановецька міська лікарня» ОСОБА_1 , на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд ухилявся від його проходження зазначаючи те, що він не керував транспортним засобом. Така поведінка водія була вірно розцінена працівниками поліції, як не бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі КНП «Лановецька міська лікарня».
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , так як жодної судової повістки про виклик до суду останнім отримано не було є обґрунтованими.
Так, згідно ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів цієї справи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був повідомлений, що розгляд справи відбудеться у Лановецькому районному суді без зазначення дня та часу його розгляду. Автоматизований розподіл справи в цьому суді відбувся 14 грудня 2023 року, та вирішена судом 05 лютого 2024 року без участі ОСОБА_1 .
Однак, в матеріалах справи наявні відомості про те, що про судовий розгляд 05 лютого 2024 року на вказану ОСОБА_1 адресу судом 18 січня 2024 року було надіслано судову повістку, яку ОСОБА_1 у відділення поштового зв'язку отримати не з'явився і вона була повернута за закінченням терміну зберігання (а.с.33). Окрім того, судом першої інстанції 27 грудня 2023 року було надіслано судові повістки ОСОБА_1 на інші адреси, які також були повернуті (а.с. 31, 32).
Таким чином, суд першої інстанції вживав заходів для належного повідомлення про час та місце розгляду справи.
Оцінюючи доводи апелянта про неналежне повідомлення апеляційний суд виходить із того, якщо учасник справи повідомив суду адресу, то слід припустити, що він принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд першої інстанції, який надіслав учаснику справи повістку на повідомлену цим учасником адресу діє правомірно і добросовісно, а особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Також апеляційний суд враховує, що реалізація конституційного права на суд покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
За наведених обставин, доводи апеляційної скарги у цій частині відхиляються апеляційним судом та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Крім того, зазначені обставини не можуть бути підставою для закриття провадження у цій справі відносно ОСОБА_1 , як про це порушується питання в апеляційній скарзі, оскільки вони не визначені такими у ст.247 КУпАП.
Також, для забезпечення всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи можливість реалізувати усі процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП, в тому числі надати особисті пояснення і викласти свої доводи щодо суті правопорушення, була забезпечена ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду. Однак, в судові засідання ОСОБА_1 також не з'явився, що свідчить про його небажання особисто реалізувати вказані процесуальні права.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Конюшка Д.Б. строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Д.Б. залишити без задоволення, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 05 лютого 2024 року відносно нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя