Справа № 308/1195/24
16.05.2024 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., перевіривши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2024 року,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят коп.) гривень.
Відповідно до постанови суду, - 09.12.2023 року, о 14 год. 19 хв., на трасі М-25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом СКС , д.н.з НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, зі згоди водія на місці зупинки з використання спец. технічних засобу «DRAGER», що зафіксовано за допомогою нагрудних реєстраторів. Результат огляду позитивний 0,58% від 09.12.2023 року, чим порушив вимоги п. 2.9 А ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1. ст. 130 КУпАП.
На зазначену постанову судді Гулянич Т.М. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржувана постанова підлягає до скасування, а провадження у справі підлягає закриттю з мотивів відсутності у його діях ознак адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути ОСОБА_1 з наступних підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанову суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З наведених норм закону вбачається, що оскарження постанови суду першої інстанції підлягає оскарженню до апеляційного суду у порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема ст. 294 КУпАП. Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з моменту її винесення. У випадках, якщо строк на оскарження було пропущено з поважної причини, апелянт має разом зі своєю апеляційною скаргою заявити належним чином вмотивоване клопотання про поновлення пропущеного строку. Розглядаючи подану апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений обов'язком, при відсутності клопотання про поновлення строку повернути подану апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її винесення.
Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, в тому числі для правопорушника, як окремого суб'єкта права на апеляційне оскарження.
Така позиція законодавця обґрунтована тим, щоб стимулювати особу сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов'язки, покладені на неї законом.
Апеляційний суд зважає на сталу практику, сформовану Європейським судом з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії»).
Із матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова судді прийнята судом 22 березня 2024 року, відтак у даному випадку строк на апеляційне оскарження починає перебіг з 23 березня 2024 року і спливає 01 квітня 2024 року включно.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 14 травня 2024 року (згідно штемпелю суду), тобто зі значним пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 22 березня 2024 року.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що оскільки апеляційна скарга на постанову судді від 22 березня 2024 року подана ОСОБА_1 з пропуском встановленого законом десятиденного строку на оскарження, а клопотання про поновлення цього строку не заявлене, апеляційну скаргу слід повернути ОСОБА_1 .
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги береться до уваги те, що саме неухильне дотримання вимог КУпАП є гарантією права на справедливий судовий розгляд, гарантією права на доступ до суду; що суд, за відсутності клопотань не вправі поновлювати пропущений особами строк на апеляційне оскарження, витребовувати будь-які докази, тощо; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення, у тому числі й без заявлення клопотання про поновлення строку, порушує принцип юридичної визначеності, який не дозволяє ставити під сумнів остаточні судові рішення без переконливих підстав у суспільних інтересах.
Разом з тим, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді першої інстанції, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - повернути ОСОБА_1 як особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага