Справа № 585/4907/23
Номер провадження 3/585/35/24
01 травня 2024 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Ганна Олександрівна, за участі захисника особи, яка притягується до відповідальності - адвоката Цимбала В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни матеріали справи, які надійшли з Роменського РВП ГУ НП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , працюючого не офіційно, не є особою, звільненою від сплати судового збору,
за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,
У протоколі серії ААД № 284579 зазначено, що 01 грудня 2023 року, о 23 годині 50 хвилини, у с.Бобрик Роменського р-ну водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Деу», д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер 6820», результат 1,04 проміле, тест № 985, водій від керування відсторонений.
У діях водія ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Захисник особи, яка притягується до відповідальності - адвокат Цимбал В.І., винуватість свого підзахисного у судовому засіданні заперечив, вказавши про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції було проведено із порушенням його прав, без дотримання належної адміністративної процедури, а сам водій, не маючи відповідних юридичних знань, проти таких дій не заперечував. Так, працівниками поліції належним чином не роз'яснено ОСОБА_1 його права перед продуванням алкотестера, а також надалі у ході складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема його право відмовитись від такого огляду чи пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, окремо просив звернути увагу на результат, зафіксований на термочеку до приладу «Драгер», яким зафіксовано температуру оточуючого середовища НОМЕР_2 , а також те, що у присутності ОСОБА_1 не відбувалось розпакування мундштуку, через який продувається алкотестер, оскільки дані про це на відеозаписах відсутні та його довіритель проти таких обставин заперечував.
У зв'язку із зазначеним захисник просив закрити провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, більш детальні заперечення виклав у письмовому вигляді, що приєднані до матеріалів справи.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, допитавши свідків та дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях водія відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, виходячи з наступного.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.12.2023 р. зазначено про керування водія ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що має наступати відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, у той же час така відповідальність може мати місце виключно у випадку дотримання належної адміністративної процедури щодо особи, яка притягується до відповідальності.
Так, згідно ч.1 ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою,другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім вказаного, відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Згідно п. п. 1.6, 1.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 р. № 1452/735, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, в якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, з матеріалів справи (долученого відеозапису) судом було встановлено невідповідність обставин, що ставляться у вину особі фактичному розвитку подій, зафіксованому на бодікамеру поліцейського та відео реєстратор патрульного автомобіля, виходячи із наступного.
Так, із двох досліджених відеозаписів судом встановлено, (початок відеозапису 20231201233116X300047_BM0047 о 23:28 год.-завершення 23:31 год. 01.12.23 р.) що працівниками поліції водію було роз'яснено причину зупинки автомобіля, а саме порушення ним комендантської години, зобов'язано надати посвідчення водія. Надалі, на запитання поліцейського водій заперечив вживання алкогольних напоїв та без заперечень погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля із застосуванням алкотестера.
Надалі наступний відеозапис (20231202001850X300047_BM0047 розпочинається о 23:58 год. 01.12.23 р., завершується о 00:17 02.12.23 р.) розпочинається із знаходження поліцейських та ОСОБА_1 у салоні патрульного автомобіля та надання водію приладу-алкотестеру із прилаштованим одноразовим мундштуком до нього, надалі здійснюється продування водієм алкотестеру, фіксується на відеореєстратор результат такого продування 1,04 % проміле, після чого ОСОБА_1 поліцейським роз'яснюються права за ст. 63 Конституції України та те, що на водія буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, завершується відеозапис врученням водію під підпис копії протоколу, оголошення дати розгляду справи у суді та повідомлення про відсторонення від керування.
З наведеного вбачається, що поліцейськими у повній мірі не було дотримано вимог, що визначені п. 1.6, 1.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ст. 266 КУпАП, оскільки до початку огляду на стан сп'яніння на місці зупинки т/з не було роз'яснено його право відмовитись від проходження такого огляду, заперечувати проти результатів огляду на приладі-алкотестері, пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, а при складанні протоколу особі не було роз'яснено його права за ст. 268 КУпАП тощо.
Окремо викликає обґрунтований сумнів щодо належного дотримання прав особи і перерва у 27 хвилин між відеозаписами, тобто між пропозицією особі пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі - алкотестері і початком проходження такого тестування, що суперечить вимогам п.5 ч. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, оскільки відомості про випадок, пов'язаний з виникненням у поліцейського особистого приватного становища, не повідомляються, тобто таке відео фіксування об'єктивно не є безперервним, що не відповідає, крім вказаного, вимогам ст. 266 КУпАП.
Окрім іншого, заслуговують на увагу заперечення сторони захисту щодо порушення температурного режиму приладу, не забезпечення при проходженні тестування використання водієм ОСОБА_1 індивідуального мундштука до прилада-алкотестера, оскільки, хоча згідно інструкції з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», яка є у відкритому доступі, відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється даним приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку, однак застосування при цьому приладу без використання індивідуального мундштука суперечить вимогам заявленої інструкції, та у своїй сукупності, із достатньою імовірністю може створювати результат проходження тесту, із відображенням похибки у замірах технічного приладу.
Оспорити вказаний результат ОСОБА_1 був позбавлений належної можливості, оскільки належним чином останньому таке право роз'яснено не було і відомості про це на відповідному відеозаписи відсутні, а питання щодо згоди/незгоди водія із результатом, що показав газоаналізатор, до відома останнього працівником поліції не ставилось.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Враховуючи викладене вище та приймаючи остаточне рішення у справі, враховується, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
За таких обставин, суд приходить до висновку про сумнівний характер твердження, викладеного у протоколі, щодо встановлення протиправних дій ОСОБА_1 у формі встановлення безспірного перебування особи у стані алкогольного сп'яніння та порушення п. 2.9 а ПДР України, а всі сумніви відповідно до правил ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності, і таким чином ця справа про притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, зважаючи на відсутність у справі достатніх доказів на підтвердження позиції автора протоколу та недотримання належної адміністративної процедури при оформленні матеріалів справи тощо.
Судовий збір, у зв'язку із закриттям провадження у справі, з винної особи стягненню не підлягає.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 130, 247, 251, 252, 266, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Роменського
міськрайонного суду Г.О.Цвєлодуб