15 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/8799/23 пров. № А/857/7938/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року в справі №300/8799/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій,-
суддя в 1-й інстанції - Тимощук О.Л.,
час ухвалення рішення - 06.03.2024 року,
місце ухвалення рішення - м.Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просив скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.11.2023 №926100138047 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 16.12.1981 по 27.06.1987 на посаді консультанта кабінету політосвіти Рогатинського райкому Компартії України до стажу державної служби та перевести на пенсію державного службовця з 09.03.2023, відповідно до пункту 12 розділу ХІ Закону №889-VІІІ та статті 37 Закону №3723-ХІІ, здійснивши нарахування і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60% заробітної плати, зазначених у довідках за №79 та №80 виданих 07.03.2023 Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року адміністративний позов частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.11.2023 №926100138047 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 17.12.1981 по 27.06.1987 на посаді консультанта кабінету політосвіти Рогатинського райкому Компартії України до стажу державної служби та перевести його з 01.04.2023 на пенсію за віком відповідно до пункту 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 за №889-VIII та статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 за №3723-XII.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що спірним рішенням пенсійного органу ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії за віком, призначеній відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, оскільки ним було використано право на призначення та отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 12.06.2011 до 01.05.2020
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Відповідно до записів №№10,11 трудової книжки ОСОБА_1 від 10.08.1977 та вкладки до неї, позивач з 16.12.1981 по 27.06.1987 перебував на посаді консультанта кабінету політосвіти Рогатинського райкому Компартії України (а.с. 64-75).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV (а.с. 76).
Із метою переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, позивач 09.03.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із відповідною заявою та довідками про складові заробітної плати від 07.03.2023 №№79,80 (а.с. 60).
Зазначену заяву за принципом екстериторіальності передано на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, яке рішенням від 14.03.2023 №926100138047 відмовило у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII із врахуванням наданих Довідок, оскільки позивачем використано право на отримання пенсії за віком згідно із Законом №3723-XII з 11.06.2011 по 01.05.2020 (а.с. 61).
За результатами судового оскарження такої відмови постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №300/1650/23, серед іншого, зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача від 09.03.2023 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», та прийняти за результатами її розгляду в установленому порядку рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої в мотивувальній частині цього судового рішення (https://reestr.court.gov.ua/Review/114892568).
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №300/1650/23 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 09.03.2023 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та рішенням від 24.11.2023 №926100138047 відмовило у такому переведенні, оскільки ним було вже використано право на призначення та отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу " з 12.06.2011 до 01.05.2020. Крім того зазначено, що ОСОБА_1 не займав посади державної служби станом на 01.05.2016, маючи стаж державної служби 19 років 7 місяців 17 днів. Також вирішено не враховувати довідку №80 від 09.03.2023, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посаду державної служби, оскільки стаж державної служби складає менше 20 років (а.с. 80).
У рішенні від 24.11.2023 №926100138047 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області також зазначило, що позивач отримував пенсію з 12.06.2011 до 01.05.2020 у відповідності до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ при стажі державної служби 24 роки 11 днів, до якого було зараховано період роботи з 16.12.1981 по 27.06.1987 на посаді консультанта політосвіти Рогатинського райкому Компартії України, однак у зазначеному рішенні відповідачем зроблено висновок, що вказана посада не відноситься до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, відповідно стаж державної служби становить 19 років 7 місяців 17 днів.
Вважаючи таку відмову протиправною, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, позивач через уповноваженого представника звернувся з цим позовом до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що визначальним у цій справі, згідно доводів апеляційної скарги, є питання про наявність права повторне «призначення» пенсії відповідно в рамках дії Закону № 889-VIII особі, яка отримували пенсію відповідно до Закону № 3723-XII.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Так, 01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, згідно з частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-XII.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивача з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону № 1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII.
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону № 3723-XII пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Крім того, а ні Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а ні стаття 37 Закону № 3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) призначалась пенсія відповідно до Закону № 3723-XII.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставним доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність у позивача права на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII, з підстави, що за вказаним законом йому вже призначалась пенсія.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року в справі №300/8799/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 15 травня 2024 року.