15 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/26797/23 пров. № А/857/6829/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
з участю секретаря Березюка Д.О.,
представника позивача Борецької М.В.,
представника відповідача Марциняка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 380/26797/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський авіаційний завод “ЛДАРЗ” до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
суддя в 1-й інстанції Мричко Н.І.,
час ухвалення рішення 19.02.2024 року, 11:12 год.,
місце ухвалення рішення м.Львів,
дата складання повного тексту рішення 29.02.2024 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівський авіаційний завод “ЛДАРЗ” звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 03.08.2023 за №17630/13-01-07-01 та №17633/13-01-07-01.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що до перевірки надано первинні документи, що не підтверджується факт придбання позивачем товарів у ПАТ НТК ,,Електронприлад, з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження ПАТ ,,НТК ,,Електронприлад та наявності трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності. Оскільки відсутній сам факт придбання контрагентами ТМЦ, що відображено в податкових накладних на реалізацію для ТзОВ ЛДАРЗ, відповідно відсутній і факт продажу ТМЦ для ТзОВ ЛДАРЗ. У ТзОВ МК Електронікс відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій. В експрес-накладних не зазначено назву продукції, її вартість, що унеможливлює процес ідентифікації отриманого від ТзОВ ,,ЗАБ і ТзОВ МК Електронікс товару та його оприбуткування на склад ТзОВ ЛДАРЗ по видаткових накладних. Акт приймання-передачі ТМЦ від ТзОВ ,,ЗАБ на ТзОВ ЛДАРЗ до перевірки не представлено. У наданих до перевірки сертифікатах якості не зазначено інформацію про виробника товару отриманого ТзОВ ЛДАРЗ від ТзОВ ,,ЗАБ. Інших документів до перевірки не надано. Наявність в ТзОВ ЛДАРЗ первинних документів не є безумовним підтвердженням того, що дані операції мали місце. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проведеннями. Представлені ТзОВ ЛДАРЗ до перевірки податкові накладні не підтверджують факт придбання товарів, робіт та послуг, не є свідченням реальності господарських операцій та містять недостовірні дані щодо змісту господарських операцій. Намір одержати дохід лише за рахунок відшкодування ПДВ без здійснення реальної господарської діяльності не можна розглядати як самостійну ділову мету.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Посадові особи ГУ ДПС у Львівській області провели документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ ЛДАРЗ з питань з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої склали акт від 10.07.2023 №18048/13-01-07-01/07684556 (далі Акт перевірки від 10.07.2023), в якому зафіксовано порушення позивачем:
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2023 року у сумі 337331,87 грн;
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, статті 20 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Податкової декларації з податку на додану вартість) за квітень 2023 року на суму 167945,00 грн.
На підставі Акта перевірки від 10.07.2023 відповідач прийняв:
1) податкове повідомлення-рішення від 03.08.2023 №17630/13-01-07-01, яким за порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, статті 200 Податкового кодексу України (завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2023 року) занижено суму грошового зобов'язання з податну на додану вартість на 337331,87 грн та застосовано штраф у розмірі 25% на суму 84332,96 грн;
2) податкове повідомлення-рішення від 03.08.2023 за та №17633/13-01-07-01, яким за порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, статті 200 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 167945,00 грн.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 996-XIV).
Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:
- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;
- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з абзацом першим пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК України).
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).
У пункті 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від'ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості. Суми такого від'ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов'язаннями;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У постановах Верховного Суду від 28.04.2020 (справа № 826/15568/16), від 10.04.2020 (справа № 808/954/17), від 06.03.2020 (справа №803/13/16) викладена правова позиція, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.
Отже, фактичне постачання товарів в межах відповідної угоди повинне розглядатися судами як самостійний предмет дослідження. При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв'язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з Публічним акціонерним товариством Науково-технічний комплекс Електронприлад (далі ПАТ НТК Електронприлад) суд встановив такі обставини.
29.11.2022 між позивачем (Замовник) та ПАТ НТК Електронприлад (Постачальник) укладено договір №430/22 на поставку продукції (далі Договір №430/22), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник для забезпечення потреб Повітряних Сил Збройних Сил України зобов'язується виготовити та поставити Замовнику, а Замовник прийняти і оплатити наступну Продукцію: Блок реєстрації твердотільний БР-4Т-Л-01 (8и3.065.017-01); Блок індикації 2Є-01М (8и3.044.007-05).
Згідно з пунктом 1.2 Договору №430/22 кількість, вартість, номенклатура Продукції, передбачених у пункті 1.1 цього Договору визначається в Специфікації (Додаток №1) та зафіксована у протоколі погодження договірної ціни (Додаток 3).
За змістом Специфікації та Додатку 3 до Договору №430/22 загальна вартість продукції становить 991213,21 грн, в тому числі ПДВ 165202,20 грн.
Передача товару на виконання умов Договору №430/22 підтверджується видатковою накладною від 23.02.2023 №15/23 та актом приймання-передачі продукції № 1 до Договору №430/22.
Оприбуткований товар спрямовувався у відповідні склади та цехи для виконання наряд-замовлень для забезпечення господарської діяльності ТзОВ ЛДАРЗ та виконання виробничих програм, що підтверджується Карткою рахунку №207.
У зв'язку з поставкою товару, за правилом першої події Постачальник ПАТ НТК Електронприлад зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.02.2023 №10.
Суд зазначає, що позивач включив дані суми до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів за першою подією на підставі пункту 198.2 статті 198 ПК України, якою встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАБ (далі ТзОВ ЗАБ) суд встановив такі обставини.
06.12.2022 між позивачем (Покупець) та ТзОВ ЗАБ (Постачальник) укладено Договір поставки №16-22-645/ЗАБ, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар на загальну суму 2542800,00 грн з ПДВ, найменування кількість та ціна яких зазначаються у специфікації в Додатку №1 до Договору, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти поставлений товар.
За змістом Специфікації від 06.12.2022 загальна вартість продукції становить 2542800,00 грн, в тому числі ПДВ 423800,00 грн.
ТзОВ ЗАБ через перевізника Нова пошта надіслало частину товару, а позивач отримав, що підтверджується експрес-накладними №59000936746526, №59000938397826.
За результатами поставки товару оформлено видаткові накладні №Т-00000005 від 03.03.2023 на суму 174400,00 грн, №Т-00000008 від 07.03.2023 на суму 360000,00 грн.
Оприбуткований товар спрямовувався у відповідні склади та цехи для виконання наряд-замовлень для забезпечення господарської діяльності ТзОВ ЛДАРЗ та виконання виробничих програм, що підтверджується Карткою рахунку №207.
У зв'язку з поставкою товару, за правилом першої події Постачальник ТзОВ ЗАБ зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 03.03.2023 №7, від 07.03.2023 №9.
Суд зазначає, що позивач включив дані суми до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів за першою подією на підставі пункту 198.2 статті 198 ПК України, якою встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
09.09.2022 між позивачем (Покупець) та ТзОВ ЗАБ (Постачальник) укладено Договір поставки №16-22-498/ЗАБ, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар на загальну суму 2454000,00 грн з ПДВ, найменування кількість та ціна яких зазначаються у специфікації Додатку №1 до Договору, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти поставлений товар.
За змістом Специфікації від 09.09.2022 загальна вартість продукції становить 2454000,00 грн, в тому числі ПДВ 409000,00 грн.
ТзОВ ЗАБ через перевізника Нова пошта надіслало частину товару, а позивач отримав, що підтверджується експрес-накладною №59000938397826.
За результатами поставки товару оформлено видаткову накладну №Т-00000007 від 07.03.2023 на суму 360000,00 грн з ПДВ.
У зв'язку з поставкою товару, за правилом першої події Постачальник ТзОВ ЗАБ зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 07.03.2023.
ТзОВ ЛДАРЗ оплачено прийнятий товар на підставі рахунку-фактури №Т-00000008 від 07.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1544 від 10.05.2023.
Оприбуткований товар спрямовувався у відповідні склади та цехи для виконання наряд-замовлень для забезпечення господарської діяльності ТзОВ ЛДАРЗ та виконання виробничих програм, що підтверджується Карткою рахунку №207.
ТзОВ ЗАБ через перевізника Нова пошта надіслало частину товару, а позивач отримав, що підтверджується експрес-накладною №59000955433024.
За результатами поставки товару оформлено видаткову накладну №Т-00000015 від 14.04.2023 на суму 100800,00 грн.
У зв'язку з поставкою товару, за правилом першої події Постачальник ТзОВ ЗАБ зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 14.04.2023.
ТзОВ ЛДАРЗ оплачено товар на підставі рахунку-фактури №Т-00000013 від 14.04.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1944 від 30.06.2023.
Оприбуткований товар спрямовувався у відповідні склади та цехи для виконання наряд-замовлень для забезпечення господарської діяльності ТзОВ ЛДАРЗ та виконання виробничих програм, що підтверджується Карткою рахунку №207.
Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю МК Електронікс (далі ТзОВ МК Електронікс) суд встановив такі обставини.
21.11.2022 між ТзОВ ЛДАРЗ (Покупець) та ТзОВ МК Електронікс (Постачальник) укладено договір поставки №16-22-618/МЕ, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю у власність Товар в асортименті, найменування, кількість та ціна яких визначається згідно зі Специфікацією, яка міститься в Додатку №1 до Договору і є його невід'ємною частиною, а ТзОВ ЛДАРЗ зобов'язується оплатити та прийняти поставлений товар.
За змістом Специфікації від 21.11.2022 загальна вартість продукції становить 329650,00грн, в тому числі ПДВ 65930,00 грн.
ТзОВ МК Електронікс через перевізника Нова пошта надіслало частину товару, а позивач отримав, що підтверджується експрес-накладною №59000901719013.
За результатами поставки товару оформлено видаткову накладну №ЕЛ-0000068 від 12.12.2022 на суму 90000,00 грн з ПДВ.
У зв'язку з поставкою товару, за правилом першої події Постачальник ТзОВ МК Електронікс зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 12.12.2022.
ТзОВ ЛДАРЗ оплатило прийнятий товару згідно з виставленим рахунком-фактурою №ЕЛ-0000073 від 09.12.2022, що підтверджується платіжною інструкцією №1128 від 03.03.2023.
Оприбуткований товар спрямовувався у відповідні склади та цехи для виконання наряд-замовлень для забезпечення господарської діяльності ТзОВ ЛДАРЗ та виконання виробничих програм, що підтверджується Карткою рахунку №207.
Як пояснив представник позивача, у зв'язку з терміновими виробничими потребами у запчастинах ряд договорів між ТзОВ ЛДАРЗ та ТзОВ МК Електронікс укладено у спрощений спосіб шляхом погодження умов закупівлі у діловій переписці, обміном електронними листами або шляхом прийняттям рахунку-фактури на оплату.
У зв'язку з цим, 28.03.2023 ТзОВ МК Електронікс виставило позивачу рахунок-фактуру №ЕЛ-0000026 на попередню оплату товару (конденсатори, мікросхеми, транзистори в асортименті) на загальну суму 330276,00 грн з ПДВ.
На підставі вказаного рахунку-фактури ТзОВ ЛДАРЗ здійснило оплату товару, що підтверджується платіжною інструкцією №1132 від 03.04.2023.
У зв'язку з поставкою товару, за правилом першої події Постачальник ТзОВ МК Електронікс зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 04.04.2023.
ТзОВ МК Електронікс через перевізника Нова пошта надіслало частину товару, а позивач отримав, що підтверджується експрес-накладними №59000951119092, №59000958807701.
За результатами поставки товару оформлено видаткові накладні №ЕЛ-0000018 від 05.04.2023 (на суму 275280,00 грн), №ЕЛ-0000021 від 07.04.2023 (на суму 54996,00 грн) на загальну суму 330276,00 грн з ПДВ.
Оприбуткований товар спрямовувався у відповідні склади та цехи для виконання наряд-замовлень для забезпечення господарської діяльності ТзОВ ЛДАРЗ та виконання виробничих програм, що підтверджується Карткою рахунку №207.
30.03.2023 ТзОВ МК Електронікс виставило позивачу рахунок-фактуру №ЕЛ-0000027 на попередню оплату товару (мікросхеми, транзистори в асортименті, діод, дросель, реле) на загальну суму 12462,00 грн з ПДВ.
На підставі вказаного рахунку-фактури ТзОВ ЛДАРЗ здійснило оплату товару, що підтверджується платіжною інструкцією №1219 від 06.04.2023.
У зв'язку з поставкою товару, за правилом першої події Постачальник ТзОВ МК Електронікс зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 06.04.2023.
ТзОВ МК Електронікс через перевізника Нова пошта надіслало частину товару, а позивач отримав, що підтверджується експрес-накладними №59000951779863, 59000952610136, №59000953202136.
За результатами поставки товару оформлено видаткові накладні №ЕЛ-0000020 від 10.04.2023 (на суму 5010,00 грн), №ЕЛ-0000022 від 10.04.2023 (на суму 5880,00 грн), №ЕЛ-0000023 від 10.04.2023 (на суму 1230,00 грн), №ЕЛ-0000025 від 25.04.2023 (на суму 342,00 грн), на загальну суму 12462,00 грн з ПДВ.
Оприбуткований товар спрямовувався у відповідні склади та цехи для виконання наряд-замовлень для забезпечення господарської діяльності ТзОВ ЛДАРЗ та виконання виробничих програм, що підтверджується Карткою рахунку №207.
19.04.2023 між ТзОВ ЛДАРЗ (Покупець) та ТзОВ МК Електронікс (Постачальник) укладено договір поставки №16-22-140/МКЕ, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю у власність Товар в асортименті, найменування, кількість та ціна яких визначається згідно зі Специфікацією, яка міститься в Додатку №1 до Договору і є його невід'ємною частиною, а ТзОВ ЛДАРЗ зобов'язується оплатити та прийняти поставлений товар.
За змістом Специфікації від 19.04.2023 загальна вартість Товару становить 934350,00грн, в тому числі ПДВ 155725,00 грн.
ТзОВ ЛДАРЗ здійснило передоплату товару на підставі виставленого рахунку-фактури №ЕЛ-0000031 від 19.04.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1336 від 21.04.2023.
ТзОВ МК Електронікс через перевізника Нова пошта надіслало частину товару, а позивач отримав, що підтверджується експрес-накладними №59000959904112, №59000960171181.
За результатами поставки товару оформлено видаткові накладні №ЕЛ-0000026 від 26.04.2023, №ЕЛ-0000027 від 26.04.2023.
Оприбуткований товар спрямовувався у відповідні склади та цехи для виконання наряд-замовлень для забезпечення господарської діяльності ТзОВ ЛДАРЗ та виконання виробничих програм, що підтверджується Карткою рахунку №207.
У зв'язку з поставкою товару, за правилом першої події Постачальник ТзОВ МК Електронікс зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 22.04.2023 та №5, №6 від 26.04.2023.
Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з Акціонерним товариством Український науково-дослідний інститут авіаційної технології (далі АТ Український науково-дослідний інститут авіаційної технології) суд встановив такі обставини.
30.03.2023 між ТзОВ ЛДАРЗ (Замовник-1), ТзОВ Одеський авіаційний завод (Замовник-2), ТзОВ Запорізький авіаційний ремонтний завод МіГремонт (Замовник-3) та АТ Український науково-дослідний інститут авіаційної технології (Виконавець) укладено Договір №02-23-04, згідно з умовами якого Виконавець зобов'язується виконати дослідно-технологічну роботу на тему: Розробка аналогу клею ПУ-2А та технології склеювання з використанням клею-аналогу (далі Робота), а Замовники оплатити виконану роботу.
Відповідно до пункту 2.4.1 вказаного Договору Авансовий платіж у розмірі 446400,00грн, крім того ПДВ (20%) складає 89280,00 грн, що становить 60% сумарної вартості робіт за етапами №№1;2;3 Календарного плану. Платіж проводиться кожним Замовником окремо протягом 10-ти банківських днів з дати підписання Договору Сторонами.
На виконання вимог Договору №02-23-04 ТзОВ ЛДАРЗ на підставі виставленого рахунку на оплату №421 від 30.03.2023 здійснило авансовий платіж у розмірі 178550,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №1157 від 04.04.2023.
У зв'язку з оплатою товару, за правилом першої події Виконавець АТ Український науково-дослідний інститут авіаційної технології зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 04.04.2023, на підставі якої позивачем включено ПДВ у розмірі 29760,00 грн до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року.
В обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій позивача з ПАТ НТК Електронприлад відповідач покликається на відсутність факту придбання товарно-матеріальних цінностей підприємством ПАТ ,,НТК ,,Електронприлад та його контрагентами-постачальниками.
Суд критично оцінює такі аргументи податкового органу та вважає слушними зауваження позивача про те, що ПАТ ,,НТК ,,Електронприлад за змістом Договору №430/22 повинно було виготовити Продукцію Блок реєстрації твердотільний БР-4Т-Л-01 (8и3.065.017-01); Блок індикації 2Є-01М (8и3.044.007-05), у зв'язку з чим і відсутні докази придбання цим контрагентом такого товару.
З приводу посилання в Акті перевірки від 10.07.2023 на те, що господарські операції позивача з придбання товару у вищеописаних контрагентів позивача та подальше їх використання у власній господарській діяльності фактично не відбулося, зважаючи на відсутність джерела походження товарів по ланцюгу постачання, кінцевим покупцем яких є позивач, суд вказує таке.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15.
Отже, порушення певними суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства, враховуючи принцип індивідуальної відповідальності платника податків, не може ставитися у вину позивачу та впливати на реальність господарських операцій між позивачем та його безпосередніми контрагентами.
Окрім цього, формуючи висновок про відсутність ланцюга постачання товару, придбаного позивачем, відповідач посилається на інформацію в АІС Податковий блок. Натомість суд вказує, що будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов'язань, а тому здобуті таким, чином докази не можуть визнаватись належними.
З приводу доводів відповідача про не підтвердження факту придбання позивачем товарів у вищеописаних контрагентів, з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження контрагента та наявності трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, іншого майна економічно необхідного для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності, суд враховує таке.
Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Відсутність чи недостатня кількість у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутсорсингу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди, лізингу тощо.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справах №826/7704/16, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17, від 08.05.2018 у справі №814/937/15, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 16.12.2021 у справі №815/2699/17.
Заперечуючи реальність господарських операцій позивача з ТзОВ ЗАБ, ТзОВ МК Електронікс, відповідач вказує на наявність певних недоліків в оформленні експрес-накладних на відправлення ТМЦ засобами поштового зв'язку. Зокрема, в експрес-накладних не зазначено назву продукції, її вартість, що унеможливлює процес ідентифікації отриманого від ТзОВ ,,ЗАБ, ТзОВ МК Електронікс товару та його оприбуткування на склад ТзОВ ,,Львівський авіаційний завод ,,ЛДАРЗ по видаткових накладних.
Дослідивши наявні у справі копії договорів, видаткових накладних, а також поштових експрес-накладних, суд встановив, що в цих документах вказано прізвища та підписи директорів ТзОВ ЗАБ і ТзОВ МК Електронікс, який відвантажили ТМЦ та прізвища і підписи посадових осіб позивача на отримання таких ТМЦ. Наявні у справі копії експрес-накладних підтверджують факт відправлення ТМЦ представниками постачальника ТзОВ ЗАБ і ТзОВ МК Електронікс та отримання їх представниками позивача. Окрім цього, у долучених до матеріалів справи копіях експрес-накладних міститься найменування товару.
Зважаючи на викладені обставини, суд критично оцінює покликання сторони відповідача на недоліки експрес-накладних, зокрема відсутність вартості товару, адже така відображена у вищеописаних видаткових накладних.
Щодо доводів податкового органу про те, що до перевірки надано сертифікати придбаної продукції, в яких не зазначено інформацію про виробника товару, то суд вказує на те, що сертифікат відповідності (якості) на товар не є документом бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції, а тому окремі недоліки такого сертифікату не можуть свідчити про відсутність господарської операції.
Колегія суддів вважає, що наявними у матеріалах справи доказами (зокрема податковими накладними, видатковими накладними, сертифікатами, товарно-транспортними накладними, експрес-накладними та ін.), підтверджується обставина фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем у ПАТ НТК Електронприлад, ТзОВ ЗАБ, ТзОВ МК Електронікс, АТ Український науково-дослідний інститут авіаційної технології з метою використання у власній господарській діяльності, а тому позивачем правомірно сформовано податкові наслідки таких операцій.
За наявності належних та допустимих доказів фактичного придбання позивачем товару з метою використання його в господарській діяльності окремі недоліки в оформленні первинних документів, при наявності належним чином оформлених видаткових накладних, не може свідчити про штучне формування даних податкового обліку.
Видаткова накладна є первинним документом, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій, тобто засвідчує факт отримання/передачі товарів. Видаткова накладна надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість, ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання, відомості про постачальника та одержувача товарів, також вказується місце складання такої накладної.
При цьому, відповідачем не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у ПАТ НТК Електронприлад, ТзОВ ЗАБ, ТзОВ МК Електронікс, АТ Український науково-дослідний інститут авіаційної технології ресурси не давали можливості для проведення господарської діяльності з поставки товарів, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку цих контрагентів та про обізнаність позивача як платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.
Ураховуючи наведене, суд вважає, що зміст господарських операцій між позивачем та у ПАТ НТК Електронприлад, ТзОВ ЗАБ, ТзОВ МК Електронікс, АТ Український науково-дослідний інститут авіаційної технології підтверджується первинними документами, такі спрямовані на одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності.
В цьому контексті, суд підкреслює, що відповідно до понятійного апарату ПК України:
- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідач не надав суду належних і достатніх доказів того, що позивачу було відомо або повинно було бути відомо про податкові порушення, допущені контрагентом, і у зв'язку із цим ним не проявлено належної обачності при виборі контрагента. Доказів наявності фактів взаємозалежності або узгодженості дій позивача і його контрагента, а також застосування платником схеми розрахунків, яка свідчать про повернення грошових коштів платнику або особам, які мають до нього відношення, відповідач не надав.
Таким чином, при виборі контрагента позивач проявив належну обачність. В свою чергу, відповідач не надав належних і достатніх доказів, які дозволяють зробити висновок про безпідставність одержаної податкової вигоди за взаємовідносинами позивача з у ПАТ НТК Електронприлад, ТзОВ ЗАБ, ТзОВ МК Електронікс, АТ Український науково-дослідний інститут авіаційної технології.
Ураховуючи наведене, суд вважає, що зміст господарських операцій між позивачем та у ПАТ НТК Електронприлад, ТзОВ ЗАБ, ТзОВ МК Електронікс, АТ Український науково-дослідний інститут авіаційної технології підтверджується первинними документами, такі спрямовані на одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені відповідачем в акті перевірки порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, статті 200 ПК України (завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2023 року у сумі 337331,87 грн та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Податкової декларації з податку на додану вартість) за квітень 2023 року на суму 167945,00 грн) не відповідають фактичним обставинам справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 380/26797/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 15 травня 2024 року.