14 травня 2024 року Чернігів Справа № 620/3782/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач), про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не нарахування і невиплати доплати до пенсії ОСОБА_1 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі Постанова № 713) у розмірі 2000,00 грн;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, у розмірі 2000,00 грн. з 01.10.2023.
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.02.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» № 713 від 14.07.2021 позивачу повинна виплачуватись доплата в розмірі 2000,00 грн, проте відповідачем відмовлено у проведенні такої виплати та обмежено виплату пенсії її максимальним розміром. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними, тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
18.03.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти доводів позивача, та зазначає що перерахунок та виплату проведено відповідно до чинного законодавства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) призначену до 01.01.2018.
Щодо визнання протиправними дії відповідача щодо обмеження позивачу з 01.02.2024 пенсії максимальним розміром та зобов'язання здійснити відповідні нарахування, суд зазначає наступне.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі № 620/9489/23, відповідачем проведено перерахунок пенсії та обмежено її максимальним розміром відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України” встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується листом від 21.02.2024 та перерахунком пенсії (а.с.20-22).
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно із частиною сьомою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», із змінами, внесеними згідно із Законами України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (набрав чинності 01 січня 2017 року) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
У цьому контексті суд зауважує, що буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що з 20.12.2016 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17 та від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 ухвалено 20 грудня 2016 року, то саме із цієї дати частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність.
Ураховуючи те, що частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнана неконституційною (втратила чинність) 20 грудня 2016 року, а тому у відповідача відсутні правові підстави для обмеження пенсії позивачу максимальним розміром.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17.
Надаючи правову оцінку застосування до спірних правовідносин положень статті 2 Закону України №3668-VI щодо обмеження максимального розміру пенсії, які неконституційними не визнавались, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей закріплено у частині п'ятій статті 17 Конституції України.
Отже, зазначені особи мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004).
Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина 1 статті 17 Основного Закону України).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Отже, норми - принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Водночас, положення статті 2 Закону України №3668-VI, на які посилається відповідач, якими обмежено максимальний розмір пенсії, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 чітко вказано: « обмеження максимального розміру пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України (пункт 3 цього рішення).
Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною четвертою цієї правової норми закріплено, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
Підсумовуючи наведе, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії у розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є протиправними.
На неправомірності обмеження максимального розміру пенсії наголошував також і Верховний Суд у постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17.
Наведене є підставою для задоволення позовної заяви в цій частині.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000,00 грн; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити спірну допомогу, починаючи з 01.10.2023 суд зазначає наступне.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 №620/9489/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 06.03.2023 № ФЧ56908 про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2022, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Як вбачається з листа відповідача від 21.02.2024 позивачу призначено щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн з 01.07.2021.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 №620/9489/23 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 01.01.2022, із урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій.
Проте, після проведення зазначеного перерахунку пенсії, позивачу припинено виплату щомісячної доплати до пенсій, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, посилаючись на те, що вказаною постановою не передбачено проводити щомісячну доплату до пенсії, розрахованої з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2022, що підтверджується листом від 21.02.2024.
За приписами частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону № 2262-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713) установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою № 713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Разом з тим, в судовому поряду вже захищені права позивача на перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії станом на 01.01.2022, які обумовлені підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
Тобто після проведення перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2023 №ФЧ56908, яка видана у зв'язку зі збільшенням як основних так і додаткових складових грошового забезпечення, у позивача розмір пенсії збільшився, а тому така обставина виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
Суд зазначає, що на відміну від перерахунку пенсії з 01.04.2019, який проведений з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018 (врахування додаткових складових грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, а не зміна їх розміру), перерахунок пенсії з 01.02.2022 проведений саме у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не має права на призначення щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, оскільки станом на момент призначення та нарахування пенсії диспропорція в її розмірах відсутня.
Також суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, від 17.10.2023 у справі № 160/13624/22 обставини справи стосувались проведеного перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на березень або листопад 2019 року (з усіма складовими грошового забезпечення; оскільки у 2018 році перерахунок пенсії був проведений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 лише із трьох складових грошового забезпечення).
Тому, у вказаних постановах зроблено висновок, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови № 713.
Однак у спірних правовідносинах фактичні обставини справи є відмінними, враховуючи, що пенсія позивачу перераховувалася у зв'язку із зміною (збільшенням) складових грошового забезпечення станом на 01.01.2022 через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Підстави для відшкодування судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2024 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2024 без обмеження максимальним розміром.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П'ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 код ЄДРПОУ 21390940.
Повний текст рішення виготовлено 14 травня 2024 року.
Суддя І.І. Соломко