15 травня 2024 рокуСправа №160/5739/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
01.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Дніпровської митниці, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровської митниці рішення про коригування митної вартості товару від 15.09.2023 року №110050/2023/000229/1.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірним, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.
Дніпровською митницею до суду подано відзив на позовну заяву, у якому митний орган заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. ТОВ "НТС-ПАРТНЕР" (код ЕДРПОУ 43968660) до митного контролю та оформлення від 14.09.2023 №UA110050/2023/004059 (далі ЕМД) заявлено партію товару «Посуд столовий або кухонний з фарфору: набір кухлів, кухоль, банка, масельничка, набір (цукорниця + сільничка + перечниця), банка для меду, ємність для рідини, набір ємностей, набір банок,цукорниця, менажниця, сільничка + перечниця, серветниця +сільничка+перечниця, блюдо, виробник - CHAOZHOU CHAOAN JIABAO PORCELAIN CO.,LTD CN» (графа №31 ЕМД) на умовах поставки FOB-YANTIAN SHENZHEN China (Інкотермс 2020), імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44 ЕМД) від 03.07.2023 № 301/S (далі Контракт) та специфікацією від 25.07.2023 №1 до Контракту та інвойсу від 25.07.2023 № M2023-0724. Оцінювана партія товарів постачається на умовах поставки FOB- YANTIAN SHENZHEN China (Інкотермс 2020). Відповідно до п.4.1 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до п.2 та п.10 ст.58 МКУ та у відповідності з підпунктом 2 п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до п.8 ст. 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме: 1. Коносамент від 31.07.2023 № HS123071347, копія митної декларацій країни відправлення від 26.07.2023 № 602120230213509261 надано без перекладів. 2. Відповідно до п.4.1 Контракту якість товару підтверджується Продавцем у сертифікаті якості. При цьому, наданий сертифікат якості від 25.07.2023 №б/н не містять відомості про детальні якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість. Відповідно до електронного інвойсу ЕМД, декларантом заявлено торгівельну марку товару - «INTEROS». У комерційних та товаросупровідних документах наданих митному органу, наявних в графі №44 ЕМД, відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів. 3. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) та комерційна пропозиція має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Прайс-лист №б/н від 25.07.2023 компанії CHAOZHOU CHAOAN JIABAO PORCELAIN CO.,LTD CN містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів зазначених в доповнені від 25.07.2023 №1 до Контракту, які декларуються за ЕМД від 14.09.2023 №UA110050/2023/004059. Наданий декларантом прайс-лист має суб'єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД та конкретні умови поставки FOB-YANTIAN SHENZHEN China (Інкотермс 2020), та за формою та змістом повторюючи специфікацію №1 від 25.07.2023 до Контракту та інвойс від 25.07.2023 № M2023-0724, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ. 4. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. 5. Декларантом для підтвердження транспортних витрат від пункту YANTIAN, SHENZHEN Китай до митного кордону України, який надійшов по коносаменту від 31.07.2023 № HS123071347, згідно гр. 44 ЕМД до митного оформлення надано: договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.02.2021 №K-499/21 з ТОВ «Керріленд логістикс» (далі Договір ТЕО); - заявка на ТЕО №CLL16959 від 18.07.2023 за маршрутом FOB YANTIAN, SHENZHEN Китай - Gdansk Польша - Новомосковськ Україна на загальну суму 5620,00 дол. США (207940,00 грн по курсу 1 дол. США - 37,00 грн.); довідку о транспортних витратах по Договору ТЕО від 11.09.2023 № CLL16959; два рахунка - фактури на оплату транспортних витрат на загальну суму - 207940,0 грн. У рахунках - фактурах № CLL280.1/23 від 11.09.2023 та № CLL280/23 від 04.09.2023 зазначена загальна сума транспортних витрат -207940,00 грн, у яких зазначено сплатити до 11.09.2023 та до 04.09.2023 відповідно. Посадовою особою митного органу зазначено, що якщо рахунки № CLL280.1/23 від 11.09.2023 та № CLL280/23 від 04.09.2023 за ТЕО сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі здійснення оплати за товар прошу надати відповідні банківські платіжні документи. 6. Відповідно до відомостей декларації країни відправлення від 26.07.2023 №602120230213509261 наявне посилання на коносамент №20230726 який до митного контролю не надано. Також в декларації від 26.07.2023 № 602120230213509261 вказана вартість 17299,48 дол.США, але при перерахуванні кількості та ціни за шт.товару (7886 шт по ціні 0,5411долскладає 4267,11 дол.США, 12900 шт. по ціні 0,8963 складає -11562,27 дол.США, 2100шт. по ціні 0,70 дол.США складає 1470,00 дол.США) сумарна вартість складає 17299,38 дол.США, що не відповідає загальній сумі рахунку №M2023-0724 від 25.07.2023 та вказаної в копії експортної декларації як 17299,48 дол. США. 7. За ДМВ від 14.09.2023№UA110050/2023/004059 декларантом заявлена митна вартість товару на загальну суму 758417,76 грн. (20739,59 дол. США), рівень митної вартості товару становить 1,4101 дол. США/кг.. Заявлена декларантом в графі № 12 ЕМД митна вартість товару в сумі 758417,76 грн грн. (20739,59 дол. США) базується на висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 14.09.2023 №M-211/3. Відповідно до висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 14.09.2023 №M-211/3 за результатом проведеного маркетингового аналізу зроблено висновок, що ринкова вартість товару з урахуванням усіх витрат по доставці товару на умовах FOB YANTIAN, SHENZHEN становить 17299,48 дол.США, однак експертом не здійснено ніяких розрахунків та не приведено значень витрат на доставку товару до кордону України, а лише наведено значення вартості кожної позиції товару у таблиці. В висновку від 14.09.2023 № M-211/3 в розділі «Матеріали й документі» відсутнє посилання на документи що містять інформацію щодо вагових характеристик товару, вартості транспортних витрат на доставку товару до митного кордону України, а також в розрахунковий частини відсутня інформація щодо середнього фрахту контейнера з відповідної країни до порту призначення, в певний період постачання товару, відповідно до його типу та ваги брутто товару. Все вище зазначене ставить під сумнів рівень визнаної ринкової вартості оцінює мого товару за висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 14.09.2023 № M-211/3. Числове значення митної вартості та її складові згідно наданих товаросупровідних документів не підтверджено. Отже, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також прошу надати митному органу переклад документів зазначених в графі № 44 МД надані митному органу без перекладу. У відповідь на повідомлення митниці №1 від 15.09.2023 декларантом надано митному органу лист підприємства ТОВ "НТС-ПАРТНЕР" від 15.09.2023 №б/н, яким надано повідомлено що декларантом надано всі необхідні наявні документи які відповідають переліку документів відповідно до ч.3 статті 53 МКУ та підтверджують митну вартість заявленого товару. Інших додаткових документів, крім тих, що було надано під час митного оформлення ЕМД від 14.09.2023 №UA110050/2023/004059 у 10-денний термін надаватись не будуть. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену МКУ та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації (ч.8,13 ст. 264 МКУ). Декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 ст.52 МКУ зобов'язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних. містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. Таким чином, у відповідача при здійсненні митного контролю товару, були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідно ч.4 ст.57 МКУ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому, ч.5 ст.55 МКУ декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. Отже, між декларантом позивача та відповідачем проводилась процедура консультацій, тобто обмін наявною інформацією, в усному та електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані гр.33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару. У митного органу наявна інформація щодо митного оформлення товару «Посуд та прибори столові або кухонні з фарфору….»:, країна виробництва - Китай, за прямим контрактом, за першим методом визначення митної вартості, за ЕМД від 07.08.2023 №UA110110/2023/005641, на рівні 3,1491; дол.США/кг на умовах поставки FOB Китай. Рівень митної вартості ґрунтується на митній вартості за від 07.08.2023 №UA110110/2023/005641, на рівні 3,1491 дол.США/кг з урахуванням всіх складових. Враховуючи подібні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД від 07.08.2023 №UA110110/2023/005641та асортимент оцінюваного товару, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 №674-ІХ (кілограм). Митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ) за резервним методом визначення митної вартості, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на митній вартості за від 07.08.2023 №UA110110/2023/005641, на рівні 3,1491 дол.США/кг. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 15.09.2023 № UA110050/2023/000229/1.
Позивач подав до суду відповідь на відзив де зазначив, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
Відповідачем до суду подано заперечення щодо відповіді на відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову та вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів позивачу у даній відповіді.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024 зазначена вище справа розподілена та 04.03.2024 року передана судді Пруднику С.В.
06.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
03.05.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву було залишено без руху та надано було строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 4489,02 грн.
15.05.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено розгляд адміністративної справи № 160/5739/24 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "НТС-ПАРТНЕР" (код ЕДРПОУ 43968660) до митного контролю та оформлення від 14.09.2023 №UA110050/2023/004059 (далі ЕМД) заявлено партію товару «Посуд столовий або кухонний з фарфору: набір кухлів, кухоль, банка, масельничка, набір (цукорниця + сільничка + перечниця), банка для меду, ємність для рідини, набір ємностей, набір банок,цукорниця, менажниця, сільничка + перечниця, серветниця +сільничка+перечниця, блюдо, виробник - CHAOZHOU CHAOAN JIABAO PORCELAIN CO.,LTD CN» (графа №31 ЕМД) на умовах поставки FOB-YANTIAN SHENZHEN China (Інкотермс 2020), імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44 ЕМД) від 03.07.2023 № 301/S (далі Контракт) та специфікацією від 25.07.2023 №1 до Контракту та інвойсу від 25.07.2023 № M2023-0724. Оцінювана партія товарів постачається на умовах поставки FOB-YANTIAN SHENZHEN China (Інкотермс 2020)
Так, у поданій митній декларації № 23UA110050004059U5 зазначено було митну вартості товарів на рівні 1,4102 долари США/кг, відповідно до ст. ст. 51, 53 Митного кодексу України.
Для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, відповідачу поданий комплект документів, серед яких були, зокрема, наступні документи:
1) зовнішньоекономічний контракт від 03.07.23 № 301/S;
2) рахунок (інвойс) від 25.07.23 № М2023-0724;
3) банківська платіжна квитанція SWIFT від 05.09.23;
4) висновок експерта від 14.09.23 № М-211/3;
5) рахунки перевізника від 04.09.23 № CLL-280/23 та від 11.09.23 № CLL-280.1/23;
6) довідка перевізника від 11.09.23 № CLL16959;
7) митна декларація країни відправлення від 26.07.23 № 602120230213509261.
15.09.2023 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2023/000229/1 (далі - рішення MB), за яким митна вартість вказаного товару скоригована в сторону збільшення в 2, 2 рази до 3, 1491 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного.
15.09.2023 року у зв'язку із незгодою із рішенням MB в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України подана нова митна декларація № 23UA110050004091U0, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 299 268, 33 грн (мито - 93 521, 35 грн, ПДВ - 205 746, 98 грн.).
Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року у справі №826/2312/16 від 05 грудня 2019 року у справі №826/3102/16 і в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Так, для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, відповідачу поданий комплект документів, серед яких були, зокрема, наступні документи:
1) зовнішньоекономічний контракт від 03.07.23 № 301/S;
2) рахунок (інвойс) від 25.07.23 № М2023-0724;
3) банківська платіжна квитанція SWIFT від 05.09.23;
4) висновок експерта від 14.09.23 № М-211/3;
5) рахунки перевізника від 04.09.23 № CLL-280/23 та від 11.09.23 № CLL-280.1/23;
6) довідка перевізника від 11.09.23 № CLL16959;
7) митна декларація країни відправлення від 26.07.23 № 602120230213509261.
Ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачений виключний перелік обставин, за яких вказаних у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документів недостатньо для підтвердження митної вартості товарів, а декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати додаткові документи. До цього переліку входять наступні обставини: 1) якщо документи містять розбіжності; 2) якщо наявні ознаки підробки документів; 3) якщо документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, 4) якщо документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 5) існування обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Якщо жодна з вказаних 5 обставин відсутня, то орган доходів і зборів має користуватися та піддавати аналізу під час вирішення питання щодо підтвердження митної вартості товарів лише ті документи, виключний перелік яких міститься в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та не має права вимагати подання інших документів.
В рішенні MB відсутні обґрунтовані згідно законодавства України з питань митної справи посилання на те, що виявлена хоча б одна з вищевказаних 5 обставин, за яких посадові особи митниці мали право вимагати подання додаткових документів із застосуванням ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.
Щодо заявленої митної вартості.
Митна вартість була заявлена на підставі ціни за інвойсом в розмірі 17 299,48 доларів США, яка була оплачена 05.09.23 банківським переказом.
Ціна товару підтверджена висновком експерта Дніпропетровської торгово- промислової палати від 14.09.23 № М-211/3.
Рішення MB не містить обґрунтованих із посиланням на нормативно-правові акти зауважень щодо вказаних складових митної вартості та сумнівів у дійсності та реальності наданих до митного оформлення позивачем документів.
Щодо транспортних витрат.
Відповідачу в незмінному вигляді надані отримані від перевізника ТОВ «Керріленд Логістик» (ІКЮО 41024288) документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товару (рахунки та довідка) в розмірі 125 800, 00 грн, відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
За приписами п. 7, 9 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України, відповідач у випадку сумнівів у справжності вказаних документів може в порядку пост-митного контролю та шляхом проведення документальної перевірки звернутися до перевізників ТОВ «Керріленд Логістик» з метою перевірки автентичності поданих документів.
Щодо митної декларації країни відправлення.
В наданій відповідачу експортній митній декларації Китайської Народної Республіки від 26.07.23 № 602120230213509261 містяться відомості про вартість товару 17 299,48 доларів США, кількість, одержувача, інвойс, які повністю співпадають із вказаними у митній декларації позивача.
Відповідач має можливість перевірити автентичність експортних митних декларацій шляхом направлення запиту до митних органів Китайської Народної Республіки на підставі п. 8 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України.
Щодо порушення відповідачем вимог п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.
П. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що письмове рішення про коригування митної вартості має, серед іншого, містити обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Аналогічна вимога до заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» міститься у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості (затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 598), відповідно до яких обов'язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних') товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Рішення МВ не містить такого обґрунтування, а містить інформацію про те, що відповідачем використані відомості про митну вартість з інших митних декларацій від 07.08.23 № иАІ 10110/2023/005641, однак, в рішенні МВ не вказано, які характеристики має оформлений за вказаною митною декларацією товар (код УКТЗЕД, опис, призначення, аналогічність/ідентичність), які комерційні умови поставки (місце відправлення, вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту) та види зовнішньоекономічних контрактів.
Враховуючи викладене, рішення МВ не відповідає вимогам закону за формою та змістом.
Так, у постановах Верховного Суду від 29.09.20 у справах № 160/9473/19 та № 520/7041/19 викладені наступні висновки щодо застосування норм п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України: «Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, піна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод».
Щодо порушення відповідачем вимог послідовності застосування методів визначення митної вартості (ч, 3 спи 57 Митного кодексу України).
Ст. 53 Митного кодексу України встановлено 6 методів визначення митної вартості товарів та правило, за яким кожен наступний метод визначення митної вартості застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У рішенні МВ вказано про застосування резервного 6-го методу визначення митної вартості, однак не вказано, чому не можливо було визначити митну вартість на підставі 2-го або 3-го методів, адже очевидною для будь-якого стороннього спостерігача є та обставина, що в Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» обов'язково буде міститись інформація про те, що митними органами України вже здійснювалось неодноразово митне оформлення подібних товарів.
Згідно з ч.1 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №110050/2023/000229/1, прийняте 15.09.2023 року Дніпровською митницею - є протиправним та належить до скасування.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і їх необхідно задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4489,02 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 4489,02 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровської митниці рішення про коригування митної вартості товару від 15.09.2023 року №110050/2023/000229/1.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" (код ЄДРПОУ 43968660) за рахунок бюджетних Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4489,02 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять гривень 02 копійоки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник