15 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2626/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (далі - ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС») звернувся з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: №UA205140/2023/000523/2 від 28.07.2023, №UA205140/2023/000512/2 від 25.07.2023, №UA205140/2023/000513/2 від 25.07.2023, №UA205140/2023/000497/2 від 17.07.2023, №UA205140/2023/000492/2 від 17.07.2023, № UA205140/2023/000519/2 від 26.07.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ввезення товарів на митну територію України відбулося на підставі зовнішньоекономічних контрактів, зокрема, №0325012023 від 23.02.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та компанією експортером TECHNO GROUP SP.O.O. щодо ввезення Товару №1, Товару №2, Товару №3, Товару №4, Товару №5, №02052023 від 02.05.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та компанією експортером SIWIN щодо ввезення Товару №6.
За умовами зовнішньоекономічних контрактів продавець зобов'язується продати, а покупець купити товар вказаний у інвойсі. Товар поставляється партіями на умовах FCA, EXW, СРТ, СІР (ІНКОТЕРМС 2010).
Позивач з метою декларування товару подав відповідачу митні декларації: №№23UA205140060418U3, 23UA205140058953U1, 23UA205140058965U2, 23UA205140056644U5, 23UA205140056649U0, 23UA205140059164U9.
При цьому, під час митного оформлення до кожної з декларацій митному органу було подано достатню кількість документів для завершення митного оформлення за першим методом.
Однак, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UA205140/2023/000523/2 від 28.07.2023, №UA205140/2023/000512/2 від 25.07.2023, №UA205140/2023/000513/2 від 25.07.2023, №UA205140/2023/000497/2 від 17.07.2023, №UA205140/2023/000492/2 від 17.07.2023, № UA205140/2023/000519/2 від 26.07.2023.
Позивач вважає, що Волинська митниця належним чином не обґрунтувала числове значення скоригованої ним митної вартості товару. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати іншої митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару слід наводити пояснення щодо зроблених коригувань, та зробити порівняльний аналіз, чи з точно такими ж характеристиками товар ввозився на митну територію України за митною декларацією, що наведена представниками митниці. Кожна зовнішньоекономічна операція містить свої унікальні умови, сторони вправі впроваджувати систему знижок та дисконтів, що надає право ввозити товар на митну територію України за нижчою вартістю. Для надання будь-якому товару визначення «аналогічний» слід провести деталізацію та навести співставлення по певних категоріях, зокрема, розмір ввезений креветок, якість, країна походження, наявність глазурі, чи її відсутність, тощо. Зі сторони Волинської митниці жодної перелічених вимог виконано не було. При цьому, подані документи не містили розбіжностей, а тому твердження митного органу, викладені в оскаржуваних рішеннях, щодо розбіжностей є надуманими та безпідставними і відповідно ніяким чином не впливають на визначення митної вартості за першим методом.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України, яке обґрунтоване тим, що про існування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, позивач повинен був дізнатися, а можливо і знав саме у день їх прийняття.
Щодо поданого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі встановлено про належність доказів, які свідчать про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Також суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституційний Суд України у Рішенні №9-зп від 25 грудня 1997 року зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене. Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №6-зп від 25 листопада 1997 року головним обов'язком держави, згідно зі статтею 3 Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8 Конституції України).
Крім того, згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 (справа №500/1912/22) під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків зазначено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться по вищевказаним митним деклараціям на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
По рішенню №UA205140/2023/000497/2 від 17.07.2023.
Числове значення вартості в декларації країни відправлення №23PL301010E0964595 від 15.07.2023 - 47497 Злотих не відповідає ціні інвойсу №FV2023/07/0471 від 14.07.2023 - 10795,68 Євро.
Прайс-лист товару б/н від 14.07.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість здійснити перевірку числового розрахунку митної вартості.
По рішенню №UA205140/2023/000492/2 від 17.07.2023.
Згідно рахунка-фактури від 14.07.2023 №FV2023/07/0469 вартість товару становить 11086,74 євро, курс валют PLN/EUR 4,4336, що в перерахунку становить 49154,17 злотих (11086,74 євро*4,4336,), що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 15.07.2023 №23PL301010E096424 - 48790.
Згідно рахунка-фактури від 14.07.2023 №FV2023/07/0469 місце виставлення документа Nadarzyn, адреса Продавця згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.02.2023 №0325012023 - Nadarzyn (Польща), однак гр. 4 автотранспортної накладної від 13.07.2023 №б/н місце завантаження товару OLST (Нідерланди).
Прайс-лист від 14.07.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно.
По рішенню №UA205140/2023/000512/2 від 25.07.2023.
Числове значення вартості в декларації країни відправлення №23PL301010E1002848 від 23.07.2023 - 47930 Злотих не відповідає ціні інвойсу №FV2023/07/0486 від 21.07.2023 - 10893,09 Євро.
Прайс-лист товару б/н від 21.07.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість здійснити перевірку числового розрахунку митної вартості.
По рішенню №UA205140/2023/000513/2 від 25.07.2023.
Числове значення вартості в декларації країни відправлення №23PL301010E1003950 від 23.07.2023 - 46801 Злотих не відповідає ціні інвойсу №FV2023/07/0485 від 21.07.2023 - 10638,97 Євро.
Прайс-лист товару б/н від 21.07.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість здійснити перевірку числового розрахунку митної вартості.
По рішенню №UA205140/2023/000519/2 від 26.07.2023.
Числове значення вартості в декларації країни відправлення №23PL301010E1003950 від 23.07.2023 - 46801 Злотих не відповідає ціні інвойсу №FV2023/07/0485 від 21.07.2023 - 10638,97 Євро.
Прайс-лист товару б/н від 21.07.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.
Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість здійснити перевірку числового розрахунку митної вартості.
По рішенню №UA205140/2023/000523/2 від 28.07.2023.
Числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E1022976 від 26.07.2023 - 47852 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі №FV2023/07/0494 від 26.07.2023 - 22000 євро.
Прайс-лист товару б/н від 26.07.2023 містить цінову пропозицію, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.
З огляду на вищевказане, у зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:
По рішенню №UA205140/2023/000497/2 від 17.07.2023
- виписку з бухгалтерської документації;
- прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Згідно п. 6 ст. 53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Для підтвердження митної вартості декларантом надано:
- Відомості з сайту Мінфін щодо конвертації від 15.07.2023;
- Лист №17/07/-01 від 17.07.2023 ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС».
Представник відповідача зазначила, що декларантом надано відомості з сайту Мінфін щодо конвертації валют, проте здійснивши конвертацію декларантом отримано 47774,04 Злотих, однак в декларації країни відправлення №23PL301010E0964595 від 15.07.2023 вартість товару становить 47497 Злотих. Тобто, декларантом не надано достовірного числового розрахунку на оцінюваний товар.
Лист №17/07-01 від 17.07.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» щодо поданих до митного оформлення документів. Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №17/07-01 від 17.07.2023.
По рішенню №UA205140/2023/000492/2 від 17.07.2023:
-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
-рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
- та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Декларантом на вимогу митниці надано:
1) Конвертацію валют від 15.07.2023;
2) Повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 17.07.2023 №17/07-02.
Зазначає, що відповідно до конвертера валют від 15.07.2023 EUR/PLN курс валют становить 4,3617, що суперечить курсу валют, зазначеному в рахунку-фактурі від 14.07.2023 №FV2023/07/0469- 4,4336.
Листом від 17.07.2023 №17/07-02 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.
По рішенню №UA205140/2023/000512/2 від 25.07.2023:
- виписку з бухгалтерської документації;
- прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Згідно п. 6 ст. 53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Для підтвердження митної вартості декларантом надано: - Відомості з сайту Мінфін щодо конвертації від 25.07.2023; - Лист №25/07/-01 від 25.07.2023 ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС».
Представник відповідача зазначила, що декларантом надано відомості з сайту Мінфін щодо конвертації валют, проте здійснивши конвертацію декларантом отримано 47512,41 Злотих, однак в декларації країни відправлення №23PL301010E1002848 від 23.07.2023 вартість товару становить 47930 Злотих.
Крім того, конвертація здійснена 25.07.2023, а декларація країни відправлення оформлена 23.07.2023.
Тобто, декларантом не надано достовірного числового розрахунку на оцінюваний товар. Лист №25/07-01 від 25.07.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» щодо поданих до митного оформлення документів.
Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №25/07-01 від 25.07.2023.
По рішенню №UA205140/2023/000513/2 від 25.07.2023:
- виписку з бухгалтерської документації;
- прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Для підтвердження митної вартості декларантом надано:
- Відомості з сайту Мінфін щодо конвертації від 25.07.2023;
- Лист №25/07/-04 від 25.07.2023 ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС».
Слід зазначити, що декларантом надано відомості з сайту Мінфін щодо конвертації валют, проте здійснивши конвертацію декларантом отримано 46404,02 Злотих, однак в декларації країни відправлення №23PL301010E1003950 від 23.07.2023 вартість товару становить 46801 Злотих.
Крім того, конвертація здійснена 25.07.2023, а декларація країни відправлення оформлена 23.07.2023.
Тобто, декларантом не надано достовірного числового розрахунку на оцінюваний товар. Лист №25/07/-04 від 25.07.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» щодо поданих до митного оформлення документів.
Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №25/07/-04 від 25.07.2023.
По рішенню №UA205140/2023/000519/2 від 26.07.2023:
- виписку з бухгалтерської документації;
- прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- рахунок на перевезення товару;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Згідно п.6 ст. 53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Для підтвердження митної вартості декларантом надано лист №26/07/-01 від 26.07.2023, який є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» щодо поданих до митного оформлення документів.
Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №26/07/-01 від 26.07.2023.
По рішенню №UA205140/2023/000523/2 від 28.07.2023:
-виписку з бухгалтерської документації;
-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця.
Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларант надав додаткові документи: Конвертацію валют станом на 28.07.2023, однак не надано числовий розрахунок, який би дав можливість пересвідчитись в достовірності наданої інформації; Лист №28/07-01 від 28.07.2023 ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» щодо поданих до митного оформлення документів. Декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом №28/07-01 від 28.07.2023.
Представник відповідача вказує, що фактична вартість не може бути більшою за статистичну, адже статистична вартість базується на фактурній. Просила відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Разом з тим, подала клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.
Щодо клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.
Відповідно до приписів частин п'ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що подані до митного оформлення документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» на митний пост Волинської митниці подало МД №№23UA205140060418U3, 23UA205140058953U0, 23UA205140058965U2, 23UA205140056644U5, 23UA205140056649U0, 23UA205140059164U9, згідно з якими було заявлено до митного оформлення наступні товари:
- товар №1 «Сало свійських свиней, бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, інших домішок, вагою 16145 кг; 1.2 Сало свійських свиней, бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, інших домішок, вагою 3986 кг» (МД 23UA205140060418U3);
- товар №2 «Сало свійських свиней, бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, інших домішок, вагою 20553 кг» (МД 23UA205140058953U0);
- товар №3 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою - 20073,52 кг» (МД 23UA205140058965U2);
- товар №4 «Сало свійських свиней шийне, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках вага нетто - 19992 кг, дата виробництва - 01/2023, термін придатності- 01/2024. Виробник - Tican Fresh Meat, DK. торговельна марка-нема даних» (МД 23UA205140056644U5);
- товар №5 «Сало свійських свиней м'яке, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках вага нетто-20531кг, дата виробництва - 05/2023, термін придатності- 12 місяців. Виробник-Grolleman Vrieshuis BV,NL. торговельна марка-нема даних» (МД 23UA205140056649U0);
- товар №6 «М'ясо свинне обвалене морожене: тримінг (м'ясна обрізь) - 20959,4 кг Фрагменти обваленої свинини, що складається з жирової м'язової та сполучної тканини у співвідношенні. Без шкіри, будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, солі, спецій, приправ та інших домішок, не консервоване» (МД 23UA205140059164U9).
Ввезення товарів на митну територію України відбулося на підставі зовнішньоекономічних контрактів, зокрема, №0325012023 від 23.02.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та компанією експортером TECHNO GROUP SP.O.O. щодо ввезення Товару №1, Товару №2, Товару №3, Товару №4, Товару №5, №02052023 від 02.05.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та компанією експортером SIWIN щодо ввезення Товару №6.
За умовами зовнішньоекономічних контрактів продавець зобов'язується продати, а покупець купити товар вказаний у інвойсі. Товар поставляється партіями на умовах FCA, EXW. СРТ, СІР (ІНКОТЕРМС 2010).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи.
Товар №1:
- Сертифікат якості від 26.07.2023;
- Рахунок-фактура №FV2023/07/0494 від 26.07.2023;
- Автотранспортна накладна від 26.07.2023;
- Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №1010/00066/23/01UA від 26.07.2023;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару;
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару;
- Зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023;
- Договір про надання послуг митного брокера №33 від 02.01.2023;
- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку;
- Копія Експортної митної декларації №23PL301010E1022976 від 26.07.2023.
Товар №2:
- Сертифікат якості від 21.07.2023;
- Рахунок-фактура №FV2023/07/0486 від 21.07.2023;
- Автотранспортна накладна від 21.07.2023;
- Міжнародний ветеринарний сертифікат №281109280 від 21.07.2023;
- Сертифікат з перевезення (походження) товару від 21.07.2023;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару №35 від 21.07.2023;
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.07.2023;
- Зовнішньоекономічний контракт 0325012023 від 23.02.2023;
- Договір про надання послуг митного брокера №73 від 09.12.2020;
- Інформація про позитивні результати державних видів контролю від 24.07.2023;
- Копія експортної митної декларації №23PL301010E1002848 від 23.07.2023
Товар №3:
- Сертифікат якості від 21.07.2023;
- Рахунок-фактура №FV2023/07/0485 від 21.07.2023;
- Автотранспортна накладна від 21.07.2023;
- Міжнародний ветеринарний сертифікат №311/23 6733 від 21.07.2023;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару від 21.07.2023;
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.07.2023;
- Зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023;
- Договір про надання послуг митного брокера №73 від 09.12.2020;
- Інформація про позитивні результати державних видів контролю від 09.12.2020;
- Експортна митна декларація №23PL301010E1003950 від 23.07.2023.
Товар №4:
- Сертифікат якості від 13.07.2023;
- Рахунок-фактура №FV2023/07/0471 від 14.07.2023;
- Автотранспортна накладна від 13.07.2023;
- Міжнародний ветеринарний сертифікат від 13.07.2023;
- Сертифікат з перевезення від 14.07.2023;
- Банківський платіжний документ №36 від 14.07.2023;
- Прейскурант від 14.07.2023;
- Зовнішньоекономічний контракт 0325012023 від 23.02.2023;
- Договір про декларування №73 від 09.12.2020;
- Інформація про позитивні результати державних видів контролю від 17.07.2023;
- Експортна митна декларація №23PL301010E0964595 від 15.07.2023.
Товар №5:
- Сертифікат якості від 13.07.2023;
- Рахунок-фактура №FV2023/07/0469 від 14.07.2023;
- Автотранспортна накладна від 13.07.2023;
- Міжнародний ветеринарний сертифікат від 13.07.2023;
- Сертифікат з перевезення (походження) товару від 14.07.2023;
- Банківський платіжний документ від 14.07.2023 №28;
- Прейскурант від 14.07.2023;
- Зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023;
- Додаткова угода від 24.02.2023;
- Договір про надання послуг митного брокера;
- Інформація про позитивні результати дослідження державний видів контролю;
- Митна декларація країни експорту №23PL301010E096424 від 15.07.2023.
Товар №6:
- Рахунок-фактура №3900300139 від 06.06.2023;
- Коносамент №227776711 від 18.06.2023;
- Автотранспортна накладна від 19.07.2023;
- Супровідний документ Т1 від 19.07.2023;
- Міжнародний ветеринарний сертифікат LT0328917/1277 від 19.07.2023;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару №47;
- Копія експортної митної декларації №AJ7212202306062655040;
- Сектифікат від 22.07.2023;
- Інформація про позитивні результати державних видів контролю від 21.07.2023;
- Договір про надання послуг митного брокера №73 від 09.12.2020;
- Зовнішньоекономічний контракт №02052023 від 02.05.2023.
Позивачем обрано перший (основний) метод визначення митної вартості, тобто за ціною товару.
З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що у зв'язку із тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, а також містять розбіжності, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості, відповідно до статті 53 МК України у всіх вказаних вище випадках митного оформлення декларанту була надіслана пропозиція про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме:
по МД №23UA205140060418U3:
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця.
по МД №23UA205140058953U1:
- виписку з бухгалтерської документації;
- прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
по МД №23UA205140058965U2:
- виписку з бухгалтерської документації;
- прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
по МД №23UA205140056644U5:
- виписку з бухгалтерської документації;
- прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
по МД №23UA205140056649U0:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
по МД 23UA205140059164U9:
- виписку з бухгалтерської документації;
- прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- рахунок на перевезення товару;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Листами-повідомленнями про надання додаткових пояснень та документів від 28.07.2023 №28/07-01, від 25.07.2023 №25/07-01, від 25.07.2023 №3-25/07-04, №17/07-01 від 17.07.2023, від 17.07.2023 №17/07-02, від 26.07.2023 №26/07-01 у відповідь на пропозицію щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. Крім того, позивач зазначив, зобов'язання перед експортером виконано у повному обсязі за ціною вказаною у рахунку-фактурі.
Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UA205140/2023/000523/2 від 28.07.2023, №UA205140/2023/000512/2 від 25.07.2023, №UA205140/2023/000513/2 від 25.07.2023, №UA205140/2023/000497/2 від 17.07.2023, №UA205140/2023/000492/2 від 17.07.2023, № UA205140/2023/000519/2 від 26.07.2023.
З графи 33 вищевказаних рішень вбачається, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, а також містять розбіжності. Декларанту було запропоновано надати в 10-денний строк додаткові документи для підтвердження митної вартості та у зв'язку із не наданням усіх додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, за результатами проведення консультації шляхом обміну електронними повідомленнями, митну вартість визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби:
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000523/2 від 28.07.2023 на рівні 1,23 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/56535 від 15.07.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України;
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000512/2 від 25.07.2023 на рівні 1,23 дол.США/кг за МД UA205140/2023/56535 від 15.07.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України;
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000513/2 від 25.07.2023 на рівні 1,23 дол.США за МД UA205140/2023/56535 від 15.07.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України;
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000497/2 від 17.07.2023 на рівні 1,22 дол.США/кг за МД UA205140/2023/052399 від 03.07.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України;
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000492/2 від 17.07.2023 на рівні 1,22 дол.США/кг за МД UA205140/2023/052399 від 03.07.2023 з врахуванням положень статті 64Митного кодексу України;
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000519/2 від 26.07.2023 на рівні 1,75 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/053905 від 07.07.2023 з врахуванням положень статті 64Митного кодексу України;
Крім того, Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митних декларацій.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: рахунки-фактури (інвойси) №FV2023/07/0494 від 26.07.2023, №FV2023/07/0486 від 21.07.2023, №FV2023/07/0485 від 21.07.2023, №FV2023/07/0471 від 14.07.2023, №FV2023/07/0469 від 14.07.2023, №3900300139 від 06.06.2023, прайс-листи продавця товару; сертифікат якості; банківські платіжні документи №34 від 26.07.2023, №35 від 21.07.2023, №33 від 21.07.2023, №36 від 14.07.2023, №28 від 14.07.2023, №47 від 06.06.2023.
Суд зауважує, що ціна товару, відображена у рахунках-фактурах відповідає ціні, яка зазначена у відповідних прайс-листах (з урахуванням ціни за 1 кг товару) та платіжних документах.
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Позивач зазначає, що при ввезенні на митну територію товару №1, товару №2, товару №3, товару №4, товару №5, мало місце застосування умов поставки CPT (Carriage Paid To - перевезення оплачено до), згідно з якими продавець доставляє товари за свій рахунок перевізнику або іншій особі, призначеній продавцем. Він сплачує за митне оформлення експорту та несе відповідальність за передачу товару призначеному продавцем перевізнику. Тому до митного оформлення не передбачається надання будь-яких документів, котрі б підтверджували вартість транспортування, адже така вартість початково була закладена у митну вартість товару.
Вказане свідчить, що відповідальність продавця за збереження товару поширюється до виконання ним своїх зобов'язань з транспортування вантажу в чітко визначене в договорі місце. При цьому, умови доставки відображаються і в оформленій митній декларації, зокрема у графі №20.
Відтак, суд вважає, що сумніви митного органу з приводу того, що мало місце застосування інших умов поставки не знаходить свого підтвердження.
З приводу страхових документів, позивач повідомив митний орган, що страхування не проводилось, а тому такі документи не було надано. ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» може нести відповідальність за ввезений товар виключно після отримання його у місті Луцьку, адже умови поставки CPT покладають усі ризики та відповідальність на продавця (експортера) товару до моменту поставки в місце призначення.
Суд дійшов висновку, що враховуючи умови поставки, та з огляду на те, що вартість доставки вже була включена до вартості товару, то надавати додаткових документів до митного оформлення у декларанта не було необхідності.
Щодо товару №6 мало місце застосування умов поставки CIF. Умови поставки CIF Інкотермс 2020 - це торговий термін міжнародних правил Інкотермс 2020, що розшифровується «Cost, Insurance and Freight», коли застрахований ним товар розміщено на борту судна зафрахтованим продавцем для доставки до порту призначення.
До митного оформлення та суду надано довідку про транспортні витрати від 21.07.2023 і договір-заявка на перевезення №116-2 від 19.07.2023. Такі витрати включені до митної вартості товару.
Разом з тим, відповідачем не доведено суду, що надана довідка про транспортні витрати від 21.07.2023 і договір-заявка на перевезення №116-2 від 19.07.2023 є неналежним доказом чи містять ознаки підробки або підтверджують їх не співмірність.
З приводу страхових документів, позивач пояснив, що оскільки страхування не проводилось, надавати будь-які документи не було необхідності.
Щодо вимоги та сумнівів митного органу про надання висновків про вартісні характеристики товарів, то вартісні показники у всіх товаросупровідних документах узгоджується в рахунках-фактурах, в платіжних документах, в експортних деклараціях країни-відправлення. Таким чином, позивач не вбачав підстав звертатися до експерта-оцінювача, оскільки це є правом, а не обов'язок декларанта.
Також в рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказує на те, що прайс-листи містять інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, де має міститись інформація для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.
Позивач надав митниці прайс-листи від продавця товару, а не від виробника товару, оскільки у господарських відносинах перебував саме із продавцем товару. Відсутність прайс-листів від виробника товару для загального (широкого) кола покупців та щодо усього асортименту продукції, який виробник пропонує для продажу, за наявності поданих документів, які надають можливість перевірити правильність числових значень митної вартості, визначеної за першим методом, не є підставою для витребовування у декларанта додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості за резервним методом.
Відображення ціни товару у митних деклараціях країни-відправлення в іншій валюті (польський злотий), ніж та, яка зазначена у рахунках-фактурах (євро чи долар США) не є розбіжністю у поданих документах щодо числових значень митної вартості, оскільки митна вартість визначається з врахуванням фактурної вартості товару, а не вартості, яка відображена у митних деклараціях країни-відправлення. До того ж, ціна товару, яка відображена у митних деклараціях країни-відправлення у валюті польський злотий, є конвертованою по відношенню до валюти, яка зазначена в рахунках-фактурах, однак з урахуванням курсу валют станом на дату заповнення таких декларацій країни-відправлення, а не станом на дату складення відповідних рахунків-фактур, а тому курсова різниця не може свідчити про розбіжність у поданих документах та заниження декларантом ціни товару. При цьому, декларантом подано митному органу відомості щодо конвертації валют. Відповідач в оскаржуваних рішеннях не навів аргументованих підстав для неврахування таких пояснень позивача, а також не зазначив в чому полягає неможливість пересвідчитися митному органу у правильності такої конвертації валют.
У рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач не навів доказів заниження позивачем фактурної вартості у порівнянні із статистичною вартістю, яка відображена у декларації країни-відправлення.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000492/2 від 17.07.2023 у Волинської митниці сумніви виникли також через те, що місце виставлення рахунків-фактур не кореспондується із місцем відвантаження товарів.
Стосовно вказаних сумнівів митного органу, суд враховує, що той факт, що місце відвантаження товарів не співпадає із місцем виставлення рахунку-фактури пояснюється тим, що заморожені товари потребують належних умов зберігання, тобто у холодильних камерах, чи холодильних складах. Компанії мають право орендувати такі камери, чи склади в третіх осіб. Тобто місце відвантаження товару - це є місце знаходження холодильних складів, чи морозильних камер, що може і не співпадати із юридичною адресою компаній (а в рахунках-фактурах вказується саме юридична адреса).
Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов'язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв'язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв'язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
На думку суду, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У відзиві відповідач, зокрема, звертає увагу на те, що митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
У зв'язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень належить задовольнити.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 8 752,74 грн, що був сплачений платіжною інструкцією від 07.03.2024 №228.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000523/2 від 28.07.2023, №UA205140/2023/000512/2 від 25.07.2023, №UA205140/2023/000513/2 від 25.07.2023, №UA205140/2023/000497/2 від 17.07.2023, №UA205140/2023/000492/2 від 17.07.2023, № UA205140/2023/000519/2 від 26.07.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» судовий збір у сумі 8 752 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривень 74 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, 1, код ЄДРПОУ 44359373)
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385)
Суддя В.В. Дмитрук