15 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1712/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (далі - ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.10.2023 між ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» та Womy equipment supply B.V. (Нідерланди) укладено зовнішньоекономічний контракт № 17102023, відповідно до якого Womy equipment supply B.V. (надалі - продавець) зобов'язувалось поставляти товар - транспортні засоби - автобуси VDL Ambassador SB 200 vin XMGDE02FSOH017531, XMGDE02FSOH017576, XMGDE02FSOH017528, XMGDE02FSOH018065, а ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у контракті. Загальна сума контракту становить 24000,00 євро, ціна однієї одиниці транспортного засобу - 6000,00 євро.
Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 09.11.2023 № 34 здійснено оплату товару за контрактом від 17.10.2023 № 17102023 в повному обсязі.
Відповідно до інвойсу від 08.11.2023 № 10230874 Womy equipment supply B.V. поставлено автобус VDL Ambassador SB 200 vin XMGDE02FSOH017528.
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 15.11.2023 декларантом ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію № 23UА205050073190U4 з описом товару «Автобус: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF, модель згідно з довідником - Ambassador 200, - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 , - включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 40, - загальна к-сть стоячих - 43, - для людей з обмеженими можливостями - 1, - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, - тип двигуна - дизель, - робочий об'єм циліндрів двигуна 6693см.куб., - номер двигуна - невизначений, - потужність - 160kw, - колісна формула - 4x2, - календарний рік виготовлення - 2008, - Країна виробництва - (NL). Торгівельна марка «VDL», а також документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.
У вказаній декларації митна вартість товару визначена за першим методом, з урахуванням коригування на підставі калькуляції по витраті на доставку товару на суму 30000,00 грн; страхування товару не проводилось, витрат на навантаження та розвантаження не було.
Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 17.11.2023 № UA205050/2023/000762/2 та митну вартість визначила за резервним методом.
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням від 17.11.2023 №UA205050/2023/000762/2 та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.
На думку позивача, митний орган не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Також рішення відповідача не містить докладної інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Позивач вважає, що надані ним документи в частині підтвердження заявленої митної вартості не містять розбіжностей чи ознак підробки, а вимога про надання додаткових документів є безпідставною й митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 63).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 66-73) представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.
Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД від 15.11.2023 №23UА205050073190U4 не може бути визнана у зв'язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв'язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яке скасуванню не підлягає.
В поданій до суду відповіді на відзив (а. с. 106-109) позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 15.11.2023 ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подано МД №23UА205050073190U4 з метою здійснення митного оформлення товару: «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF, модель згідно з довідником - Ambassador 200, - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 , - включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 40, - загальна к-сть стоячих - 43, - для людей з обмеженими можливостями - 1, - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, - тип двигуна - дизель, - робочий об'єм циліндрів двигуна 6693см.куб., - номер двигуна - невизначений, - потужність - 160kw, - колісна формула - 4x2, - календарний рік виготовлення - 2008, - Країна виробництва - (NL). Торгівельна марка «VDL». Митна вартість товару була визначена за основним методом та становить 6000,00 євро (а. с. 82).
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-проформа від 23.10.2023 №б/н (а. с. 88), рахунок-фактура (інвойс) від 08.11.2023 № 10230874 (а. с. 22, переклад - а. с. 23), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 09.11.2023 №АF01185138 (а. с. 89 зворот-90), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.08.2023 № 0605096471 (а. с. 49-50, переклад - а. с. 51), свідоцтво від 06.11.2023 № НОМЕР_2 (а. с. 48), банківський платіжний документ від 09.11.2023 № 34 (а. с. 24), калькуляція транспортних витрат від 15.11.2023 (а. с. 36), висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 15.11.2023 № 789 (а. с. 84 зворот), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 17.10.2023 № 17102023 (а. с. 17-21), договір про надання послуг митного брокера від 24.01.2022 № 24/01, довідка від 15.11.2023 № 151123033, фото (а. с. 97-99), копія митної декларації країни відправлення від 08.11.2023 MRN 23NLCDDIFOMMOGKDA1 (а. с. 25, переклад - а. с. 26).
Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а. с. 35).
При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:
- вартість товару згідно інвойсу від 08.11.2023 № 10230874 не відповідає сумі оплати згідно платіжної інструкції від 09.11.2023 № 34;
- в проформі від 23.10.2023 б/н вказані умови оплати - 20% передоплата для резервації та повна оплата перед доставкою;
- надана платіжна інструкція від 09.11.2023 №34 не відповідає даним умовам оплати;
- проформа не завірена продавцем;
- декларантом не було надано транспортних (перевізних) документів;
- надана калькуляція транспортних витрат, проте не надано документів, які б підтверджували суму даних витрат;
- в пункті 5 Контракту від 17.10.2023 № 17102023 визначена форма оплати - передоплата;
- надано платіжну інструкцію від 09.11.2023 року, тоді як товар був оформлений на експорт 08.11.2023 року (згідно копії митної декларації країни відправлення №MRN23NLCDDIFOMMOGKDA1), а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 виписане на покупця товару 06.11.2023;
- продавець згідно контракту від 17.10.2023 № 17102023 зареєстрований в Нідерландах, поставка згідно калькуляції транспортних витрат здійснюється з Нідерландів, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06.11.2023 року №A53295009 видане в Австрії (а. с. 35).
На вимогу митниці декларантом було надано: договір про надання послуг від 08.11.2023 № 04/11 (а. с. 37-39); акт прийому- передачі від 15.11.2023 № 15/11 (а. с. 40); лист від одержувача товару від 17.11.2023 № б/н.
Крім того, листом (а. с. 41-45), у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» просило також митний орган провести митне оформлення на підставі поданих документів.
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000762/2 від 17.11.2023 (а. с. 31-32).
З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA205030/2023/021281 від 14.11.2023, де митна вартість товару становить 9500,00 євро.
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033834, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України (а. с. 33-34).
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205050073325U2 від 17.11.2023 (а. с. 29-30).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин п'ятої - восьмої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: рахунок-проформа від 23.10.2023 №б/н (а. с. 88), рахунок-фактура (інвойс) від 08.11.2023 № 10230874 (а. с. 22, переклад - а. с. 23), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 09.11.2023 №АF01185138 (а. с. 89 зворот-90), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.08.2023 № 0605096471 (а. с. 49-50, переклад - а. с. 51), свідоцтво від 06.11.2023 №А53295009 (а. с. 48), банківський платіжний документ від 09.11.2023 № 34 (а. с. 24), калькуляція транспортних витрат від 15.11.2023 (а. с. 36), висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 15.11.2023 № 789 (а. с. 84 зворот), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 17.10.2023 № 17102023 (а. с. 17-21), договір про надання послуг митного брокера від 24.01.2022 № 24/01, довідка від 15.11.2023 № 151123033, фото (а. с. 97-99), копія митної декларації країни відправлення від 08.11.2023 MRN 23NLCDDIFOMMOGKDA1 (а. с. 25, переклад - а. с. 26).
На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість спірного товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Так, контрактом № 17102023 від 17.10.2023 визначено, що загальна сума контракту становить 24000,00 євро; ціна однієї одиниці транспортного засобу - 6000,00 євро (а. с. 17-21).
Відповідно до рахунку-фактури від 08.11.2023 № 10230874 вартість товару (автобус вживаний VDL Ambassador 200, vin № НОМЕР_1 ) становить 6000,00 євро (а. с. 22, переклад - а. с. 23). Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.
Ціна товару в рахунку-фактурі від 08.11.2023 №10230874 (6000,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205050073190U4 від 15.11.2023 (графа 22) (а. с. 27).
Окрім того, в матеріалах справи наявна платіжна інструкція в іноземній валюті від 09.11.2023 № 34 на суму оплати 24000,00 євро (а. с. 24), у графі «призначення платежу» вказано про оплату за Контрактом № 17102023 від 17.10.2023.
Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Щодо виявлених митним органом розбіжностей, а саме, що вартість товару згідно інвойсу від 08.11.2023 №10230874 не відповідає сумі оплати згідно платіжної інструкції від 09.11.2023 № 34, то суд зазначає, що згідно платіжної інструкції в іноземній валюті від 09.11.2023 № 34 (а. с. 24) проведено оплату на суму 24000,00 євро за Контрактом № 17102023 від 17.10.2023 за поставку чотирьох транспортних засобів - автобусів VDL Ambassador SB 200 vin XMGDE02FSOH017531, XMGDE02FSOH017576, XMGDE02FSOH017528, XMGDE02FSOH018065. Відповідно до умов контракту № 17102023 від 17.10.2023 загальна сума контракту становить 24000,00 євро, ціна однієї одиниці транспортного засобу становить 6000,00 євро (пункт 2); форма оплати - передоплата (пункт 5) (а. с. 17-18).
Вищенаведене також спростовує наведені в оскаржуваному рішенні №UA205050/2023/000762/2 від 17.11.2023 відповідачем розбіжності, а саме: в проформі від 23.10.2023 б/н вказані умови оплати - 20% передоплата для резервації та повна оплата перед доставкою, а надана платіжна інструкція від 09.11.2023 № 34 не відповідає даним умовам оплати, при цьому в пункті 5 Контракту від 17.10.2023 №17102023 визначена форма оплати - передоплата.
Крім того, суд наголошує на тому, що саме умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості (вказані висновки узгоджуються із правовою позицією, наведеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20).
Разом з тим, суд враховує, що факт оплати товару 09.11.2023 після оформлення товару на експорт 08.11.2023 не змінює вартості товару, яка визначена в інвойсі від 08.11.2023 №10230874.
Стосовно твердження відповідача про те, що декларантом не надано жодних транспортних (перевізних) документів, а надана калькуляція транспортних витрат не підтверджує суму даних витрат, суд зазначає про таке.
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Суд, відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №803/718/17, які полягають у такому.
Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Таким чином, калькуляція витрат від 15.11.2023 (а. с. 36) підтверджує витрати по доставці автобуса VDL Ambassador SB 200, vin-№ НОМЕР_1 , відповідно до якої витрати по доставці автобуса за маршрутом Zevenbergen (Нідерланди) - Ягодин (Україна) становлять 30000,00 грн, в тому числі: витрати на ПМП 22000,00 грн; дохід та нарахування на дохід водія 6200,00 грн; інші витрати 1800,00 грн. Відповідно до цієї калькуляції страхування за рахунок ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» не здійснювалось, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводились.
Суд зазначає, що інформація, що міститься у калькуляції витрат по доставці автобуса від 15.11.2023 в розмірі 30000,00 грн, дає можливість ідентифікувати товар, що транспортувався. Тобто, вказана калькуляція містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України в розмірі 30000,00 грн та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.
Крім того, додатково на вимогу митниці надано договір про надання послуг від 08.11.2023 № 04/11 (а. с. 37-39); акт прийому-передачі від 15.11.2023 № 15/11 (а. с. 40), якими підтверджено розмір витрат на транспортування товару, в тому числі до митного кордону України у сумі 30000,00 грн.
Також не впливає на митну вартість те, що поставка згідно з транспортними документами здійснюється з Нідерландів, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06.11.2023 року № A53295009 видане в Австрїї. Більше того, суд зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД (№ UA205030/2023/021281 від 14.11.2023), на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 3028,00 грн, сплачений платіжними інструкціями від 14.12.2023 № 361 та від 21.02.2024 № 29 (а. с. 16, 59).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 17 листопада 2023 року № UA205050/2023/000762/2.
Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, с. Римачі, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 124, ідентифікаційний код 44356571) судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх