13 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2435/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови видати подання на повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна; зобов'язання видати подання на повернення помилково сплаченого згідно з квитанцією від 22 грудня 2023 року №0.0.337689826.1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6862,00 грн з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 грудня 2023 року ОСОБА_1 придбала нерухоме майно - квартиру у місті Ковелі Волинської області. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нею сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості об'єкта нерухомого майна, що становить 6862,00 грн. Позивач вважає, що оскільки житло придбавалося вперше, то вона не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто, збір сплачено безпідставно. Однак на її звернення про підготовку подання щодо повернення коштів, сплачених на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 24 січня 2024 року у вчиненні дій, зазначених в заяві, відмовив.
Позивач вважає таку відмову протиправною, тому звернулася до суду з метою захисту порушених прав.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКС України у Волинській області); розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.28-30) з огляду на те, що позивачем не надано документів, що підтверджують придбання майна вперше, перелік яких визначений підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).
У поясненнях на позовну заява (а.с.40-41) третя особа зазначила, що органом, який контролює справляння надходжень до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна», є Пенсійний фонд України. Повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів відповідно до пункту 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182; далі - Порядок №787) здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ у Волинській області.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 22 грудня 2023 року №2398 придбала квартиру АДРЕСА_1 (а.с.13-14). Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 22 грудня 2023 року №359670433 за позивачем зареєстровано право приватної власності на об'єкт нерухомого майна - квартири загальною площею 46,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15).
Платіжною інструкцією від 22 грудня 2023 року №0.0.3376898626.1 підтверджується, що ОСОБА_1 сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6862,00 грн з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.12).
26 грудня 2023 року позивач рекомендованим листом (а.с.17) направила до ГУ ПФУ у Волинській області заяву про повернення сплаченого нею збору у розмірі 1 відсотка від вартості квартири (а.с.31).
Відповідач листом від 24 січня 2024 року №0300-0603-8/4628 (а.с.19) повідомив ОСОБА_1 , що нею не надано передбачених Порядком №1740 документів, які підтверджують придбання майна вперше: в заяві не зазначено про те, що позивач не має та не набувала право власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не утримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду з місць проживання після 1992 року; також у заяві не вказано реквізити рахунку для повернення коштів, а тому немає підстав для видачі подання на повернення коштів зі сплати збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна у заявленому розмірі (а.с.19).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
За приписами пункту 10 статті 4 Закону №400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР врегульовано Порядком №1740.
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26 вересня 2020 року, далі - Постанова №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Пункт 15-3 Порядку №1740 (з урахуванням доповнень, внесених Постановою №866) передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З наведених вище положень Закону №400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна. Однак законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
При цьому з 26 вересня 2020 року (дата набрання чинності Постановою №866) визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Крім того, положеннями пункту 15-2 Порядку №1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою №866, деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя.
Тобто, виходячи з норм Порядку №1740 при вирішенні питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та купівлю частки в спільному майні подружжі. Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740 не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.
Зі змісту Порядку №1740 вбачається, що з 26 вересня 2020 року особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 25 листопада 2021 року у справі №280/9714/20 (які суд враховує відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України) за умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.
У цій справі позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористалася механізмом, визначеним Порядком №1740, та звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою від 26 грудня 2023 року про повернення безпідставно сплаченого збору у розмірі 1 відсотка від вартості квартири, яку направила поштовою кореспонденцією (а.с.18).
Судом встановлено, що до заяви від 26 грудня 2023 року позивач долучила витяг з Реєстру речових прав (а.с.32), витяг з реєстру територіальної громади від 19 грудня 2023 року (а.с.32), копії сторінок паспорта громадянина України (а.с.33), реєстраційний номер облікової картки платника податків (а.с.34), платіжну інструкцію від 22 грудня 2023 року №0.0.3376898626.1 (а.с.35), що підтверджується описом вкладення поштового відправлення (а.с.18).
Однак в матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач дотрималася вимог Порядку №1740 та подала до ГУ ПФУ у Волинській області усі документи, що підтверджують факт придбання житла вперше відповідно до приписів пункту 15-2 Порядку №1740, зокрема відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.
Такі відомості формуються у вигляді Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (за параметрами запиту «ПІБ» та «РНОКПП»). А факт відсутності зареєстрованого за позивачем права власності на житло, набутого до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2013 році (архівна складова частини Реєстру), підтверджується інформацією на підставі даних обліку технічної інвентаризації щодо зареєстрованого права приватної власності на житло за суб'єктом до 31 грудня 2012 року.
При цьому наданий позивачем витяг з Державного реєстру речових прав від 22 грудня 2023 року (індексний номер витягу: 359670433) був сформований нотаріусом у день укладення договору від 22 грудня 2023 року №2398 купівлі-продажу квартири та він лише посвідчує факт державної реєстрації за позивачем права приватної власності на об'єкт нерухомого майна - квартири загальною площею 46,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15).
Тобто, такий витяг підтверджує лише актуальну інформацію про придбаний об'єкт нерухомого майна, але він не є в розумінні підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740 відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за позивачем прав власності на житло.
Крім того, позивачем не було подано до ГУ ПФУ у Волинській області даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Суд повторює, що чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна вперше.
За обставин цієї справи суд погоджується із доводами відповідача про те, що позивач не подала до ГУ ПФУ у Волинській області до заяви від 26 грудня 2023 року усіх визначених пунктом 15-2 Порядку №1740 документів, що підтверджують придбання майна вперше, а саме відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за прав власності на житло, а також даних про використання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду; про ці відомості не було зазначено і у самій заяві.
З огляду на те, що поданий позивачем до ГУ ПФУ у Волинській області пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення про повернення їй сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.
Інформаційну довідку з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (за параметрами запиту «ПІБ» та «РНОКПП») від 19 лютого 2024 року №366395392 подано лише до суду одночасно з позовною заявою (а.с.16), однак така до заяви від 26 грудня 2023 року не долучалася та не була предметом оцінки відповідачем. Поряд з тим суд здійснює лише функцію судового контролю за правомірністю прийнятих рішень (вчинених дій чи бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Суд відхиляє покликання позивача на постанови Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа №819/1498/17), від 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17), від 20 лютого 2018 року (справа №819/1730/17), від 03 липня 2018 року (справа №819/33/17), від 13 грудня 2018 року (справа №813/969/17), від 04 квітня 2019 року (справа №819/1553/17), від 23 квітня 2019 року (справа №802/1566/17-а), оскільки правове регулювання спірних правовідносин змінилося після ухвалення Верховним Судом вказаних постанов, та до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок №1740 (з урахуванням змін, внесених Постановою №866, яка набрала чинності 26 вересня 2020 року), а також при вирішенні справи належить враховувати наведені вище висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі №280/9714/20.
Водночас суд зауважує, що позивач не позбавлена можливості повторно звернутись з відповідною заявою до ГУ ПФУ у Волинській області щодо повернення сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості, враховуючи вимоги пункту 15-2 Порядку №1740.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі дії відповідача є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій та похідної позовної вимоги про зобов'язання вчинити дії з підстав, викладених у позовній заяві, належить відмовити.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 38009371) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк