15 травня 2024 р. Справа № 120/3943/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
28.03.2024 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці пенсії за віком за період з 23.10.2022 по 02.08.2023.
Позивачка зазначає, що у зв'язку з досягненням 23.10.2022 пенсійного віку 60 років вона неодноразово зверталася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Разом з тим, через постійні повітряні тривоги та відключення електроенергії, подати відповідну заяву позивачка змогла через веб-портал Пенсійного фонду України лише 30.01.2023 і саме ця дата була зареєстрована пенсійним органом як дата подання документів для призначення пенсії. Водночас рішенням № 024950006962 від 06.02.2023 відповідач відмовив у призначенні пенсії, посилаючись на недоліки поданих документів та відсутність необхідного страхового стажу. З урахуванням цього рішення позивачка усунула недоліки, які перешкоджали призначенню їй пенсії, повторно звернулася із заявою про призначення пенсії та знову отримала рішення про відмову у призначенні пенсії за № 024950006962 від 07.04.2023. Після усунення недоліків, про які було зазначено у новому рішенні, позивачка ще раз подала заяву про призначення пенсії, за результатами розгляду якої прийнято рішення за № 024950006962 від 25.04.2023 про відмову у призначенні пенсії. Відтак пенсія за віком була призначена позивачці лише 02.08.2023.
Позивачка вважає, що має право на призначення пенсії з дня досягнення пенсійного віку, а тому з метою виплати їй пенсії за період з 23.10.2022 по 02.08.2023 звернулась до відповідача з відповідною заявою, однак, не отримавши відповіді, вирішила звернутися за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.
Ухвалою суду від 02.04.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з ч. 1 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З матеріалів справи видно, що електронну копію ухвали від 02.04.2024 доставлено відповідачу до його електронного кабінету 02.04.2024 о 21:09 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи.
Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Як встановлено судом, 30.01.2023 позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням ГУ ПФ № 024950006962 від 06.02.2023 ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу (при цьому не страхового стажу не зараховано окремі періоди трудової діяльності позивачки через наявні у трудовій книжці недоліки).
Після усунення відповідних недоліків, які перешкоджали призначенню пенсії, позивачка повторно звернулась з заявою про призначення пенсії, однак рішенням № 024950006962 від 07.04.2023 їй надано відмову з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу, знову-таки через недоліки в оформленні трудової книжки.
Надалі, усунувши недоліки, на які було звернуто увагу в новому рішенні, позивачка ще раз подала заяву про призначення пенсії за віком. За результатами розгляду цієї заяви пенсійним органом прийнято рішення № 024950006962 від 25.04.2023 про відмову у призначенні пенсії. Підставою для такого рішення вказано недоліки в оформленні трудової книжки (неправильність оформлення запису про зміну прізвища).
Разом з тим, як зазначає позивачка та підтверджується довідкою ГУ ПФ у Вінницькій області № 5244 від 27.12.2023, пенсія за віком була призначена ОСОБА_1 з 02.08.2023.
22.01.2024 позивачка звернулась до відповідача з заявою, в якій просила нарахувати та виплатити їй пенсію за період з 23.10.2022 по 02.08.2023, тобто з дня досягнення пенсійного віку та до дня фактично призначення пенсії за віком.
Однак, не отримавши відповіді, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У свою чергу, в пункті 6 частини першої статті 92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
За змістом статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються, зокрема, пенсії за віком. Водночас умови призначення пенсії за віком визначаються статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною першою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення і перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.6. Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
За змістом пункту 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями збирати необхідні для розгляду заяви особи (у тому числі щодо призначення пенсії) документи.
Аналіз наведених вище нормативних положень дає підстави для висновку про те, що, встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, зобов'язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, та в заяві про призначення пенсії зробити відповідний запис. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 759/12575/15-а щодо подібних правовідносин.
Отже, у випадку виявленої відсутності необхідних документів для призначення особі пенсії, пенсійний орган має можливість вчинити дії, спрямовані на їх отримання від відповідних органів (осіб), або письмово повідомити заявника про необхідність подання додаткових документів.
Те саме стосується й випадків виявлення у поданих документах таких недоліків, які не унеможливлюють їх врахування для вирішення питання про призначення пенсії. Відповідне міркування суду засноване на тому, що недоліки поданих документів є навіть менш значущим порушенням, аніж відсутність таких документів, а втім, законодавство передбачає можливість усунення заявником виявленого порушення у тримісячний строк без настання для нього несприятливих правових наслідків у вигляді зміщення на пізніше дати призначення пенсії.
При цьому суд застосовує принцип тлумачення закону на користь особи, який є однією з основних засад правової системи та засвідчує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи.
Цей принцип також часто відомий як "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine" (латинською мовою), що означає "у вагомих сумнівах - на користь людини".
Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 240/4894/23.
Судом встановлено, що 30.01.2023 (день прийняття документів у електронному вигляді для призначення пенсії) позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням № 024950006362 від 06.02.2023 їй було відмовлено у призначенні пенсії.
Ознайомившись з цим рішенням та з'ясувавши причини, які перешкоджали призначенню пенсії, позивачка усунула наведені пенсійним органом недоліки та в межах тримісячного строку повторно звернулась із заявою про призначення пенсії. Однак рішенням № 024950006962 від 07.04.2023 позивачці повторно надано відмову.
Позивачка, знову ж таки, усунула недоліки, на які вказав пенсійний орган, та ще раз подала заяву з необхідними документами для призначення пенсії, за результатами розгляду якої рішенням № 024950006962 від 25.04.2023 позивачці відмовлено у призначенні пенсії.
Вочевидь, виконавши усі вимоги пенсійного органу щодо правильності оформлення документів, пенсію за віком призначено позивачці з 02.08.2023.
Спірним у цій справі є питання про те, з якої саме дати у позивачки виникло право на призначення пенсії за віком, оскільки позивачка вважає, що таку пенсію відповідач повинен був призначити їй саме з дня досягнення пенсійного віку, тобто з 23.10.2022.
В цьому контексті суд повторює, що за приписами чинного законодавства неподання разом із заявою про призначення пенсії всіх обов'язкових документів або подання документів із недоліками не є безумовною підставою для відмови у призначенні пенсії, адже пенсійний орган уповноважений письмово інформувати заявника про необхідність подання додаткових документів чи виправлення наявних у них недоліків.
У матеріалах справи відстутні докази того, що під час розгляду заяви позивачки про призначення пенсії пенсійний орган письмово повідомляв заявницю про те, які недоліки перешкоджають призначенню їй пенсії та які додаткові документи їй необхідно подати. Попри це, судом з'ясовано, що внаслідок прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії, позивачка самостійно усувала причини, які перешкоджали призначенню пенсії, усувала недоліки у поданих нею документах та повторно надавала пенсійному органу вже виправлені документи.
Відтак, беручи до уваги наведені вище висновки суду щодо найбільш сприятливого для людини тлумачення норм права в сумнівних ситуаціях, що виникають у соціальних спорах, суд вважає, що цілеспрямовані та сумлінні дії позивачки щодо виконання неодноразових вимог пенсійного органу про усунення виявлених недоліків поданих документів є свідченням дотримання положень пункту 1.7 Порядку № 22-1 в тому сенсі, що позивачка у визначений законодавствомтримісячний строк подала необхідні документи для призначення їй пенсії з дати первинного звернення, а тому відсутні підстави вважати, що мало місце переривання строку звернення за призначенням пенсії за віком і як наслідок необхідність призначення позивачці пенсії з дати звернення із заявою про призначення пенсії з усіма належно оформленими документами, тобто з 02.08.2023.
При цьому суд враховує, що, приймаючи рішення про відмову у призначені позивачці пенсії за віком, територіальні органи Пенсійного фонду вказували нові причини для такої відмови, що, у свою чергу, створювало перешкоди в реалізації права позивачки на пенсійне забезпечення. Водночас усі відповідні рішення зводилися до певних, переважно формальних недоліків щодо оформлення трудової книжки, та не були засновані на дійсно істотних перешкодах щодо призначення позивачці пенсії за віком, наприклад, через фактичну відсутність страхового стажу.
Суд зауважує, що обов'язком відповідача є здійснення повного, всебічного та об'єктивного дослідження документів, вчинення всіх необхідних дій щодо перевірки їх достовірності та обґрунтованості видачі.
Натомість право особи на отримання належних їй пенсійних виплат не може ставитись у залежність від наявності певних недоліків оформлення документів, за які особа не відповідає. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення визначених законом прав.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 209/2050/17 зазначив, що право особи на пенсію також не може залежати від встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення до пенсійного органу.
Отже, судом встановлено, що первинне звернення позивачки за призначенням пенсії за віком відбулося 30.01.2023, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку (23.10.2022). Відтак у цьому разі днем, з якого позивачці мала бути призначена пенсія за віком, є 30.01.2023.
Оцінюючи доводи позивачки про те, що вона має право на пенсію з дня досягнення пенсійного віку, а саме з 23.10.2022, оскільки вперше за призначенням пенсії звернулась в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку, що підтверджується, зокрема, довідкою Якушинецької сільської ради № 02-12/166 від 31.01.2023, суд зазначає таке.
Зі змісту вказаної довідки слідує, що ОСОБА_1 25.01.2023 звернулась до Центру надання адміністративних послуг Якушинецької сільської ради, але не отримали послуги з питання нарахування пенсії у зв'язку з повітряною тривогою.
Разом з тим суд наголошує, що відповідно до Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Крім того, частиною першою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чітко визначено можливість призначення пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, лише за умови, що звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Водночас відповідний строк є абсолютним та не може бути поновлений/продовжений, в тому числі судом, незалежно від причин його пропущення.
Відтак у задоволені позову в цій частині належить відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів позивачки, беручи до уваги неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити частково, обравши при цьому правильний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивачки у спірних правовідносинах, безвідносно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Таким чином, оскільки позовні вимоги мають немайновий характер, а позов задоволено частково, на користь позивачки слід стягнути половину понесених нею судових витрат зі сплати судового збору, тобто 605,60 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з дня звернення за пенсією 30.01.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 30.01.2023, враховуючи вже виплачені суми пенсії.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивачка: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне рішення суду складено 15.05.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович