м. Вінниця
13 травня 2024 р. Справа № 120/18990/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: державного реєстратора Сауляк Наталії Ігорівни, Управління державної реєстрації як стуктурного підрозділу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про: визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Сауляк Наталії Ігорівни (далі - відповідач 1), Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач 2) про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
У позовній заяві позивач просить:
- визнати бездіяльність Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо неналежного розгляду його скарги від 24.04.2023;
- зобов'язати Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) передати на розгляд його скаргу від 24.04.2023 до складу регіональної колегії створеної Міністерством юстиції України для її подальшого розгляду;
- визнати протиправними дії державного реєстратора речового права ОСОБА_2 щодо ненадання інформації;
- зобов'язати державного реєстратора речового права ОСОБА_2 розглянути заяву позивача про надання інформації на дві земельні ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він 10.04.2023 звернувся до державного реєстратора речового права ОСОБА_2 з проханням надати інформацію щодо двох земельних ділянок, сплативши адміністративні послуги по 70грн (140 грн) однією квитанцією. Проте, державний реєстратор відмовила надавати послуги, зіславшись на те, що потрібно надати дві окремі квитанції по 70грн, оскільки формується дві заяви.
На прохання позивача вказати норму права, яка передбачає формування заяви виключно за однією інформацією, та зазначити чи є заборона в одній заяві вказати дві запитувані інформації, відповідач відмовила.
Позивач вважає дії державного реєстратора протиправними з підстав того, що положення Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №553) не зобов'язують у заяві про надання інформації, вказувати лише одну запитувану інформацію та не має заборони за однією заявою отримувати дві або більше запитуваної інформації.
Отже позивач вважає, що вище наведена норма права не вказує чітко, що за кожну запитувану інформацію потрібно платити окремими квитанціями, а відтак громадянин України має право в одній заяві вказати декілька запитуваних інформацій, оплативши збір за кожну.
Також позивач оскаржує бездіяльність Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо неналежного розгляду його скарги від 24.04.2023, оскільки розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого Порядком затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1150).
Відтак, з метою зобов'язання Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) передати на розгляд його скаргу від 24.04.2023 до складу регіональної колегії створеної Міністерством юстиції України для її подальшого розгляду та зобов'язання державного реєстратора речового права ОСОБА_2 розглянути заяву позивача про надання інформації на дві земельні ділянки, позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 25.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову.
06.02.2024 позивач подав заяву на усунення недоліків позову та долучив квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою від 12.02.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
Відповідач 2 у встановлений строк подав відзив, у якому заявлені вимоги заперечує.
Спершу відповідач вказав, що зазначений код ЄДРПОУ 43315602 є кодом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а Управління державної реєстрації є його структурним підрозділом.
По суті спору відповідач вказав, що звернення позивача від 24.04.2023, що адресоване Міністерству юстиції України, відповідно до доручення від Міністерства юстиції України №52672/А-11300/19.1.4 від 27.04.2023 було направлене для розгляду за належністю до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зареєстровано 27.04.2023 за №А-5231-23.
Звернення №А-5231-23 розглянуто Управлінням державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та листом №22236/8.13-23/вх.А- 5231-23 від 04.05.2023 позивачу надана відповідь.
Окремо відповідач звертає увагу, що долучений позивачем до позову лист є відповіддю на звернення позивача від 11.04.2023, що зазначено в листі. Вказаний лист направленй позивачу та зареєстрований за №18196/8.13-23/вх.А-4542-23 від 13.04.2023.
Отже, за доводами відповідача, лист №18196/8.13-23/вх.А-4542-23 від 13.04.2023 не є відповіддю на звернення (скаргу) ОСОБА_1 , копія якого додана ним до позову. Натомість відповіддю на його звернення (скаргу) від 24.04.2023, що є додатком до позову, є лист №22236/8.13-23/вх.А-5231-23 від 04.05.2023.
Також відповідач вказав, що звернення позивача від 24.04.2023 не містило реквізити оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, що унеможливило його розгляд в порядку ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Натомість звернення позивача від 24.04.2023 було розглянуто Управлінням в порядку та строки, визначені Законом України "Про звернення громадян". У відповіді від 04.05.2023 позивачу роз'яснено порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Спростовуючи доводи позивача щодо протиправних дій державного реєстратора, то відповідач вказав, що пунктом 6 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2011 року № 1141 (зі змінами) визначено, що формування заяв у сфері державної реєстрації прав у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей, зокрема про реквізити платежу про справляння адміністративного збору (крім випадків формування заяви щодо суб'єкта речового права, обтяження, який звільнений від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав).
Водночас, у абзаці третьому частини 2 статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що інформація з Державного реєстру прав не надається фізичним та юридичним особам у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі.
Відповідно до частини першої та другої статті 34 Закону адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.
Адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав.
Таким чином, надання інформації щодо двох земельних ділянок - це надання двох адміністративних послуг за двома заявами за кожну з яких (а не за дві разом) має бути сплачений адміністративний збір.
Відповідач вказує, що саме на підтвердження оплати за кожну з адміністративних послуг має бути наданий платіжний документ з унікальними реквізитами. Отже, подання одного платіжного документа, що підтверджує оплату кількох адміністративних послуг неможливе.
Відповідач 1 проти позову заперечує, з підстав, що наведені у відзиві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що подано заяву до суду.
Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.
Позивач 10.04.2023 звернувся до державного реєстратора речового права ОСОБА_2 з проханням надати інформацію щодо двох земельних ділянок, сплативши адміністративні послуги 140 грн однією квитанцією.
За доводами позивача, що не заперечується відповідачами, державний реєстратор відмовила у наданні інформації щодо двох земельних ділянок, зіславшись на те, що потрібно надати дві окремі квитанції по 70грн, оскільки формується дві заяви.
Позивач не погодився із діями державного реєстратора, подав скаргу 11.04.2023 до Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ).
Дане звернення зареєстроване Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) 11.04.2023 за №А-4542-23, що підтверджується відповідними доказами.
У відповідь на звернення листом Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) №18196/8.13-23/вх.А-4542-23 від 13.04.2023 повідомлено заявника, зокрема, що відповідно до частини першої ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов'язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону Міністерство юстиції України розглядає, зокрема, скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронноїпошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обгрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоїн) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини третьої, цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником. Така, скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. До скарги, на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.
Таким чином, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) роз'яснило заявнику, що з метою захисту його прав, він може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про державну реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
24.04.2023 позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою відносно державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту адміністративних послуг Вороновицької селищної ради Сауляк Наталії Ігорівни. Просив зобов'язати її негайно прийняти заяву про надання інформації та сформувати і надати інформацію на його запит.
Відповідно до доручення від Міністерства юстиції України №52672/А-11300/19.1.4 від 27.04.2023 дане звернення направлене для розгляду за належністю до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зареєстровано 27.04.2023 за №А-5231-23.
Звернення №А-5231-23 розглянуто Управлінням державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в порядку Закону України "Про звернення громадян".
Листом №22236/8.13-23/вх.А- 5231-23 від 04.05.2023 позивачу надана відповідь, у якій позивачу роз'яснено порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедуру надання інформації з Державного реєстру прав, визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2011 року № 1141 (зі змінами) (далі - Порядок).
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав регулюються положеннями ст. 37 Закону в силу якої, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов'язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає:
1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;
3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.
Під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється також перевірка відповідності законодавству у сфері державної реєстрації прав рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, що оскаржувалися до відповідного територіального органу.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації (крім рішень про державну реєстрацію прав), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обгрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини третьої, цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником. Така, скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
До скарги, на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.
Таким чином, право особи оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав здійснюється в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про державну реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (із змінами) (далі - Порядок №1128), який визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).
Відповідно до п. 2, 3 Порядку №1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін'юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
Згідно із п. 7 Порядку №1128, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня реєстрації скарги пересилає її відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, про що повідомляється скаржнику.
За обставин справи, позивач 24.04.2023 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою відносно державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту адміністративних послуг Вороновицької селищної ради Сауляк Наталії Ігорівни. Просив зобов'язати її негайно прийняти заяву про надання інформації та сформувати і надати інформацію на його запит.
Відповідно до доручення від Міністерства юстиції України №52672/А-11300/19.1.4 від 27.04.2023 дане звернення направлене для розгляду за належністю до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зареєстровано 27.04.2023 за №А-5231-23.
Звернення №А-5231-23 розглянуто Управлінням державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в порядку Закону України "Про звернення громадян", оскільки не містило реквізитів оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, та як зазначив відповідач, унеможливило його розгляд в порядку статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Позивачу надана відповідь листом №22236/8.13-23/вх.А- 5231-23 від 04.05.2023, а не листом на який покликається позивач, приєднавши його до матеріалів справи. У долученому позивачем листі чітко вказано, що ОСОБА_3 надається відповідь на лист б/н від 11.04.2023.
З приводу доводів позивача, що розгляд скарги від 24.04.2023 мав здійснюватися колегією створеною Міністерством юстиції України, то суд вважає їх безпідставними в силу того, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав оскаржуються в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про державну реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, скарга повинна містити суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності.
При цьому, вирішуючи спір суд враховує, що скарга від 24.04.2023 направлена позивачем не до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а до Міністерства юстиції України, яке в свою чергу, з урахуванням підпункту 33 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, надіслало звернення позивача для розгляду в межах компетенції, відповідного реагування та надання відповіді заявнику з одночасним інформуванням Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції.
Згідно з п. п. 33 п. 4 Положення про Міністерство юстиції України, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Мін'юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.
Даний лист позивача від 24.04.2023 зареєстроване в Мін'юсті як звернення та за дорученням Міністерства юстиції України №52672/А-11300/19.1.4 від 27.04.2023 направлене для розгляду за належністю до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яке зареєстровано 27.04.2023 за №А-5231-23.
Відтак, за встановлених обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для передачі скарги від 24.04.2023 на розгляд до складу регіональної колегії, створеної Міністерством юстиції України, оскільки останній в силу підпункту 33 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України надіслав звернення позивача для розгляду в межах компетенції до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що повідомлено позивача листом від 27.04.2023.
Відповідно до положень ст. 37 Закону, рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.
Дії Міністерства юстиції України щодо направлення для розгляду за належністю скарги позивач не оскаржує, а відтак в межах спірних правовідносин Управління державної реєстрації як стуктурний підрозділ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянув звернення позивача від 24.04.2023 за нормами Закону України "Про звернення громадян". У відповіді від 04.05.2023 позивачу роз'яснено порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Підсумовуючи, суд робить висновок, що позов в частині визнання протиправною бездіяльність Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо неналежного розгляду скарги позивача від 24.04.2023 є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Похідна вимога в частині зобов'язання Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) передати на розгляд його скаргу від 24.04.2023 до складу регіональної колегії, створеної Міністерством юстиції України для її подальшого розгляду, не підлягає задоволенню в силу того, що в задоволенні основної вимоги відмовлено (п.23 ст. 4 КАС України).
Щодо протиправних дій державного реєстратора, то суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 9 пункту четвертого Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2011 року № 1141 (зі змінами), ведення Державного реєстру прав передбачає надання відомостей з нього.
Пунктом 6 Порядку визначено, що формування заяв у сфері державної реєстрації прав у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей, зокрема, про реквізити платежу про справляння адміністративного збору (крім випадків формування заяви щодо суб'єкта речового права, обтяження, який звільнений від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав).
Згідно з абз. третім частини 2 статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що інформація з Державного реєстру прав не надається фізичним та юридичним особам у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.
Згідно з ч. 8 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав.
Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача, що надання інформації щодо двох земельних ділянок - це надання двох адміністративних послуг за двома заявами за кожну з яких має бути сплачений адміністративний збір окремо.
Отже, аргументи позивача, що положення Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 не вказують чітко, що за кожну запитувану інформацію потрібно платити окремими квитанціями, суд відхиляє, оскільки Закон передбачає, що адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав, а формування заяв у сфері державної реєстрації прав у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей про платіжний документ з унікальними реквізитами.
Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позову.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд зазначає, що за умови того, що в задоволенні позову відмовлено, судовий збір на користь позивача не присуджується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (код паспорта НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: державний реєстратор Сауляк Наталія Ігорівна (код ЄДРПОУ - 04326069, вул. Козацький шлях, 60, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252), Управління державної реєстрації як стуктурний підрозділ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ - 43315602, вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ, 02002)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна