про повернення апеляційної скарги
13 травня 2024 року м. Рівне
Справа № 567/1072/21
Провадження № 11-кп/4815/343/24
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції заяву засудженого ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Острозького районного суду Рівненської області від 29 березня 2022 року у об'єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020180170000336 від 09.12.2020 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст. 115, ст. 395 КК України, ?
Вироком Острозького районного суду Рівненської області від 29 березня 2022 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.115, ст.395 КК України та призначено йому покарання :
- за ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком 9 років;
- за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком 14 років;
- за ст.395 КК України у виді арешту строком 6 місяців.
На підставі ч.1,2 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.115, ст.395 КК України, призначено ОСОБА_6 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком 14 років.
Строк відбування покарання ухвалено рахувати з дня затримання ОСОБА_6 - 03 березня 2021 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк затримання та перебування під вартою.
Продовжено застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 днів - до 16 год. 30 хв. 28 травня 2022 року включно з подальшим його утримання у Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 141 238 грн. 44 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Не погодившись з вироком суду засудженим ОСОБА_6 подано «клопотання» (в розумінні апеляційну скаргу), заяву, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження і призначити справу до розгляду в апеляційному порядку та заяву (в розумінні доповнень до апеляційної скарги).
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , які підтримали заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, прокурора, який заперечив проти задоволення заяви засудженого, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах поданої заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява засудженого ОСОБА_6 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Частиною 3 ст. 395 КПК України передбачено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
За приписами ч.2 ст.113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України.
Правило дотримання строку у встановлений проміжок часу має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів щодо того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст.117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку, якими є лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Наведене відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року; «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року).
Апеляційним судом встановлено, що учасники кримінального провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_6 , брали участь у розгляді кримінального провадження 29 березня 2022 року та були присутні при оголошенні оскаржуваного вироку, зокрема, ОСОБА_6 брав участь у режимі відеоконференції (Т. № 8, а.к.п.185, 186).
Так, оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_6 був проголошений 29 березня 2022 року.
З наявного повідомлення про вручення поштового відправлення, адресованого начальнику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», направленого відповідно до супровідного листа суду від 30 березня 2022 року № 567/1072/21/1131/2022 (Т. № 8, а.к.п. 202) для вручення засудженому ОСОБА_6 , вбачається, що представником установи копію вироку отримано 04.04.2022 року (Т. № 8 , а.к.п. 202, 204).
Відповідно до наявної в матеріалах кримінального провадження розписки копію вироку від 29.03.2022 року захисником отримано цього ж дня (Т. № 8, а.к.п.198).
Ухвалою судді Рівненського апеляційного суду від 09 травня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 в порядку п.4 ч.3 ст. 399 КПК України повернуто, яка захисником в касаційному порядку не оскаржувалась, що підтверджено захисником і в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Засудженим ОСОБА_6 «клопотання» (в розумінні апеляційна скарга), заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку від 29.03.2022 року, заяву (в розумінні доповнень до апеляційної скарги) з додатком копії ухвали про повернення його заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами від 19 березня 2024 року подано 03.04.2024 року, про що свідчить штемпель Укрпошти на титульній стороні конверта (Т.№ 9, а.к.п.9).
Таким чином подані ОСОБА_6 03.04.2024 року, тобто через 2 роки від дати отримання представником установи копії вироку для вручення засудженому, який набрав законної сили 09 травня 2022 року, «клопотання» (апеляційна скарга) з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та відповідні доповнення, отримані судом 04.04.2024 року, є очевидним значним пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Поряд з цим, засуджений не навів жодних причин, які позбавляли його можливості своєчасно подати апеляційну скаргу в установлений законом тридцятиденний строк з моменту отримання копії вироку.
Не наведено таких причин засудженим у розумінні ст.117 КПК України (об'єктивно непереборних обставин, тобто не залежних від волевиявлення апелянта, пов'язаних дійсно з істотними перешкодами чи труднощами), які би унеможливили чи могли унеможливити реалізацію права засудженого на апеляційне оскарження вироку в порядку та строки, визначені законом, і під час апеляційного розгляду даної заяви та не встановлено судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_6 допустив невиправдане зволікання з поданням апеляційної скарги із значним пропуском строку на апеляційне оскарження без обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для його поновлення та приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого на вирок Острозького районного суду Рівненської області від 29.03.2022 року підлягає поверненню.
Також, суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя. Так, в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів ?
Відмовити засудженому ОСОБА_6 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Острозького районного суду Рівненської області від 29 березня 2022 року у об'єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020180170000336 від 09.12.2020 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст. 115, ст. 395 КК України.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 з відповідними доповненнями на вирок Острозького районного суду Рівненської області від 29 березня 2022 року, повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати ОСОБА_6 разом з апеляційною скаргою і усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим ОСОБА_6 - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3