Рівненський апеляційний суд
Іменем України
09 травня 2024 року м. Рівне
Справа № 569/12606/23
Провадження № 11-сс/4815/147/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
представника третьої особи, щодо майна якої вирішено
питання про арешт, - адвоката ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2024 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12023180000000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2024 року задоволено клопотання начальника СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_9 , та накладено арешт на автомобіль марки MERSEDES-BENZ SPRINTER 308 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з позбавленням права власника та інших осіб можливості відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Мотивував своє рішення суд дим, що вказаний автомобіль має доказове значення у даному кримінальному провадженні, а тому обґрунтовано визнаний речовим доказом.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
На обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що власниця майна ОСОБА_7 не має жодного відношення до даного кримінального провадження, вказаний автомобіль вона передала в строкове платне користування ТОВ «Бон Вояж Перевезення» на підставі договору оренди від 23.01.2024. Тому, внаслідок накладення решту на майно, ОСОБА_7 позбавлена можливості забезпечити належне виконання договірних зобов'язань, що загрожує їй штрафними санкціями.
Вказав, що ні власниця майна, ні орендар, не мають наміру знищити, пошкодити чи сховати даний автомобіль, та вона зобов'язується надавати слідчим безперешкодний доступ до нього.
При цьому, адвокат зазначив, що ОСОБА_7 зі змістом даної ухвали ознайомилась лише 17 квітня 2024 року, а тому строк на апеляційне оскарження даної ухвали не закінчився.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт, ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно з вимогами ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023180000000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Так, частина 1 ст.170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При цьому, частина 1 ст.98 КПК визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою начальника відділу СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 від 01 лютого 2024 року автомобіль марки MERSEDES-BENZ SPRINTER 308 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Як вбачається зі змісту постанови, а також клопотання про арешт майна, підставою для визнання вказаного автомобіля речовим доказом було те, що існують достатні підстави вважати, що даний транспортний засіб був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки використовувався для переправлення осіб через державний кордон України, а тому може бути використаний як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При цьому, стороною обвинувачення було доведено, що накладення арешту на вказаний автомобіль необхідно для збереження його як речового доказу.
Також, слід врахувати, що на даний час триває досудове розслідування цього кримінального провадження, в ході якого є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, а тому є об'єктивна необхідність у його збереженні.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що на даний час позбавлення як власника даного транспортного засобу, так і інших осіб, права користування та розпорядження цим автомобілем відповідає потребам кримінального провадження, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_7 не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2024 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12023180000000080, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3