Житомирський апеляційний суд
Справа №278/3237/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.199 КПК Доповідач ОСОБА_2
14 травня 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.186 КК України,
В провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження №278/3237/22 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_10 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 19.03.2024 відносно ОСОБА_8 .
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 19.03.2024 обвинуваченій ОСОБА_8 до вступу вирок в законну силу застосовано запобіжний захід залишено у виді тримання під вартою.
В клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої, прокурор ОСОБА_9 звертає увагу на тяжкість вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення (тяжкого), дані характеризуючих особу останньої, та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що обвинувачена ОСОБА_8 може переховуватись від суду, як і вчинити інше правопорушення. Наголошує, що виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Заслухавши доводи прокурора в підтримку клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, пояснення обвинуваченої та її захисника, які заперечили щодо задоволення клопотання, апеляційний суд, вирішуючи клопотання прокурора, приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч.2 ст.331 КПК України, визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності відповідного клопотання до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на матеріали кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_8 , передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, яке відноситься до особливо тяжкого корисливого злочину, характеризуючих особу обвинуваченої даних, зокрема, обвинувачена не має сім'ї та утриманців, не працює, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, має місце реєстрації, за яким тривалий час була відсутня, за місцем проживання характеризується виключно негативно, позбавлена батьківських прав, зловживає спиртними напоями (а.п.151), оголошувалась в розшук, як і існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були встановлені в суді першої інстанції та продовжують існувати на стадії апеляційного провадження, а саме - обвинувачена може переховуватись від суду, вчинити інше правопорушення, з метою забезпечення її належної процесуальної поведінки, апеляційний суд вважає, що на час розгляду даного кримінального провадження необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку апеляційного суду, більш м'який запобіжний захід не забезпечить відповідну процесуальну поведінку обвинуваченої, а тому, строк дії застосованого до обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід продовжити.
Керуючись ст. 199 КПК України,
Клопотання прокурора задовольнити. Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 12.07.2024 включно.
Копію ухвали направити для виконання до Житомирської УВП №8.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :