Справа № 761/13721/24
Провадження № 1-кс/761/9249/2024
15 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
представника власника майна ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в залі суду в режимі відеоконференції з представником власника майна ОСОБА_3 , клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №42023000000001378 від 20.02.2023, а саме з мобільного телефону Apple iPhone 14 Pro Max IMEL 1 НОМЕР_2, IMEL 2 НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , вилученого 17.10.2023 під час проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 ,у зв'язку із тим, що в відпала необхідність у продовженні застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити, зазначив, що під час обшуку власницею майна був добровільно наданий вказаний мобільний телефон та паролі логічного доступу до нього, вказаний мобільний телефон, не містить відомостей, що мають значення для кримінального провадження, у зв'язку із чим вважає що в арешті майна відпала потреба.
Прокурор ОСОБА_4 зазначив, що в мобільному телефоні, питання про скасування арешту якого порушується питання у клопотанні, не міститься відомостей, які мають значення для досудового розслідування кримінального провадження №42023000000001378 від 20.02.202, а тому не заперечував щодо скасування арешту.
Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна та прокурора, вивчивши матеріли клопотання, дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року в межах кримінального провадження № 42023000000001378 від 20.02.2023 на мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro Max IMEL 1 НОМЕР_2 , IMEL 2 НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , який був вилучений 17.10.2023 під час проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення речових доказів.
Судом встановлено, що вказаний мобільний телефон був оглянутий органом досудового розслідування та не містить відомостей, які мають значення для кримінального провадження №42023000000001378 від 20.02.2023.
Таким чином, наведене дає підстави для висновку, що в кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт на належний ОСОБА_5 мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro Max IMEL 1 НОМЕР_2 , IMEL 2 НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , відпала потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна.
А тому, клопотання - слід задовольнити, а арешт майна - скасувати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
клопотання, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні №42023000000001378 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2023, з ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 1102, ч. 4 ст. 1111 КК України, а саме на мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro Max IMEL 1 НОМЕР_2 , IMEL 2 НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1