Справа № 761/4913/24
Провадження №1-кп/761/2781/2024
14 травня 2024 року місто Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №12023105100002389 від 29 листопада 2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Жданівка Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, працюючого стажером лаборанта в ТОВ «Єноміна», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, штраф сплачено 10 березня 2023 року (платіжна інструкція 0.0.2893815532.1),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Шевченківського районного суду від 10 березня 2023 року у справі №761/5299/23 за ч. 1 ст. 309 КК України, у невстановлений слідством час, але не пізніше 20 січня 2024 року, у невстановленому слідством місці при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон) і з цього моменту ОСОБА_3 почав її незаконно зберігати, маючи умисел, спрямований на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, посягаючи суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».
У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на незаконне зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), переніс раніше придбану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, а саме 4-ММС (4-метилметкатинон), до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 .
20 січня 2024 року у період часу з 10:54 години до 11:59 години в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_3 виявлено та в подальшому вилучено зіп-пакет із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої, згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 заборонено, а саме 4-ММС (4-метилметкатинон) масою 0,25 грама (відповідно до висновку експерта), яку ОСОБА_3 незаконно придбав та в подальшому зберігав за місцем свого мешкання без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збут, вчинене протягом року після засудження за статтею 309 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнав винуватість в інкримінованому йому злочині та пояснив, що вчинив його при обставинах викладених в обвинувальному акті та встановлених в судовому засіданні.
Пояснив, що вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2023 року його було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який він оплатив того ж дня. Понад рік він не вживає наркотичні засоби та психотропні речовини. В січні 2024 року поблизу станції метрополітену «Лук'янівська» в місті Києві він знайшов згорток, який, на його думку, був «закладкою», тобто наркотичним або психотропним засобом, який він приніс за адресою: АДРЕСА_3 , де зберігав з метою можливого подальшого особистого вживання. 20 січня 2024 року у ранковий час під час обшуку за місцем його проживання було вилучено психотропну речовину «ММС». У скоєному щиро кається, просив суворо не карати та призначити покарання у вигляді штрафу, який він зобов'язується сплатити.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що є матір'ю ОСОБА_3 . Стверджує, що понад рік син не вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, працевлаштований. Вважає, що ОСОБА_7 вчинив правопорушення під впливом знайомих, які провокували його на вживання наркотичних засобів. З метою обмеження сина у спілкуванні з особами, які є наркозалежними, вони змінили місце проживання. Просила сина суворо не карати.
Прокурор, обвинувачений та захисник в судовому засіданні вважали за можливе розглянути зазначене кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
За таких обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України та дослідженням характеризуючих матеріалів. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що наявні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, оскільки з реєстру матеріалів досудового розслідування та наданих матеріалів, вбачається, що при досудовому розслідуванні зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, а тому визнання обвинуваченим винуватості є цілком виправданим.
Оцінивши в сукупності всі докази у справі, в межах обраного обсягу та порядку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України злочин за ч.2 ст.309 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, ту обставину, що тяжких наслідків від скоєного не настало, особу обвинуваченого, а саме: відношення обвинуваченого до скоєного ним злочину, який усвідомив неправомірність вчиненого ним діяння і критично оцінює скоєне, готовий нести відповідальність.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України в ході судового розгляду не встановлено.
Обираючи ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує, обставини, які пом'якшують покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, раніше судимий, але штраф сплатив, тобто покарання відбув, працевлаштований, проживає разом з матір'ю, на психіатричному обліку не перебуває, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах ч.2 ст.309 КК України.
Цивільний позов у справі відсутній.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у зв'язку із залученням експерта у сумі 3029,12 (три тисячі двадцять дев'ять гривень дванадцять копійок), а саме за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів (висновок №СЕ-19/111-24/4287-НЗПРАП від 24.01.2024) підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 372, 374 КПК України, ст.ст. 12, 50, 65-67, 71, 309 КК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винниму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що складає 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень.
Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати у зв'язку із залученням експерта в розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 копійок.
Речові докази: безномерний сейф-пакет в якому згідно висновку експерта №СЕ-19/111-24/4287-НЗПРАП від 24.01.2024 знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої, заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон) масою 0,25 грама, особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої, заборонено - тетрагідроканнабінол масою 0,003 грама, скляна колба з нашаруваннями особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої, заборонено - PVP масою 0,001 грама, - знищити.
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя ОСОБА_1