ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8782/24
провадження № 2/753/6107/24
"14" травня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
01.05.2024 ОСОБА_1 в електронній формі звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом доОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у цивільній справі за даним позовом, суддя виходить з наступного.
Форму та зміст позовної заяви визначає норма статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), згідно положень якої позовна заява повинна, зокрема містити: місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи; відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За приписами статті 177 ЦПК Україниу разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з цією нормою позивач також повинен додати до позовної заяви всі наявні у нього докази.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є громадянином Азербайджанської Республіки, а шлюб між сторонами був зареєстрований Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану.
Розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем в Україні здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про міжнародне приватне право».
Якщо між Україною та державою, громадянами якої є сторони у справі, укладено договір про правову допомогу в сімейних і цивільних справах, застосовуються його положення і в частині розірвання шлюбу.
Частиною першою статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», зокрема передбачено, що суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача, а також, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
До такої події можна віднести укладання шлюбу між громадянином України і іноземцем на території України і видання відповідного свідоцтва про шлюб.
За правилом загальної підсудності, встановленим статтею 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас частина друга статті 28 цього Кодексу передбачає можливість пред'явлення позову за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Згідно з цією нормою справа про розірвання шлюбу також може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з подружжя за домовленістю між ними.
Що стосується позовів до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування невідоме, то такі позови пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
У позовній заяві позивачка зазначила, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що за правилом загальної підсудності належить до територіальної юрисдикції Дарницького районного суду м. Києва, проте за інформацією електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» ні за вказаною адресою, ні за будь-якою іншою адресою у м. Києві, відповідач не зареєстрований, у Єдиному державному демографічному реєстрі відомостей про особу відповідача також не знайдено.
Жодних доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві відомостей про зареєстроване місце проживання або перебування відповідача на території Дарницького району м. Києва до позовної заяви не додано, також до позовної заяви не додано доказу надсилання відповідачу.
Наведене означає, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених статтях 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного позивачці на усунення недоліків позову слід подати позовну заяву у новій редакції з зазначенням у ній: відомостей про наявність (або відсутність) у сторін електронного кабінету; доказів на підтвердження відомостей щодо останнього зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача, місцезнаходження його майна або постійного його зайняття (роботи) на території Дарницького району м. Києва, а також додати до позовної заяви такі докази та доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.
Керуючись статтями 175, 185, 257 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, роз'яснивши, що в разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Суддя: