Справа № 296/4350/24
2-н/296/499/24
Іменем України
про відмову у видачі судового наказу
15 травня 2024 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Шкиря В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , -
09.05.2024 заявник звернувся до суду із заявою, зі змісту якої просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , аліменти на його користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000,00 грн.
Перевіривши заяву та додані до неї матеріали, встановлено таке.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але небільше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 СК України).
Наказне провадження - це особливий вид цивільного процесу, спрямований на вирішення безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За ст. 165 ч. 1 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заява подана з порушеннями вимогстатті 163цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогамстатті 161цього Кодексу;
4) наявні обставини, передбаченічастиною першоюстатті 186 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Суд звертає увагу, що 23.01.2024 Корольовським районним судом м.Житомира було видано судовий наказ № 296/641/24 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.01.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Зазначений судовий наказ набрав законної сили 23.01.2024, станом на 15 травня 2024 року він не визнаний таким, що не підлягає виконанню в порядку ст.173 ЦПК України, отже аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже стягуються.
З огляду на викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, оскільки судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.165,166 ЦПК України, суддя -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою, проте не перешкоджає зверненню до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. М. Шкиря