Справа № 161/544/24
Провадження № 2/161/1352/24
13 травня 2024 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гриня О. М.,
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д. А.,
представника позивача адвоката Нечипоренко Ж. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він одружився з відповідачем 31 травня 2008 року, шлюб між ними зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 440. Позивач вказує, що його сімейне життя з відповідачем не склалось, їхній шлюб має формальний характер, вони не ведуть спільного господарства, проживають окремо один від одного. На переконання позивача подальше збереження шлюбу з відповідачем буде суперечити його інтересам.
На підставі наведеного позивач просить шлюб, укладений між ним та відповідачем, розірвати.
Ухвалою судді від 11 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою суду від 07 лютого 2024 року відповідну заяву відповідача задоволено та сторонам надано строк для примирення - 2 місяці.
21 березня 2024 року засобами поштового зв'язку від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення у справі. Обґрунтовуючи свою позицію, ОСОБА_1 зазначає, що він перебуває на службі в Збройних Силах України, безпосередньо виконує бойові завдання, в зв'язку з чим не може бути присутнім у судовому засіданні. Вважає, що відповідач своїми процесуальними діями намагається перешкодити йому отримати рішення суду про розірвання шлюбу. Примирення між ним та відповідачем є неможливим, суперечить його інтересам, а тому відповідач наполягає на розірванні шлюбу.
Представник позивача адвокат Нечипоренко Ж. М. у судовому засіданні позов підтримала з підстав, які зазначені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи. Також суд ураховує, що відповідач, будучи обізнаною про цю справу, подавала клопотання про надання строку для примирення, а також клопотала про відкладення судового засідання, яке було призначено на 08 квітня 2024 року. Вказані клопотання відповідача судом було задоволено з метою забезпечення реалізації її процесуальних прав. Однак, в чергове судове засідання 13 травня 2024 року відповідач не з'явилась та не повідомила суду поважності причин своєї неявки. Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 31 травня 2008 року Золотоніським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 440 (а. с. 8).
Також установлено, що сторони є батьками двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 9, 10).
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч.3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 105 ч. 3 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (ч. 1 ст. 112 СК України).
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).
Суд установив, що сторони не примирились, позивач наполягає на розірванні шлюбу та зазначає, що подальше збереження шлюбу буде суперечити його інтересам. Наведене свідчить про формальний характер шлюбу сторін.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин, які склалися в цій сім'ї, визнання позову відповідачем, та з врахуванням вимог ст.ст. 24, 55, 56 СК України, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч.2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд установив, що при зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Враховуючи висновок суду про задоволення позову, наявні процесуальні підстави для стягнення з відповідача в користь позивача 1211,20 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13,77,81,89,141, 200, 206, 263,264,265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 110, 111, 112, 115 СК України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Дожва Турійського району Волинської області, та ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Луцьк Волинської області, зареєстрований 31 травня 2008 року Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 440 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1211,21 грн. понесених витрат на оплату судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Дата складення повного рішення суду 15 травня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О. М. Гринь