58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
14 травня 2024 року Справа № 926/5086/23
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча, секретар судового засідання Голіней Я.І.,
за участі представників сторін: не з'явились
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Зернарі» про визнання наказу від 12.02.2024 таким, що не підлягає виконанню
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трітікум_АТ”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група Зернарі”
про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 2395571,36 грн
СУТЬ СПОРУ: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група Зернарі” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трітікум_АТ” 2 196 062,96 грн основного боргу, 147888,29 грн пені, 28636,66 грн інфляційних втрат, 12995,88 грн 3% річних та 29977,43 грн судового збору.
12.02.2024 року Господарським судом Чернівецької області на виконання зазначеного рішення суду видано наказ.
На виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група Зернарі” на рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024, матеріали справи №926/5086/23 направлено до Західного апеляційного господарського суду.
27.02.2024 від представника відповідача - ТОВ “Торгова група Зернарі” надійшла заява про визнання наказу від 12.02.2024 таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування поданої заяви останній посилається на помилкову видачу наказу по справі, оскільки у зв'язку із відкриттям апеляційного провадження рішення Господарського суду Чернівецької області не набрало законної сили.
Ухвалою суду від 29.02.2024 відкладено вирішення питання про прийняття заяви ТОВ “Торгова група “Зернарі” про визнання наказу від 12.02.2024 таким, що не підлягає виконанню до повернення матеріалів справи 926/5086/23 до Господарського суду Чернівецької області.
В запереченнях від 29.02.2024 на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначив, що відповідач умисно подає апеляційну скаргу з метою невиконання чи затягування виконання своїх зобов'язань перед позивачем, оскільки, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, він не оспорює суму основної заборгованості, яка складає 2196062,96 грн і станом на момент подання заяви у повнгому обсязі добровільно не сплачена.
29.04.2024 матеріали справи повернулись на адресу Господарського суду Чернівецької області, у зв'язку з чим розгляд заяви призначено у судовому засіданні 14.05.2024.
У запереченнях від 02.05.2024 на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, позивач посилається на те, що станом на 12.02.2024 в суда були відсутні дані про подання відповідачем апеляційної скарги, що мало місце 08.02.2024, у той час як апеляційне провадження було відкрито лише 14.02.2024.
Відповідач в апеляційній скарзі не оспорював суму основної заборгованості, яка складала 2196062,96 грн та на даний час сума основного боргу повністю не сплачена.
Оскільки рішення першої інстанції залишено без змін постановою апеляційної інстанції оспорюваний наказ по суті є правильним.
Ухвалою суду від 13.05.2024 задоволено заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні 14.05.2024 в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду.
В клопотанні від 14.05.2024 позивач повідомив суд, що 08.02.2024 відповідач добровільно сплатив 300 000 грн та того ж дня в останній день строку подав апеляційну скаргу на рішення суду.
Після пред'явлення судового наказу до виконання, 14.05.2024 відкрито апеляційне провадження, проте повідомлення про це в Електронний суд надійшло лише 15.02.2024 о 19 год. 15 хв., що підтверджується карткою про рух документів в електронному суді.
Оскільки постановою Західного апеляційного суду від 19.03.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області по даній справі залишено в силі, виконання наказу від 12.02.2024 не порушило прав відповідача та не призвело до подвійного стягнення.
Позивач повідомив суд, що станом на момент розгляду даної заяви борг відповідача за рішенням суду частково погашено та становить 646 103,14 грн.
Позивач зазначив, що у спірних правовідносинах він вправі отримати належну йому суму коштів, а наявність судового рішення сама по собі не призводить до відновлення права, а лише спрямована на його захист, який має бути реалізований шляхом виконання такого рішення суду.
Позивач в судове засідання 14.05.2024 явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача, за заявою якого постановлено провести судове засідання в режимі відеоконференції, з невідомих суду причин у судовому засіданні участі не прийняв, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню суд зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група Зернарі” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трітікум_АТ” 2 196 062,96 грн основного боргу, 147888,29 грн пені, 28636,66 грн інфляційних втрат, 12995,88 грн 3% річних та 29977,43 грн судового збору.
Повний текст вищевказаного рішення складено та підписано 19.01.2024.
08.02.2024 відповідачем добровільно сплачено позивачу 300000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1013.
08.02.2024 відповідачем подано апеляційну скаргу на рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024.
12.02.2024 року Господарським судом Чернівецької області на виконання зазначеного рішення суду видано наказ.
14.02.2024 позивач направив на адресу Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група Зернарі”.
Вищевказана ухвала оприлюднена для надання загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16.02.2024.
Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 зареєтрована канцелярією Господарського суду Чернівецької області 16.02.2024, матеріали справи направлено на адресу апеляційного суду 19.02.2024.
22.02.2024 Головним державним виконавцем Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рижко Дар'єю Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74246307, якою постановлено стягнути з відповідача по справі (з урахуванням добровільної сплати 300000,00 грн.) 1 896 062,96 грн основного боргу, 147888,29 грн пені, 28636,66 грн інфляційних втрат, 12995,88 грн 3% річних та 29977,43 грн судового збору.
27.02.2024 Ковельський відділ державної виконавчої служби перерахував позивачу 1 249 959, 82 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4204.
27.02.2024 у зв'язку оскарженням в апеляційному порядку рішення суду від 19.01.2024 відповідач звернувся до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зупинення виконавчого провадження
28.02.2024 Головним державним виконавцем Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рижко Д.О. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №74246307, згідно якої зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 12.02.2024.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 залишено в силі рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського кодексу України (надалі -ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень між народного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема, дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
За умовами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Частиною 2 ст. 241 ГПК України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Тобто положення ч. 2 ст. 241 ГПК України щодо моменту набрання рішенням законної сили стосуються випадків, коли апеляційна скарга подана у строк, визначений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом положень статей 1, 5, 6, 11, 18 Закону України "Про виконавче провадження" метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а виконавці при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов'язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як встановлено судом, повний текст рішення від 17.01.2024 був складений 19.01.2024, отже, з огляду на приписи ч.1, 4 ст.116 ГПК України, останнім днем на його апеляційне оскарження було 08.02.2024. Таким чином, вказане рішення мало набрати законної сили 09.02.2024.
08.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова група Зернар» добровільно сплатило позивачу 300 000,00 грн та 08.02.2024 о 16-42 години через електронний суд подало до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024.
Апеляційна скарга зареєстрована канцелярією Західного апеляційного господарського суду 09.02.2024.
Таким чином, апеляційна скарга надіслана у межах строку, встановленого процесуальним кодексом.
Про подання апедяційної скарги відповідач Господарський суд Чернівецької області у строк до 12.02.2024 не повідомив.
Враховуючи, що запит від апеляційного господарського суду про надіслання справи до суду апеляційної інстанції у зв'язку із надходженням апеляційної скарги на рішення суду від 17.01.2024 надійшов до Господарського суду Чернівецької області 16.02.2024, станом на час винесення наказу суд не був обізнаний про наявність апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Відповідач не був позбавлений можливості повідомити суд про оскарження рішення у справі у день подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, тобто 08.02.2024, що, крім іншого, відповідало би його інтересам.
Суд в контексті встановлених обставин, виходить з того, що зміст статті 241 ГПК України свідчить, що до набрання рішенням законної сили воно не створює жодних правових наслідків для сторін.
Разом з тим, суд враховує, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 у справі №926/5086/23 залишено без змін, отже в подальшому з 19.03.2024 воно набрало законної сили і підлягало обов'язковому виконанню.
З урахуванням встановлених обставин щодо часткового виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 у справі №926/5086/23, адже відповідач добровільно сплатив 300 000,00 грн боргу та в подальшому з відповіджача стягнуто виконавчою службою 1249959, 82 грн, з огляду на залишення рішення суду без змін судом апеляційної інстанції, видання наказу від 12.02.2024 не порушило прав відповідача, оскільки не призвело до подвійного стягнення.
Верховний Суд у постанові від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17 зазначав, що підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 по справі №195/465/15-ц висловився про те, що при розгляді заяви щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, судом не вирішується питання про помилкову чи непомилкову видачу наказу на виконання рішення, а лише можливість виконання рішення, яке не набрало законної сили у відповідності до положень ГПК України.
Враховуючи вищевикладене у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Зернарі» про визнання наказу від 12.02.2024 таким, що не підлягає виконанню слід відмовити.
Керуючись статтями 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Зернарі» про визнання наказу від 12.02.2024 таким, що не підлягає виконанню.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.05.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою:http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя М.І. Ніколаєв