Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
"07" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1286/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за участю:
представника ОСОБА_1 - адвоката Сонька В.В.
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну, здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, задовольнити заяву, визнати його неплатоспроможним, прийняти пропозиції - запропонований план реструктуризації (проєкт пропозицій) в частині стягнення коштів у розмірі 143844,6 грн та списання коштів на суму 164834,39 грн; зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, ввести мораторій, починаючи з дня винесення рішення.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що він не працевлаштований; зареєстрований і фактично проживає з матір'ю; фізичною особою-підприємцем зареєстрований не був; має у власності на праві спільної сумісної власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; має прострочені зобов'язання перед 2 банками та 14 мікрофінансовими організаціями на загальну суму 308678,99 грн.
Ухвалою суду від 17.04.2024 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання у справі призначено на 07.05.2024. Викликано для участі у судовому засіданні ОСОБА_1 або його уповноваженого представника для надання пояснень щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну. Ухвалено боржнику до дати підготовчого засідання надати суду: всі докази, які підтверджують наявність вказаної кредиторської заборгованості, у тому числі первинні документи (кредитні договори), вимоги про погашення боргу тощо; додаткові докази, які свідчать про його неплатоспроможність (за наявності).
07.05.2024 до суду від боржника надійшло клопотання (вх. № 11932) про долучення до матеріалів справи повідомлення від кредиторів з вимогами сплатити заборгованість.
Суд зауважує на тому, що окрім самого вищезазначеного клопотання жодних документів до нього заявником не надано.
Представник ОСОБА_1 адвокат Сонько В.В. у судовому засіданні 07.05.2024 підтримав заяву про неплатоспроможність ОСОБА_1 та надав пояснення у справі; первинні документи та додаткові докази, які свідчать про неплатоспроможність ОСОБА_1 , не надав.
Арбітражна керуюча Белінська Н.О. у судове засідання 07.05.2024 не з'явилася; про дату, час та місце проведення підготовчого засідання була повідомлена належним чином.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 117 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій зазначається дата підготовчого засідання, яке має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали.
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги строковий характер проведення підготовчого засідання суду, суд вважає за необхідне провести підготовче засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, проаналізувавши матеріали справи, у тому числі, долучені до заяви документи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Згідно з ч. 3 ст. ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
Тобто для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачений перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб.
Зокрема, абзацом 1 частиною 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
В обґрунтування наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник посилається на те, що у нього наявні невиконані прострочені грошові зобов'язання перед ТОВ "ФК "Кредіплюс", ТОВ "Фінтаргет", ТОВ "ФК "Нові Кредити", ТОВ "Стар Файненс Груп", ТОВ "Аванс Кредит", ТОВ "Маніфою", ТОВ "Клай Інвест", ТОВ "ФК "Процент", ТОВ "Містер Мані", ТОВ "Укр Кредит Фінанс", ТОВ "ФК "Просто кредит", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", АТ "ПУМБ", АБ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Бізпозика", "Golden Interest Group Limited" Private Limited Company на загальну суму 308678,99 грн.
При дослідженні документів, доданих ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, судом встановлено, що позичальником у ВСІХ наданих заявником кредитних договорах є ОСОБА_2 , а не заявник - ОСОБА_1 .
Як зазначено вище, ухвалою суду від 17.04.2024 ОСОБА_1 було запропоновано до дати підготовчого засідання надати суду: всі докази, які підтверджують наявність вказаної кредиторської заборгованості, у тому числі первинні документи (кредитні договори), вимоги про погашення боргу тощо; додаткові докази, які свідчать про його неплатоспроможність (за наявності).
Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду доставлено до Електронного кабінету ОСОБА_1 18.04.2024, отже, заявник був ознайомлений з її змістом.
Заявником не надано до матеріалів справи жодного кредитного договору, стороною якого є ОСОБА_1 .
Також суд зауважує на тому, що надані заявником у якості доказів вимог кредиторів про погашення боргу довідки ТОВ "ФК "Кредіплюс", ТОВ "Фінтаргет", ТОВ "Клай Інвест", ТОВ "ФК "Процент" та ТОВ "Укр Кредит Фінанс" не містять підписів (у тому числі кваліфікованого електронного підпису) уповноважених осіб зазначених фінансових установ, у зв'язку з чим не є належними доказами.
З огляду на зазначене, суд не вбачає за можливе встановити дійсний розмір кредиторської заборгованості ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що заявником не вчинено жодних дій, направлених на витребування в порядку ст. 81 ГПК України необхідних йому документів, та не виконано вимоги ухвали суду від 17.04.2024 у частині надання доказів, які підтверджують наявність вказаної кредиторської заборгованості, у тому числі первинних документів (кредитних договорів), вимог про погашення боргу тощо, а також додаткових доказів, які свідчать про його неплатоспроможність.
Вищезазначене позбавляє суд можливості встановити розмір грошових зобов'язань ОСОБА_1 , у тому числі з урахуванням ч. 3 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що узгоджується з вимогами пунктів 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Як зазначено вище, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Слід зауважити на тому, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Суд враховує, що у справах про банкрутство (у тому числі неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Не подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредитних договорів, на які посилається ОСОБА_1 в конкретизованому списку кредиторів як на підставу виникнення боргу, надання довідок фінансових установ про розмір заборгованості без підписів уповноважених осіб призводить до неможливості встановлення судом дійсного розміру кредиторської заборгованості заявника, підстав виникнення зобов'язань і строків їх виконання.
Провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
Крім того, на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження. Застосування судам принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Схожий за змістом висновок, викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про заборгованість, у тому числі за основним зобов'язанням та неустойкою (штрафу, пені) окремо, підстав виникнення зобов'язань, строку їх виконання згідно із законом або договором, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що узгоджується з вимогами пунктів 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Поряд із цим, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.
У даному випадку заявник не надав належні докази на підтвердження зазначеної ним кредиторської заборгованості, тобто не підтвердив підстави звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Наведене, в свою чергу, унеможливлює здійснити судом перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим вважає за необхідне у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись ст. ст. 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 13 травня 2024 року.
Суддя Усатий В.О.