65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4204/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Павлова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (вх.№2-672/24 від 22.04.2024) Фермерського господарства "Колос-2021" про ухвалення додаткового рішення, подану у справі №916/4204/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (67640, Одеська область, Біляївський район, с.Градениці, вул. Леніна, буд. 87)
до відповідача: Фермерського господарства "Колос-2021" (67640, Одеська обл., Одеський р-н, с. Градениці, вул.Центральна, буд. 87)
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 330 153,51 грн
та за зустрічним позовом: Фермерського господарства "Колос-2021" (67640, Одеська обл., Одеський р-н, с. Градениці, вул.Центральна, буд. 87)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (67640, Одеська область, Біляївський район, с.Градениці, вул. Леніна, буд. 87)
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
від ТОВ "Колос": Каназірський Ю.Ф.
Коломійчук А.С.
від ФГ "Колос-2021": Боднар М.О.
В провадженні судді Щавинської Ю.М. перебувала справа №916/4204/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" до Фермерського господарства "Колос-2021" про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 330 153,51 грн, що складається з суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції - 317 326,51 грн, 3% річних у сумі 12 827 грн, а також за зустрічним позовом Фермерського господарства "Колос-2021" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про визнання недійсним договору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" частково, визнано недійсною додаткову угоду №1 від 30.12.2021 до договору надання послуг зі збирання соняшника №21/09/01 від 01.09.2021 та відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.
Крім того, вказаним рішенням суду задоволено позов Фермерського господарства "Колос-2021" та визнано недійсним договір надання послуг зі збирання соняшника №21/09/01 від 01.09.2021.
22.04.2024 до суду від Фермерського господарства "Колос-2021" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн.
Обґрунтовуючи подану заяву, останній зазначає, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи ФГ "Колос-2021" уклало договір № 437/13-10-2023 від 13.10.2023 з адвокатом Боднаром Максимом Олександровичем, відповідно до якого адвокатом були надані наступні послуги:
- 13.10.2024 - усна консультація адвоката з приводу предмету спору, аналіз позовної заяви ТОВ "Колос" та напрацювання позиції відповідача з розглядом письмових доказів по справі - 3000 грн - 3 години;
- 24.10.2023 - підготовка та надання адвокатом відзиву на позовну заяву - 5 000 грн - 5 годин;
- 20.11.2023 - підготовка та подання до суду письмових пояснень по суті спору - 3 000 грн - 3 години;
- 03.01.2024 - аналіз та оцінка заяви ТОВ "Колос" про зміну предмету позову та напрацювання правової позиції з приводу вказаної заяви - 3 000 грн - 3 години;
- 19.01.2024 - підготовка та подання до суду зустрічної позовної заяви з додатками та відзиву на позовну заяву з врахуванням заяви ТОВ "Колос" про зміну предмету позову -5 000 грн - 5 годин;
- 13.02.2024 - аналіз відповіді на відзив, отриманої від ТОВ "Колос" та відзиву ТОВ "Колос" на зустрічну позовну заяву - 2 000 грн - 2 години;
- 20.02.2024 - підготовка та подання до суду відповіді на відзив по зустрічній позовній заяві - 3 000 грн - 3 години;
- участь в судових засіданнях по справі №916/4204/23: 22.11.2023 - 1000 грн - 1 година; 15.01.2024 - 1000 грн - 1 година; 04.03.2024 - 1000 грн - 1 година; 20.03.2024 - 1000 грн - 1 година; 08.04.2024 - 1000 грн - 1 година; 17.04.2024 - 1000 грн - 1 година.
Таким чином, загальна вартість послуг наданих послуг за договором складає 30 000 грн.
На підтвердження понесених витрат ФГ "Колос-2021" надано суду договір № 437/13-10-2023 про надання правової допомоги від 13.10.2023 та акт приймання-передачі наданих послуг від 18.04.2024 за договором № 437/13-10-2023 від 13.10.2023
Ухвалою суду від 25.04.2024 прийнято заяву Фермерського господарства "Колос-2021" про ухвалення додаткового рішення, подану у справі №916/4204/23, до розгляду та призначено розгляд заяви в засіданні суду на "01" травня 2024 р. о 13:45.
01.05.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до якого останній просить суд покласти судові витрати по справі (витрати на професійну правничу допомогу) на відповідача за первісним позовом - Фермерське господарство "Колос-2021". У випадку, якщо суд не вбачатиме підстав для покладання судових витрат по справі на відповідача за первісним позовом, ТОВ "Колос" просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 000 грн.
Обґрунтовуючи подане клопотання, ТОВ "Колос" посилається на ч. 3 ст. 56 ГПК України та зазначає, що в даному судовому процесі представництво інтересів ФГ "Колос-2021" здійснювалось штатним працівником спеціалістом в сфері права Горюхіним Р.В. (самопредставництво), а стороною не обґрунтовано необхідність додаткового залучення іншого спеціаліста в галузі права, зважаючи на рівень складності справи, з огляду на що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката Боднара М.О. є значно завищеною.
Крім того, ТОВ "Колос" посилається на ч. 9 ст. 129 ГПК України та зазначає про суперечливість поведінки ФГ "Колос-2021"під час розгляду справи.
Так, Фермерське господарство "Колос-2021" у відзиві на позовну заяву від 24.10.2023 зазначило про існування додаткової угоди № 1 від 30.12.2021, згідно з якою: "замовник зобов'язується перерахувати Виконавцю плату за надані послуги до 31.12.2024".
Водночас, після зміни ТОВ "Колос" предмету позову шляхом доповнення позовною вимогою про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 30.12.2021, ФГ "Колос-2021" подано зустрічну позовну заяву, у якій останній зазначає, що договір надання послуг зі збирання соняшника № 21/09/01 від 01.09.2021 ОСОБА_1 був "укладений з метою формування штучного податкового кредиту з ПДВ для ФГ "Колос-2021" та не мав на меті реального надання відповідних послуг", про що не було зазначено у відзиві від 24.10.2023.
Таким чином, обставинами, що мають бути враховані при вирішенні питання про стягнення судових витрат по справі № 916/4204/23, є: часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Колос"; незначна складність справи; зловживання ФГ "Колос-2021" своїми процесуальними правами, несприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; представництво інтересів фермерського господарства "Колос-2021" штатним працівником спеціалістом в сфері права Горюхіним Р.В. (самопредставництво).
Крім того, вирішуючи, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, слід врахувати, що під час розгляду справи позиція відповідача неодноразово змінювалась, що свідчить про небажання сприяти встановленню дійсних обставин справи (на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 був керівником і позивача, і відповідача, тобто, беззаперечно міг і мав сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи).
Проаналізувавши надану Фермерським господарством "Колос-2021" заяву про ухвалення додаткового рішення, подану у справі №916/4204/23, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 ГПК України.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Наведена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (такі висновки наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №905/716/20, від 15.09.2022 у справі № 910/10159/21).
Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.
Зміст вказаної норми також свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов'язок здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим (подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №910/18790/19, від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19 та додаткових постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 910/18790/19, від 04.03.2021 у справі № 916/376/19, №905/671/19 від 6.07.22).
При цьому суд може відступити від загального підходу до розподілу судових витрат та покласти їх повністю або частково на відповідну сторону, навіть якщо при розподілі витрат зі сплати судового збору судом був застосованій інший підхід (розподіл витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Висновок щодо застосування наведеної норми викладено, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
Суд, дослідивши обставини справи, погоджується з доводами ТОВ «Колос» про наявність підстав для застосування ч.9 ст.129 ГПК України.
Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" частково, визнано недійсною додаткову угоду №1 від 30.12.2021 до договору надання послуг зі збирання соняшника №21/09/01 від 01.09.2021 та відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.
Крім того, вказаним рішенням суду задоволено позов Фермерського господарства "Колос-2021" та визнано недійсним договір надання послуг зі збирання соняшника №21/09/01 від 01.09.2021.
При цьому, як було встановлено судом, оспорювані правочини були укладені однією і тією же особою з обох сторін (від Замовника головою ОСОБА_1 та від Виконавця директором Разумовим В.В.), з урахуванням чого суд дійшов висновку, що встановлення факту підписання оспорюваних правочинів однією особою є достатньою підставою для визнання недійсними таких правочинів, без необхідності додаткового з'ясування обставини укладання таких правочинів підписантом у власних інтересах чи ні, про що вказує позивач по первісному позову.
Судом також було зазначено, що позивачем за зустрічним позовом фіктивності правочину належними та допустимими доказами не доведено, з огляду на що у суду відсутні підстави для визнання договору недійсними з таких підстав, що в будь-якому випадку не змінює висновків суду щодо вчинення такого правочину всупереч положень ст. 238 ЦК України.
При цьому, судом було встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 був керівником як Фермерського господарства "Колос-2021", так і Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос".
Суд бере до уваги, що при розгляді справи по суті встановлено, що як задоволення зустрічного позову, так і відмова у первісному стало наслідком укладення відповідних правочинів однією і тією же особою ( ОСОБА_1 , який є керівником ФГ та його бенефіціарним власником) з обох сторін.
Враховуючи, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що заява ФГ «Колос-2021» про відшкодування судових витрат на правову допомогу у розмірі 30 000 грн у зв'язку із розглядом справи не підлягає задоволенню, а судові витрати Фермерського господарства "Колос-2021" у вигляді витрат на професійну правничу допомогу слід покласти на Фермерське господарство "Колос-2021".
При цьому, з урахуванням відступлення від загального підходу до розподілу судових витрат, суд не надає оцінку іншим доводам ТОВ «Колос» щодо обґрунтованості витрат на правничу допомогу та не здійснює їх розподіл залежно від результатів вирішення спору.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 232, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Фермерського господарства "Колос-2021" за вх.№2-672/24 від 22.04.2024 про стягнення судових витрат на правничу допомогу, поданої у справі №916/4204/23, відмовити.
2. Судові витрати Фермерського господарства "Колос-2021" у вигляді витрат на професійну правничу допомогу покласти на Фермерське господарство "Колос-2021".
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 13.05.2024.
Суддя Ю.М. Щавинська