07.05.2024 Справа № 914/30/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чортківське лісове господарство"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Груп-М"
про стягнення 118664,43 грн
за участю представників:
від позивача Мартищук Л.П.
від відповідача Марків Р.Б.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чортківське лісове господарство" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Груп-М" про стягнення 118664,43 грн.
Ухвалою суду від 08.01.2024 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.01.2024.
Ухвалою суду від 30.01.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 30.01.2024, підготовче засідання відкладено до 05.03.2024.
05.03.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання (вх. № 6316/24) про закриття провадження у справі на підставі частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
05.03.2024 позивачем через канцелярію суду подано заяву (вх.№ 6391/24) про долучення до матеріалів справи товарно-транспортних накладних.
Ухвалою суду від 05.03.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 05.03.2024, продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання до 12.03.2024.
11.03.2024 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання (вх. № 6877/24) про відкладення розгляду справи.
12.03.2024 представником позивача через канцелярію суду подано заяву (вх. № 7051/24) про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 12.03.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 12.03.2024, задоволено клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання до 07.05.2024.
30.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх.№ 1701/24) про зміну предмета позову, в прохальній частині якої міститься також клопотання про витребування доказів.
Представник позивача взяв участь в підготовчому засіданні 07.05.2024 в режимі відеоконференції, підтримав подану заяву про зміну предмета позову та витребування доказів, а також заперечив проти клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Представник відповідача в підготовче засідання 07.05.2024 з'явився, заперечив щодо заяви позивача про зміну предмета позову та витребування доказів. Також представник відповідача підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі.
Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, що міститься в прохальній частині заяви про зміну предмета позову (вх. № 1701/24 від 30.04.2024), суд зазначає наступне.
Відповідно до поданого клопотання позивач просить суд для підтвердження факту отримання відповідачем товару згідно договору № 159/3-2021/ЗА від 28.05.2021 купівлі - продажу необробленої деревини витребувати в Головного управління ДПС Львівської області інформацію щодо включення відповідачем податкових накладних при формуванні податкового кредиту, а саме:
- ТРА 925032 від 08.09.2021 р. на суму 46703,66 грн, за якою складена податкова накладна № 3805 від 08.09.2021 року (ПДВ 7783,94 грн);
- ТРБ 300077 від 15.09.2021 р. на суму 43085,14 грн за якою складена податкова накладна № 3948 від 15.09.2021 року (ПДВ 7180,86 грн);
- ТРА 925122 від 30.09.2021 р. на суму 9784,72 грн. за якою складена податкова накладна № 4319 від 30.09.2021 року (ПДВ 1630,79 грн);
- ТРА 925119 від 30.09.2021 р. на суму 69679,02 грн. за якою складена податкова накладна №4318 від 30.09.2021 р. (ПДВ 11613, 85 грн).
Частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Всупереч наведених норм, позивачем клопотання про витребування доказів подано з пропущенням встановленого процесуального строку для його подання та не обґрунтовано неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.
За наведених обставин, суд, у відповідності до норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку залишити без задоволення клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чортківське лісове господарство" про витребування доказів, що міститься в прохальній частині заяви про зміну предмета позову (вх. № 1701/24 від 30.04.2024).
Розглянувши заяву позивача про зміну предмета позову (вх.№ 1701/24 від 30.04.2024), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.
Положення частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18.
Так, в позовній заяві у даній справі позивач просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу у розмірі 118664,43 грн, обгрунтовуючи це неналежним виконанням відповідачем пункту 2.4. договору № 159/3-2021/ЗА від 28.05.2021 купівлі - продажу необробленої деревини, посилаючись на норми законодавства, які регулюють загальні умови виконання зобов'язання.
Пункт 2.4. Договору встановлює порядок розрахунків, а саме: «Покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 (трьох) банківських днів після дня отримання рахунку (рахунків)».
В той же час, відповідно до поданої заяви про зміну предмета позову, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін груп-М» на свою користь також:
- пеню в розмірі 106797,60 грн;
- інфляційні втрати у розмірі 43997,18 грн;
- 3 % річних в розмірі 9207,00 грн.
Втім, суд вважає, що у заяві про зміну предмета позову позивачем заявлено самостійні матеріально-правові вимоги, на обґрунтування яких наведено інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають позивачу право на звернення до суду з окремими позовними вимогами.
Поряд з цим, зазначені у заяві про зміну предмета позову вимоги не є тими матеріально-правовими вимогами, що можуть в певній мірі забезпечити захист первісно заявлених позовних вимог. Тобто позивачем не обрано іншого способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.
Таким чином, позивачем заявлено нові матеріально-правові вимоги, які обґрунтовуються іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відтак, оскільки подана позивачем заява про зміну предмету позову за своєю правовою природою є новою позовною заявою, яка направлена на одночасну зміну предмету та підстав позову, така заява суперечить приписам частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у прийнятті такої заяви до розгляду.
Розглянувши заяву відповідача (вх. № 6316/24 від 05.03.2024) про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Перш за все слід зазначити, що господарський суд закриває провадження у справі не на підставі клопотання учасника справи, а у разі встановлення обставин, що відповідно до приписів статті 231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження у справі.
Тим не менше, відповідно до поданого клопотання відповідач просить суд закрити провадження у даній справі у зв'язку з наявністю рішення суду у справі 914/2231/22, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами про той самий предмет та з тих самих підстав.
Представник позивача в судових засіданнях проти закриття провадження у справі заперечував. У заяві про зміну предмета позову позивач зазначив, що відмовляючи у задоволенні позову у справі 914/2231/22 суд зазначив, що не має можливості встановити, що заборгованість зазначена в актах звіряння відбулася внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань, які склались в ході укладення договору №159/3-2021/3А. На підставі долучених до матеріалів справи доказів відсутня об'єктивна можливість встановити факт поставки деревини відповідачу, факт отримання такої деревини уповноваженою на те особою (учасником господарських зобов'язань). Також у даному рішенні суд не заперечив факт укладення договору купівлі- продажу деревини, погодження договірної ціни, однак всебічно, повно та об'єктивно оцінивши усі обставини справи в їх сукупності встановив, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
До матеріалів даної справи 914/30/24 позивачем долучено докази, які, за його твердженням, підтверджують факт наявності у відповідача спірної заборгованості.
Пунктом 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, для закриття провадження у справі, на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Судом встановлено, що Господарським судом Львівської області ухвалено рішення від 23.12.2022 у справі № 914/2231/22, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у даній справі № 914/30/24 про стягнення заборгованості за договором № 159/3-2021/3А від 28.05.2021 купівлі-продажу необробленої деревини та на підставі товарно-транспортних накладних, а саме:
- ТРА 925032 від 08.09.2021 р.;
- ТРБ 300077 від 15.09.2021 р.;
- ТРА 925122 від 30.09.2021 р.;
- ТРА 925119 від 30.09.2021 р..
Рішенням суду від 23.12.2022 у справі 914/2231/22 в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» про стягнення заборгованості відмовлено.
Слід зазначити, що Наказом Держаного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 840, прийнято рішення про припинення Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та затвердження складу комісії з припинення.
Відповідно до пункту 8 Наказу, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства «Чортківське лісове господарство».
За викладених обставин, з огляду на наявність рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/2231/22, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у даній справі, провадження у справі № 914/30/24 підлягає закриттю у відповідності до положень пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що вирішення спору у даній справі по суті фактично призведе до переоцінки обставин, встановлених рішенням суду у справі № 914/2231/22, що не відповідає принципу юридичної визначеності.
Суд також звертає увагу позивача, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
Керуючись статтями 46, 80, 81, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, що міститься в прохальній частині заяви про зміну предмета позову (вх. № 1701/24 від 30.04.2024).
2. Відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача (вх.№ 1701/24 від 30.04.2024) про зміну предмета позову.
3. Закрити провадження у справі № 914/30/24.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 14.05.2024.
Суддя Петрашко М.М.