вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" травня 2024 р. Справа № 911/1881/23
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Акціонерного товариства “Комерційний банк “Земельний капітал” (04053, вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ)
до Фізичної особи - підприємця Кафтя Ангеліни Василівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 53 365, 75 грн
АТ “КБ “Земельний капітал” звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ФОП Кафтя А. В. про стягнення 53 365, 75 грн основної заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем у визначений строк свого обов'язку щодо повернення гарантійного платежу, сплаченого орендарем орендодавцю згідно з договором № 1 від 20.02.2019 р. оренди нежитлового приміщення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2023 р. відкрито провадження у справі № 911/1881/23 за позовом АТ “КБ “Земельний капітал” до ФОП Кафтя А. В. про стягнення 53 365, 75 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.
25.07.2023 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 1.06 від 27.06.2023 р. на позовну заяву, що долучено судом до матеріалів справи, в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
03.08.2023 р. до канцелярії суду від позивача надійшли заперечення № 263 від 28.07.2023 р. на відзив відповідача від 27.06.2023 р. № 1.06, що долучені судом до матеріалів справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
20.02.2019 р. між позивачем (надалі - Орендар) та відповідачем (надалі - Орендодавець) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1, згідно з п. 1.1. якого відповідно до умов цього Договору Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 109, 3 кв. м (сто дев'ять цілих 3 десятих квадратних метрів), з окремим входом, розташоване на 1 поверсі торгівельно-офісного центру за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Єдності, 2, приміщення 99 (надалі - Об'єкт оренди). Склад Об'єкту оренди та його розміщення наведено на Плані приміщення (Додаток 1, який є невід'ємною частиною цього Договору), який відповідає Технічному паспорту на Об'єкт оренди (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.3. Договору Об'єкт оренди передається в оренду для розміщення відділення АТ “КБ “Земельний капітал”. При цьому Орендар має право здійснювати на Об'єкті оренди всі законні види діяльності, що передбачені його Статутом.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що передача Об'єкта оренди від Орендодавця до Орендаря здійснюється за актом приймання-передачі відповідно до умов цього Договору у строк не більше 3 (трьох) днів з дня підписання цього Договору.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що акт приймання-передачі Об'єкта оренди підписується уповноваженими Сторонами та скріплюється печатками Сторін (в разі наявності).
Згідно з підпункту 4.2.2. пункту 4.2. Договору Орендар зобов'язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, встановлену цим Договором.
Відповідно до п. 5.1. Договору за користування Об?єктом оренди з Орендаря справляється плата. Орендар сплачує Орендодавцю:
- орендну плату. До складу орендної плати, розмір якої встановлено п.5.2 цього Договору, включаються всі платежі, які входять до складу плати за користування Об?єктом оренди відповідно до законодавства України, зокрема, плата за землю, і не включається вартість комунальних послуг, спожитої Орендарем електроенергії, води, послуг охорони, телефонного зв?язку, Інтернету та будь-яких інших послуг, якими користуватиметься Орендар протягом оренди Об?єкту оренди;
- гарантійний платіж - грошова сума, яка є забезпеченням виконання Орендарем його зобов?язань за цим Договором, яка може бути використана Орендодавцем для задоволення своїх вимог, в тому числі вимоги щодо сплати заборгованості з Орендної плати, неустойки та інших витрат, спричинених порушенням Орендарем умов даного Договору.
Пунктом 5.2. Договору визначено, що Орендна плата за користування Об?єктом оренди за цим договором становить:
5.2.1. перші три місяці оренди відповідно до даного Договору (с моменту укладення Договору до « 20» травня 2019 року) Орендар сплачує орендну плату у розмірі 367,50 грн (триста шістдесят сім гривень 50 копійок) за 1 кв.м площі Об?єкту оренди. Відповідно, загальна сума щомісячної орендної плати у вказаний в цьому пункті період становить 40 167,75 грн (сорок тисяч сто шістдесят сім гривень 75 копійок);
5.2.2. в подальшому орендна плата становитиме 472,50 грн (чотириста сімдесят дві гривні 50 копійок) за 1 кв.м площі Об?єкту оренди. Відповідно, загальна сума щомісячної орендної плати становить 51 644,25 грн (п?ятдесят одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 25 копійок).
Відповідно до п. 5.3. Договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату за місяць (за період з 20 числа поточного місяця по 19 число наступного місяця) не пізніше 20 числа поточного місяця безготівковим розрахунком, за банківськими реквізитами Орендодавця, на підставі рахунку Орендодавця. Якщо 20 число припадає на вихідні, святкові або неробочі дні, Орендар здійснює платіж у перший робочий день після 20 числа поточного місяця.
Пунктом 5.4. Договору передбачено, що сторони засвідчують, що на момент укладення цього Договору Орендарем сплачено Орендодавцю Гарантійний платіж у розмірі 90 064, 80 грн (дев'яносто тисяч шістдесят чотири гривні 80 копійок). Вказаний розмір Гарантійного платежу є фіксованим протягом дії даного Договору.
Пунктом 5.6. Договору визначено, що у випадку прострочення сплати Орендарем орендної плати більше, ніж 14 календарних днів від встановленого строку, Орендодавець має право в односторонньому порядку погасити суму заборгованості за рахунок Гарантійного платежу, та письмово повідомити Орендарю про необхідність поповнення Гарантійного платежу. Орендар має протягом 10 (десяти) днів з моменгу отримання вимоги про необхідність поповнення Гарантійного платежу сплатити на поточний рахунок Орендодавця грошові кошти в обсязі, необхідному для відновлення суми Гарантійного платежу, встановленої п. 5.4 цього Договору.
Відповідно до п. 5.7. Договору в разі припинення даного Договору та повернення Орендарем Орендодавцю Об?єкту оренди Орендодавець зобов?язаний протягом десяти 10 (десяти) днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об?єкту оренди повернути Орендарю Гарантійний Платіж, або його невикористану згідно умов цього Договору частину, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Орендаря.
Згідно з п. 8.1. Договору цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців. Обчислення строку Договору оренди починається з моменту підписання акту приймання-передачі та передачі ключів від Об'єкта оренди.
Відповідно до п. 8.6. Договору цей Договір може бути припинений достроково:
8.6.1. за угодою Сторін.
Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до договору оренди нежитлового приміщення від 20.02.2019 р. - План приміщення.
20.02.2019 р. ФОП Кафтя А. В. передала, а АТ “КБ “Земельний капітал” прийняло приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Єдності 2, загальною площею 109, 3 кв. м. (сто дев'ять цілих 30 сотих квадратних метрів) з окремим входом, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Єдності 2, підписаним орендодавцем та орендарем.
Рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 907 від 09.09.2021 р. “Про початок процедури ліквідації АТ “КБ “Земельний капітал” та делегування повноважень ліквідатора банку” на підставі рішення Правління Національного банку України від 09.09.2021 р. № 469-рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства “Комерційний банк “Земельний капітал” вирішено розпочато процедуру ліквідації у АТ “КБ “Земельний капітал” строком на три роки з 10.09.2021 р. до 09.09.2024 р.
У вересні 2021 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 18/15 від 14.09.2021 р., яким повідомив, що у зв'язку із початком процедури ліквідації банку та відсутністю у АТ “КБ “Земельний капітал” необхідності здійснення оренди нерухомого майна за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Єдності 2, приміщення 99, АТ “КБ “Земельний капітал” має намір укласти угоду про розірвання договору оренди з 20.09.2021 р. та провести звіряння взаєморозрахунків.
20.09.2021 р. між позивачем та відповідачем була укладена угода про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 20.02.2019 р. (надалі - Угода), згідно з умов п. 1 якої сторони прийшли до згоди розірвати Договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 20.02.2019 р. з 20.09.2021 р.
Пунктом 2 Угоди визначено, що з 20.09.2021 р. дія договору, що укладений між Сторонами припиняється.
Згідно з п. 3 Угоди ця угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення її печатками.
20.09.2021 р. АТ “КБ “Земельний капітал” передало, а ФОП Кафтя А. В. прийняло нежитлове приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Єдності 2, загальною площею 109, 3 кв. м. (сто дев'ять цілих 30 сотих квадратних метрів) з окремим входом, що підтверджується актом прийому-передачі до договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 20.02.2019 р.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом у процесі розгляду справи, позивач у період з 20.02.2019 р. по 20.09.2021 р. користувався орендованим нежитловим приміщенням за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Єдності 2, загальною площею 109, 3 кв. м. (сто дев'ять цілих 30 сотих квадратних метрів) з окремим входом згідно з договором № 1 від 20.02.2019 р. оренди нежитлового приміщення і станом на момент укладення між позивачем та відповідачем угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 20.02.2019 р., загальний розмір заборгованості позивача перед відповідачем по сплаті орендних платежів за користування нежитловим приміщенням у період з 20.02.2019 р. по 20.09.2021 р. складав 53 365, 75 грн, що підтверджується договором № 1 від 20.02.2019 р. оренди нежитлового приміщення, рахунком на оплату № 1 від 10.08.2021 р., фільтрованими виписками з банківського рахунку відповідача, іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
20.09.2021 р. відповідач у зв'язку із простроченням сплати позивачем більше ніж на 14 (чотирнадцять) календарних днів орендної плати за користування нежитловим приміщенням відповідно до рахунку на оплату № 1 від 10.08.2021 р., керуючись положеннями п. 5.6. договору в односторонньому порядку погасив заборгованість позивача у розмірі 53 365, 75 грн за рахунок Гарантійного платежу.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 53 365, 75 грн основної заборгованості.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 199 цього ж кодексу виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
2. Зобов'язання суб'єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, можуть бути забезпечені державною гарантією у випадках та у спосіб, передбачених законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 цього ж кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Стеттею 572 цього ж кодексу передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 2 ст. 575 цього ж кодексу закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 576 цього ж кодексу предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Відповідно до ч. 1 ст. 45 цього ж закону Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 46 цього ж закону з дня початку процедури ліквідації банку:
1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;
2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
5) відомості про фінансовий стан банку, боржників, які прострочили виконання зобов'язань (за основною сумою та процентами) перед таким банком, а також про вимоги банку до таких боржників перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;
6) Фонд здійснює заходи із виконання плану врегулювання, що передбачає виведення банку з ринку у спосіб, передбачений пунктом 2 частини другої статті 39 цього Закону, та відчужує майно (активи) та зобов'язання відповідно до статті 40 цього Закону на користь приймаючого банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Вчинення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна (активів) банку чи передачею його майна третім особам (крім приймаючого банку), допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;
7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається;
8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на правочини, зобов'язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону, та припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується.
Зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується, здійснюється під час задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора банку і в сумі, що не перевищує суму акцептованих вимог за заявою банку;
9) заміна кредитора у зобов'язанні банку не змінює черговості задоволення акцептованих вимог кредиторів, визначених статтею 52 цього Закону.
3. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред'являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що погашення відповідачем в односторонньому порядку у відповідності до п. 5.6. договору за рахунок Гарантійного платежу заборгованості АТ “КБ “Земельний капітал” в розмірі 53 365, 75 грн не відповідає положенням ч. 2 ст. 46 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, оскільки за своєю суттю є зарахуванням зустрічних вимог, що в силу положень закону забороняється з дня початку процедури ліквідації банку.
Щодо вищевказаного твердження позивача, суд вважає за потрібне вказати наступне.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов'язання" розділу І книги п'ятої "Зобов'язальне право" Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 Цивільного кодексу України), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України, згідно з частиною третьою якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов'язаннях, де кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов'язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов'язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов'язань можуть бути різними.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.12.2021 р. у справі № 826/17678/15.
Із цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (постанова від 31.01.2020 р. у справі № 1340/3649/18; постанова від 16.04.2019 р. у справі № 911/483/18; постанова від 21.11.2018 р. у справі № 755/9929/15-ц).
Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що погашення відповідачем - ФОП Кафтя А. В. в односторонньому порядку у відповідності до п. 5.6. договору за рахунок Гарантійного платежу заборгованості АТ “КБ “Земельний капітал” з орендної плати в розмірі 53 365, 75 грн за своєю суттю та правовою природою не є зарахуванням зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог в розумінні положень ч. 2 ст. 46 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” оскільки зобов'язання по сплаті орендної плати у АТ “КБ “Земельний капітал”, а також зобов'язання по поверненню гарантійного платежу у ФОП Кафтя А. В. виникли та існували в межах одного зобов'язання згідно з договором № 1 від 20.02.2019 р. оренди нежитлового приміщення та внаслідок погашення відповідачем (кредитором) - ФОП Кафтя А. В. в односторонньому порядку у відповідності до п. 5.6. договору за рахунок Гарантійного платежу заборгованості позивача (боржника) АТ “КБ “Земельний капітал” в розмірі 53 365, 75 грн не було задоволено жодної відповідної зустрічної вимоги в межах якої кредитор - ФОП Кафтя А. В. є чи був боржником, а боржник - АТ “КБ “Земельний капітал” є чи був кредитором за іншим зобов'язанням відмінним від договору № 1 від 20.02.2019 р. оренди нежитлового приміщення.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що зобов'язання по сплаті орендної плати згідно з рахунку на оплату № 1 від 10.08.2021 р. виникло у позивача до початку процедури ліквідації банку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними, а тому не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца