ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.05.2024Справа № 910/2815/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група "ТАС"», м. Київ
до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-гарант», м. Київ
про стягнення 50 151,01 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Приватне акціонерне товариство «Страхова група "ТАС"» (далі - ПрАТ «СГ "ТАС"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-гарант"» (далі - ТзДВ СК «Альфа-гарант»/відповідач) про стягнення 50 151,01 грн, у тому числі: 39 197,21 грн - страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди, 9 093,75 грн - пені, 998,19 грн - 3% річних та 861,86 грн - інфляційних втрат.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує виплатою потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №FO-01357200 від 27.06.2022, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
20.03.2024 через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому ТзДВ СК «Альфа-гарант» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на виплату останнім страхового відшкодування у розмірі 11 738,51 грн на підставі звіту №22/5062 від 03.04.2023, складеного оцінювачем Скребцовим С.О.
26.03.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.06.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група "ТАС"» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тигрес» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-01357200, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «SCANIA R 410», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Строк дії договору: з 28.06.2022 до 27.06.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2022 об 11 год. 00 хв. на вулиці Зарічній в с. Старовойтове, Волинської області, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «DAF-FT XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , допустив зіткнення з транспортним засобом «SCANIA R 410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Учасники ДТП оформили подію повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 18.09.2022, яке визнано судом як належний та допустимий доказ у справі, з огляду на таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 внесені зміни та доповнення до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які дозволили учасникам дорожнього руху у випадку ДТП, за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин, спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («Європротокол») без інформування відповідних підрозділів Національної поліції про її настання.
Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що кореспондується з абзацом 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі, водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.
На виконання умов Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплат страхового відшкодування», Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МСТБУ від 11.08.2011 №274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до зазначеної Інструкції, у Європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Як вбачається з матеріалів справи, європротокол від 18.09.2022 складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.
Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.
Водій автомобіля «DAF-FT XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 визнав свою вину у ДТП, яка відбулась 18.09.2022, про що міститься відмітка в пункті 14 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Суд зазначає, що відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства, і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
У відповідності до ремонтної калькуляції №15517_16 від 14.10.2022 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «SCANIA R 410», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 81 018,02 грн.
18.10.2022 позивачем складено страховий акт №18928/16/922, відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 64 000,00 грн.
Згідно наведеного страхового акту позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 64 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №295344 від 19.10.2022.
Обґрунтовуючи свої вимоги, ПрАТ «СГ "ТАС"» зазначає, що внаслідок виплати страхового відшкодування страхувальнику пошкодженого транспортного засобу «SCANIA R 410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідачем не заперечується, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «DAF-FT XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована у ТзДВ СК «Альфа-гарант» за полісом №ЕР/208160257 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхова сума за шкоду майну - 130 000,00 грн, франшиза - 1 300,00 грн).
25.10.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою за вих. №03659/9222 про виплату страхового відшкодування у розмірі 64 000,00 грн.
Проте, ТзДВ СК «Альфа-гарант» прийняло рішення №ЦВ/22/5062 про сплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 11 738,51 грн на підставі звіту №22/5062 від 03.04.2023.
26.04.2023 відповідач сплатив на користь позивача страхове відшкодування в сумі 11 738,51 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №34744.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач виплатив страхове відшкодування не у повному обсязі, оскільки фактично сума страхового відшкодування складає 50 935,72 грн (з урахуванням фізичного зносу та за вирахуванням ПДВ), а тому, за твердженням позивача, невиплачена сума становить 39 197,21 грн.
Крім того, оскільки відповідачем не сплачено на користь позивача страхове відшкодування у повному обсязі, ПрАТ «СГ "ТАС"» просить суд стягнути із ТзДВ СК «Альфа-гарант» пеню у розмірі 9 093,75 грн, 3% річних у сумі 998,19 грн та інфляційні збитки у розмірі 861,86 грн, нараховані на суму боргу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «DAF-FT XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ТзДВ СК «Альфа-гарант» за полісом №ЕР/208160257.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 , ст. 1191 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тож, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля «SCANIA R 410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ПрАТ «СГ "ТАС"» виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до ТзДВ СК «Альфа-гарант».
За таких обставин, у зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_1 транспортного засобу «SCANIA R 410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 50 935,72 грн (з урахуванням фізичного зносу та за вирахуванням ПДВ).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, за результатом розгляду якої відповідачем згідно страхового акту №ЦВ/22/5062 сплачено страхове відшкодування на користь позивача частково у розмірі 11 738,51 грн.
При цьому, на підтвердження саме такого розміру страхового відшкодування, відповідачем замовлено у суб'єкта оціночної діяльності ФОП Скребцова С.О. звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу №22/5062 від 03.04.2023.
Зокрема, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що згідно зі звітом №22/5062 від 03.04.2023 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «SCANIA R 410», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 13 038,51 грн, у зв'язку із чим відповідачем здійснено розрахунок страхового відшкодування у розмірі 11 738,51 грн за вирахуванням франшизи у сумі 1 300,00 грн.
Разом із тим, судом встановлено, що відповідно до звіту №22/5062 від 03.04.2023 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «SCANIA R410», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 19 741,51 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 3 290,25 грн.
Відтак, дослідивши надані відповідачем докази, суд дійшов висновку, що останнім не доведено належними та допустимими доказами вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «SCANIA R410», реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 13 038,51 грн.
Водночас, суд зазначає, що спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем документально підтверджено розмір і оплату проведеного ремонту автомобіля «SCANIA R410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зокрема, вартість якого визначена згідно із ремонтною калькуляцією №15517_16 від 14.10.2022 та сплачена позивачем на користь страхувальника платіжною інструкцією №295344 від 19.10.2022.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «SCANIA R410», реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 81 018,02 грн.
При цьому, судом встановлено, що позивачем складено страховий акт №18928/16/922 від 18.10.2022, відповідно до якого розмір страхового відшкодування склав 64 000,00 грн.
Разом із тим, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що сума страхового відшкодування, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача складає 49 635,72 грн з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, франшизи у розмірі 1 300,00 грн та за вирахуванням ПДВ.
Суд звертає увагу позивача, що ПрАТ «СГ "ТАС"» при здійсненні розрахунку страхового відшкодування не врахувало, що згідно із полісом №ЕР/208160257 франшиза складає 1 300,00 грн.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, ураховуючи встановлене вище, обґрунтованою до стягнення сума страхового відшкодування є 37 897,21 грн (з урахуванням часткової сплати відповідачем страхового відшкодування на користь позивача), що має наслідком часткове задоволення позову.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення пені у розмірі 9 093,75 грн, нарахованої за період з 04.05.2023 по 04.11.2023, а також 3% річних у розмірі 998,19 грн та інфляційних втрат у сумі 861,86 грн, нарахованих за період з 27.04.2023 до 31.12.2023, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з огляду на те, що позивачем невірно визначено розмір страхового відшкодування, яке підлягає сплаті відповідачем, відповідно невірно здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Так, за розрахунком суду обґрунтованими до стягнення є суми пені у розмірі 8 694,55 грн, 3% річних у розмірі 775,59 грн та інфляційних втрат у розмірі 678,97 грн, що має наслідком часткове задоволення цих вимог.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група "ТАС"» задовольнити частково.
Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-гарант» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група "ТАС"» (03117, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65; ідентифікаційний код 30115243) суму страхового відшкодування у розмірі 37 897 (тридцять сім тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн 21 коп., пеню у сумі 8 694 (вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн 55 грн, 3% річних у розмірі 775 (сімсот сімдесят п'ять) грн 59 коп., інфляційні втрати у сумі 678 (шістсот сімдесят вісім) грн 97 коп. та судовий збір у розмірі 2 900 (дві тисячі дев'ятсот) грн 92 коп.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Віта Бондарчук