Ухвала від 14.05.2024 по справі 904/11028/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розгляд заяви про відвід судді

14.05.2024м. ДніпроСправа № 904/11028/15

за позовом Фізичної особи - підприємця Петренка Валерія Миколайовича, с. Бережинка Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", с.Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області

про визнання банкрутом.

Суддя Колісник І.І.

Без участі представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) перебуває справа № 904/11028/15 за заявою Фізичної особи-підприємця Петренка Валерія Миколайовича про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" (код ЄДРПОУ 19096149).

19.04.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представником Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" Меркуловою О.А. подана заява про відвід судді Первушина Ю.Ю. та секретаря судового засідання від розгляду справи № 904/11028/15, а також усіх справ, що розглядаються в межах цієї справи.

Підставою відводу заявником зазначено повне ігнорування його клопотань щодо здійснення судового контролю за захистом майна ТОВ "МіК", дисциплінарні проступки судді, а також протиправна відмова судді у трансляції судових засідань на вебсайті "СУДОВА ВЛАДА".

При цьому заявник зазначає про те, що суддею не розглянуто цілу низку клопотань; з посиланням на інформацію, отриману від арбітражного керуючого Христенко В.В., заявляє про домовленість між останнім та суддею про позитивний розгляд справи; стверджує про відсутність належного судового контролю за діями арбітражного керуючого Носенко Т.С.; підозрює суддю в упередженості та заінтересованості в результаті розгляду справи.

Заява про відвід зареєстрована канцелярією суду 22.04.2024 (вх. № 356/24).

Правовою підставою для заявленого відводу заявник указує статті 38, 39 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 13.05.2023 (суддя Первушин Ю.Ю.) відвід, заявлений судді, визнано необґрунтованим, оскільки він зумовлений незгодою заявника з процесуальними рішеннями судді, що за змістом частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу.

За таких обставин, у порядку статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання щодо розгляду заяви про відвід передано для вирішення іншим складом суду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 14.05.2024 № 149 та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заявленого судді Первушину Ю.Ю. відводу визначено суддю Колісника І.І.

За частиною восьмою статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Матеріали справи дозволяють вирішити питання про відвід судді без повідомлення сторін.

ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.

Підстави для відводу (самовідводу) визначені статтями 35, 36 цього Кодексу, серед яких наявність обставин, за яких суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У контексті викладеного важливим є прецедентна практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення Суду у справі Білуха проти України (п. 49), який вказав на те, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб'єктивним, а й за об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).

Стосовно об'єктивного критерію, слід також зазначити, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішальним у контексті цього критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.

Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі “Мікаллеф проти Мальти” ЄСПЛ вказав, що “будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись” (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж “Межнаріч проти Хорватії” ЄСПЛ звернув увагу на те, що “слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною” (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Відтак, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Отже, упередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.

Оцінюючи доводи представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", суд приймає до уваги, що підставою для заявленого ним відводу стали, серед іншого, процесуальні рішення судді у справі, які не відповідають очікуванням заявника.

Проте, відповідно до частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За частиною першою статті 11 цього Кодексу суд при розгляді справи керується принципом верховенства права з метою виконання завдань господарського судочинства, яке як для суду, так і учасників судового процесу превалює над будь-якими іншими міркуваннями (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до статей 255, 256 Господарського процесуального кодексу України незгода учасника справи із судовим рішенням може бути підставою для його апеляційного оскарження.

Крім того, порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, або ухвалення судового рішення суддею, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою, є підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення (ст. 277 ГПК України).

Інші обгрунтування заявника, покладені в основу заяви про відвід судді, не підтверджені належними й допустимими доказами та не є підставою для відводу судді.

За таких обставин, оцінюючи дії судді Первушина Ю.Ю., суд не вбачає ознак його упередженості ні за суб'єктивним, ні за об'єктивним критеріями, а тому правові підстави для його відводу від розгляду справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про відвід судді Первушина Ю.Ю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.05.2024 та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.І. Колісник