Справа № 740/3061/24
Провадження № 2-о/740/82/24
про залишення заяви без руху
15 травня 2024 року м.Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріна Т.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,
встановила:
14.05.2024 заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ним опіку та призначити заявника опікуном ОСОБА_2 у разі визнання його дієздатним. Одночасно просив призначити по справі судову-психіатричну експертизу з метою визначення психічного стану ОСОБА_2 та зобов'язати орган опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області скласти висновок про доцільність встановлення опіки над ОСОБА_2 та можливість призначити заявника опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом п.1 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно п.5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, у тому числі: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Так, у заяві не викладені обставини щодо складу сім'ї ОСОБА_2 , наявності у нього дітей, дружини, інших родичів чи осіб, які можуть здійснювати за ним догляд, можливості здійснення догляду через орган опіки та піклування зокрема і заявником в позасудовому порядку, і чи є в останнього перешкоди в цьому, тобто заява не містить доказів щодо неможливості здійснення іншими родичами (дружиною, іншими дітьми) постійної сторонньої допомоги, окрім заявника. У разі наявності таких осіб заявнику необхідно зазначити їх в якості заінтересованих осіб або надати докази відсутності такого кола осіб.
Таким чином, заявнику необхідно конкретизувати коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі в якості заінтересованих осіб з врахуванням їх юридичного інтересу, надати суду оновлену заяву з копіями відповідно до кількості заінтересованих осіб.
Статті 295-300 ЦПК України встановлюють порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до ч.3 ст.42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. Поняття заінтересованих осіб в окремому провадженні обмежене за змістом. Заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов'язки.
Органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з'єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які на-лежать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (ст.1 Закону України «Про оборону України»). ТЦК - орган військового управління України, що веде військовий облік та здійснює мобілізацію населення.
Перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначений ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» (чинний станом на день подання заяви). Для набуття права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації можуть мати значення такі факти, як утримання трьох і більше дітей віком до 18 років чи повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, самостійного виховання дитини, постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), відсутності інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Виходячи з віку заявника, правовідносини у цій справі можуть бути пов'язаними з доведенням наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Разом з тим, до участі у справі не залучено Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки як заінтересовану особу, при цьому, взаємовідносини заявника з таким органом залежать від заявлених вимог щодо призначення заявника опікуном, що може вплинути на його права та обов'язки.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно ч. 3 ст. 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
Заявник в обґрунтування своїх вимог не зазначив та не надав суду докази, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 , психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою. До заяви не додано жодного доказу, які б підтверджували такі обставини, які в свою чергу є ключовими при вирішенні питання щодо визнання особи обмежено дієздатною, чи недієздатною, що в свою чергу передбачено ч.1 ст.36 ЦК України.
Так, заявником долучено до заяви копію довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 15.03.2024 відповідно до якої ОСОБА_2 має 2 групу інвалідності, причина інівлідності - загальне захворювання. Протипоказані фізичні та психо-емоційні перевантаження.
В порушення ст.ст.175, 177, 297 ЦПК України заявником не вказано обставин, які свідчать про психічний розлад особи, що істотно впливають на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини. Відсутні відомості, що ОСОБА_2 потребує стороннього догляду.
Отже, будь-яких документів на підтвердження того, що ОСОБА_2 , страждає на будь-який психічний розлад на день подання заяви, суду не додано.
Фізична хвороба може бути підставою для визнання особи інвалідом, надання такій особі постійного догляду, соціальних послуг у відповідності до Закону України «Про соціальні послуги», але не є підставою для визнання фізичної особи недієздатною.
Крім того, заявник одночасно подав клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_2 .
Разом з тим, ч.1 ст.298 ЦПК України передбачає, що суд призначає судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану фізичної особи за наявності достатніх даних про психічний розлад її здоров'я.
Проте, як зазначено вище, для підтвердження факту наявності психічного розладу здоров'я ОСОБА_2 заявником не долучено достатніх доказів.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно ч.1 ст.300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Крім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров'я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Отже, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.
В порушення вищезазначеного, до заяви про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна не додано подання органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном, а також доказів того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
При цьому, заявником не зазначено правові підстави для того щоб суд зобов'язав орган опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області скласти висновок про доцільність встановлення опіки над ОСОБА_2 та призначення саме заявника опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку скаржник (позивач) при зверненні до суду із скаргою (позовною заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог процесуального законодавства України при пред'явленні позову до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу заявник зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Враховуючи викладене наявні підстави для залишення заяви без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, про що повідомити заявника, надавши строк для усунення вищезазначеного недоліку заяви.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 293 ЦПК України, суддя, -
постановила:
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна залишити без руху, про що повідомити заявника, і запропонувати в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.О. Гагаріна