Справа № 740/2762/24
Провадження № 3/740/1208/24
Іменем України
15 травня 2024 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Карпусь І.М., із секретарем судового засідання Дьоміною Н.А., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від командира військової частини НОМЕР_1 , стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення НОМЕР_1 №5, 23.04.2024 близько 13:00 години на території розташування військової частини НОМЕР_1 був виявлений вищевказаний військовослужбовець з явними ознаками алкогольного сп"яніння, а саме: порушення координації рухів, нечітка вимова, запах алкоголю з ротової порожнини. Даному військовослужбовцю було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння, на що ОСОБА_2 погодився. Після проходження огляду о 14:50 год в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проведеного уповноваженою особою Військової служби правопорядку начальником патруля групи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 у військовій частині НОМЕР_1 на спеціальному технічному приладі "АлКонт U8300" було встановлено, що старший сержант ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп"яніння з результатом тесту 0,962 проміле, що підтверджує чек тесту №00000906 від 23.04.2024. Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діють у мови особливого періоду, а саме воєнний стан. Таким чином, внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності старший сержант ОСОБА_1 своїми діями, усвідомлюючи їх характер, порушуючи військову дисципліну, завідомо знаючи про відповідальність, вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-20 КУпАП, тобто перебував з ознаками алкогольного сп"яніння на території військової частини.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подавши через канцелярію суду письмове клопотання про розгляд справи в його відсутність та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У клопотанні зазначив, що він адміністративне правопорушення не вчиняв, у стані алкогольного сп'яніння на території військової частини не перебував, пояснення в протоколі «вину визнаю» написав під диктовку особи ВСП, до протоколу не додані пояснення двох свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які значаться в протоколі, адреси проведення огляду різняться, тому присутність свідків є сумнівною, а також при ньому мундштук до спеціального технічного приладу «АлКонт U8300» не розпечатувався, він вже був у використанні тому і показав завищений результат.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення органом, що склав протокол, до суду надано роздруковані результати вимірювання (чек) спеціальним технічним приладом вмісту алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі з результатом 0,962 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням спеціального технічного засобу №6 від 23.04.2024, рапорт ОСОБА_4 про виявлення ОСОБА_1 в стані алкогольного сп"яніння на території військової частини, наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу, копію військового квитка ОСОБА_6 , письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких зазначено: «22.04.2024 після закінчення робочого дня вживав алкогольні напої. На ранок залишився запах алкоголю з ротової порожнини».
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . За вказівкою керівництва він з ОСОБА_3 відвозили до військової служби правопорядку у Ніжині ОСОБА_1 на освідування. ОСОБА_1 мав ознаки сп"яніння, а саме почервоніння шкіри обличчя. Крім того, був жвавий та балакучий, хоча зазвичай мовчазний. У місці розташування ВСП, військовослужбовець ВСП з використанням газоаналізатора провів огляд ОСОБА_1 на стан сп"яніння. ОСОБА_1 від огляду не відмовлявся. Перед оглядом ОСОБА_1 проведено контрольний забір повітря, прилад працював справно. Не може пригадати, чи проводилося розпакування мундштука перед його вставленням у газоаналізатор та здійсненням забору проби повітря у ОСОБА_1 . Там же відразу приладом було роздруковано на чеку результати огляду, які становили 0,962 проміле. Незгоди з результатом ОСОБА_1 не висловлював. Був складений акт огляду, в якому він розписався. Потім вони повернулися у розташування військової частини НОМЕР_1 . Він чек з результатами тесту і акт огляду віддав у відділ морально-психологічного забезпечення. Також він складав рапорт про виявлення ОСОБА_1 на території військової частини у стані алкогольного сп"яніння. Через кілька днів там же розписувався у протоколі про адміністартивне правопорушення.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . За вказівкою керівництва він з ОСОБА_4 відвозили до військової служби правопорядку у Ніжині ОСОБА_1 на освідування. ОСОБА_1 мав ознаки сп"яніння, а саме відчувався запах алкоголю. У місці розташування ВСП, військовослужбовець ВСП з використанням газоаналізатора провів огляд ОСОБА_1 на стан сп"яніння. ОСОБА_1 від огляду не відмовлявся. Не звертав уваги, чи проводилося розпакування мундштука перед його вставленням у газоаналізатор та здійсненням забору проби повітря у ОСОБА_1 . Там же відразу були складені документи. Потім вони повернулися у розташування військової частини НОМЕР_1 .
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 . До ІНФОРМАЦІЯ_4 був доставлений ОСОБА_1 , який мав ознаки сп"яніння. Він провів його огляд на стан алкогольного сп"яніння з використанням приладу АлКонт, роздрукував чек, склав акт огляду і передав ці документи до військової частини. Перед оглядом мундштук використовувався новий, його розпаковував, що демонстрував присутнім. Були присутніми він, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , начальник.
Заслухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Поява військовослужбовців на території військових об"єктів в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, має наслідком адміністративну відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч. 2 ст. 266-1 КУпАП).
Згідно з ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 6 ст. 266-1 КУпАП).
Згідно з пунктом 7.3 Інструкції з експлуатації приладу АлКонт U8300, з використанням якого згідно матеріалів справи проводився огляд на стан алкогольного сп"яніння ОСОБА_1 , якщо вибирають активний (автоматичний) режим тестування з використанням мундштука, видаляють одноразовий мундштук з пластикової упаковки.
Тобто, мундштук є одноразовий, що передбачає необхідність використання для кожного обстежуваного нового мундштука.
У матеріалах справи відсутні відеозаписи процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, застосування ж засобів відеозапису передбачено ч. 6 ст. 266-1 КУпАП.
Свідки ж ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пояснили, що не пам"ятають, як саме відбувався забір проби повітря у ОСОБА_1 , чи використовувався новий мундуштук, чи вже розпакований.
За такого, пояснення ОСОБА_1 про те, що було порушено вимоги інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу при проведенні його огляду, а саме що мундштук вже був у використанні, не спростовані, оскільки відеозаписів процедури огляду не велося, а пояснення свідків тверджень ОСОБА_1 не спростовують. Інші достатньо вагомі докази щодо даних обставин у справі відсутні. Пояснення ж ОСОБА_5 , який проводив огляд, за обставин коли ОСОБА_1 стверджує протилежне, а свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 цих обставин точно не пам"ятають, не є достатньо переконливим доказом.
В силу ст. 251 КУпАП протокол про адміністартивне правопорушення є доказом у справі.
Однак, сам по собі протокол з викладеним у ньому твердженням про перебування особи у стані алкогольного сп"яніння, у разі коли особа це заперечує, як і дотримання встановлених правил проведення його огляду на стан сп"яніння, не є достатнім доказом на підтвердження цієї обставини, якщо зазначене не підтверджується іншими прямими чи непрямими доказами.
Достовірність же результатів тестування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп"яніння процедурою судового розгляду не підтверджено, оскільки не спростовані ні відеозаписом, ні поясненнями свідків, ні іншими достатно вагомими та узгодженими доказами пояснення ОСОБА_6 про те, що перед проходженням ним огляду мундштук не змінювався.
Між тим, мундштук використовують, щоб запобігти змішуванню проби видихуваного повітря з навколишнім повітрям і розбавленню проби. Прилад повинен унеможливлювати вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів (тобто, використання мундштука, який вже використаний іншою п'яною особою). Мундштук призначений тільки для одноразового використання. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити. Недотримання вищезазначених вимог може призвести як до епідеміологічних ризиків, так і до ризику некоректної роботи засобів вимірювальної техніки (газоаналізаторів) і фактичних необ'єктивних тестів та, як наслідок, порушуватимуться конституційні права та інтереси людини.
Відповідно до положень ст. 1 та ч. 1 ст. 2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Крім того, частиною першою статті 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За ті ж дії, вчинені в умовах особливого періоду, встановлено адміністративну відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 поставлено у провину перебування на території військової частини з ознаками алкогольного сп"яніння.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-20 КУпАП при описі дій, які становлять об"єктивну сторону правопорушення, не зазначено перебування на території військової частини з ознаками алкогольного сп"яніння
Натомість за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП об"єктивну сторону правопорушення становлять, зокрема, поява військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння.
Суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на наведене, а також положення ст. 62 Конституції України, в суді не доведено допустимим та достатніми доказами поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, а саме поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст.251, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Карпусь