вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" травня 2024 р. Справа№ 925/1014/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут"
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.02.2024 (про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк та повернення зустрічного позову) (повний текст ухвали складено 12.02.2024)
у справі № 925/1014/22 (суддя Грачов В.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут"
про стягнення 760 000 598, 85 грн
Короткий зміст позовних вимог.
В жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" про стягнення 586 327 228 грн основного боргу, 38 286 041, 67 грн пені, 3 808 968, 13 грн 3 % річних, 20 093 942, 32 грн інфляційних втрат, 111 484 418,73 грн штрафу, що разом становить 760 000 598, 85 грн на підставі рамкового договору купівлі продажу природного газу №2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1014/22 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
06.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" подано до господарського суду Черкаської області зустрічну позовну заяву (вх. № 2357/24), в якій просить поновити процесуальний строк для подачі зустрічної позовної заяви, прийняти її до спільного розгляду з первісним позовом та визнати недійсним пункт 6.3. рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021, здійснити розподіл судових витрат.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його постановлення.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.02.2024 у справі №925/1014/22 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із зустрічним позовом відмовлено, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання недійсним пункту договору з додатками (вх. № 2357/24 від 06.02.2024) повернуто заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу суду мотивовано тим, що позивачем за зустрічним позовом не доведено поважність причин пропуску строку для звернення з цим позовом.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.02.2024 у справі № 910/1014/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить скасувати зазначену ухвалу як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 46, 113, 119, 120, 165, 180, 242 ГПК України, справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції.
При цьому скаржник посилається на те, що він звернувся із зустрічним позовом в межах встановленого строку, встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України. Визначений в ухвалі суду строк по подання відзиву був зупинений у зв'язку із зупиненням провадження у справі на період проведення призначеної у справі судової економічної експертизи. При цьому в період до 05.02.2024 скаржник був позбавлений можливості звернутись із зустрічним позовом, оскільки на його кошти та майно було накладено арешт.
Позиції інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.02.2024 у справі № 925/1014/22; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Виходячи з приписів ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 4 ГПК України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8-9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Матеріалами справи підтверджено, що в ухвалі господарського суду Черкаської області про відкриття провадження у справі від 07.10.2022 року господарський суд встановив для відповідача строк в порядку ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду господарського суду Черкаської області від 25.01.2023 за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" (вх. №12514/22 від 27.10.2022 року, № 1265/23 від 25.01.2023 року), призначено у справі №925/1014/22 судову економічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі №925/1014/22 до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновків експертів.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 ухвалу господарського суду Черкаської області від 25.01.2022 скасовано, справу №925/1014/22 повернено до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.
Як обґрунтовано враховано господарським судом першої інстанції, ТОВ "Черкасигаз збут" вже зверталось до господарського суду Черкаської області із зустрічною позовною заявою (вх. № 19722/23 від 27.11.2023), яку було повернуто ухвалою суду від 30.11.2023, у задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із зустрічним позовом, відмовлено.
Наступну зустрічну позовну заяву подано відповідачем до суду 06.02.2024, тобто після спливу строку для подання такої заяви.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку для подачі зустрічної позовної заяви відповідач послався на те, що про скасування ухвали господарського суду Черкаської області про призначення судової експертизи від 25.01.2023 та призначення підготовчого засідання він дізнався лише з ухвали господарського суду Черкаської області від 01.11.2023 у зв'язку з чим вважав зупиненими строки на подачу зустрічного позову в порядку ч. 1 ст. 117 ГПК України, а також зазначав на відсутність можливості сплати судового збору у зв'язку з наявність арештів на рахунках відповідача, накладених приватними виконавцями виконавчого округу м. Києва Пилипчуком В.Г., Корольовим М.А. в межах виконавчих проваджень № 69922911, №70728338, приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. в межах виконавчого провадження № 70233252.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Проте, протягом встановленого судом строку відповідач із зустрічним позовом не звернувся.
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано вказано, що сторони в розумні інтервали часу зобов'язані вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, як це, зокрема, вказано в п. 41 та п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" та "Олександр Шевченко проти України".
Відповідно до частин першої, другої статті 2 та частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Доказів руху коштів по рахунках відповідача на підтвердження неможливості сплатити судовий збір не надано.
До того ж, неможливість прийняття зустрічного позову в межах даної справи не позбавляє заявника можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.
З огляду на зазначене вище апеляційний господарський суд погоджується, що заявником не доведено існування особливих чи непереборних обставин, що перешкоджали б йому звернутися із зустрічною позовною заявою в межах даної справи.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням установленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини для відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду Черкаської області про відмову у задоволення клопотання про пропущеного строку та повернення зустрічної позовної заяви.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2020 №4241/03, §54, ЄСПЛ) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Перевіривши судове рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, процесуальні норми застосовані судом правильно, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за її подання, в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі № 925/1014/22 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали оскарження у справі № 925/1014/22 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова