вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" квітня 2024 р. Справа№ 920/761/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Скрипки І.М.
Мальченко А.О.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Сіденко Л.В. за довіреністю;
від відповідача: Маківський В.В. за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"
на рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 (повний текст складено 19.01.2024)
у справі №920/761/22 (суддя Джепа Ю.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"
про стягнення 399 574,32 грн,
У вересні 2022 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (далі - відповідач) та, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача 399 574,32 грн, у тому числі: 295 479,10 грн основного боргу, 88 479,44 грн інфляційних втрат коштів, 15 525,86 грн 3% річних та 89,92 грн пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору розподілу природного газу (заява-приєднання №09420W3XNNDP016 від 01.01.2016), внаслідок чого утворилась заборгованість за період з березня 2021 року по серпень 2022 року.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що позивач грубо порушив умови типового договору розподілу природного газу, оскільки фактично з 23.07.2020 постійно безпідставно відмовляв відповідачу у припиненні розподілу природного газу, хоча вказане право передбачено п.12.5 типового договору та п.10 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 11 січня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" 295 479, 10 грн основного боргу, 88 479, 44 грн інфляційних збитків, 15 525,86грн 3% річних, 89, 92 грн пені, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 5 993, 61 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки надання послуги розподілу природного газу повинно підтверджуватись актами наданих послуг, які повинні бути підписаними обома сторонами, в інакшому випадку всі розбіжності повинні бути врегульовані в порядку, визначеному законодавством, однак відповідач неодноразово направляв на адресу позивача звернення щодо припинення газопостачання та розірвання договору, тому він обґрунтовано відмовлявся від підписання актів наданих послуг і не підписані акти не можуть бути належним доказом надання послуг, а інші докази позивачем не надані; з квітня 2020 року відповідача від'єднано від газопостачання шляхом встановлення інвентарної заглушки і з того часу товариство газ у своїй діяльності взагалі не використовує; відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою розірвати договір, припинити розподіл газу та не направляти акти, проте кожного разу позивач відмовляв з різних надуманих причин і на власний ризик начебто надає послуги з розподілу газу відповідачу; всі три додатки №4, які визначають перелік точок комерційного обліку споживача, підписані у різний час, але жоден із них не було підписано 01.01.2016 (в день підписання заяви-приєднання), тому не зрозуміло, який саме об'єкт відповідача було приєднано до газової мережі; у актах за період з 31.10.2019 по 30.04.2020 були зазначені два види лічильника, один у смт.Липова Долина, вул. Горького, 46, а другий начебто в с.Байрак Липоводолиснкього району, однак другий лічильник у жодному додатку №4 взагалі не фігурує і знаходиться в с.Байрак без зазначення точної адреси, однак за різними адресами побутового споживача укладаються окремі договори розподілу, що за аналогією можна застосувати до не побутових споживачем, тому укладення лише одного договору є грубим порушенням; суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьою особою ТОВ "Газорозподільні мережі України", якому позивач зобов'язаний передати всі кошти, які знаходяться у його власності.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що згідно трьох підписаних сторонами додатків №4 до договору розподіл здійснювався на різні об'єкти відповідача - смт. Липова Долина, вул.Горького, 46 (адмінбудівля); с.Байрак, вул.Молодіжна, 15 (їдальня), с.Байрак (зерносушарка) і вказані об'єкти оснащені комерційними вузлами обліку газу; нарахування за розподіл за 2021-2022 роки здійснювалось на два об'єкти - адмінбудівлю та зерносушарку; позивач направляв відповідачу акт приймання-передачі від 30.09.2021 з визначеним розрахунком ЗРП за 2021 рік та 2022 рік; у актах за спірний період вказана інформація про лічильник та/або коректор, які відповідають зазначеним у додатках №4; акти наданих послуг за спірний період, разом з рахунками, отримувались відповідачем, а не підписання ним актів не звільняє від обов'язку оплати послуги з розподілу; обов'язок укладання окремих договорів по кожному об'єкту розповсюджує свою дію на побутових споживачів і вказана норма вступила в силу 30.07.2022 (вказані обставини були предметом дослідження у справі №920/337/21); наразі відсутні підстави для розірвання договору, оскільки відповідачем не надано доказів звільнення заманих приміщень на об'єкті споживача та доказів остаточного розрахунки за надані послуги розподілу (вказані обставини були предметом дослідження у справі №920/1114/20); листу НКРЕКП від 24.06.2021 надавалась оцінка судам при розгляді справ №920/1114/20 та №920/337/21; відсутні підстави для залучення до участі у справі третьою особою ТОВ "Газорозподільні мережі України", оскільки рішення не може вплинути на його права чи обов'язки.
За клопотанням представників сторін судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.
Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.01.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс", як споживач, відповідно до заяви-приєднання №09420W3XNNDP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими) приєднався до умов типового договором розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 N 2498 (із змінами).
Пунктом 1.4 типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП 30.09.2015 N 2498 (далі - договір розподілу природного газу), встановлено, що послуга з розподілу природного газу це - послуга оператора газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ), яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
За умовами п. 2.1 договору розподілу природного газу оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до п. 2.2 договору розподілу природного газу обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.
Пунктом 3.1 договору розподілу природного газу погоджено, що споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у період фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
Згідно з п. 5.1 договору розподілу природного газу облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
За умовами п. 5.2 договору розподілу природного газу визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.
Відповідно до п. 6.1 договору розподілу природного газу оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
За умовами п. 12.1 договору розподілу природного газу останній укладається на невизначений строк.
У заяві-приєднання від 01.01.2016 відповідач зазначив: персональний ЕІС-код як суб'єкта ринку природного газу - 56ХО0000WNN002; назва та опис об'єкта - додаток №4, адреса об'єкта - додаток №4, параметри вузла обліку - додаток №4.
В подальшому сторонами у 2018-2019 роках було укладено три додатки №4 до договору розподілу природного газу, яким визначено розрахунок втрат і витрат природного газу, перелік точок комерційного обліку споживача.
Так, згідно вказаних додатків №4 позивач здійснював розподіл на наступні об'єкти відповідача: смт. Липова Долина, вул. Горького, 46, лічильник ВК…МТ №38310354; с.Байрак, лічильник Курс-01А №2354, коректор/обчислювач ОЕ-VPT №43588; с.Байра, вул.Молодіжна, 15, лічильник ВІЗАР №187308.
Позивач вказує, що у смт. Липова Долина по вул.Горького, 46 знаходиться адміністративна будівля відповідача, у с.Байрак по вул.Молодіжна, 15 знаходиться їдальня, а у с.Байрак - зерносушарка відповідача.
Величина річної замовленої потужності ТОВ "Альянс" на розрахунковий календарний 2021 рік, що передував розрахунковому календарному року, зокрема, за період 01.10.2019 по 30.04.2020р. становить 230 580,12 м3. Таким чином, 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача становить 19 215,01 м3.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.12.2020р. за №2779 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Сумигаз" установлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу: на період з 01 січня 2021 року - у розмірі 1,536 грн. за 1 м3 (з урахуванням ПДВ).
Щомісячний платіж за розрахунком АТ "Сумигаз" на 2021 рік дорівнює 230 580,12 м3 х 1,536 грн за 1 м3.
07.10.2021 позивач направив на адресу відповідача цінним листом з описом акт приймання - передачі природного газу від 30.09.2021 з визначеним розрахунком РЗП за 2021 та 2022 роки.
Величина річної замовленої потужності ТОВ "Альянс" на розрахунковий календарний 2022 рік, що передував розрахунковому календарному року становить 314 м3. Таким чином, 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача становить 26,166 м3.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021р. за № 2766 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Сумигаз" установлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу: на період з 01.01.2022 - у розмірі 1,34 грн за 1 м3 (без урахування ПДВ).
Щомісячний платіж за розрахунком АТ "Сумигаз" на 2022 рік дорівнює 314 м3 х 1,34 грн за 1 м3 (тариф на послуги розподілу природного газу без ПДВ) /12 = 42,08 грн.
Позивач вказує, що за березень 2021 року - серпень 2022 року відповідачу було надано послугу з розподілу природного газу (річна замовлена потужність) на загальну суму 295 479,10 грн., а саме: за березень 2021 року на суму 29 514,25 грн; за квітень 2021 року на суму 29 514,25 грн; за травень 2021 року на суму 29 514,25 грн; за червень 2021 року на суму 29 514,25 грн; за липень 2021 року на суму 29 514,28 грн; за серпень 2021 року на суму 29 514,24 грн; за вересень 2021 року на суму 29 514,25 грн; за жовтень 2021 року на суму 29 514,25 грн; за листопад 2021 року на суму 29 514,25 грн; за грудень 2021 року на суму 29 514,25 грн; за січень 2022 року на суму 42,06 грн; за лютий 2022 року на суму 42,10 грн; за березень 2022 року на суму 42,08 грн; за квітень 2022 року на суму 42,06 грн; за травень 2022 року на суму 42,06 грн; за червень 2022 року на суму 42,10 грн; за липень 2022 року на суму 42,06 грн; за серпень 2022 року на суму 42,06 грн
Акти наданих послуг розподілу природного газу (потужність) за період з березня 2021 року по серпень 2022 року разом з рахунками на оплату направлялись на адресу відповідача рекомендованими листами, листи вручені відповідно до даних поштового пересилання, проте залишились без відповіді, підписані відповідачем примірники актів позивачу не повернуті, а вартість послуг з розподілу природного газу не сплачено.
У зв'язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просив стягнути з відповідача 399 574,32 грн, у тому числі: 295 479,10 грн основного боргу за період з березня 2021 року по серпень 2022 року, 88 479,44 грн інфляційних втрат коштів, 15 525,86 грн 3% річних та 89,92 грн пені.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що позивач безпідставно звернувся до суду з позовом оскільки відповідно до п.12.5 типового договору розподілу природного газу - у разі звільнення займаного приміщення (остаточного припинення користування природним газом) Споживач зобов'язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за двадцять один день до дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно з ним розрахуватись за цим Договором до вказаного Споживачем дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення Споживачем Оператора ГРМ про звільнення приміщення (остаточне припинення користування природним газом) Споживач зобов'язаний здійснювати оплату послуг за цим Договором, виходячи з умов цього Договору.
Пунктом 10 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) передбачено, що у разі звільнення займаного об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) споживач зобов'язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно розрахуватись з ним за договором розподілу природного газу до вказаного споживачем дня звільнення об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно. Оператор ГРМ зобов'язаний припинити розподіл (газопостачання) природного газу споживачу із заявленого ним дня звільнення об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом). У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про звільнення об'єкта або приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов'язаний здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу, як випливає з умов договору.
З наведеного, за доводами відповідача, слідує, що споживач, у разі остаточного припинення користування природним газом, зобов'язаний повідомити про це Оператора ГРМ (АТ "Сумигаз"), а останній у свою чергу зобов'язаний припинити розподіл природного газу.
Відповідач вказує, що вказане також підтверджується відповіддю НКРЕКП від 24.06.2021 року.
Відповідач неодноразово звертався до позивача із заявами про розірвання договору.
Зокрема, листом від 17.06.2020 за вих. №21 із заявою про розірвання договору розподілу природного газу, в якій відповідач, керуючись п. 12.3. договору повідомив позивача про розірвання договору розподілу природного газу, укладеного 01.01.2016 між ТОВ "Альянс" та АТ "Сумигаз" шляхом підписання заяви-приєднання 09420W3XNNDP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
02.07.2020 у відповідь на звернення відповідача від 17.06.2020 №21 позивач надіслав відповідачу лист за вих. №400001.1-Лв-3087-0720, в якому зазначив, що згідно з вимогами глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу Оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи за умови оплати послуг з відключення від газопостачання. Як зазначив позивач, у відповідача існує заборгованість за послуги розподілу природного газу, а тому для розірвання договору розподілу природного газу, відповідач спочатку має виконати умови договору (п.12.5) в частині погашення заборгованості до дня остаточного припинення користування природним газом.
06.07.2020 за вих. №28 відповідачем було надіслано позивачеві повторну заяву про розірвання договору розподілу природного газу (повторно), відповідно до якої відповідач зазначає, що відповіді від позивача на його заву від 17.06.2020 вих. №21 він не отримав, у зв'язку з чим повторно повідомляє АТ "Сумигаз" про розірвання договору, зазначаючи, що датою розірвання договору він вважає 17.06.2020 (дата направлення на адресу відповідача первісної заяви про розірвання) та просив позивача направити на адресу ТОВ "Альянс" підтвердження розірвання договору розподілу природного газу.
14.07.2020 за вих. №34 відповідач надіслав позивачу заяву у відповідь на лист АТ "Сумигаз" від 02.07.2020 N 400001.1-Лв-3087-0720, в якій зазначив, що наявність заборгованості не є перешкодою для розірвання договору та вважає, що саме з 17.06.2020, з моменту отримання позивачем листа відповідача за вих. №21 типовий договір розподілу природного газу, укладений між сторонами спору, є розірваним.
14.07.2020 за вих. №400001.1-Лв-3238-0720 позивачем надано відповідачу відповідь на лист від 06.07.2020 №28, в якій позивач звертає увагу відповідача, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплатити вартість послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРМ згідно з вимогами розділу VII Кодексу ГРМ. Разом з тим, також було наголошено, що у відповідності до вимог глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу Оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи за умови оплати послуг з відключення від газопостачання.
14.08.2020 за вих. №400001.1-Лв-4313-0820 позивачем надано відповідачу відповідь на лист від 14.07.2020 №34, відповідно до якої позивач надіслав відповідачу два примірники договору №29D400-5368-20 від 05.08.2020 на виконання робіт з механічного від'єднання газової мережі від газорозподільної системи та рахунок №73 від 05.08.2020 на оплату послуг з механічного від'єднання газової мережі від газорозподільної системи та просив відповідача оформити належним чином договори, підписати та один примірник повернути на адресу позивача.
11.09.2020 відповідач надіслав позивачу відповідь на лист №400001.1-Лв-4313-0820 від 14.08.2020, в якій зазначив, що 17.06.2020 за вих. №21 на адресу АТ "Сумигаз" був направлений лист з повідомленням про розірвання договору розподілу природного газу, який був укладений між ТОВ "Альянс" та АТ "Сумигаз", у зв'язку з чим відповідач вважає, що зазначений договір є розірваний, а ТОВ "Альянс", починаючи з 07.04.2020 вже був механічно від'єднаний від газової мережі.
Листом від 11.09.2020 відповідач, у відповідь на лист позивача №40001.1-Сл-4518-0820 (щодо підписання акту наданих послуг за серпень) вказва, що договір є розірваним, а починаючи з 07.04.2020 ТОВ "Альянс" механічно від'єднано від газопостачання, тому просить не направляти на його адресу акти наданих послуг разом з рахунками.
Позивач, у відповідь на листи відповідача від 11.09.2020, листом від 21.10.2020 вих.№40003.1-Лв-5507-1020 повідомив, що станом на 21.10.2020 (із лютого по вересень 2020 року) за відповідачем обліковується заборгованість за послуги з розподілу природного газу в сумі 197 818,85 грн, яку необхідно сплатити, а для остаточного припинення користування послугою розподілу необхідно укласти договір на виконання робіт з механічного від'єднання газової мережі від газороподільної системи в місці забезпечення потужності, оплатити послугу з відключення газопостачання та погасити заборгованість до дня остаточного припинення користування природним газом.
16.07.2021 року ТОВ "Альянс" вкотре звернулося до АТ "Сумигаз" з вимогою врахувати відповідь НКРЕКП від 24.06.2021, розірвати договір розподілу природного газу та припинити розподіл природного газу.
16.08.2021 позивач направив відповідачу лист за вих.№400007-Сл-7891-0821, в якому зазначено, що АТ "Сумигаз" відмовляється розривати договір. При цьому позивач посилався на судові рішення у справі №920/114/20 про відмову у позові про розірвання договору.
10.09.2021 ТОВ "Альянс" направило на адресу АТ "Сумигаз" відповідь на відмову у розірванні договору №400007-Сл-7891-0821, в якій повідомило останньому про протиправність дій оператора, знову просило припинити розподіл природного газу та вилучити всі об'єкти споживача із заяви приєднання до типового договору розподілу природного газу.
04.10.2021 позивач направив відповідачу лист з відповіддю на лист від 10.09.2021, у якому вказав, що договір не може вважатись розірваним, а також навів величину річної замовленої потужності на 2022 рік.
Таким чином, у відзиві на позовну заяві відповідач стверджує, що АТ "Сумигаз" грубо порушив умови типового договору розподілу природного газу, оскільки фактично з 23 липня 2020 року постійно безпідставно відмовляв ТОВ "Альянс" у припиненні розподілу природного газу, хоча вказане право передбачено п.12.5 типового договору та п.10 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
З матеріалів справи також вбачається, що господарськими судами розглянуто ряд спорів між цими ж сторонами з приводу виконання договору розподілу природного газу.
Так, рішенням Господарського суду Сумської області від 17.08.2020 у справі №920/558/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020, було задоволено позов АТ "Сумигаз" та стягнуто з ТОВ "Альянс" 86603,06 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 692,82 грн інфляційних втрат, 378,59 грн 3% річних, 2202,14 грн пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Задовольняючи позовні вимоги у справі №920/558/20, суди встановили, що відповідач у період з лютого по квітень 2020 року не сплачував вартість послуг з розподілу природного газу і ним не доведено обставин припинення газопостачання саме з кінця лютого 2020, зокрема, не надано акта припинення постачання/розподілу природного газу, складеного в порядку, встановленому Кодексом газорозподільних систем.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 11.03.2021 у справі №920/1114/20, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 та постановою Верховного Суду від 26.20.2021, було відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Альянс" про розірвання договору розподілу природного газу.
Відмовляючи у задоволенні позову у справі №920/1114/20, суди виходили з того, що з 07.04.2020 за наслідком припинення (обмеження) газопостачання шляхом встановлення інвентарної заглушки та її опломбування на об'єкті він не втратив статус споживача, підключеного в установленому законом порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ, оскільки в даному випадку не відбулось механічного (зварного) від'єднання газопроводу від газових мереж Оператора ГРМ, і зазначені обставини не звільняють останнього від виконання взятих на себе зобов'язань за договором. Твердження позивача щодо неотримання послуг з боку Відповідача, у зв'язку припиненням газопостачання на об'єкті Споживача за відсутності фактичного споживання природного газу, а відтак і відсутності обов'язку зі сплати послуг з РЗП є необґрунтованим та безпідставним, оскільки у даному випадку об'єкт вважається приєднаним, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби, немає будь-яких перешкод.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.10.2021 у справі №920/337/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022, було задоволено позов АТ "Сумигаз" та стягнуто з ТОВ "Альянс" 312 760,32 грн основного боргу, 12 508,39 грн інфляційних збитків, 3 818,57 грн 3 % річних, 7 524,71 грн пені.
Задовольняючи позовні вимоги у справі №920/337/21, суди встановили, що відповідач у період з травня 2020 року по лютий 2021 року не сплачував вартість послуг з розподілу природного газу, а відповідачем не надано доказів остаточного припинення користування природним газом, тобто шляхом механічного від'єднання установок ТОВ "Альянс" на визначених у Додатках №4 до договору об'єктах, а також розірвання договору від 01.01.2016 у встановленому договором порядку або ж у судовому порядку.
За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Предметом розгляду даного спору є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості з оплати послуги з розподілу природного газу, а також застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов'язань.
Правовідносини сторін врегульовані як загальними нормами Цивільного і Господарського кодексів України, так і спеціальним Законом України "Про ринок природного газу", а також рядом підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, Кодексом газорозподільних систем (Кодекс ГРМ), затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 та постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу".
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою об'єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам; замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг, зокрема, розподіл природного газу; оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини;
Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі договору розподілу природного газу (заява-приєднання №09420W3XNNDP016 від 01.01.2016).
Згідно із частинами 2, 6 статті 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Тобто, договір розподілу природного газу є договором приєднання, за яким його умови визначені заздалегідь однією із сторін, а тому такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до нього в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.
Згідно пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Оператор ГРМ зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Таким чином, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг з розподілу природного газу.
Відповідач вважає, що договір є розірваним з на підставі пункту 12.5 у зв'язку із остаточним припиненням користуванням природним газом, про що було повідомлено позивача.
Пунктом 12.3 договору розподілу природного газу встановлено, що цей договір може бути розірваний за згодою Сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України. У разі зміни власника об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ, та необхідності укладення Договору з новим власником Договір з попереднім власником може бути розірвано Оператором ГРМ в односторонньому порядку. При цьому одностороннє розірвання договору не звільняє попереднього власника від виконання зобов'язань у частині оплати наданих послуг.
Згідно пункту 12.5 договору розподілу природного газу у разі звільнення займаного приміщення (остаточного припинення користування природним газом) Споживач зобов'язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за двадцять один день до дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно з ним розрахуватись за цим Договором до вказаного Споживачем дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення Споживачем Оператора ГРМ про звільнення приміщення (остаточне припинення користування природним газом) Споживач зобов'язаний здійснювати оплату послуг за цим Договором, виходячи з умов цього Договору.
Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, матеріалами справи факт звільнення приміщення відповідачем чи повідомлення позивача саме про звільнення приміщення не підтверджується, а тому, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави щодо застосування вказаних положень п.12.5 типового договору розподілу природного газу.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, за загальними правилами українського правопису застереження у дужках "(остаточного припинення користування природним газом)" не тлумачиться судом як альтернатива положенню про "звільнення приміщення", оскільки між ними відсутні відповідні сполучники (наприклад, "або", "чи" тощо), а використані саме круглі дужки, тобто уточнення.
З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Господарського суду Сумської області від 11.03.2021 у справі №920/1114/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 та постановою Верховного Суду від 26.20.2021, було відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ТОВ "Альянс" про розірвання договору розподілу природного газу.
Під час розгляду справи №920/1114/20 суди наголосили, що з системного аналізу умов п. 12.3 договору та положень чинного законодавства вбачається, що зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін у порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), або у судовому порядку у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 р. у справі №916/1684/18.
Оскільки сторонами не досягнуто згоди згідно умов п. 12.3 договору розподілу природного газу щодо його розірвання, останній може бути розірваний за ініціативою споживача, проте не беззаперечно шляхом односторонньої відмови, а у порядку, визначеному законодавством України, зокрема, приписами ЦК України.
Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. Умови укладеного між сторонами договору розподілу природного газу не містять у собі порядок та наслідки розірвання договору в односторонньому порядку.
Переглядаючи дану справу апеляційний господарський суд погоджується із позицією судів у справі №920/1114/20 щодо неможливості розірвання договору розподілу природного газу, укладеного між АТ "Сумигаз" та ТОВ "Альянс" в односторонньому порядку, зокрема шляхом надіслання відповідачем та адресу позивача заяв про розірвання договору, за відсутності доведеності факту звільнення займаного приміщення та проведення остаточних розрахунків. За таких обставин, а також за відсутності відповідного судового рішення про розірвання договору, тому апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про чинність договору розподілу природного газу та про наявність зобов'язань у сторін за ним.
За встановлених обставин справи, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача про розірвання договору розподілу природного газу як такі, що не підтверджені будь-якими доказами та ґрунтуються на помилковому розумінні відповідачем норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини сторін.
Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Згідно із п. 2 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільних систем Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об'єктом (об'єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням П складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2021 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.
У випадку якщо річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.
У п. 6.5 договору розподілу природного газу передбачено, що споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання Оператором ГРМ рахунку на оплату.
Відповідно до п. 6.6 договору розподілу природного газу, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Протягом березня 2021 року - серпня 2022 року відповідачу надано послугу з розподілу природного газу (потужність) на суму 295 479,10 грн, що підтверджується наявними у актами наданих послуг з розподілу природного газу, згідно яких послуги з розподілу надавались на два об'єкти відповідача - адмінбудівлю (смт. Липова Долина, вул.Горького, 46) та зерносушарку (с.Байрак), характеристики яких зазначені вказаних об'єктів та номери лічильників / коректора, які дозволяють їх ідентифікувати.
Твердження відповідача про необхідність укладання окремих договорів щодо кожного з об'єктів, відхиляються судом, оскільки обов'язок укладання окремих договорів по кожному об'єкту розповсюджує свою дію на побутових споживачів, а відповідач є непобутовим споживачем.
Акти наданих послуг з розподілу природного газу (потужність) за вказаний період разом з рахунками на оплату направлялись на адресу відповідача рекомендованими листами, листи вручені за довіреністю відповідно до даних поштового пересилання, а не підписання відповідачем актів не звільняє його від обов'язку оплати послуги з розподілу.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно давляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалам справи, станом на 27.09.2022 загальна сума заборгованості за договором становить 295479,10 грн і відповідачем не спростовано наявність і розмір заборгованості, а також не надано доказів її сплати.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено обставини чинності укладеного між сторонами договору, зміну умов договору у частині порядку розрахунків за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та обов'язок оплачувати такі послуги рівномірними частками протягом календарного року (відповідно до постанови НКРЕКП №2080 від 07.10.2019), наявності технічної можливості у ТОВ "Альянс" скористатись послугами за договором на об'єктах, погоджених ним у Додатках №4 до договору, надсилання позивачем відповідачу актів та рахунків за договором, а також відмову відповідача оплачувати послуги за договором. Одночасно, відповідачем не надано доказів остаточного припинення користування природним газом, тобто шляхом механічного від'єднання установок відповідача на визначених у Додатках №4 до договору об'єктах, а також розірвання договору у встановленому договором порядку або ж у судовому порядку.
За встановлених обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність фактичних та правових підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 295479,10 грн основного боргу.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд виходить наступне.
Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 цього Кодексу).
Згідно статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
За приписами частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до доданого позивачем до позовної заяви розрахунку відповідачу нараховані: пеня в сумі 89,92 грн, 3% річних в сумі 15 525,86 грн, інфляційні втрати в сумі 88 479,10 грн, які нараховані по кожному акту окремо.
Перевіривши розрахунки пені, 3% процентів річних та інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вони є арифметично та методологічно вірними, а тому ці позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Твердження відповідача про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьою особою ТОВ "Газорозподільні мережі України", відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки Постановою НКРЕКП від 29.09.2023р. № 1774 зазначено про зобов'язання до 31 грудня 2024 року передати грошові кошти та майно, належне АТ "Сумигаз" на праві власності, саме для забезпечення виконання ТОВ "Газорозподільні мережі України" невиконаних АТ "Сумигаз" зобов'язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, та з урахуванням визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ "Сумигаз" з розподілу природного газу за попередні роки у 2021-2023 роках, тобто після перевірки, а на на момент виникнення спірних правовідносин АТ "Сумигаз" належним чином виконувало свої зобов'язання відповідно до укладеного договору розподілу природного газу, за невиконання якого звернулось у вересні 2022 із даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
При цьому, відповідачем не доведено, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права чи обов'язки ТОВ "Газорозподільні мережі України", оскільки дебіторська заборгованість за договором розподілу природного газу, який укладений між сторонами, стосується виключно відповідача та зобов'язань по відношенню до позивача, які станом на дату розгляду справи не виконані.
Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Сумської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 11 січня 2024 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15.05.2024.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді І.М. Скрипка
А.О. Мальченко